Постанова

Іменем України

10 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 1522/12531/12

провадження № 61-18649св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду

від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А.,

Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі -

ПАТ «УкрСиббанк») звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа і поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що 23 лютого 2015 року до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси (далі - Другий Приморський ВДВС м. Одеси) було подано виконавчий лист у справі № 1522/12531/12, виданий Приморським районним судом м. Одеси.

26 жовтня 2015 року на адресу заявника надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник ОСОБА_1 працює

у ПП «Гамільтоніан», за адресою: м. Одеса, вул. Картомишевська, 9,

що територіально належить до Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - Малиновський ВДВС ОМУЮ).

На звернення ПАТ «УкрСиббанк» щодо виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 Малиновський ВДВС м. Одеси 11 жовтня 2017 року повідомив, що у відділі відсутнє виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Короткий зміст ухвали першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2019 року

у задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «УкрСиббанк» не довів поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, враховуючи, що доказів повторного звернення з заявою про відкриття виконавчого провадження до іншого відділу ДВС суду не надано.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про задоволення заяви.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 1522/121531/12, виданого Приморським районним судом м. Одеси відносно боржника ОСОБА_1 . Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 1522/12531/12. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оригінал виконавчого листа було втрачено,

що, в свою чергу, фактично позбавляє стягувача можливості стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те,

що АТ «УкрСиббанк» пропустило строки пред`явлення виконавчого документа

до виконання, що призвело до протиправного задоволення вимог

АТ «УкрСиббанк».

Касаційна скарга містить посилання на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2021 року у справі № 2-500/06.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2021 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу, у якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін або закрити касаційне провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 1522/12531/12, витребувано її з Приморського районного суду м. Одеси.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня

2012 року у справі № 1522/12531/12 позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено

та стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» загальну суму заборгованості за кредитним договором

від 21 вересня 2005 року № 702-08 ПОУ Н № 0010613631000 в розмірі

155 097,00 дол. США, що станом на 10 травня 2012 року за курсом Національного банку України становить 1 239 061,04 грн, та стягнено судові витрати.

Приморським районним судом м. Одеси 06 серпня 2012 року виданий виконавчий лист № 2/1522/12531/12 на виконання вищевказаного рішення суду.

У зв`язку з виправленням описки у виконавчому листі, виконавчий лист було видано повторно 16 липня 2013 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2013 року поновлено ПАТ «УкрСиббанк» строк для пред`явлення виконавчих документів № 1522/12531/12 до виконання.

ПАТ «УкрСиббанк» 23 лютого 2015 року звернулось до Приморського ВДВС ОМУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Приморського ВДВС ОМУЮ від 26 жовтня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 1522/12531/12 закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що боржник працює у Малиновському районі, що територіально відноситься до Малиновського ВДВС ОМУЮ.

Відповідно до інформації про виконавче провадження, вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 1522/12531/12 закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено за належністю до іншого відділу ДВС.

З листа від 11 жовтня 2017 року № 4827/11 вбачається, що у Першому Малиновському ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області виконавче провадження з приводу виконання вищевказаного виконавчого документу відсутні

та до виконання не надходили.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення,

що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових

чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у справі № 1522/12531/12 (серпень 2012 року) діяв Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно

з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються

до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки

чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу

як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виданий він може бути лише за умови, якщо

у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня

2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа

до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку

до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький

за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення»

ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про

це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його

до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення

до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа

до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суди встановили, що 26 жовтня 2015 року державний виконавець Приморського ВДВС ОМУЮ виніс постанову про закінчення виконавчого провадження

на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що боржник працює у Малиновському районі,

що територіально відноситься до Малиновського ВДВС ОМУЮ.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання АТ «УкрСиббанк» звернулося лише у січні

2019 року, тобто з пропуском трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що стягувач з моменту направлення виконавчого провадження за належністю до іншого ДВС у жовтні 2015 року, про хід його виконання цікавився лише один раз -

у 2017 року. Більш того, заявник у заяві визнає факт отримання постанови

про закінченні виконавчого провадження 26 жовтня 2015 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ПАТ «УкрСиббанк» поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, які б свідчили про об`єктивні

та непереборні для стягувача обставини пропуску вказаного строку, а тому правильно відмовив у поновленні пропущеного банком строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачі дубліката виконавчого листа.

На вказане суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув та безпідставно скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції про відмову

у задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає

в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права

та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому відповідно

до статті 413 ЦПК України її необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року скасувати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун