ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року

м. Київ

справа № 157/1238/24

провадження № 61-6904св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Камінь-Каширська міська рада, Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бубало Віталій Ігорович, на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області у складі судді Антонюк О. В. від 14 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І., від 01 травня 2025 року, і ухвалив таку постанову.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Камінь-Каширська міська рада, ГУ ПФУ в Волинській області.

2. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що вона є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, оскільки проживає з 24 вересня 1988 року і по теперішній час у місті Камені-Каширському Волинської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, про що їй було видано відповідне посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 19 травня 1998 року.

3. ОСОБА_1 також зазначила, що вона має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки проживала у відповідній зоні станом на 01 січня 1993 року більше трьох років.

4. У травні 2024 року вона звернулася до Камінь-Каширської міської ради з проханням надати їй довідку про постійне проживання у м. Камені-Каширському з 24 вересня 1988 року і по теперішній час. Однак їй було видано довідку лише на підтвердження періоду проживання з 06 серпня 1991 року

(з дати, коли вона зареєструвала своє місце проживання у м. Камені-Каширському), через що відомості про її проживання у цьому місті до

06 серпня 1991 року не були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», а тому відповідний факт потребує встановлення в судовому порядку. Вказала, що у м. Камені- Каширському Волинської області вона постійно проживає з 24 вересня

1988 року і по теперішній час, а з 24 вересня 1988 року по 06 серпня

1991 року проживала без реєстрації місця проживання, з 06 серпня

1991 року по теперішній час проживає за зареєстрованим місцем проживання.

5. Встановлення факту проживання у м. Камені-Каширському з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року має для неї юридичне значення, оскільки, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, до яких відноситься м. Камінь-Каширський, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у випадку проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років зменшення пенсійного віку відбувається, зокрема, додатково на 1 рік за 2 роки проживання (роботи), але не більше шести років. Довідка органу місцевого самоврядування про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, є одним із документів, який подається до заяви про призначення пенсії за віком із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, встановлення вказаного факту є лише однією з передумов для призначення їй пільгової пенсії, це впливає на виникнення в неї особистих чи майнових прав, а не є прямим призначенням їй такої пенсії, а тому у цьому випадку відсутній спір про право і наявні всі підстави для встановлення відповідного факту в порядку окремого провадження.

6. Звертала увагу, що вона просить встановити факт проживання, а не факт наявності в неї права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку чи факт належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Видача відповідної довідки органом місцевого самоврядування про період її проживання на території радіоактивного забруднення є лише одним з доказів для встановлення факту її проживання на такій території, що встановлюється виключно судом. Іншим чином встановити цей факт неможливо. Без встановлення факту проживання у відповідний період у м. Камені-Каширському, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, вона не зможе скористатися пільгами особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7. Посилаючись на зазначені обставини, заявниця просила суд встановити факт її проживання у м. Камені-Каширському Камінь- Каширського району Волинської області з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 14 березня 2025 року провадження у цивільній справі за заявою

ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги заявниці про встановлення факту, що має юридичне значення, з метою реалізації права на оформлення пенсії на пільгових умовах не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд вважав, що спір з суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатись в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Волинського апеляційного суду від 01 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Бубалом В. І. , залишено без задоволення.Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 березня 2025 року у цій справі залишено без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки вирішення спору з суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії на пільгових умовах має здійснюватися у позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства.

Узагальнені доводи касаційної скаргита її рух у суді касаційної інстанції

12. 29 травня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бубало В. І., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 01 травня 2025 року, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13. Підставою касаційного оскарженняухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 березня 2025 року та постанови Волинського апеляційного суду від 01 травня 2025 рокузаявниця зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

14. Згідно з доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про наявність у цій справі публічно-правового спору та необхідність його вирішення у порядку адміністративного судочинства, а також застосували норми матеріального права, які не стосуються справи, як справи окремого провадження про встановлення юридичного факту.

15. Заявниця вказує, що предметом у цій справі є саме встановлення факту її постійного проживання на території м. Камінь-Каширського з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлення цього факту має для неї юридичне значення та потрібне для отримання пільгової пенсії. Встановити відповідний факт у позасудовому порядку неможливо, що й стало причиною звернення до суду із цією заявою. У контексті цієї справи спір між нею та будь-яким органом влади ще не виник. Заінтересовані особи у цій справі не заперечували проти заявлених вимог, не заперечували відносно права на отримання пільгової пенсії, що свідчить про відсутність спору.

16. Таким чином, встановлення факту її проживання у м. Камені-Каширському Волинської області з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право, та, більше того, покликане усунути таку необхідність. Заявниця наголошує на тому, що не просить встановити факт належності її до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

17. Також заявниця звертає увагу, що ані орган місцевого самоврядування, ані орган пенсійного фонду, ані суд адміністративної юрисдикції по суті не наділені повноваженнями з встановлення факту проживання, в тому числі на території радіоактивного забруднення з метою звернення особи до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 157/1238/24.

19. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 рокусправу

призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 1998 року Волинською обласною державною адміністрацією.

21. Заявниця зверталася до Камінь-Каширської міської ради із заявою про видачу їй довідки про постійне проживання в м. Камені-Каширському

з 24 вересня 1988 року.

22. Відповідно до довідки Камінь-Каширської міської ради № 3229

від 28 травня 2024 року, ОСОБА_1 постійно проживає і зареєстрована

з 06 серпня 1991 року по теперішній час по АДРЕСА_1 , який віднесений до зони гарантованого добровільного відселення ІІІ категорії відповідно до пункту 3 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Інформація про проживання і реєстрацію в період з 26 квітня 1986 року по 06 серпня 1991 року по Камінь-Каширській міській раді відсутня.

23. У поданій до суду заяві про встановлення факту, що має юридичне значення ОСОБА_1 зазначала, що встановлення факту її проживання

у м. Камені-Каширському з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року має для неї юридичне значення, оскільки відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійний вік для осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, до яких відноситься

м. Камінь-Каширський, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого згідно зі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме, у випадку проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років, зменшення пенсійного віку відбувається, зокрема, додатково на 1 рік за 2 роки проживання (роботи), але не більше 6 років.

24. Отже, заявниці ОСОБА_1 встановлення факту її проживання

у м. Камені-Каширському з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, необхідно для призначення їй пенсії на пільгових умовах.

Позиція Верховного Суду

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення.

26. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

28. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

29. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

30. Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

31. Відповідно до положень статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

32. Згідно частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

33. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

34. Таким чином, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

35. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

36. Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.

37. Згідно із частиною п`ятою статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

38. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, відносяться до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

39. Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

40. Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок № 51), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII, іншими актами законодавства.

41. Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (абзац 2 пункт 12 Порядку № 51).

42. Таким чином, право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Водночас, чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.

43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

44. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

45. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений

у постановах від 08 листопада 2019 у справі № 161/853/19, від 18 грудня

2019 у справі № 370/2598/16-ц».

46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Встановлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) вказано, що перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині першій статті 256 ЦПК України у редакції, що діяла на момент звернення до суду із заявою. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

48. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 врахував, що між заявником та Управлінням соціального захисту Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаний з будь-якими цивільними права та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

49. Відповідно до частини третьої, четвертої статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

50. Отже, законом передбачено позасудовий порядок встановлення юридичного факту, про який просить заявник, а рішення відповідного органу може бути оскаржене в судовому порядку.

51. Заявниця реалізувала своє право та у травні 2024 року звернулася до Камінь-Каширської міської ради з проханням надати їй довідку про постійне проживання у м. Камені-Каширському з 24 вересня 1988 року і по теперішній час.

52. У довідці Камінь-Каширської міської ради від 28 травня 2024 року за вихідним № 3229 зазначено, що ОСОБА_1 постійно проживає і зареєстрована з 06 серпня 1991 року і по теперішній час на АДРЕСА_1 , який віднесений до зони гарантованого добровільного відселення ІІІ категорії. Інформація про проживання і реєстрацію в період з 26 квітня 1986 року по 06 серпня 1991 року по Камінь-Каширській міській раді відсутня.

53. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду

у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

54. У цій справі заявниця реалізувала надане їй право, отримала довідку Камінь-Каширської міської ради від 28 травня 2024 року. У разі незгоди з виданою довідкою вона не позбавлена права оскаржити дії чи бездіяльність міської ради у судовому порядку. Також заявниця має право звернутися до органів Пенсійного фонду України з метою оформлення права на пільгову пенсію. Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження у цивільному судочинстві.

55. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 серпня 2024 року у справі № 539/5295/23 (провадження № 61-7455св24), в якій визначено, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті другої КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

56. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання на території м. Камені-Каширському, в зоні посиленого радіологічного контролю у період з 24 вересня 1988 року по 06 серпня 1991 року, заявниця зазначила, що встановлення цього факту потрібне їй для оформлення пенсії на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

57. У поданих до суду першої інстанціях поясненнях Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області посилалося на те, що інформація про проживання і реєстрацію заявниці у період з 26 квітня 1986 року по 06 серпня 1991 року по Камінь-Каширській міській раді відсутня.

58. Заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, а спір між заявницею та відповідним управлінням Пенсійного фонду України щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до

статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути вирішений у порядку адміністративного судочинства.

59. Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що встановлення факту, що має юридичне значення, з метою реалізації права на оформлення пенсії на пільгових умовах не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

60. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням норм процесуального права. Судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

61. Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 406 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бубало Віталій Ігорович,залишити без задоволення.

2. Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 14 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду

від 01 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович