ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 160/1059/25

адміністративне провадження № К/990/11466/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 (судді Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.)

у справі №160/1059/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 23.12.2024 №ФД-118220, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №160/23706/24, неправильних відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 65,00% та премії в розмірі - 229%, обчислених з посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 для проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач з жовтня 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років військової служби, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №160/27306/24 (набрало законної сили 26.12.2024) позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №160/27306/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено і надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 23.12.2024, в якій визначено розміри надбавки за особливості проходження служби - 65% та премії у розмірі - 229%.

Вказані складові були обраховані з урахуванням окладів, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Вважаючи, що відповідач протиправно зазначив у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії відомості про надбавку за особливості проходження служби та премію в розмірі від окладів, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023, позивач звернувся з позовом до суду.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №160/1059/25.

Відмовляючи у відкритті, суд першої інстанції виходив з того, що має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Також суд виходив з того, що підставою звернення позивача з цим позовом до суду слугувало невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішень у справах №160/7728/23 та №160/32422/23 в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії.

Покликаючись на наявність спеціальних норм, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення (ст.ст.382 383 КАС України), суд виключав можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання чи неналежне виконання раніше прийнятого судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій справі виник в зв`язку з виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №160/27306/24 в частині невірного, на думку позивача, обчислення розміру надбавки за особливості проходження служби - 65% та премії у розмірі 229%, в зв`язку з чим погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач покликається на те, що у справі №160/27306/24 вирішено питання про його право на оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Покликається на що, питання про визначення розміру складових грошового забезпечення судом не досліджувалось під час ухвалення рішення за наслідками розгляду справи №160/27306/24.

Порушене у цій справі питання, на думку позивача, не може досліджуватись судом при розгляді заяви, поданої в порядку статей 382 383 КАС України, з наданням їм правової оцінки.

Також покликається на те, що питання видачі довідки може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо визначення розміру складових грошового забезпечення мають бути заявлені окремим позовом.

Також покликається на те, що питання розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії в розмірі від окладів, а також їх обчислення не були предметом розгляду вищевказаної справи, відповідно, ця справа є новим спором між ним та суб`єктом владних повноважень.

Просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами доставлено до електронного кабінету відповідача 03.04.2025 о 22:50, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27306/24.

Водночас, предметом позовних вимог у справі № 160/27306/24 було зобов?язання відповідача надати довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

Натомість, у справі, яка розглядається, позивачем оскаржуються дії відповідача щодо визначення у довідці конкретних розмірів грошового забезпечення, які, на думку позивача, не відповідають вимогам закону.

Питання застосування під час визначення розміру грошового забезпечення прожиткового мінімуму у справі, яка розглядається, позивачем не порушується.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність рішення суду, яке набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не можна визнати обґрунтованими.

Рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Згідно з положеннями частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи зазначені обставини та правове регулювання, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі - скасувати та справу № 160/1059/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук