ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/11340/23

адміністративне провадження № К/990/39562/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/11340/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати позивачу заборгованості по пенсії, яка нарахована в загальному розмірі 447 364,47 гривень;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача недоплачену пенсію та компенсацію втрати частини доходу в розмірі 447 364,47 гривень.

Ухвалою суду від 12.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та відкрито касаційне провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси.

Суд апеляційної інстанції, на підставі інформації зазначеній у довідці про доставку електронного документа через підсистему «Електронного суду», встановив, що копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 позивачем отримано 16.08.2023 о 18:26 годині, що не заперечується і самим апелянтом.

Водночас суд апеляційної інстанції врахував фактичний час отримання копії ухвали та положення статті 251 КАС України, у зв`язку з чим днем отримання копії оскаржуваної ухвали слід вважати 17.08.2023.

На підставі наведеного, із покликанням на частину сьому статті 251 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач був обізнаний із судовим рішенням та у суду першої інстанції не виникло додаткового обов`язку із направлення на адресу позивача копії оскаржуваної ухвали у паперовому вигляді.

Щодо тверджень апелянта про те, що надсилання судом процесуальних документів до Електронного кабінету учасника справи не позбавляє останнього права отримати копію судового рішення у паперовому вигляді, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча таке право й закріплене у частині восьмій статті 18 КАС України, проте подальше отримання копії судового рішення у паперовому вигляді не змінює момент, коли воно було вручено особі у розумінні пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 251 КАС України.

Також суд наголосив, що в разі виникнення у сторони провадження сумніву щодо справжності отриманої копії судового рішення, така особа має можливість додатково ознайомитися зі змістом отриманого судового рішення з офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку фактичним обставинам справи, а саме належності вручення судового рішення позивачу.

Звертає увагу, що 18.10.2023 ним направлена до суду апеляційної інстанції заява про надання письмових пояснень із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з підтвердженням таких обставин належними доказами, а саме тим, що направлена на електронну пошту оскаржувана ухвала суду першої інстанції була у форматі, що не дозволяла друкування, тобто Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система мала технічний збій, що позбавляло позивача права фізично (фактично), технологічно з телефону роздрукувати вказану ухвалу та у визначний строк направити до апеляційного суду, чим порушено процесуальні норми, а саме пункти 2,3 частини третьої статті 44 КАС України.

Вважає, що наведені обставини пропуску строку безпосередньо унеможливлювали звернення до суду у визначений строк, ці обставини виникли об`єктивно та не залежали від його волі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач з касаційною скаргою не погодився, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх без змін.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження та підстави виникнення права на його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Водночас, протягом встановленого судом строку особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про його поновлення або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Отже, цієї нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.

Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

Вища рада правосуддя 17.08.2021 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

За змістом пункту 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту наведених норм законодавства слідує, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.08.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу, на яку 14.09.2023 засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу. Оскаржувану ухвалу було отримано позивачем 16.08.2023 о 18:26 год, про що свідчить інформація у довідці про доставку електронного листа в «Електронний кабінет».

Водночас матеріали справи не містять окремої заяви позивача про отримання ним копії судового рішення у паперовій формі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи положення пункту 2, абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, правильно обчислив строк на апеляційне оскарження з 17.08.2023.

Щодо доводів скаржника про направлення на електронну пошту позивача ухвали суду першої інстанції у форматі, що не дозволяв друкування та наявності технічного збою в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що за твердженням скаржника позбавило його можливості реалізувати права визначені статтею 44 КАС України у тому числі фізично (фактично), технологічно з телефону роздрукувати вказану ухвалу та у визначний строк направити до апеляційного суду, Верховний Суд зазначає таке.

За приписами частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються:

1) документ про сплату судового збору;

2) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Отже у позивача був відсутній обов`язок роздруковувати на направляти до суду апеляційної інстанції копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 для її оскарження.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначив, що копія ухвали від 16.08.2023 надійшла на його електронну пошту 16.08.2023, однак оскаржувана ухвала не мала відповідної печатки, підпису судді та відповідного штрих-коду, а тому апелянт змушений був неодноразово звертатися до суду першої інстанції для отримання копії ухвали в паперовому вигляді.

Водночас згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Верховний Суд витребував з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду адміністративну справу №160/11340/23 та на підставі дослідження матеріалів електронної справи встановив, що електронно-цифровий підпис судового рішення в електронному вигляді було накладено суддею Бондар М.В. 16.08.2023 о 15:25.

Вказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.08.2023.

За таких встановлених обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що в разі виникнення у сторони провадження сумніву щодо справжності отриманої копії судового рішення, така особа має можливість додатково ознайомитися зі змістом отриманого судового рішення з офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини першої - третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкриті апеляційного провадження.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 350 349 350 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/11340/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В. М. Шарапа