№ 160/11936/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року

м. Київ

справа № 160/11936/24

адміністративне провадження № К/990/50415/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 (головуючий суддя - Головко О.В., Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі №160/11936/24.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (далі - ТОВ «ВІН-ТАЖ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

№UA100330/2023/000072/2 від 15.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000797;

№UA 100330/2024/000002/2 від 16.01.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000028;

№UA 100330/2024/000003/2 від 22.01.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА10033 0/2024/000041.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ВІН-ТАЖ» зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів та зміст картки відмови в прийнятті митної декларації, не містять достовірних та беззаперечних доказів відносно того, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар; документи не містять і докладної інформації та пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості. Позивач вважає, що подані ним документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 скасовано, в позові відмовлено.

ТОВ «ВІН-ТАЖ» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024.

В обґрунтування підстав оскарження позивач зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16, від 23.01.2020 у справі №814/4204/15, від 14.01.2020 у справі №1.380.2019.001344.

Посилаючись на зазначені постанови вказує, що у разі здійснення поставки товару на умовах СРТ Правил МТП Інкотермс-2010, обов`язок доставити товар покладається на продавця, відтак ціна товару була визначена продавцем та вже включала в себе транспортні витрати. Будь-яких додаткових витрат на перевезення товару з боку позивача понесено не було.

Посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо вирішенні питання про надання митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів, документів (в т.ч. транзитних) що підтверджують транспортування товарів за умовами поставки СРТ Правил МТП Інкотермс-2020.

Також зазначає, що Третім апеляційним адміністративним судом при формуванні свого висновку не в повній мірі досліджено матеріали справи, а отже неправильно застосовано норми матеріального права, що виразилось в неправильному тлумаченні закону, а саме вимог Митного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Київська митниця зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 15.12.2023 позивачем до відділу митного оформлення Київської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UА100330158728U2 задекларовано товар, а саме сонячні панелі - 648 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка) на загальну суму 47174,40 USD (доларів США).

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 19.04.2023 №19-423VIN, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» та іноземною компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (Китай).

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи пакувальний лист PACKING LIST №11631019JK від 28.09.2023 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №11631019JK від 28.09.2023 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №420002 від 07.12.2023 (код документ 0730); документ про походження товару INVOICE №11631019JK від 28.09.2023 (код документ 0862); висновок експерта №ГО-1401 від 12.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палат (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER №б/н від 28.09.2023 (код документу 3022); контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу m4100), додаткову угоду №1 від 13.07.2023 року до контракту №19-423VIN (код документу m 4103); декларація митної вартості №6162 від 15.12.2023.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особам пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість які визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умі договору (угоди, контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - лист, виробника товару);

5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мої офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мово міжнародного спілкування, відповідно до статті 254 Митного кодексу України;

6) якщо здійснено страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування перекладом на мову' офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до статті 254 Митного кодексу України;

7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом за №1512/1 від 15.12.2023 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000797, якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів та митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 15.12.2023 №UA100330/2023/000072/2.

Джерелом інформації використано митну декларацію від 08.08.2023 №23UA500500015519U6 (товар №1 із розрахунку 4,52 дол. США за кг.).

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за №23UA100330158755U9 від 15.12.2023 під гарантійні зобов`язання.

Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної декларантом та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні №UA100330/2023/000072/2 від 15.12.2023 склала 381 243,82 грн.

Також, 16.01.2024 у позивачем до відділу митного оформлення Київської митниці шляхом подання електронної митної декларації №24UА100330500750U0 задекларовано товар, а саме сонячні панелі - 620 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 38 396,60 USD (доларів США).

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 19.04.2023 року №19-423VIN, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» та іноземною компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (Китай).

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: пакувальний лист PACKING LIST №11631022JK від 05.01.2024 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №11631022JK від 05.01.2024 (код документу 0380); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 12.01.2024 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №11631022JK від 05.01.2024 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-49 від 16.01.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER №б/н від 05.01.2024 (код документу 3022); контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу m4100); додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу m 4103); декларацію митної вартості №6260 від 16.01.2024.

Митний орган повідомив декларанта, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та запропонував надати додаткові документи за аналогічним переліком.

Листом за №1601/1 від 16.01.2024 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000028 та митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 16.01.2024 №UA100330/2024/000002/2.

Джерелом інформації використано митну декларацію від 04.12.2023 №23UA209170100515U4 (товар №1 із розрахунку 4,52 дол. США за кг.).

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за №24UA100330500758U3 від 16.01.2024 під гарантійні зобов`язання.

Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної декларантом та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні №UA100330/2024/000002/2 від 16.01.2024 склала 326 791,72 грн.

Також, 22.01.2024 позивачем до відділу митного оформлення Київської митниці шляхом подання електронної митної декларації №24UА100330501159U2 задекларовано товар, а саме сонячні панелі - 620 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача, на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 38 378,00 USD (доларів США).

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: пакувальний лист PACKING LIST №11631021JK від 24.10.2023 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №11631021 JK від 24.10.2023 (код документу 0380); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №420699С від 19.01.2024 (код документ) 0730); документ про походження товару INVOICE №11631021JK від 24.10.2023 (код документ) 0862); специфікація рахунку-фактури Specification for invoice №11631021JK -3 від 24.10.2023 (код документу 3000); висновок експерта №ГО-1449 від 22.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палата (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER №б/н від 24.10.2023 (код документу 3022); контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу m4100); додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу m 4103); декларацію митної вартості №6274 від 22.01.2024.

Листом за №2201/1 від 22.01.2024 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.

Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2024/000041 та митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.01.2024 № UА100330/2024/000003/2.

Джерелом інформації використано митну декларацію від 27.11.2023 №23UA209230124652U6 (товар №1 із розрахунку 4,51 дол. США за кг.).

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за №24UA100330501267U6 від 22.01.2024 під гарантійні зобов`язання.

Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної декларантом та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні №UA100330/2024/000003/2 від 22.01.2024 склала 310 074,19 грн.

За висновком митного органу, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення ціни товару на умовах поставки СРТ витрати, пов`язані з транспортуванням, навантаженням та вивантаженням товарів у названому місці призначення, що суперечить правилам Інкотермс-2020. Так, декларантом не було подано до митного оформлення коносаменти, подання яких передбачено п. 1.5 контракту від 19.04.2023 № 19-423VIN, тоді як коносамент містить основну інформацію про вантаж, який підлягає транспортуванню, описує його кількість, вагу, розміри, зокрема виконує роль доказу того факту, що вантаж отримано перевізником. Коносамент є невід`ємною частиною контракту, а відтак основним документом, що згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України підтверджує митну вартість товарів. Також, в митних деклараціях на умовах CPT, місцем доставки вказано Київ, однак, проаналізувавши документи, подані до митного оформлення, митний орган встановив, що місцем відправки товару є Гданськ (Польща). Таким чином, витрати від міста Гданськ (Польща) до кордону України має нести позивач, та відповідно такі витрати повинні додаватись до митної вартості як бази оподаткування.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Таким чином, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не були подані до митного органу належні документи транзитного перевезення, так само як і коносамент, який визначений сторонами контракту як обов`язковий супроводжуючий документ, а тому є обґрунтованим висновок відповідача, що позивачем не доведено в повному обсязі вартість перевезення товару. Суд також погодився з доводами митного органу, що подані під час митного оформлення документи, з урахуванням умов Контракту, інформації щодо вартості подібних товарів та не подання на пропозиції митного органу додаткових документів щодо транспортної складової ціни товару, створювали достатні сумніви щодо справжньої ціни товару.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Як визначено у частині третій статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої та третьої статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/4423/18).

Судами з`ясовано, що здійснення поставки товару на умовах СРТ, Інкотермс-2020, включає в себе вартість перевезення від місця завантаження до місяця відвантаження товару за адресами, погодженими сторонами.

Є неоспорюваним сторонами та підтверджується матеріалами справи той факт, що товар мав поставлятися з Китаю до м. Києва (Україна).

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача, що товар, який мав кінцеве місце призначення за умовами поставки СРТ-Київ, був перевантажений на шляху перевезення в м. Гданськ (Польща). Згідно з наданими міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), товар з м. Гданськ (Польща) мав бути поставлений до м. Дніпро (Україна). При цьому, згідно з інформацією, зазначеною в названих документах, навантаження було здійснено на транспортний засіб фізичної особи-підприємця резидента України, тобто на шляху перевантаження товару також відбулася зміна постачальника, що не було обумовлено в інвойсах. Проте, декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова від порту Гданськ до митного кордону України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного Кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Та обставина, що товар поставлявся на умовах СРТ Київ (Інкотермс 2020) встановлена судами попередніх інстанцій та не оспорюється сторонами.

Відповідно до правил Інкотермс-2020 умови поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі 814/4204/15.

Судом першої інстанції враховано, що пунктом 2.3. зовнішньоекономічного контракту №19-423VIN від 19.04.2023 року визначено: «Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС в редакції 2020».

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення.

Крім того, додаткові витрати зі страхування товару позивач не поніс, так як відповідно до пункту 1.4. зовнішньоекономічного контракту №19-423VIN від 19.04.2023 сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.

Отже, зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №160/11936/24.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі №160/11936/24 залишити в силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» судовий збір у сумі 30543,30 (тридцять тисяч п`ятсот сорок три гривні) 30 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова