ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа №160/12681/22
адміністративне провадження № К/990/19151/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 (у складі колегії суддів: Чумака С.Ю. (суддя-доповідач), Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №160/12681/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виготовлення позивачу "Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій" № 49/7587 від 17.06.2022 (станом на 05.03.2019), яка не містить відомостей про усі складові грошового забезпечення, які встановлені на час звільнення ОСОБА_1 зі служби;
- зобов`язати відповідача відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу МВС України № 138 від 17.02.2017 "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які встановлені на час звільнення зі служби, а саме: посадовий оклад - 3 100, 00 грн; оклад за спеціальне звання - 2 400,00 грн; 50% надбавка за вислугу років - 2 750,00 грн; 15% надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 465,00 грн; 5 % надбавка за науковий ступінь кандидата наук - 155,00 грн; 50 % надбавка за специфічні умови проходження служби - 4 125,00 грн; 50 % від посадового окладу надбавки за роботу у підрозділі УБОЗ - 1 550,00 грн, 50% від посадового окладу надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 1 550,00 грн; 95,3 % премії від суми окладу та надбавок - 15 338,53 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 позов задоволений.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що довідка позивача про перерахунок повинна містити всі складові, які існували на момент звільнення. Відповідач безпідставно зазначив відсоток в меншому розмірі, а саме: надбавку за специфічні умови проходження служби (відповідає надбавці за виконання особливо важливих завдань) з 50 % до 48,84%; премію з 95,3 % до 90,56%.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 скасовано вказане рішення та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач є колишнім працівником органів внутрішніх справ (міліції) та відповідно пенсіонером по лінії МВС України, а тому з 05.03.2019 у нього не виникло право на перерахунок пенсії, оскільки визнані рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103) позивача не стосуються і перерахунок його пенсії не регулювали.
Зазначив, що пункт 3 постанови № 103, якою регулювався перерахунок пенсії саме колишнім працівникам міліції станом на 05.03.2019 залишався незмінним і предметом спору у справі № 826/3858/18 взагалі не був, а тому посилання позивача на зазначене судове рішення є безпідставними.
У підсумку вважав, що оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення з 05.03.2019 для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейських не відбулось, то підстави для перерахунку пенсії позивача та відповідно і для видачі довідки для перерахунку пенсії саме на цю дату відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 160/12681/22.
22.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 160/12681/22 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 02.02.2023 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/17083/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022, якою відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про встановлення способу та порядку виконання судового рішення. Позивач вважає, що це являється істотною для справи обставиною, а тому постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 160/12681/22 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. У зв`язку із викладеним просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 160/12681/22 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 за нововиявленими обставинами у справі №160/12681/22 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не містять у собі посилань на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що під час вирішення справи та постановленні оскаржуваного рішення суд апеляційної не в повному обсязі дослідив докази у справі та не з`ясував усіх обставин справи.
У касаційній скарзі позивач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі № 160/17083/21, залишено без задоволення апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022, якою відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про встановлення способу та порядку виконання судового рішення
Зазначає, що судовий розгляд у справі № 160/17083/21 завершено 02.02.2023, коли набрала законної сили ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 160/17083/21, де зазначено, що судом під час розгляду справи не встановлено обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. На думку позивача, цим рішенням остаточно встановлено його право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
В касаційній скарзі позивач фактично викладає обставини, якими він обґрунтовував підстави звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У підсумку скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам та аргументам наведеним в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову у задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у цій справі № 380/6612/22.
Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Приписами частин 1, 2 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 800/578/17).
Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Частиною 4 статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20.
На переконання позивача, нововиявленою обставиною є наявність судових рішень у справі № 160/17083/21.
Проте судовими рішеннями у справі № 160/17083/21 не встановлювались інші фактичні обставини, що не були відомі суду чи позивачу під час розгляду справи цієї справи (№ 160/12681/22), а лише надана інша правова оцінка цим обставинам. Окрім того, станом на момент ухвалення апеляційним судом постанови від 13.02.2023 у цій справі йому було відомо про наявність рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №160/17083/21(набрало законної сили 20.12.2021). Також не є істотними для справи обставинами ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 02.02.2023 у справі № 160/17083/21, оскільки вказаним судовим рішенням залишено без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022, якою відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/17083/21.
Фактично усі доводи заявника, викладені ним у касаційній скарзі та заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди із прийнятою апеляційним судом постановою від 13.02.2023, якою скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 про задоволення позову ОСОБА_1 у цій справі (№ 160/12681/22).
З огляду на викладене, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки подана позивачем заява про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 за нововиявленими обставинами, не містила нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Водночас посилання позивача на постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 826/14797/15 та від 21.10.2019 у справі № 1316/954/2012 є безпідставними, оскільки наведені в поясненнях до касаційної скарги цитати з цих постанов є викладенням висновків суду, які стосуються встановлених під час розгляду відповідної справи фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх оцінки у кожному конкретному випадку в межах дискреційних повноважень судів та не стосуються питання неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Отже, Суд констатує, що апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 160/12681/22, правильно застосував положення статті 361 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 160/12681/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді В. М. Шарапа
А. А. Єзеров
В. М. Кравчук