ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 160/12705/19

адміністративне провадження № К/9901/38118/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь"

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Дніпровської міської ради

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року (постановлену у складі колегії: судді-доповідача Чабаненко С.В., суддів Чумака С.Ю., Юрко І.В.),

У С Т А Н О В И В :

1. У провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/12705/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 у справі № 160/12705/19 призначено оціночну земельну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Для проведення експертизи надано експерту матеріали справи № 160/12705/19.

3. 11 серпня 2021 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання роз`яснення та додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для виконання експертизи у справі №160/12705/19, в якому експерт просив уточнити питання, які поставлені для проведення експертизи та надати додаткові відомості та матеріали.

4. Крім цього представником позивача подане клопотання про витребування судом апеляційної інстанції необхідних для проведення експертизи документів, перелічених у клопотанні судового експерта, та вжиття відповідних заходів реагування у разі ненадання цих документів відповідачем у визначені судом строки.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання роз`яснень та додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для виконання експертизи задоволено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про витребування доказів задоволено частково; уточнено вид експертизи, призначеної ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у справі № 160/10494/19, а саме, призначено у справі №160/10494/19 експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставити низку питань; зобов`язано Дніпровську міську раду надати Третьому апеляційному адміністративному суду для подальшого їх направлення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у строк до 18 жовтня 2021 року до 10.00 години додаткові матеріали, необхідні для виконання судової експертизи з питань землеустрою; в іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про витребування доказів залишено без задоволення. Провадження у справі №160/12705/19 зупинено до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою.

6. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вид експертизи, призначеної ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, підлягає уточненню та у справі необхідним є призначення експертизи з питань землеустрою.

Вирішуючи питання обґрунтованості клопотання судових експертів та позивача про надання, в тому числі, додаткових відомостей і матеріалів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені у клопотанні документи безпосередньо пов`язані з предметом експертного дослідження, а отже, таке клопотання підлягає задоволенню, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зобов`язав Дніпровську міську раду, як замовника Технічної документації з нормативної грошової оцінки землі м. Дніпро, надати суду додаткові відомості і матеріали, для подальшого їх долучення до матеріалів справи №160/10494/19 та надіслання до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи з питань землеустрою.

Стосовно клопотання позивача щодо тимчасового вилучення доказів відповідно до статті 147 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цій частині клопотання є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, Дніпровська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято без дотримання вимог статті 236 КАС України у зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про необхідність зупинення провадження у справі до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою. Скаржник зазначає, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції не проаналізував, чи дійсно призначення експертизи буде мати правовий вплив на обраний позивачем у цій справі спосіб захисту у межах спірних правовідносин, а також подальшу можливість виконання цього рішення. До того ж, немотивоване, на думку скаржника, зупинення провадження у цій справі призводить до затягування судового розгляду вказаної справи.

9. Скаржник у касаційній скарзі наголошує, що судом апеляційної інстанції не враховано при ухваленні оскаржуваного рішення правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 6 жовтня 2021 року у справі № 160/10494/19 (у подібних правовідносинах), де Суд, вирішуючи питання щодо правомірності зупинення апеляційного провадження у справі, зауважив, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення апеляційного провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки призначення експертизи, з урахуванням суті спірних правовідносин, підставами позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість його виконання в подальшому, що буде відповідати завданню адміністративного судочинства та не призведе до затягування строків розгляду справи. Зупинення провадження в адміністративній справі з підстав призначення експертизи буде доцільним та законним в тому випадку, коли обраний позивачем спосіб захисту його прав матиме потенційний результат під час вирішення справи. В іншому випадку таке зупинення у справі не матиме правового впливу на правове регулювання відносин, які виникли між сторонами, та обраний позивачем спосіб захисту його прав.

Позиція інших учасників справи

10. 2 грудня 2021 року до Суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на касаційну скаргу Дніпровської міської ради, у якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

11. Позивач вказує, що скаржник фактично не погоджується з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року щодо призначення експертизи, визначенням об`єкта дослідження та питань для з`ясування експертом з уточненням відповідно до хвали Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року, та як наслідок - зупиненням провадження у справі. Крім того, позивач вважає, що оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, що унеможливлює вчинення судом процесуальних дій протягом такого періоду, то висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі до одержання результатів експертного дослідження є обґрунтованими та відповідають правильному застосуванню норм процесуального права.

12. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Дніпровської міської ради не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому Суд зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 8 листопада 2021 року про відкриття касаційне провадження у справі №160/12705/19 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області отримано 19 листопада 2021 року.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

13. Ухвалою Верховного Суду від 8 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №160/12705/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 лютого 2022 року.

15. З відзивом на касаційну скаргу скаржником подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів учасників справи

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

19. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року відповідає не повністю, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятні з огляду на таке.

20. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

21. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

22. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

23. Отже, чинними процесуальними нормами не передбачена можливість оскарження ухвали про призначення експертизи, а передбачена можливість касаційного оскарження лише ухвали про зупинення провадження, тому ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року буде переглядатися в касаційному порядку тільки в частині зупинення провадження у справі.

24. Пунктом 4 частини другої статті 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи до одержання її результатів.

25. Відповідно до частини четвертої статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

26. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

27. Відповідно до частини першої, третьої - шостої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

28. З аналізу зазначених вище норм убачається, що метою проведення експертизи є роз`яснення питань, що виникають при вирішенні даної конкретної справи з причин необхідності встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.

29. Таким чином, призначення судової експертизи є підставою для зупинення провадження у справі, а суд, в провадженні якого перебуває така справа, на власний розсуд вирішує питання необхідності його зупинення.

30. Водночас, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом апеляційної інстанції не наведено жодного мотивування стосовно необхідності зупинення провадження у справі №160/12705/19, однак у резолютивній частині вказаного судового рішення, серед іншого, зазначено, що провадження у справі зупиняється до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою.

31. Верховний Суд зазначає, що дотримання судом вимог статті 242 КАС України та винесення обґрунтованого судового рішення (рішення, яке містить достатні мотиви) забезпечує: реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принципи змагальності учасників справи та офіційності з`ясування всіх обставин справи; можливість здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій; можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення.

32. Колегія суддів зазначає, що з приводу законності зупинення провадження у справі у випадку призначення експертизи висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 6 жовтня 2021 року у справі № 160/10494/19, про що і було обґрунтовано зазначено скаржником у касаційній скарзі.

33. Вирішуючи питання щодо правомірності зупинення апеляційного провадження в цій справі слід зауважити, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення апеляційного провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки призначення експертизи, з урахуванням суті спірних правовідносин, підставами позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість його виконання в подальшому, що буде відповідати завданню адміністративного судочинства та не призведе до безпідставного затягування строків розгляду справи.

34. Отже, зупинення провадження у справі до отримання судом результатів експертизи є доцільним та законним, окрім випадків, коли воно не буде мати правового значення для розгляду справи, може зашкодити ефективності правозастосування та призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи.

35. Колегія суддів зауважує, що вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції не проаналізував чи буде призначення експертизи в цій справі мати правовий вплив на обраний позивачем спосіб захисту його прав у межах спірних правовідносин та можливість його подальшого виконання, зокрема, чи вплине вимога про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації на обсяг прав та обов`язків позивача (чи змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі), чи взагалі підлягає перевірці судом правомірність застосування такого коефіцієнта в межах заявлених позовних вимог, а відтак чи буде зупинення провадження у справі доцільним.

36. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши пункт 4 частини другої статті 236 КАС України, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 160/12705/19.

37. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини другої статті 236 КАС України та неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 6 жовтня 2021 року у справі №160/10494/19, знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

38. Стосовно доводів позивача щодо законності зупинення провадження у справі, викладених у відзиві на касаційну скаргу, то суд касаційної інстанції зазначає, що вони спростовуються зазначеними вище мотивами цієї постанови.

39. Також, з огляду на доводи касаційної скарги щодо розумності тривалості розгляду справи, Верховний Суд зазначає таке.

40. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

41. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

42. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

43. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

44. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

45. Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

46. Отже, тривале зволікання судами з розглядом цієї справи (з 2019 року) ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції.

47. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

48. Зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом.

49. У КАС України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України) або встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).

50. Характерно, що КАС України прямо поняття «розумні строки» використовує чотири рази: процедура врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про її проведення (частина перша статті 187 КАС України); тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі; головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах (частина сьома статті 225 КАС України); у випадках скасування нормативно-правового або індивідуального акта або визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду (частини шостої статті 245 України); суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України).

51. Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

52. Зміст поняття «розумні строки» в адміністративному судочинстві охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення адміністративної справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість «розумного строку» мають вплив різні фактори, як об`єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб`єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).

53. Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.

54. Колегія суддів зазначає, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

55. КАС України диференціює тривалість строків (звернення до адміністративного суду, розгляду та вирішення справи, здійснення процесуальних дій тощо) залежно від категорії справи, її складності, кількості учасників справи та інших аспектів.

56. З цього приводу Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституцій України окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних кодексів (у частині, що встановлюють скорочені строки звернення громадян до суду та регулюють порядок здійснення окремих процесуальних дій у різних стадіях судового процесу) № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року роз`яснив, що наведеними нормами встановлені або конкретизовані раніше існуючі процесуальні механізми, що забезпечують судовий процес.

57. Досліджуючи ці питання, Конституційний Суд України виходив з того, що в Україні права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша-друга статті 55 Основного Закону України).

При цьому, з посиланням на рішення ЄСПЛ Guincho v. Portugal» (заява № 8990/80), у якому підкреслено, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку, Конституційний Суд України дійшов до висновку, що у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Відтак, наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.

58. Також колегія суддів зазначає, що об`єктивними критеріями розумності строків в адміністративному судочинстві є: 1) розгляд та вирішення справи у строки, визначені законом; 2) розгляд та вирішення справи у найкоротші з можливих строків; 3) здійснення процесуальних дій та прийняття судом процесуальних рішень, а також виконання процесуальних обов`язків учасниками справи з безумовним дотриманням встановлених законом або визначених судом строків; 4) своєчасне виконання судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема, відкриття виконавчого провадження, а також вжиття заходів до повного виконання рішення суду; 5) можливість відступлення від визначених законом або встановлених судом строків лише з об`єктивних причин, що зумовлені непереборними обставинами, незалежними від волі та поведінки суду та/або учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно з частинами першою та четвертою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

60. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення частково незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року - скасуванню у частині зупинення провадження у справі з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 349 353 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року скасувати в частині зупинення провадження у справі №160/12705/19 до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою.

Справу №160/12705/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа