ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 160/13042/22

адміністративне провадження № К/990/10534/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 (головуючий суддя Жукова Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.)

у справі №160/13042/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови (лист № 22999-17973/П-01/8-0400/22 від 02.08.2022) виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/26056/21 від 11.02.2022 у здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-5249 від 05.11.2021, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області, що міститься в пенсійній справі, на 90% від розміру грошового забезпечення, згідно вислуги років;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/26056/21 від 11.02.2022 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-5249 від 05.11.2021, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області, що міститься в моїй пенсійній справі, на 90% від розміру грошового забезпечення, згідно вислуги років.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

3.2. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №160/9169/19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №160/9169/19 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VІІІ, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області в 2018 році, у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

3.3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі № 160/26056/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, позов було задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення № 33/24-/С-5249 від 05.11.2021, виготовленої ДУ «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки № 33/24-/С-5249 від 05.11.2021 року, згідно вислуги років та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо вимог зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати пенсію без обмеження її розміру, суд відмовив в задоволені в цій частині.

3.4. 08.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання рішень судів, у розмірі 90% грошового забезпечення.

3.5. 02.08.2022 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було направлено на адресу ОСОБА_1 лист «Про розгляд звернення» від 02.08.2022, в якому повідомлено про правильність обрахунку пенсії позивача.

3.6. Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з допустимості обмеження максимальним розміром пенсії. При цьому, суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2021 №580/5962/20.

5. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції, зазначив, що у перерахунку пенсії позивача без обмеження її розміру відмовлено під час розгляду іншої справи №160/26056/21, а тому підстави для визнання дій відповідача протиправними відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).

Зокрема скаржник стверджує про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено постанову без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.

6.2. Вважає протиправним перерахунок пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення замість 90%. При цьому, позивач звертає увагу, що він у своїх вимогах не просив здійснити перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром. Натомість скаржник просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, згідно вислуги років.

6.3. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції неправильно розглянув позовні вимоги, вважаючи, що позивач претендує на пенсію без обмеження максимальним розміром. Крім того, зазначає, що справа №160/8318/21, на яку суд першої інстанції посилається як таку, що стосується ОСОБА_1 , не має відношення до останнього. Суд апеляційної інстанції на зазначене не звернув уваги.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. У справі, яка розглядається, спір виник з приводу перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від грошового забезпечення. Позивач як у позовній заяві, так і в касаційній скарзі вказує на спірне питання - відсоткове значення розміру пенсії. Відтак, для вирішення цього спору слід надати правову оцінку правомірності визначення пенсійним органом відсоткового значення розміру пенсії.

10. Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 суд неправильно визначив коло спірних питань, які підлягали вирішенню під час розгляду справи, внаслідок чого замість надання правової оцінки відсотковому розміру пенсії здійснив оцінку обмеження пенсії максимальним розміром.

11. Таким чином суд першої інстанції неправильно визначив предмет оскарження в процесі ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими.

12. У свою чергу суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув та підтримав висновки суду першої інстанції. Крім цього, суд зазначив, що у справі №160/26056/21 суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку розміру пенсії без обмеження її розміру, а тому підстави для визнання дій пенсійного органу щодо виконання рішення у справі №160/26056/21 відсутні. Будь-якого нормативного регулювання відносно спірних правовідносин суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не навів, лише обмежився констатацією результатів розгляду справ №160/9196/19 та №160/26056/21.

13. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій фактично не розглянули вимоги ОСОБА_1 , що сформовані та мотивовані у позовній заяві по цій справі (№160/13042/22).

14. За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

15. З огляду на зазначені положення КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

16. Крім того, пунктами 3 та 7 частини 4 статті 246 КАС України передбачено, що у мотивувальні частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

17. Відтак, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме, неправильно визначили предмет оскарження у справі №160/13042/22, у зв`язку з чим не розглянули по суті позовні вимоги та не надали оцінку доводам на обґрунтування вимог.

18. За змістом частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

19. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

20. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

21. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не визначили характер спірних правовідносин, не встановили усі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли неправильних висновків по суті справи.

22. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Верховний Суд не оцінює доводи касаційної скарги щодо суті позовних вимог, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій такі не оцінювались.

24. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

25. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

26. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

27. З огляду на те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені судом першої та апеляційної інстанцій, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

28. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

29. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

30. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 343 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Кравчук

С.М. Чиркін