ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 160/14218/23
адміністративне провадження № К/990/35427/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/14218/23
за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року (суддя - Рянська В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ ДВС, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7, відкритого стосовно ОСОБА_1 , до якого приєднано виконавчі провадження № НОМЕР_6 від 02.02.2023, № НОМЕР_1 від 13.02.2023, № НОМЕР_2 від 21.03.2023, № НОМЕР_3 від 05.04.2023, № НОМЕР_4 від 05.04.2023, № НОМЕР_5 від 05.04.2023 (виконавчі провадження);
- зобов`язати відповідача закінчити зведене виконавче провадження № НОМЕР_7, відкрите стосовно ОСОБА_1 , до якого приєднано виконавчі провадження № НОМЕР_6, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (Закон - № 1404-VIII), у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень згідно з виконавчими документами, та вжити всі необхідні дії, визначені частиною першою статті 40 цього Закону.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем у зведеному виконавчому провадженні здійснювалося примусове виконання постанов про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Указані постанови були оскаржені позивачем до суду (суд першої інстанції відмовив у їх скасуванні), однак у зв`язку із апеляційним оскарженням, остаточного рішення по ним так і не прийнято. Позивач добровільно 09 червня 2023 року сплатив штрафи за вказаними вище постановами у повному обсязі з дотриманням строку встановленого статтею 3002 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а тому підстави для стягнення з нього подвійного розміру штрафу відсутні. Водночас відповідач відмовляється закінчити зведене виконавче провадження, відкрите стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі цих постанов та провести необхідні дії, пов`язані із закінченням виконавчого провадження (зняти арешт, виключити з Реєстру відомості про боржника, та ін.).
У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
02 лютого 2023 року державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження (ВП) № НОМЕР_6 з примусового виконання постанови Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті (далі - Департамент) серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року (дата набрання законної сили - 03 січня 2023 року) про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 102 000,00 грн.
З таких же підстав 13 лютого 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року (набрання законної сили - 17 січня 2023 року) про стягнення штрафу - 34 000,00 грн.
21 березня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року (31 січня 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання постанови серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання постанови серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 102 000,00 грн.
Усі вище вказані ВП об`єднано та приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7 (постанови від 21 лютого, 23 березня та 07 квітня 2023 року).
Наприкінці березня 2023 року ОСОБА_1 оскаржені постанови Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення у судовому порядку.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року у справі № 199/2626/23 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесених Державною службою України з безпеки на транспорті, щодо стягнення штрафів з ОСОБА_1 : серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року, серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року, серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року, серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року, серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року, серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року (далі - постанови) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року у вказаній справі поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Підставою для такого поновлення було те, що позивач не отримував оскаржувані постанови засобами поштового зв`язку та ознайомився з їх змістом лише 17 березня 2023 року, що відбулось вже після строку на їх оскарження.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року у справі № 199/2626/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.
02 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення у справі № 199/2626/23.
Однак 11 липня 2023 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року у справі № 199/2626/23 повернуто скаржнику.
13 червня 2023 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7 у зв`язку з тим, що 09 червня 2023 року він фактично виконав рішення (сплатив штрафи), тому просив скасувати вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення: зняти арешт, накладений на його майно, виключити відомості про нього з Єдиного державного реєстру боржників, та ін.
До заяви додав копії квитанцій від 09 червня 2023 року про сплату штрафу:
в сумі 51 000,00 грн за постановою серії АА № 00002908;
в сумі 51 000,00 грн за постановою серії АА № 00001951;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002892;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002406;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002882;
в сумі 17 000,00 грн за постановою серії АА № 00001623.
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 21 липня 2023 року виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 №№ НОМЕР_6, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 зупинено.
Позивач уважаючи, що у зв`язку з оскарженням ним постанов про накладення адміністративного стягнення та їх зупиненням до розгляду його скарги, строк (десять днів) на добровільне виконання (у розмірі 50 відсотків суми штрафу) цих постанов не закінчився, переконаний, що сплата штрафу у розмірі визначеному у постанові свідчить про її виконання у повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
За висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на час звернення позивача з позовною заявою про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення закінчився строк для добровільної сплати штрафу у визначеному в постановах розмірі.
Суди попередніх інстанцій установили, що позивачем 09 червня 2023 року сплачено суми штрафу у розмірах, накладених на нього постановами адміністративних стягнень.
У постановах, на підставі частини другої статті 308 КУпАП, прописано, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною другою статті 3002 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі, та вказано (у цих же постановах) відповідні суми штрафу у подвійному розмірі.
Урахувавши, що суми штрафу у подвійному розмірі відповідають - зазначеним у постановах про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо невинесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження, оскільки позивачем штрафи сплачено частково, фактичного повного виконання постанов не відбулось.
Цей суд констатував, що у відповідача були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.
Оскільки позовні вимоги про зобов`язання відповідача закінчити зведене виконавче провадження № НОМЕР_7 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень та вжити заходи, визначені частиною першою статті 40 цього Закону, є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору зауважив, що днем набрання законної сили постановами про накладення адміністративного стягнення є: постановою серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року - 03 січня 2023 року, постановою серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року - 17 січня 2023 року, постановою серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року - 31 січня 2023 року, постановою серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року, постановою серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року, постановою серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року.
На підставі цього суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про оскарження постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення 27 березня 2023 року, тобто після спливу 10-денного строку на оскарження таких постанов та набрання ними законної сили, і суми штрафу сплачені ним після закінчення 10-денного строку з дня набрання законної сили цими постановами.
Суд зауважив, що частина друга статті 308 КУпАП містить імперативний припис щодо стягнення в порядку примусового виконання подвійного розміру штрафу за постановою про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 не оскаржені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення, в яких вказано подвійну суму штрафу, що підлягає примусовому стягненню.
Ураховуючи, що позивачем сплачено суми штрафу в одинарному розмірі після відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов Укртрансбезпеки, а також приписи частини другої статті 308 КУпАП, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 фактично виконані в повному обсязі рішення згідно з виконавчими документами та, відповідно, відділом ДВС не допущено протиправної бездіяльності щодо не закінчення виконавчих проваджень на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Отже, суд апеляційної інстанції вважав правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Як на підставу оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та зазначив про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 3002 КУпАП у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо порядку виконання та оскарження постанов Укртрансбезпеки, та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
На переконання скаржника із системного аналізу статті 3002 КУпАП слідує, що у разі оскарження постанов Укртрансбезпеки, строк її добровільного виконання зупиняється до завершення процесу її оскарження.
Скаржник наполягає на тому, що з початком процедури оскарження скаржником постанов Укртрансбезпеки зупинилися строки (передбачені статтями 289, 3002 КУпАП), які ще на той момент не закінчилися. Більше того, закінчення цих строків можливо виключно після завершення процедури оскарження.
Відповідно, передбачений законом 10-денний строк на добровільне виконання постанов Укртрансбезпеки розпочався після завершення оскарження постанов.
Тобто, в силу вимог та обмежень законодавства України, примусове виконання постанов Укртранебезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті може розпочинатися тільки після завершення оскарження такої постанови - прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та набрання ним законної сили. До завершення процедури оскарження постанов Укртрансбезпеки, їх примусове виконання повністю виключається.
Таким чином, cкаржник вважає, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року по справі № 199/2626/23, яким йому відмовлено у задоволенні позову, набрало законної 11 липня 2023 року після апеляційного перегляду (ухвала про повернення апеляційної скарги скаржнику).
Відповідно, керуючись статтею 3002 КУпАП, строк на добровільне виконання постанов Укртрансбезпеки розпочався лише з 11 липня 2023 року.
У зв`язку з тим, що 09 червня 2023 року позивач добровільно сплатив штрафи за постановами Укртрансбезпеки - без порушення строків (перебіг яких було зупинено), передбачених статтею 3002 КУпАП, до дати набрання ними законної сили, то, на думку позивача, ним фактично сплачені штрафи у повному обсязі. Відтак, підстав для примусового виконання та стягнення подвійного розміру штрафу, не має.
Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги позивача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 оскаржує примусове виконання постанов Укртрансбезпеки, якими на нього накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті за частиною другою статті 1321 КУпАП.
Такі постанови посадових осіб Укртрансбезпеки виконуються у порядку та строки, передбачені статтею 3002 КУпАП.
Так, у разі сплати особами, зазначеними у статті 143 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною (частина перша статті 3002 КУпАП).
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили (частина друга статті 3002 КУпАП).
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги (частина третя статті 3002 КУпАП).
При цьому, у разі несплати штрафу, визначеного у частині другій статті 1321 КУпАП, у добровільному порядку, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП порушник сплачує штраф у подвійному розмірі у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу.
Ключовими у цій справі є питання набрання законної сили такою постановою, порядок накладення стягнень та питання зупинення строків добровільного й примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
За частиною третьою статті 291 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення статтею 1321 КУпАП набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Інформація про дату набрання постановою законної сили вноситься автоматично засобами системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху на підставі даних, що містяться в поштовому повідомленні про вручення адресату постанови або про відмову в її отриманні, яке надійшло від національного оператора поштового зв`язку, або дати повернення до Державної служби України з безпеки на транспорті поштового відправлення з позначкою про його невручення відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 14.05.2022 № 324.
У разі, якщо особа не оскаржить постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою та несплатить штраф, визначений у частині другій статті 1321 КУпАП, починається примусове виконання постанови про стягнення штрафу у подвійному розмірі відповідно до частини другої статті 308 КУпАП.
Таким чином, перебіг строку, встановленого частиною першою статті 3002 КУпАП, на добровільне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті може бути зупинено відповідно до частини третьої цієї ж статті, у разі оскарження порушником такої постанови в межах 10- денного строку з моменту набрання постановою законної сили.
З 11 дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили, протягом послідуючих 30 днів починається примусове виконання штрафу у подвійному розмірі, та перебіг строку примусового виконання також може бути зупинено згідно з частиною третьою статті 3002 КУпАП.
ОСОБА_1 оскаржує правомірність обрахунку державним виконавцем розміру адміністративних стягнень Укртрансбезпеки за частиною другою статті 1321 КУпАП у подвійному розмірі.
Судами попередніх інстанцій установлено, що постанова Укртрансбезпеки серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року набрала законної сили 03 січня 2023 року; постанова серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року - 17 січня 2023 року; постанова серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року - 31 січня 2023 року; постанов серії АА № 00002892, № 00002882, № 00002908 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року.
Таким чином, перебіг строку добровільного виконання постанова Укртрансбезпеки серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року закінчився 13 січня 2023 року, постанови серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року - 27 січня 2023 року, постанова серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року - 10 лютого 2023 року, постанова серії АА № 00002892, № 00002882, № 00002908 від 19 грудня 2022 року - 24 лютого 2023 року.
ОСОБА_1 27 березня 2023 року оскаржив до суду зазначені постанови Укртрансбезпеки, тобто, після закінчення строків добровільного виконання всіх адміністративних стягнень.
Відділ ДВС у порядку примусового виконання цих постанов прийняв до виконання та відкрив ВП для стягнення з порушника штрафів у подвійному розмірі відповідно до частини другої статті 3002 308 КУпАП.
ОСОБА_1 09 червня 2023 року сплатив штрафи в одинарному розмірі, визначеному у частині другій статті 1321 КУпАП.
Після такої сплати фактичне виконання в повному обсязі рішень згідно з виконавчими документами не відбулося.
Суд відхиляє посилання скаржника на те, що встановлений законом 10-денний строк на добровільне виконання постанов Укртрансбезпеки розпочався після завершення процедури оскарження цих постанов, а до 11 липня 2023 року (дата завершення процедури оскарження) строк на добровільну сплату штрафів зупинявся відповідно до частини третьої статті 3002 КУпАП, з огляду на таке.
Оскарження ОСОБА_1 у справі № 199/2626/23 постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не зупиняє перебіг преклюзивного строку, встановленого у частині першій статті 3002 КУпАП, оскільки такий строк вже закінчився.
Суд також звертає увагу на те, що процесуальні строки, які можуть бути поновлені Судом та гарантувати відновлення прав особи у разі визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, не слід ототожнювати зі строками, які встановлює КУпАП, які не можуть бути поновлені чи продовжені для вчинення якихось дій.
Тому поновлення ОСОБА_1 ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року в справі № 199/2626/23 строку звернення до суду для оскарження адміністративних стягнень не поновлює строк добровільного виконання порушником постанов Укртрансбезпеки.
Те, що позивач скористався правом на оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті не звільняє його від обов`язку сплатити штрафи у подвійному розмірі відповідно до статті 308 КУпАП після набрання законної сили рішенням у справі № 199/2626/23 про залишення без змін постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавець має пересвідчитися про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На момент звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 не сплатив штрафи у подвійному розмірі відповідно до частини другої статті 3002 308 КУпАП, тому відділом ДВС не допущено протиправної бездіяльності щодо незакінчення виконавчих проваджень на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Зважаючи на викладене, колегія судів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки оскарження ним дій державного виконавця зводилося лише до повного виконання постанов Укртрансбезпеки згідно з виконавчими документами.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не знайшли підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалено з додержанням норм матеріального права, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
Підстави для здійснення розподілу судових витрат, з огляду на результат касаційного розгляду, відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в справі №160/14218/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько