ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 160/14260/21

адміністративне провадження № К/990/13105/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 (суддя Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 (головуючий суддя - Білак С.В., судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В серпні 2021 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яка полягає у невнесенні до порядку денного пленарного засідання селищної ради питання щодо розгляду заяв від 05.11.2020 року та від 24.02.2021 року про затвердження Протоколу електронних торгів № UA-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 року для подальшого укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі права комунальної власності, розташованої по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області винести на чергове (позачергове) пленарне засідання селищної ради розгляд заяв від 05.11.2020 року та від 24.02.2021 року про затвердження Протоколу електронних торгів № UA-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 року для подальшого укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі права комунальної власності по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову покликалась на те, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невнесення до порядку денного на пленарне засідання селищної ради питання про затвердження протоколу електронних торгів №UА-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 для подальшого укладення договору купівлі-продажу порушує її права та потребує судового захисту.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про приватизацію права власності об`єкт нерухоме майно - нежитлова будівля загальною площею 141,6 за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала у комунальній власності Олександрійської сільської ради.

13.05.2020 Олександрійською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області прийнято рішення №10-39-VII «Про приватизацію об`єкту комунальної власності» та вирішено приватизувати об`єкт комунальної власності - нежитлову будівлю загальною площею 141,6 за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим провести аукціон з умовами.

На виконання рішення сесії Олександрійської сільської ради «Про приватизацію об`єкту комунальної власності» від 13.05.2020 №10-39-VII затверджено умови продажу нежитлової будівлі права комунальної власності, звіт про незалежну оцінку майна, вартість нежитлової будівлі, а також визначено стартову ціну об`єкту приватизації для продажу на аукціоні.

05.11.2020 позивач брала участь в електронному аукціонні №UА-PS-2020-10-17-000005-2 щодо приватизації нежитлової будівлі комунальної власності Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та стала переможцем торгів.

На виконання рішень Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 05.11.2020 №26-1/VIII «Про початок реорганізації Балівської, Партизанської, Олександрівської сільських рад шляхом приєднання їх до Слобожанської селищної ради» та від 04.02.2021 №181-4/VIII «Про затвердження передавального акту Олександрівської сільської ради» діяльність Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області припинено 08.02.2021 у зв`язку з приєднанням до Слобожанської сільської ради.

На виконання п.63 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу», з метою затвердження Проколу про результати електронного аукціону №UА-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 для подальшого укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі позивач звернулась до Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з відповідною заявою.

На подану заяву позивач отримала відмову відповідача у затвердженні Протоколу про результати електронного аукціону №UА-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020.

В подальшому на інформаційний запит позивача відповідач вказав, що на пленарних засіданнях Слобожанської сільської ради питання стосовно затвердження Протоколу про результати електронного аукціону №UА-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 та подальшого укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі не розглядалось.

Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо невнесення до порядку денного на пленарне засідання селищної ради питання про затвердження Протоколу електронних торгів №UА-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 для подальшого укладення договору купівлі-продажу порушує її права, позивач звернулась з цим позовом до суду.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, закрито провадження в адміністративній справі.

Закриваючи провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суди виходили з того, що підставою для звернення до суду з позовом стала незгода позивача з бездіяльністю органу місцевого самоврядування, який здійснює свої повноваження як номінальний власник комунального майна, водночас, фактично позивач звернулась до суду за захистом свого права власності на нежитлове приміщення (вирішення питання щодо права власності). На думку судів, вказане виключає розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Наявність відповідача (суб`єкта владних повноважень) у спорі не змінює цивільно-правового характеру такого спору.

При постановлені оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції також керувався правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.01.2020 у справі №810/2667/16, від 21.03.2018 у справі №184/2470/13, від 06.06.2018 у справі №826/631/15, від 21.03.2018 у справі №536/233/16-ц.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими у справі рішеннями судів попередніх інстанцій позивач не погодилась та подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати вищевказані рішення та справу №160/14260/21 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача (як відповідного суб`єкта владних повноважень), яка полягає у невнесенні до порядку денного пленарного засідання селищної ради відповідної заяви та зобов`язання внести на чергове (позачергове) пленарне засідання селищної ради розгляд заяви позивача. На думку особи, яка подала касаційну скаргу, заявлені вимоги не стосуються вирішення питання щодо визнання права власності, відповідно, підстав для закриття провадження у справі не було.

В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач покликаєтся на висновки Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 818/2113/17.

Відзив на касаційну скаргу від Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області не надходив.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина друга статті 4 КАС у чинній редакції).

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці (ст.6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності.

Відповідно до ч.5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

У частині першій статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із частиною п`ятою статті 60 вищевказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною шостою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Таким чином, сільська рада (в межах її компетенції) у спірних правовідносинах реалізує права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 817/2297/14 щодо оскарження дій органу місцевого самоврядування в рамках процедури приватизації дійшла наступних висновків:

«Міськрада, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном.

Відтак оскаржувані позивачем дії Дубровицького міського голови щодо: оплати послуг за договором № 60/09 на проведення незалежної оцінки від 16 вересня 2013 року, укладеним Міськрадою та ПП Експертбудсервіс ; затвердження висновку про вартість майна від 18 жовтня 2013 року; затвердження протоколу № 77-11/13-Н проведення аукціону від 15 листопада 2013 року; підписання договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 - не пов`язані зі здійсненням у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, тому такі відносини не можна вважати публічно-правовими.».

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення з цим позовом до суду слугували ті обставини, що внаслідок бездіяльності Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо невнесення до порядку денного пленарного засідання селищної ради питання про затвердження Протоколу електронних торгів № UA-PS-2020-10-17-000005-2 від 05.11.2020 року позивач не може реалізувати право на подальше укладення договору купівлі-продажу щодо придбання нежитлової будівлі (за наслідком електронного аукціону).

Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ця справа не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, аргументи скаржника цих висновків не спростовують.

Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 818/2113/17 є безпідставним, оскільки у цьому рішенні відсутні висновки з питання юрисдикції.

До того ж, саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, відтак застосуванню підлягають саме висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права у питанні визначення належності справи до тієї чи іншої юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального права, не допустили його порушень, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук