ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа №160/15243/23
адміністративне провадження № К/990/36581/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Релігійної організації «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів додатку до рішення, за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Ясенової Т.І., Головко О.В., Суховарова А.В. від 16.10.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
Під час розгляду поданої у цій справі касаційної скарги, в контексті встановлених у справі обставин, належить перевірити, чи дотримано судом апеляційної інстанції норми процесуального закону, якими визначено строк на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції, особливості їх вручення та обчислення такого строку.
У суді касаційної інстанції також постає питання й про те, яким днем слід вважати день вручення копії судового рішення учаснику справи, який зареєстрований у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, якщо копія такого процесуального документа направлена судом одночасно поштою у паперовому вигляді та у електронній формі на офіційну електронну адресу такого учасника.
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
I.I Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року Релігійна організація «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі» (далі також Релігійна організація, позивач) звернулася з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі також Виконком, відповідач), третя особа - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, у якому просила визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра».
2. 05.07.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити до набрання рішенням суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, будь-якому Департаменту Дніпровської міської ради, та/або будь-якому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради, вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж огорожі розташованих з адресою: вул. Марії Лисиченко, (попередня назва вулиця Героїв Громадянської війни) 2 Д в м. Дніпро, яка знаходяться у власності та на переданої Релігійній організації «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі», код ЄДРПОУ 35863011, земельна ділянка, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), що була передана у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д;
- зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» в частині пункту 1-5 додатку до рішення №13-27/6 від 27.06.2023.
3. Наявність підстав для забезпечення позову заявник обґрунтовував тим, що 04.07.2023 на виконання пунктів 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» виконавчий комітет Дніпровської міської ради разом із залученим КП «Управління контролю за благоустроєм міста» ДМР вже частково здійснили дії щодо демонтажу огорож, зазначених у пунктах 1-5 додатку до оскаржуваного рішення, які є об`єктами нерухомого майна і належать на праві приватної власності позивачу.
4. Враховуючи наведені обставини, позивач вказував на існування реальної загрози демонтування та вивезення споруд, що йому належать, та неможливості в подальшому відновити його порушені права.
I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 заяву Релігійної організації «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі» про забезпечення позову в адміністративній справі №160/15243/23 задоволено частково, а саме - заборонено виконавчому комітету Дніпровської міської ради вчиняти дії з демонтажу огорож, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2 Д, які знаходяться у власності Релігійної організації «Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
6. Вищевказане судове рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у відкритті апеляційного провадження у справі відмовлено.
7. Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що скаржник пропустив строк апеляційного оскарження такого судового рішення й не навів доводів, які б свідчили про існування поважних причин для поновлення цього строку.
I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
II. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. В обґрунтуванні доводів та вимог касаційної скарги зазначається, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 була направлена засобами поштового зв`язку 24.07.2023, тобто у межах установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України п`ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження такого судового рішення.
10. У зв`язку з цим відповідач наполягає, що не пропустив вищевказаний строк й вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
11. У відзиві на касаційну скаргу такі доводи заперечуються й підкреслюється, що день вручення судового рішення конкретно визначено процесуальним законом й для осіб, які пройшли реєстрацію в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, цим днем є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
12. Тому висловлюється незгода з твердженнями касаційної скарги про те, що днем вручення судового рішення, яке оскаржувалось до суду апеляційної інстанції та було направлено й засобами поштового зв`язку, є день проставлення на паперовій копії такого рішення відбитку штампу вхідної кореспонденції канцелярією органу місцевого самоврядування.
13. Позивач наполягає, що з урахуванням встановленого факту доставлення відповідачу копії ухвали суду першої інстанції на його офіційну електронну адресу та дати звернення до апеляційного суду стосовно оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку, встановлений процесуальним законом строк для цього було пропущено, а оскільки заяви про поновлення такого строку не подавалось і поважних підстав для його поновлення наведено не було, у відзиві на касаційну скаргу підтримуються висновки суду апеляційної інстанції стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, яка розглядається, відповідно до статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
14. Посилаючись на вищевикладені аргументи, позивач просить касаційну скаргу Виконкому залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення віднесено до основних засад судочинства.
16. Такі конституційні приписи знайшли своє відображення у статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а також у статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких закріплено право учасників справи та інших осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на перегляд справи та оскарження судового рішення.
17. Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
18. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову (пункт 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Строк на апеляційне оскарження визначено статтею 295 цього ж Кодексу, якою встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
20. За правилами частини п`ятої, пункту 2 та абзацу сьомого частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
21. Частинами п`ятою - сьомою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
22. Визначення терміну офіційна електронна адреса міститься у підпункті 5.8 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також Положення про ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, а саме - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.
23. У пункті 2 вищезгаданого Положення зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
24. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (абзац перший пункту 9 Положення про ЄСІТС).
25. Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 Положення про ЄСІТС).
26. За нормами частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
27. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
28. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, Верховний Суд виходить з такого.
30. Аналіз викладених у попередньому розділі цієї постанови Верховного Суду норм права дає колегії суддів підстави для висновку про те, що процесуальний закон закріплює, зокрема, за органами місцевого самоврядування, до яких належать й виконавчі комітети відповідних місцевих рад, обов`язок зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
31. Такий обов`язок, в силу приписів частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен виконуватися неухильно.
32. У випадку наявності у особи (учасника справи) офіційної електронної адреси Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає спосіб вручення їй судового рішення, якщо таке було ухвалено в порядку письмового провадження, а саме - в електронній формі у порядку, визначеному законом.
33. Процесуальний закон імперативно зобов`язує суд направляти (вручати) учасникам судового процесу, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, будь-які документи, у тому числі й судові рішення, із застосуванням цієї системи виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб.
34. Офіційною електронною адресою, у розумінні Положення про ЄСІТС, є саме та адреса електронної пошти, яка була вказана особою - користувачем ЄСІТС, при реєстрації Електронного кабінету.
35. Нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено день вручення судового рішення учасникам судового процесу, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Цим днем є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
36. Іншого правого регулювання норми статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України «Вручення судового рішення» не встановлюють й не містять приписів про те, що у разі одночасного направлення судом судового рішення у паперовій формі поштою учаснику судового процесу, який зареєстрував офіційну електронну адресу в ЄСІТС, та в електронному вигляді на його офіційну електронну адресу, днем отримання судового рішення є інший день, аніж той, що визначений пунктом 2 частини шостої цієї статті для такого учасника справи.
37. Тобто у випадку, якщо зареєстрованому в ЄСІТС учаснику справи судове рішення направлено одночасно поштою в паперовій формі та в електронному вигляді на його офіційну електронну адресу, днем вручення такого рішення буде саме день отримання судом повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу.
38. Тому Верховний Суд вважає, що апеляційний суд обґрунтовано відхилив наведені відповідачем доводи про те, що днем вручення йому копії оскарженої у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції є 13.07.2023 - день проставлення штампу вхідної кореспонденції канцелярією Виконкому.
39. Такі доводи відповідача не ґрунтуються на нормах процесуального закону.
40. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, підтверджують те, що заявник апеляційної скарги - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради є зареєстрованим користувачем ЄСІТС та його підсистем Електронний суд й Електронний кабінет, має зареєстровану в цій системі офіційну електронну адресу.
41. За змістом частин першої, другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України на апеляційне оскарження ухвали встановлюється п`ятнадцятиденний строк, який, у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, обчислюється з дня складення повного судового рішення.
42. Матеріали справи засвідчують, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 про забезпечення позову, яку було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, виготовлена у повному обсязі в день її постановлення й у цей же день направлена Виконавчому комітету Дніпровської міської ради в електронному вигляді у його електронний кабінет, доставлена йому у п`ятницю 07.07.2023 о 18:14 годині, тобто пізніше 17 години. У зв`язку з цим, в силу положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, таке судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто у понеділок - 10.07.2023.
43. За правилами частини першої, шостої, дев`ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
44. Отож, враховуючи дату вручення копії ухвали суду першої інстанції відповідачу (10.07.2023), останній, в силу положень норм пункту 2 частин третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, мав право на поновлення встановленого частиною першою цієї ж статті строку - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, тобто до 25.07.2023 включно.
45. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана 27.07.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також поза межами передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї ж статті п`ятнадцятиденного терміну, упродовж якого скаржник мав право на поновлення вищезгаданого строку.
46. Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 була здана на пошту 24.07.2023. У зв`язку з цим та відповідно до вищенаведених положень процесуального закону відповідач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження, навіть попри те, що фактично апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції та була зареєстрована у канцелярії суду після його закінчення, а саме - 27.07.2023.
47. Обставини щодо направлення відповідачем апеляційної скарги поштою підтверджуються наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення з цифровим ідентифікатором 0504590958156, яке додавалось до апеляційної скарги, а також роздрукованою та доданою до касаційної скарги інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень за посиланням: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
48. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши фактичних обставин справи та вищенаведених норм процесуального права, дійшов помилкового висновку про наявність у цьому випадку підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина перша статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).
51. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доводів та вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанцій помилково вдмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, яка розглядається, й допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
52. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
53. Керуючись статтями 340 341 344 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук