№ 160/16637/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа №160/16637/21

касаційне провадження № К/990/22164/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чепурнов Д.В.; судді: Мельник В.В., Сафронова С.В.)

у справі № 160/16637/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІПЛАСТ»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІПЛАСТ» (далі - ТОВ «УНІПЛАСТ», позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2021 року № 0115040720 та № 0115030720.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що платник під час розгляду справи не спростував висновки акта перевірки, покладені в основу оскаржуваних актів індивідуальної дії.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2023 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд не надав належної оцінки обставинам справи та доказам, що призвело до постановлення помилкового рішення.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункти 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.14, пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26 липня 2022 року у справі № 826/18676/16, від 22 квітня 2021 року у справі № 520/11812/18.

Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

19 вересня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів планову виїзну документальну перевірку ТОВ «УНІПЛАСТ» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, за результатами якої склав акт від 11 червня 2021 року № 1819/04-36-07-22-08/31122890.

Відповідно до висновків акта перевірки відповідач встановив порушення платником вимог, зокрема:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 ПК України, що призвело до:

завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, а саме: за 2017 рік на 6 360 991,00 грн; за 2018 рік на 4 955 597,00 грн; за 2019 рік на 2 644 937,00 грн (в тому числі 1 квартал 2019 року на 4 154 652,00 грн, півріччя 2019 року на 4 239 510,00 грн, 3 квартали 2019 року на 2 523 805,00 грн); за 2020 рік на 2 856 356,00 грн (в тому числі 1 квартал 2020 року на 4 218 332,00 грн, півріччя 2020 року на 2 694 927,00 грн, 3 квартали 2020 року на 3 102 581,00 грн);

заниження податку на прибуток на загальну суму 1 691 602,00 грн.

На підставі таких висновків та розглянутого заперечення відповідач 04 серпня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

№ 0115030720, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 947 198,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням на 1 691 602,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 255 596,50 грн;

№ 0115040720, яким зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за періодами: 2017 рік - 6 360 991,00 грн; 2018 рік - 4 955 597,00 грн; 1 квартал 2019 року - 4 154 652,00 грн; півріччя 2019 року - 4 239 510,00 грн; 3 квартали 2019 року - 2 523 805,00 грн; 1 квартал 2020 року - 4 218 332,00 грн; півріччя 2020 року - 2 694 927,00 грн; 3 квартали 2020 року - 3 102 581,00 грн; 2020 рік - 2 856 356,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Щодо висновків акта перевірки про незбільшення позивачем фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів за господарським операціям з нерезидентами EUROPLASMET (Республіка Молдова), Maszyny s.c. Projektowanie i WytwarzanieLeszek Iwaniszewski, Stanisl (Республіка Польща), Przedsiebiorstwo Produkcyjno Handlowe AGASTYL Spolka Jawna D.B.Zraj (Республіка Польща), ESTI POLYMER Sp. J. D. B. Zrajkowska J.R. Jedrowicz (Республіка Польща) та BONGARD MACHINES GMBH & CO. KG (Федеративна Республіка Німеччина) Суд зазначає таке.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з правилами підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Таким чином, вимоги цього підпункту не застосовуються за наявності двох умов: якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

З огляду на те, що вимоги підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою, та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», є предметом доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування у звітному (податковому) періоді на суму 30 відсотків вартості товарів, що правильно врахував суд апеляційної інстанції.

Підпунктом 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України передбачено, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки».

За правилами підпункту 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПК України обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а»-«в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977» затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, згідно з додатком.

До вказаного переліку включена, у тому числі Республіка Молдова.

Судовий розгляд встановив, що ТОВ «УНІПЛАСТ» у спірний період мало господарські операції з компанією EUROPLASMET (Республіка Молдова) на підставі контракту від 26 лютого 2019 року № 26/02/2019. Загальна сума господарських операцій із вказаним нерезидентом склала 1 431 783,77 грн.

За приписами підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до звітності з податку на прибуток річний дохід платника від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2020 рік складає 26 993 175,00 грн, обсяг господарських операцій з EUROPLASMET (Республіка Молдова) становить 1 431 783,77 грн.

Таким чином, обсяги здійснених операцій із зазначеним контрагентом не підпадають під визначення контрольованих, про що правильно зазначив апеляційний суд.

Крім того, за встановленими судовим розглядом обставинами у спірний період ТОВ «УНІПЛАСТ» мало господарські взаємовідносини з нерезидентами:

Maszyny s.c. Projektowanie i WytwarzanieLeszek Iwaniszewski, Stanisl (Республіка Польща, організаційно-правова форма - просте партнерство) на підставі контракту від 11 січня 2017 року № С-11/01/2017; загальна сума господарських операцій із зазначеним контрагентом склала 470 798,49 грн (фактурна вартість товарів);

Przedsiebiorstwo Produkcyjno Handlowe AGASTYL Spolka Jawna D.B. Zraj (Республіка Польща, організаційно-правова форма - повне партнерство) на підставі контракту від 04 жовтня 2017 року № 3/2017; загальна сума господарських операцій із зазначеним контрагентом склала 1 341 62,63 грн (фактурна вартість товарів);

ESTI POLYMER Sp. J. D. B. Zrajkowska J.R. Jedrowicz (Республіка Польща, організаційно-правова форма - повне партнерство) на підставі контракту від 03 лютого 2020 року № 1/2020; загальна сума господарських операцій із зазначеним контрагентом склала 1 300 783,16 грн (фактурна вартість товарів);

BONGARD MACHINES GMBH & CO. KG (Федеративна Республіка Німеччина, організаційно-правова форма - командитне товариство) на підставі контракту від 26 травня 2020 року № 20200526; загальна сума господарських операцій із вищевказаним контрагентом склала 1 037 197,70 грн (фактурна вартість товарів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, згідно з додатком.

До вказаного переліку включені, зокрема, в Республіці Польща такі організаційно-правові форми компаній, як Spolka prawa cywolnego S.C. (просте партнерство), Spolka jawna (повне партнерство), у Федеративній Республіці Німеччина -Gesellschaft mit beschrankter Haftung und Compagnie Kommanditgesellschaft (командитне товариство).

На запити контролюючого органу від 27 травня 2021 року № 1 та від 01 червня 2021 року № 6 про надання підтверджень сум витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, за здійсненими у 2018 - 2020 роках неконтрольованими операціями з нерезидентами EUROPLASMET (Республіка Молдова), Maszyny s.c. Projektowanie i WytwarzanieLeszek Iwaniszewski, Stanisl (Республіка Польща) Przedsiebiorstwo Produkcyjno Handlowe AGASTYL Spolka Jawna D.B.Zraj (Республіка Польща), ESTI POLYMER Sp. J. D. B. Zrajkowska J.R. Jedrowicz (Республіка Польща) та BONGARD MACHINES GMBH & CO. KG (Федеративна Республіка Німеччина) ТОВ «УНІПЛАСТ» було надано відповідь від 03 червня 2021 року № 25, яка містить розгорнуті пояснення про те, що суми доходу/витрат за господарськими операціями з нерезидентами підтверджуються за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, також був наданий детальний аналіз господарських операцій у розрізі кожного контрагента.

Така відповідь платника не була розглянута податковим органом із посиланням в акті перевірки на невідповідність її вимогам підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

З цього приводу, апеляційний суд правильно зазначив про обов`язок контролюючого органу наводити конкретні підстави та мотиви при прийнятті рішень.

Разом з тим, посилання в акті перевірки на невідповідність, наданої платником відповіді вимогам підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України жодним чином не обґрунтоване відповідачем. Податковим органом не конкретизовано, яких саме інформації або документів не вистачало для підтвердження цін за принципом «витягнутої руки».

На підставі викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем не була доведена наявність в діях позивача ознак порушень підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України в частині незбільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів за господарськими операціями з нерезидентами EUROPLASMET (Республіка Молдова), Maszyny s.c. Projektowanie i WytwarzanieLeszek Iwaniszewski, Stanisl (Республіка Польща) Przedsiebiorstwo Produkcyjno Handlowe AGASTYL Spolka Jawna D.B.Zraj (Республіка Польща), ESTI POLYMER Sp. J. D. B. Zrajkowska J.R. Jedrowicz (Республіка Польща) та BONGARD MACHINES GMBH & CO. KG (Федеративна Республіка Німеччина).

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 липня 2022 року у справі № 826/18676/16, від 22 квітня 2021 року у справі № 520/11812/18, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається відповідач, встановлені інші обставини.

Щодо невключення позивачем безнадійної кредиторської заборгованості за іноземним постачальником INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) до складу інших доходів та невідображення їх в декларації Суд зазначає таке.

Судовий розгляд встановив, що між ТОВ «УНІПЛАСТ» (покупець) та INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) (постачальник) було укладено контракт від 30 березня 2007 року № 06.311 на постачання лінії для оцинкування загальною вартістю 300 000,00 Євро.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що оплата буде здійснюватися наступним чином: рівними частинами по 25 000,00 Євро у липні 2007 року, у жовтні 2007 року, січні 2008 року, квітні 2008 року, липні 2008 року, жовтні 2008 року, січні 2009 року, квітні 2009 року, липні 2009 року, жовтні 2009 року, січні 2010 року.

Доповненнями до контракту: від 30 січня 2010 року № 1 змінені умови оплати товару та кінцевим терміном оплати визначено січень 2013 року; від 28 січня 2013 року № 2 змінені умови оплати товару та кінцевим терміном оплати визначено січень 2016 року; від 29 січня 2016 року № 3 змінені умови оплати товару та кінцевим терміном оплати визначено січень 2019 року; від 29 січня 2019 року № 4 змінені умови оплати товару та кінцевим терміном оплати визначено січень 2022 року.

З дати отримання товару ТОВ «УНІПЛАСТ» жодних платежів на адресу INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) не здійснювало.

За вказаним контрактом позивачем в бухгалтерському обліку відображено кредиторську заборгованість у сумі 10 048 627,20 грн (станом на 31 грудня 2017 року), 10 335 000,00 грн (станом на 31 грудня 2020 року).

На думку податкового органу, зазначена кредиторська заборгованість платника перед INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) є безнадійною та підлягала списанню з відображенням у складі інших доходів позивача, оскільки за даними інтернет-ресурсів, розміщених на сайтах opencorporates.com та sosbiz.idaho.gov, реєстрація компанії INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) припинена 05 грудня 2007 року.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

За правилами статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Перелік джерел податкової інформації визначений статтею 72 ПК України.

Відповідно до статті 27 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал», компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися такою інформацією, яка необхідна для виконання положень цієї Конвенції або внутрішніх законодавств Договірних Держав, що стосується податків, на які поширюється Конвенція, в тій мірі, у якій оподаткування не суперечить цій Конвенції. Обмін інформацією не обмежується Статтею 1 (Загальна сфера застосування). Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, розглядатиметься як конфіденційна, так само як і інформація, отримана згідно з внутрішнім законодавством цієї Держави, буде розкрита тільки особам або владі (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою, збором або управлінням, примушуванням або судовим переслідуванням чи розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях і в юридичних рішеннях.

За приписами статті 1 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах», сторони з урахуванням положень глави IV надають одна одній адміністративну допомогу в податкових справах. Така допомога може включати у відповідних випадках заходи, яких уживають судові органи. Така адміністративна допомога передбачає: a) обмін інформацією, зокрема одночасні податкові перевірки та участь у податкових перевірках за кордоном; b) допомогу в стягненні податків, зокрема заходи зі збереження суми податків; та c) вручення документів. Сторона надає адміністративну допомогу незалежно від того, що відповідна особа є резидентом або громадянином Сторони чи будь-якої іншої держави.

Статтею 4 названої Конвенції передбачено, що сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується Верховний Суд, що інформація, отримана з веб-сайтів opencorporates.com та sosbiz.idaho.gov, не відноситься до джерел отримання контролюючим органом податкової інформації, на підставі якої посадові особи відповідача вправі приймати рішення про визначення податкового обов`язку.

Натомість, до таких джерел відноситься офіційна інформація від уповноважених державних органів країни реєстрації компанії INFINITI S.A.LLC, USA, тобто Сполучених Штатів Америки.

Разом з тим, на час розгляду справи судовими інстанціями офіційної інформації, отриманої у відповідь на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01 червня 2021 року № 4249/8/04-36-07-22, здійсненний в рамках Конвенції між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, відповідачем не надано.

Відтак, твердження контролюючого органу про припинення реєстрації компанії INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки) не підтверджено належними та допустимими доказами.

До того ж, за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань з податку на прибуток за вказаним порушенням здійснено поза межами строку, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України, що не спростовано відповідачем.

Враховуючи викладене, Суд вважає помилковими висновки акта перевірки про необхідність списання позивачем безнадійної кредиторської заборгованості за іноземним постачальником INFINITI S.A.LLC, USA (Сполучені Штати Америки).

Щодо висновків акта перевірки про невключення кредиторської заборгованості позивачем перед померлою ОСОБА_1 до складу інших доходів та невідображення їх в декларації Суд зазначає таке.

Судовий розгляд встановив, що між ТОВ «УНІПЛАСТ» (позичальник) та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (позикодавець) було укладено договір від 23 квітня 2010 року № KRR 22-287/10 щодо надання кредиту у розмірі 18 100,00 доларів США.

Майновим поручителем за вказаним кредитним договором виступила ОСОБА_1 , яка передала в заставу банку належні їй майнові права на грошові кошти за договором банківського вкладу (депозиту) від 23 квітня 2010 року № 9006542 оціночною вартістю 20 000,00 доларів США.

До вказаного договору ТОВ «УНІПЛАСТ» укладено з ОСОБА_1 договір поруки від 23 квітня 2010 року № KRR 22-289/10.

Додатковою угодою від 27 червня 2017 року № 8 внесено зміни до договору поруки від 23 квітня 2010 року № KRR 22-289/10, зокрема, в частині строку виконання зобов`язання - не пізніше 22 червня 2018 року.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «УНІПЛАСТ» відображено погашення заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2010 року № 22-287/10, а саме зменшено кредиторську заборгованість на бухгалтерському рахунку 60.2 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» на 473 611,91 грн та одночасно збільшено кредиторську заборгованість на бухгалтерському рахунку 55 «Інші довгострокові зобов`язання» перед фізичною особою ОСОБА_1 на 473 611,91 грн.

Листом від 04 червня 2021 року № 1578/10.14-30 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у м. Кривому Розі повідомлено про наявність актового запису про смерть ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач вважає, що ТОВ «УНІПЛАСТ» в порушення вимог пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України не було віднесено кредиторську заборгованість перед померлою фізичною особою ОСОБА_1 в сумі 473 611,91 грн до складу інших доходів, що призвело до заниження таких доходів за 2019 рік.

За приписами статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Отже, право вимоги до ТОВ «УНІПЛАСТ» на суму 473 612,00 грн, яке виникло за життя у ОСОБА_1 внаслідок погашення нею заборгованості ТОВ «УНІПЛАСТ» за кредитним договором від 23 квітня 2010 року № KRR 22-287/10 на підставі договору поруки, включається до складу спадщини, яку могли прийняти спадкоємці ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції правильно вважав, що оскільки право вимоги до ТОВ «УНІПЛАСТ» як боржника за кредитним договором перейшло до поручителя ОСОБА_1 згідно з частиною другою статті 556 ЦК України з дати оплати поручителем заборгованості в червні 2019 року, то це право вважається таким, що виникло у спадкоємців з дати відкриття спадщини.

При цьому, строк позовної давності за такими вимогами на дату перевірки ще не сплив, оскільки обчислюється з дати погашення спадкодавцем заборгованості за кредитом (червень 2019 року).

Доказів прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_1 контролюючий орган не надав, натомість, передчасно дійшов висновку в акті про відсутність спадкоємців (нових кредиторів), які до спливу строку позовної давності можуть заявити свої вимоги позивачу.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 травня 2022 року на підставі кредиторських вимог спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в бухгалтерському обліку ТОВ «УНІПЛАСТ було відображено заміну кредитора ОСОБА_1 на вищевказаних спадкоємців щодо кредиторської заборгованості в сумі 473 611,91 грн.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наявна в бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість позивача в сумі 473 612, грн, що виникла перед ОСОБА_1 у 2019 році, не може бути включена до складу інших операційних доходів ТОВ «УНІПЛАСТ».

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова