ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17268/21
адміністративне провадження № К/990/32551/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/17268/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р. З.) від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Юрко І. В., Чабаненко С. В., Чумак С. Ю.) від 12 липня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурпро» (далі - ТОВ «Натурпро») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року:
- форми «Р» № 0122950703, яким збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 138 986,25 грн;
- форми «Р» № 0122950703, яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4 647 933,50 грн;
- форми «ПН» № 0122970703, яким застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкової накладної у розмірі 249,87 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає про правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із контрагентами у періоді, що перевірявся. Зокрема позивач наголошує, що первинні документи ТОВ «Натурпро» та його контрагентів відповідають вимогам податкового законодавства, містять всі необхідні реквізити та як наслідок - є такими, що підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. При цьому акт перевірки не містить будь-яких посилань на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 0122950703, № 0122950703, № 0122970703.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «Натурпро» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22 700 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 22 листопада 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Натурпро» в задоволенні позову.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 06 лютого 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «Натурпро» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує про її необґрунтованість.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Натурпро» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39356648), платником податку на прибуток на загальних підставах і платником податку на додану вартість. Основний вид господарської діяльності товариства згідно з КВЕД 20.42 є «Виробництво парфумних і косметичних виробів. Крім того, ТОВ «Натурпро» займається оптовою торгівлею парфумними і косметичними товарами (код КВЕД 46.45), виробництвом дитячого харчування і дієтичних харчових продуктів (код КВЕД 10.86), виробництвом готових кормів для домашніх тварин (код КВЕД 10.92), а також наданням в оренду інших машин, механізмів, устаткування та товарів (код КВЕД 77.39). Для реалізації готової продукції ТОВ «Натурпро» має власні запатентовані товарні знаки.
9. В період з 30 квітня 2021 року по 27 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Натурпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, за результатами якої 03 червня 2021 року складено акт № 1774/04-36-07-03/39356648.
10. У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено наступні порушення:
- підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 4 185 863 грн;
- пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 111 189 грн;
- пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 249,87 грн;
- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, а саме невідображення сум нарахованого та виплаченого доходу, отриманого як додаткове благо за ознакою « 126», та сум ПДФО, що підлягає нарахуванню з виплачених доходів керівнику підприємства ОСОБА_1 у сумі 5 996,98 грн, в тому числі за ІІ квартал 2017 року;
- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 ПК України з урахуванням підпункту 164.2.17 «е» пункту 164.2 статті 164 ПК України, підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 316,41 грн;
- підпунктів 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 89,95 грн;
- пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частини третьої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, несвоєчасно відображено базу нарахування ЄСВ у розмірі 1 049,04 грн у лютому 2017 року;
- пункту 1 частини першої статті 4, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в частині ненарахування єдиного внеску за період, що перевірявся на суму нарахованої заробітної плати на які нараховується єдиний внесок на загальну суму 1 319,34 грн.
11. Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичної поставки товару контрагентами-постачальниками (ТОВ «ТК АБСОЛЮТ», ТОВ «АДЕРА ПЛЮС», ТОВ «САНДЕКС», ТОВ «ЕЛІТ-СЕРВІС 2016», ТОВ ДНІПРО ГРАНТ ПЛЮС», ТОВ «ПЛАСТМАСГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРСЕРВІС», ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «ОПТА ТРЕЙД», ТОВ «СМАРТ КАПІТАЛ», ТОВ «МОБІЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ПП «ОДІСЕЙ», ТОВ «БРУКСТОУН» ТА ФОП ОСОБА_2 на адресу позивача у періоді, що перевірявся. Надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.
12. Податковий орган вважає, що у перелічених вище контрагентів-постачальників відсутнє законне джерело ведення в обіг товарів та невжиття достатніх заходів з боку ТОВ «Натурпро», зокрема в частині, пред`явлення вимог до постачальників щодо належного документального підтвердження факту здійснення господарських операцій щодо отримання товарів, так як при проведенні перевірки були відсутні шляхові листи, товарно-транспортні накладні, відсутнє документальне підтвердження якості придбаних інгредієнтів, компонентів, сировини для використання їх при виготовленні готової косметологічної продукції, як то прямо передбачено умовами укладених договорів.
13. Крім того контролюючим органом за результатом дослідження діяльності вказаних контрагентів встановлено, що всі вони здебільшого звітували нетривалий проміжок часу (2-3 місяці), керівниками, засновниками та/або головними бухгалтерами на значній кількості підприємств рахувалися одні й ті ж особи, які одночасно рахувалися посадовими особами інших від 5 до 200 суб`єктів господарювання, що перебувають на податковому обліку в різних регіонах України. Майже у всіх перелічених вище підприємств-постачальників відсутня інформація про наявність основних засобів, виробничих потужностей, кількість працюючих на підприємстві та будь-які інші ознаки здійснення господарської діяльності.
14. Також проведеним аналізом ланцюга постачання товарів встановлено, що ціна на товари від постачальника до покупця від першої та третьої ланки не змінювалась, встановлено також невідповідність номенклатури придбаних і реалізованих товарів, тобто псевдо постачальники задіяні у ланцюгу не мали на меті отримання прибутку (доходу), а лише здійснювали удавані операції з купівлі/продажу для податкової вигоди на користь третіх осіб.
15. Водночас за висновками перевіряючих, взаємовідносини ТОВ «Натурпро» з виконавцями (ТОВ «ВЕРНЕР», ТОВ «ЛН КОСМЕТИК», ТОВ «ВАСТЕК КОМПАНІ», ТОВ «СЕРВІС ЛОСК», ТОВ «КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА», ТОВ «КЛІНІНГ СІСТЕМ») щодо надання послуг з перевезення вантажів, передпродажної підготовки товару, маркетингових послуг, послуг з прибирання приміщень, є також нереальними, оскільки надані до перевірки документи не підтверджують отримання таких послуг.
16. При цьому контролюючий орган роблячи такий висновок врахував податкову інформацію стосовно вказаних контрагентів, зокрема що керівниками та/або засновниками на цих підприємствах рахуються особи, які одночасно рахувалися посадовими особами значної кількості (до 96) суб`єктів господарювання.
17. На підставі висновків акту перевірки податковим органом 19 вересня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» № 0122950703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 647 933,50 грн, з якої 4 185 863 грн сума основного зобов`язання та 462 070,50 грн сума штрафних санкцій;
- форми «Р» №0 122950703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 138 986,25 грн, з якої 4 111 189 грн сума основного зобов`язання та 1 027 797,25 грн сума штрафних санкцій;
- форми «ПН» № 0122970703 про застосування штрафної санкції за нереєстрацію податкової накладної 249,87 грн.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивачем у повній мірі підтверджено як можливість, так і факт виконання господарських операцій по перевіряємих господарським взаємовідносинам.
20. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що придбання ТОВ «Натурпро» в контрагентів-постачальників відповідної сировини, матеріалу для упаковки готової продукції, послуг пакування, перевезення, маркетингу, прибирання тощо підтверджується укладеними договорами поставки та надання послуг, видатковими накладними, актами наданих послуг, товарно-транспортними накладними на перевезення як сировини, так і готової продукції.
21. При цьому, суди виснували, що долученими до матеріалів справи первинними документами позивачем підтверджено, що придбана у контрагентів-постачальників продукція використана Товариством у власному виробництві під час виготовлення косметичних та парфумних товарів широкого асортименту. Також позивачем на підтвердження використання придбаної у контрагентів-постачальників продукції у власному виробництві під час перевірки та до матеріалів справи надано специфікації готової продукції та акти про списання ТМЦ на виробництво продукції. На підтвердження подальшої реалізації готової продукції позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано видаткові накладні, зміст яких відповідає найменуванню виготовленої продукції згідно з наданими специфікаціями готової продукції.
22. Оцінюючи правомірність застосування штрафних санкцій до ТОВ «Натурпро» за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної суди виходили з того, що контролюючим органом ані в акті перевірки, ані вході розгляду справи не наведено пояснень та обґрунтувань стосовно того, яким чином податковим органом розрахована сума 4997,44 грн (з якої розраховано штрафні санкції), в результаті яких операцій вона виникла, а також які підстави віднесення відповідачем вказаної суми до бази оподаткування податком на додану вартість.
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 198.3 статті 198 ПК України, викладені в постановах від 25 вересня 2019 року по справі № 520/11437/18 та від 07 квітня 2021 року по справі № 813/1200/18. Також скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статті 120-1 ПК України, викладені в постанові від 26 червня 2018 року по справі № 816/1990/17.
26. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи контролюючого органу про обрив ланцюга походження товарів на першій ланці постачання; невідповідність придбаної та реалізованої номенклатури товару та відсутність законного джерела введення в обіг товарів; відсутність документів, які б свідчили про відповідність придбаного товару якісним характеристикам та відповідності його встановленим стандартам.
27. Окремо скаржник звертає увагу, що аналізом податкової та фінансової звітності контрагентів-постачальників встановлено: свідоцтва платників ПДВ в більшості контрагентів-постачальників на теперішній час анульовані; остання звітність з ДПВ подавалась з «нульовими показниками», або «до відома», або взагалі не надавалась; фінансова звітність до податкових органів не надавалась, встановити наявність у підприємства власних основних засобів (зокрема комп`ютерної техніки) та приміщень для здійснення господарської діяльності не є можливим; чисельність працюючих осіб у контрагентів-постачальників - мінімальна.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
30. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
31. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
32. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
33. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
34. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).
35. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
36. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
37. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
38. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
39. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
40. Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
41. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
42. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
43. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
44. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
45. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
46. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
47. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
48. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
49. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19).
50. Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
51. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.
52. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).
53. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
54. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що ТОВ «Натурпро», як покупцем, протягом періоду, що перевірявся, було укладено ряд договорів на поставку товарів з наступними контрагентами, як постачальниками:
1) Між ТОВ «ТК АБСОЛЮТ» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 15042019 від 15 квітня 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: порошок глинистий глина жовта, порошок глинистий глина блакитна, порошок глинистий глина біла, порошок глинистий глина зелена, порошок глинистий глина червона, глина чорна порошкова з активованим вугіллям, а також бавовняне волокно щільністю 60 гр та інше.
2) Між ТОВ «АДЕРА ПЛЮС» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 0306 від 03 червня 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: некатане полотно із спринтом щільністю 50 гр-60 гр, а також чисте натуральне бавовняне волокно;
3) Між ТОВ «САНДЕКС» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 2006 від 20 червня 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: ланет цетилстеариновий спирт, міранол с2, реокейр XGN, лувікват FC370, порошок глинистий в асортименті, активоване вугілля, а також екстракти м`яти, розмарину, зеленого чаю, лаванди, кропиви та інше;
4) Між ТОВ «ЕЛІТ-СЕРВІС 2016» та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки №1207 від 12 липня 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: органічна аніонна поверхнево-активна речовина DEA Palmocol PDA, гідроенізована каторова олія, ланет-цетилстеариновий спирт, коксамидоприл бетаин, полімер Acusol OP301, біоцид Kathon та інше;
5) Між ТОВ «ДНІПРО ГАРАНТ ПЛЮС» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 02092019 від 02 вересня 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: товари косметологічної та парфумної промисловості (бавовняне волокно, консерванти для відтворення бактерій, неткане полотно зі спринтом, глина і глинистий порошок, бегентрімонімум хлорид, біоцид, олія виноградних кісточок, міранол с2 та інше;
6) Між ТОВ «ПЛАСТАГРУП» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 0107/02 від 01 липня 2020 року. Предметом договору є наступні ТМЦ, а саме: ланет цетилстеариновий спирт, міранол с2, реокейр XGN, лувікват FC370, екстракти м`яти, розмарину, зеленого чаю, лаванди, кропиви, порошок глинистий та інше;
7) Між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРСЕРВІС» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 251119 від 25 листопада 2019 року. Предметом договору є наступні ТМЦ, а саме: біоцид KATHON, ланет-цетилстеариновий спирт, органічна аніонна поверхнево активна речовина DEA Palmocol, активоване вугілля, екстракти ехінацеї, кропиви, розмарину, сухої м`яти, зеленого чаю, бавовняне волокно, порошок глинистий, олія реп`яхова та інші косметичні речовини;
8) Між ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 2020/2705-5 від 27 травня 2020 року. Предметом договору є наступні ТМЦ, а саме: коробка, гофоролоток, гофроящик;
9) Між ТОВ «ОПТА ТРЕЙД» (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 2020/2503-11 від 25 березня 2020 року. Предметом договору є наступні ТМЦ, а саме: стрейч палетний, гофоролоток, гофроящик, лоток;
10) Між ТОВ «СМАРТ КАПІТАН ГРУП» (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 0107 від 01 липня 2020 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: бавовняне волокно, тканеві маски, розпилювачі косметичні;
11) Між ТОВ «МОБІЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 060420 від 06 квітня 2020 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: екстракт алое вера, екстракт лимону сухий, екстракт кропиви, екстракт кульбаби, олію арганії, олію виноградних кісточок, олію кокосову першого віджиму, а також інші косметичні засоби;
12) Між ПП «ОДІСЕЙ» (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 0104/01 від 01 квітня 2020 року. Предметом договору є піддони дерев`яні;
13) Між ТОВ «БРУКСТОУН» (продавець) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 16 від 17 лютого 2018 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: порошок глинистий, рослинні екстракти, олії та інші косметичні складові;
14) Між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ «Натурпро» (покупець) укладено договір поставки № 0172018 від 01 липня 2018 року. Предметом договору є наступні ТМЦ: глина біла (порошок), глина зелена (порошок), глина чорна (порошок), глина червона (порошок), глина блакитна.
55. На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані видаткові та товарно-транспортні накладні.
56. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, який перевірявся позивачем на підставі договорів про надання послуг придбавалися послуги пакування, перевезення, маркетингу, прибирання тощо.
57. Зокрема, між ТОВ «Вергер» (виконавець) та ТОВ «Натурпро» (замовник) укладено договір про надання послуг із перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3101/02 від 31 січня 2020 року, умовами якого передбачено виконання ТОВ «Вергер» на свій ризик своїми силами та засобами перевезень вантажів замовника в строки та на умовах, обумовлених договором, а замовник прийняв на себе зобов`язання прийняти надані послуги та сплатити за них погоджену ціну.
58. На підтвердження виконання умов договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані: акт надання послуг, платіжні доручення.
59. Крім того, ТОВ «Натурпро» (замовник) придбавав послуги із передпродажної підготовки товару у ТОВ «ЛН Косметик» (виконавець) на підставі договору № 0403-У від 04 березня 2019 року, згідно з умовами якого виконавець зобов`язався здійснити передпродажну підготовку товару (проклейка рекламних плакатів, етикеток, ярликів або інших POS-матеріалів, пакування, перепакування, подарункове пакування, сортування, відбракування, фасування, розміщення вкладишів або листівок, калібрування, очищення товару, фасування з метою розділення маси, закріплення на товарі антикрадійних датчиків тощо), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Умовами вказаного договору визначено, що товар являє собою косметичні засоби, право власності на які належить замовнику. Місце надання послуг із передпродажної підготовки: м. Дніпро, вул. Мільмана, б.152. Ціна послуг, що надаються виконавцем, узгоджується сторонами додатково, що оформлюється належним чином завіреним актом виконаних робіт.
60. На підтвердження виконання умов договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані акти надання послуг та розшифровки до актів надання послуг.
61. Крім того, ТОВ «Натурпро» придбало маркетингові послуги у ТОВ «ВАСТЕК КОМПАНІ» на підставі договору № 2502-20 від 25 лютого 2020 року.
62. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: акти надання послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень ринку збуту косметичних засобів по догляду за тілом, план маркетингових заходів для ТОВ «Натурпро» у 2020 році, наказ про проведення маркетингових досліджень № 2502-02.
63. Крім того, згідно з договором про надання послуг із прибирання приміщень № 2906-20 від 29 червня 2020 року ТОВ «Сервіс Лоск» (виконавець) зобов`язалось виконати послуги по прибиранню об`єктів ТОВ «Натурпро» (замовника) від забруднень, а ТОВ «Натурпро» прийняв на себе зобов`язання прийняти надані послуги та оплатити. Умовами договору передбачено, що послуги за цим договором надаються за рахунок виконавця, його технічними і миючими (дезінфікуючими) засобами. Вартість послуг із прибирання приміщень остаточно узгоджуються сторонами у актах виконаних робіт, оплата наданих послуг може здійснюватися виключно у безготівковій формі.
64. На підтвердження виконання умов договору позивачем надані: заявки на виконання послуг; специфікації; акти надання послуг; розшифровки до актів надання послуг.
65. Також, між ТОВ «КЛІНІНГ ТАЙМ Україна» та ТОВ «Натурпро» укладено договір № 0107-20 від 01 липня 2020 року, предметом якого є надання послуг із прибирання виробничих та невиробничих приміщень ТОВ «Натурпро». Умовами договору визначено, що здача-приймання наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується обома сторонами до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Замовник здійснює оплату наданих виконавцем послуг до кінця наступного місяця, після дня отримання таких послуг.
66. Відповідно до специфікації № 0107-20 від 14 липня 2020 року позивачем замовлено у ТОВ «КЛІНІНГ ТАЙМ Україна» наступний перелік робіт: миття вікон (внутрішня сторона), миття вікон (зовнішня сторона), поверхневе прибирання офісного приміщення, хімічна чистка підлоги, генеральне прибирання складського приміщення, нанесення декоративно-захисного покриття, чистка вертикальних жалюзі, хімічна чистка крісел, мийка фасаду.
67. На підтвердження виконання умов договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані: заявки на виконання послуг, акт здачі-прийняття робіт, розшифровка до акту здачі-прийняття робіт.
68. Крім того, між ТОВ «КЛІНІНГ СІСТЕМ» (виконавець) та ТОВ «Натурпро» (замовник) укладено договір № 271V від 01 квітня 2020 року, відповідно до умов якого виконавець за завданням замовника зобов`язався виконати послуги по прибиранню виробничих та невиробничих приміщень замовника, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги. Договором визначено, що послуги надаються виконавцем відповідно до вимог санітарних норм та правил утримання приміщень з гарантійними обов`язками згідно з нормативно-технічною документацією на кожний вид послуг. Вартість послуг остаточно узгоджується сторонами в акті виконаних робіт, здача-приймання послуг оформлюється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами, оплата - виключно у безготівковій формі.
69. На підтвердження виконання умов договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані: специфікації; заявки на виконання послуг; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); розшифровки до актів надання послуг.
70. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Натурпро», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
71. Верховний Суд наголошує, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
72. Як свідчать матеріали справи, доводячи відсутність реального змісту операцій між позивачем і вказаними вище контрагентами, контролюючий орган посилався, зокрема на те, що: в ході проведення перевірки отримано податкову інформацію, яка свідчить про відсутність реального характеру вказаних господарських взаємовідносин; до перевірки позивачем не надано сертифікати якості придбаної продукції; не підтверджено факт транспортування товарів (переважна більшість ТТН до перевірки не надано); перевіркою не підтверджено реальність проведення операцій в зв`язку з відсутністю у контрагентів необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності необхідної кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників, відсутності виробничо-складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.
73. З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.
74. Як свідчать матеріали справи в судових рішеннях лише зазначено про укладання договорів між позивачем та переліченими вище контрагентами, натомість судами не надано правову оцінку змісту укладених угод між позивачем та його контрагентами та не досліджено виконання обставин фактичного виконання вказаних угод.
75. Крім того позивачем взагалі не надано до суду податкові накладні, документи складського обліку придбаної продукції та документи, які підтверджують взаєморозрахунки за вказаними вище господарськими операціями.
76. Водночас відхиляючи доводи відповідача щодо ненадання до перевірки сертифікатів (паспортів) якості на поставлені товари, суди вказали, що вказані документи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини щодо придбання товару (послуг), а тому не можуть бути доказами цих обставин.
77. Дійсно, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 825/3419/14.
78. Одне лише посилання на відсутність у платника ПДВ сертифікатів (паспортів) якості на поставлені товари не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася. Однак, за іншого складу обставин у справі відсутність сертифіката (паспорта) якості на товар, не може свідчити проти факти поставки товару як підстави для збільшення суми податкового кредиту.
79. Правильно зазначивши, що сертифікати якості (відповідності) не є первинними документами щодо господарської операції з придбання (постачання), суди, разом з тим, при оцінці відповідного доводу контролюючого органу як необґрунтованого, не взяли до уваги, що умовами перелічених вище договорів щодо постачання товарів встановлено, що якість продукції, що постачається повинна відповідати діючим стандартам України та технічним вимогам, встановленим на товар, який постачається.
80. Своєю чергою документом, який засвідчує якість і комплектність продукції є технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість тощо.
81. Сертифікат відповідності - документ, який видається організаціями з відповідними повноваженнями у сфері стандартизації, сертифікації та якості. Сертифікат відповідності підтверджує, що певна продукція відповідає вимогам, які встановлені у нормативному документі виробництва або в державних національних, галузевих стандартах, чи різного роду специфікаціях на продукцію.
82. Колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу, що оскільки готова продукція парфумерно-косметичної промисловості має бути безпечна для здоров`я людини, а отже і сировина (інгредієнти, компоненти) яка використовується для виробництва такої продукції має бути безпечною для здоров`я людини.
83. Тобто, при придбанні компонентів для виробництва продукції парфумерно-косметичної промисловості, мають бути підтверджуючі документи про її відповідність гігієнічним нормам та що вони є безпечними для людини.
84. Вказане також кореспондує з умовами укладених позивачем договорів про постачання товарів.
85. Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.
86. У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.
87. З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
88. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
89. У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
90. Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2018 року (адміністративне провадження № К/9901/2599/18) наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
91. Висновки суддів попередніх інстанцій зроблені без урахування вказаних правових висновків Верховного Суду та без дотримання вимог статті 90 КАС України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
92. Фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач. Доводи контролюючого органу були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна правова оцінка не надавалася.
93. З огляду на наведене висновки судів попередніх інстанцій про протиправність податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2021 року: № 0122950703, яким збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 138 986,25 грн та № 0122950703, яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4 647 933,50 грн, є передчасними.
94. Водночас суди попередніх інстанцій визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 0122970703, яким застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкової накладної, дійшли обґрунтованого висновку про невмотивованість акту перевірки в цій частині.
95. Зокрема як свідчить зміст акта перевірки висновки контролюючого органу в цій частині не містять пояснень та обґрунтувань стосовно того, яким чином податковим органом розрахована сума 4 9997,44 грн (сума на яку відсутня реєстрація податкових накладних), в результаті яких операцій вона виникла, а також які підстави віднесення відповідачем вказаної суми до бази оподаткування податком на додану вартість.
96. Вказане не спростовано відповідачем і в касаційній скарзі.
97. Як підсумок, довід відповідача щодо наявності підстави скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 0122970703 не знайшов підтвердження.
98. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
99. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
100. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
101. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2021 року № 0122950703 та № 0122950703 підлягають скасуванню із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі № 160/17268/21, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2021 року № 0122950703 та № 0122950703, скасувати, а справу в цій частині направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі № 160/17268/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов