ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 160/17970/21
адміністративне провадження № К/990/34940/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Блажівської Н. Є., Дашутіна І. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/17970/21
за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. М. Турова) від 22 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Н. А. Бишевська , Ф. Ю. Добродняк, Я. В. Семененко) від 07 вересня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 01 жовтня 2021 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС У Дніпропетровській області:
- № 138874-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 185 678,61 грн.;
- № 138879-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 185 678,61 грн.;
- № 138875-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 року, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 472 088,14 грн.;
- № 138876-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138877-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138878-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 року, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 358 971,59 грн.;
- № 372-0417-0483 від 06 жовтня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 березня 2020 року - 31 березня 2020 року у розмірі 21 629,26 грн.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 138874-5740-0483 від 20 травня 2020 року, № 138879-5740-0483 від 20 травня 2020 року, № 138875-5740-0483 від 20 травня 2020 року, № 138876-5740-0483 від 20 травня 2020 року, № 138877-5740-0483 від 20 травня 2020 року, № 138878-5740-0483 від 20 травня 2020 року та № 372-0417-0483 від 06 жовтня 2020 року.
Стягнуто з ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11 350,00 грн..
У стягненні з ГУ ДПС у Дніпропетровській області судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 жовтня 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн. у повному обсязі.
У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 160/17970/21 (щодо задоволення позовних вимог) залишити без змін.
4. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
5. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
6. 06 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ОБГРУНТОВУЮТЬ ПОНЕСЕНІ ПОЗИВАЧЕМ ВИТРАТИ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
7. На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім до суду першої інстанції подано копії:
- договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 27 вересня 2021 року № 4, укладеного між Адвокатом Лісовим Д. О., як Адвокатом, та позивачем, як Клієнтом;
- квитанції до прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.;
- прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.
8. Положеннями пункту 1.1 Договору згідно Договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 27 вересня 2021 року № 4 Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надати йому професійну правову допомогу (надалі послуги), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт - прийняти та оплатити їх.
9. При цьому пунктом 2.1 Договору передбачено, що згідно цього Договору, Клієнт доручає Адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають в наступному:
п.2.1.1 забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого, свідка у кримінальному провадженні тощо;
п.2.1.2 представництво в адміністративному судочинстві у судах будь-якої юрисдикції, представництво у будь-яких установах та організаціях будь-якої форми власності та будь-якої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів Клієнта;
п.2.1.3 консультації з правових питань щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Аналіз документів, договорів, позовних заяв, претензій, судової практики, тощо. Розроблення правової позиції та процесуальної стратегії ведення справи у суді, підготовка доказів. Досудове врегулювання будь-яких можливих спорів;
п.2.1.4 повний правовий супровід щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф»:
- № 138874-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 185 678,61 грн.;
- № 138879-5740-0483 від 20 травня 2020 року, про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 185 678,61грн.;
- № 138875-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 pоку, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 472 088,14 грн.;
- № 138876-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138877-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138878-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 року, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 358 971,59 грн.;
- № 372-0417-0483 від 06 жовтня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 березня 2020 року - 31 березня 2020 року у розмірі 21 629,26 грн.;
п.2.1.5 складання письмових вимог, заперечень, претензій, позовних заяв, клопотань, відзиву, письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг і т.п. Отримання та подання будь-яких документів від імені Клієнта у тому числі банківських. Отримання поштової кореспонденції.
10. Також пунктом 2.2 Договору передбачено, що Адвокат за домовленістю Сторін надає Клієнту будь-які інші юридичні (правові, правничі) послуги, допомогу про що додатково зазначається в акті здачі-приймання послуг або іншому погодженому Сторонами документі.
11. Згідно з пунктом 3.1 Договору формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту є гонорар, який обчислюється у відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
12. Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Договору встановлено, що вартість наданих послуг щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф», які зазначені у п.2.1.4. даного Договору становить 150 642,29 грн. (із розрахунку 1 506 422,91 грн. загальна сума складених податкових повідомлень-рішень х 10%) та сплачується Клієнтом у разі позитивного вирішення судом питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. У разі часткового задоволення позовних вимог Клієнта щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф», які зазначені у п. 2.1.4. даного Договору, то вартість наданих послуг з правничої допомоги підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10% від загальної суми скасованих податкових повідомлень-рішень. Передоплата (аванс) послуг, зазначених у п.2.1.4 даного Договору становить 15 064,23 грн. (із розрахунку 150 642,29грн. загальна вартість наданих послуг х 10%).
13. Відповідно до пункту 3.6 Договору перелік наданих послуг визначається у акті здачі-приймання послуг.
IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у стягненні з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн., виходив з того, що заявлений до відшкодування розмір витрат, пов`язаний з оплатою правничої допомоги, є неспівмірним та непропорційним, оскільки у розглянутому випадку не можна вважати, що при встановленні фіксованого гонорару у розмірі 150 642,29 грн. була врахована складність справи та її істотні обставини, а також те, що за аналогічними спорами існує стала судова практика.
15. Судами досліджено, що послуга, визначена у підпункті 2.1.4. пункту 2.1. договору від 27 вересня 2021 року № 4 передбачає повний правовий супровід щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а отже може включати такий супровід одночасно в суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції та суді касаційної інстанції.
16. Разом з тим, судами встановлено, що позивачем не подано суду першої інстанції акт здачі-приймання послуг з переліком наданих послуг, складення якого передбачено пунктом 3.6. договору від 27 вересня 2021 року № 4.
17. У свою чергу, через відсутність акту здачі-приймання послуг з переліком наданих послуг, суди дійшли висновку про те, що оцінити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категорії складності даної справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, не є можливим, адже у поданих позивачем документах відсутній детальний опис наданих позивачеві адвокатом послуг із зазначенням їх чіткого найменування та вартості кожної з таких послуг і кількості витраченого адвокатом на їх надання часу, а також оскільки із загальної суми гонорару у розмірі 150 642,29 грн. не виокремлено вартість супроводу щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень безпосередньо у суді першої інстанції.
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в оскаржуваній частині.
19. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
20. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України, частини сьомої статті 139 КАС України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 09 серпня 2023 року у справі № 520/10130/19, від 05 жовтня 2023 року у справі № 910/19792/21, та інших.
21. Також, на обґрунтування вказаної підстави вказано, що умовам договору було передбачено, що у разі позитивного вирішення питання про скасування податкових повідомлень-рішень загальний розмір наданої правничої допомоги адвоката у даній справі становитиме 150 642,29 грн. (із розрахунку 1 506 422,91 грн. загальна сума складених податкових повідомлень-рішень х 10%) та сплачується Клієнтом на користь Адвоката у разі позитивного вирішення судом питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
22. Зокрема, за укладеним договором, згідно доданого акту № 1 від 25 липня 2022 року та згідно матеріалів справи вбачається, що адвокатом були надані юридичні (правові) послуги (правнича допомога), які передбачені пунктом 2.1.4. Договору № 4 від 27 вересня 2021 року та які включають в собі повний правовий супровід щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» № 138874-5740-0483, № 138879-5740-0483, № 138875-5740-0483, № 138876-5740-0483, № 138877-5740-0483, № 138878-5740-0483, № 372-0417-0483, який здійснено шляхом:
- консультування Замовника щодо спірних правовідносин, надання правової інформації, роз`яснень, розроблення стратегії захисту та найкращої позиції для його інтересів, запропоновано можливі варіанти вирішення проблеми, обрано оптимальні способи захисту та представлення інтересів з урахуванням всіх обставин нарахування податкових зобов`язань;
- консультації Замовника щодо подальших наслідків для Клієнта у випадку не оскарження податкових повідомлень-рішень;
- вивчення матеріалів необхідних для складання позовної заяви;
- аналіз та роз`яснення судової практики у спірних правовідносинах;
- складання позовної заяви із підготовкою та копіюванням усіх необхідних додатків до нього;
- ознайомлення із матеріалами справи № 160/17970/21;
- складання клопотання про усунення недоліків позовної заяви та копіюванням усіх необхідних доказів по справі;
- складання письмових пояснень щодо розрахунку заборгованості з орендної плати за землю за період з 01 січня 2018 року по 19 серпня 2018 року;
- складання письмових заперечень щодо розрахунку відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01 січня 2018 року по 19 серпня 2018 року та їх направлення на адресу Відповідача;
- складання відповіді на відзив із копіюванням усіх необхідних до датків до нього;
- складання письмових пояснень щодо відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів розрахунку заборгованості з орендної плати за землю та ненадання їх відповідачем;
- участь Адвоката у судовому засіданні у Дніпропетровськом у окружному адміністративному суді у справі № 160/17970/21, яка була призначена на 07 грудня 2021 року о 13-15 год., на 19 січня 2022 року о 11-00 год., на 01 лютого 2022 року о 10-00 год., на 15 лютого 2022 року о 11-30 год., на 07 червня 2022 року о 14-ЗО год., на 22 червня 2022 року об 11-00 год.
23. З приводу зауважень судів попередніх інстанцій відносно відсутності на час розгляду справи у суді першої інстанції акту здачі-приймання послуг, то позивач звертає увагу, що станом на 22 червня 2022 року до матеріалів справи не можливо було надати акт здачі-приймання послуг на суму 150 642,29 грн. за отримання позитивного рішення суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки станом на 22 червня 2022 року судове рішення ще не набрало законної сили. Отже підписання позивачем та Адвокатом такого акту було б передчасним і такий акт не відповідав би дійсним обставинам справи і не свідчив про дійсне досягнення позитивного результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
24. Однак, з огляду на умови договору, що були узгоджені між позивачем та Адвокатом вбачається, що такі витрати є неминучими та мають бути понесені у майбутньому, а тому, винна особа - відповідач має відшкодувати такі вимушені витрати позивача.
25. Разом з цим, у касаційній скарзі окремо зазначено, що судове рішення від 22 червня 2022 року набрало законної сили 23 липня 2022 року з урахуванням чого, позивач у триденний термін склав із Адвокатом відповідний акт від 25 липня 2022 року в якому було зафіксовано, що надані юридичні (правові) послуги (правнича допомога), які передбачені підпунктом 2.1.4. Договору № 4 від 27 вересня 2021 року надані та прийняті у повному обсязі, Сторони не мають одна до одної жодних претензій, всього вартість наданих послуг становить 150 642,29 грн., що відповідає пункту 3.2. Договору та даний акт є підставою для проведення розрахунків за Договором № 4 від 27 вересня 2021 року.
26. Також додатково, 25 липня 2022 року сторони підписали додаткову угод у в якій узгодили, що у зв`язку із складним фінансово-матеріальним становищем Клієнта повна оплата послуг АДВОКАТА, які зазначені у пункту 2.1.4. даного Договору здійснюється у строк до 31 грудня 2024 року.
27. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують розмір вже фактично понесених витрат позивача на правничу допомогу, а саме 15 064,23 грн. (передоплата (аванс) із розрахунку 150 642,29 грн. загальна вартість наданих послуг х 10%). Проте, суд першої інстанції хоч і дослідив таку обставину, однак не врахував таку часткову але фактичну оплату витрат на правничу допомогу, оскільки не задовольнив клопотання позивача навіть у розмірі 15 064,23 грн.
28. У свою чергу, позивач покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19, від 23 грудня 2021 року у справі № 755/7943/20-ц, та інших, у яких зазначено, що квитанції до прибуткового касового ордера, що надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу.
29. Тобто, з урахуванням умов укладеного договору та враховуючи правові позиції Верховного Суду, скаржник вважає, що позивач належним чином довів розмір витрат на правничу допомогу, які він поніс та, які має понести у з в`язку із неправомірними діями відповідача.
30. Понад те, звернуто увагу, що у позовній заяві та у пункті 5 прохальної частині позовної заяви було викладено клопотання позивача - за результатами розгляду справи вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та прийняти додаткове рішення по справі щодо судових витрат позивача. Тобто, суд повинен був щонайменше призначити окреме судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат позивача. Натомість, не врахувавши такого клопотання, не врахувавши умов договору та проігнорувавши часткову оплату витрат на правничу допомогу у розмірі 15 064,23 грн. обмежився лиш тим, що станом на 22 червня 2022 року до матеріалів справи позивачем не було додано акту здачі-приймання послуг та детального опису послуг, суд відмовив позивачу у стягненні таких судових витрат, як витрати на правничу допомогу.
31. Разом з тим, позивач, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, стверджує, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Також, відповідно до цієї постанови Верховного Суду, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
32. Окрім того, у наведеній вище постанові Верховного суду від 28 грудня 2020 року по справі № 640/18402/19 відносно положень частини четвертої статті 134 КАС України та відсутності у матеріалах справи детального опису робіт, Верховним Судом зазначено, що зміст цієї норми направлений лише на «визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не містить. З урахуванням чого, Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належним и та допустимими доказами, а том у підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
33. Більше того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблені такі правові висновки щодо відсутності детального опису робіт (наданих послуг), а саме: «Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у р аз і домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.» До то го ж, більш раніше Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року справі № 904/4507/18 за аналогічних обставин наголошувала на тому, що «відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката суди попередніх інстанцій не врахували того, що відповідна сума, я ка була обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, які підлягають відшкодуванню Позивачу».
34. На підставі викладеного, скаржник вважає, що наведеним вище повністю спростовуються висновки суду першої та апеляційної інстанції у цій справі у тій частині, що у матеріалах справи відсутній детальний опис послуг та акт здачі-приймання послуг.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн. у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
36. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
37. За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
38. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
39. Частинами першої та другої статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
40. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
41. Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
42. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
44. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
45. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
46. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
47. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
48. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
49. Приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
50. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
51. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
52. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
53. Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
54. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
55. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
56. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
57. За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
58. На підтвердження надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу, останній надав суду першої інстанції договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 27 вересня 2021 року № 4, укладеного між Адвокатом Лісовим Д. О., як Адвокатом, та позивачем, як Клієнтом; квитанції до прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.; прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.
59. У розумінні частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
60. Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
61. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
62. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
63. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
64. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань суди виходили, відмовляючи у задоволенні розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 гривень, з яких у розмірі 15 064,23 грн. фактично понесені позивачем, як передоплату за послуги. Зокрема, не проаналізовано, як фіксований розмір адвокатського гонорару за надання правничої допомоги впливає на обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу на надання такої допомоги.
65. Отже, колегія суддів погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій застосували загальні фрази, без оцінки конкретних обставин справи, не надав достатні та чіткі пояснення, чому необхідно відмовити у розподілі витрат на оплату послуг адвоката у повному обсязі, а також не зазначив, які з вимог, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України, не були дотримані при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.
66. До того ж, Суд звертає увагу на те, що при оскарженні рішення суду першої інстанції, позивачем було надано акт здачі-приймання послуг з переліком наданих послуг, мотивуючи це тим, що відповідно до пункту 3.8 Договору, оплата послуг АДВОКАТА здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту фактичного отримання КЛІЄНТОМ послуг, про що Клієнт отримує квитанцію чи інший підтверджуючий документ. А тому, станом на 22 червня 2022 року до матеріалів справи не можливо було надати акт здачі-приймання послуг на суму 150 642,29 грн. за отримання позитивного рішення суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки станом на 22 червня 2022 року судове рішення ще не набрало законної сили. Отже підписання позивачем та Адвокатом такого акту було б передчасним і такий акт не відповідав би дійсним обставинам справи і не свідчив про дійсне досягнення позитивного результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
67. Проте, такі доводи позивача судом апеляційної інстанції були залишені поза увагою, не перевірені, не досліджені та не оцінені, що додатково підтверджує неповноту з`ясування обставин справи й передчасність зроблених у цій справі висновків.
68. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суди не врахували, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надавав клопотання про відмову у розподілі судових витрат.
69. Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій (в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу) не відповідають критеріям обґрунтованості, визначеним статтею 242 КАС України, колегія суддів вбачає підстави для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 160/17970/21 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, та направлення справи в цій частині до суду першої інстанції на новий розгляд. В іншій частині ухвалених судових рішень щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не є предметом касаційного оскарження.
70. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 160/17970/21 скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн., та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 160/17970/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді Н. Є. Блажівська
І. В. Дашутін