ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/19669/21
адміністративне провадження № К/990/24378/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 160/19669/21
за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 - про визнання протиправними дій та скасування наказу,
за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, прийняте в складі головуючого судді Олійника В. М., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо складання за результатами дисциплінарного провадження, здійсненого на підставі наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 29 квітня 2021 року №1588-к "Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_2 ", подання дисциплінарної комісії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з розгляду дисциплінарної справи для здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_2 від 14 червня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25 червня 2021 року №2389-к "Про закриття дисциплінарного провадження".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що дії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо призначення і проведення дисциплінарного провадження та складання подання дисциплінарної комісії від 14.06.2021 є протиправними, оскільки дисциплінарне провадження, яке було відкрите лише щодо ОСОБА_2 - заступника начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), фактично було проведене як стосовно неї так і протиправно щодо ОСОБА_1 , як керівника органу виконавчої служби. При цьому, позивач, не маючи у дисциплінарному провадженні статусу державного службовця стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, був позбавлений прав, передбачених пунктами 31, 32, 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.12.2019 № 1039. У зв`язку із тим, що наказ №2389-к ґрунтується на поданні дисциплінарної комісії та у описово-мотивувальній частині відтворює зміст вказаного подання, тому позивач уважав його незаконним та просив скасувати.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25 червня 2021 року №2389-к «Про закриття дисциплінарного провадження» в частині, яка стосується визначення вини та відповідальності ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дисциплінарне провадження було порушено та здійснювалося відносно ОСОБА_2 , але в оскаржуваному наказі висновок про наявність вини зроблено не лише відносно державного службовця, стосовно якого здійснювалось дисциплінарне провадження, а й відносно ОСОБА_1 , як керівника органу державної виконавчої служби. Відсутність порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 свідчить про неправомірність висновків відповідача щодо наявності в його діях складу дисциплінарного правопорушення, оскільки фактично дисциплінарне провадження відносно нього не здійснювалося.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 81 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII із поєднанням із статтями 73, 75 Закону України «Про державну службу» та пунктами 25, 31, 32, 34, 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження від 04 грудня 2019 року № 1039.
8. За доводами відповідача, судами не взято до уваги, що відповідно до статей 73, 75 Закону України «Про державну службу» та пунктами 25, 31, 32, 34, 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження від 04 грудня 2019 року № 1039 пояснення щодо обставин, які свідчили про вину особи в заподіянні шкоди, вчинення протиправних дій, витребовувалися у особи, відносно якої порушено дисциплінарне провадження. Поряд із цим судами не застосовано частину 3 статті 81 Закону України «Про державну службу», яка передбачає, що у разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями, кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини. Оскільки дисциплінарній комісії необхідно було визначити пропорційний ступінь вини ОСОБА_2 , відносно якої було порушене дисциплінарне провадження, то поряд із визначенням її вини необхідно було визначити і вину позивача та як наслідок встановити відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини вказаних двох осіб.
9. Також скаржник зазначає, що вказаними нормативно-правовими актами не встановлено, що у випадку встановлення вини в діях іншої особи, необхідно призначити та проводити інше дисциплінарне провадження.
ІV. Позиція інших учасників справи
10. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Шевцової Н.В., від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року.
12. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.
13. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 08 лютого 2023 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до доручення державного секретаря Міністерства юстиції України від 26.04.2021 № 160/1.3/48-21, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) розглянуло листи Державної казначейської служби України від 26.03.2021 №5-22-06/6483, від 20.04.2021 №5-06-06/8316 та у встановленому законодавством порядку вирішило питання щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, внаслідок протиправних дій та/або бездіяльності яких заподіяно збитки державному бюджету.
15. Відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 29.04.2021 №1588-к «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_2 » порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 , заступника начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з метою визнання ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого нею дисциплінарного проступку.
16. Дисциплінарною комісією Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було розглянуто дисциплінарну справу у відношенні ОСОБА_2 та за результатами розгляду дисциплінарної справи складено подання дисциплінарної комісії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 14.06.2021 для здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_2 .
17. У поданні дисциплінарної комісії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.06.2021 зазначено, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стало подання заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука О.А. від 29.04.2021, поданого за результатами розгляду листа Державної казначейської служби України від 20.04.2021 №5-06-06/8316 «Щодо вжиття заходів» з додатком до нього та надісланого дорученням державного секретаря Міністерства юстиції України від 26.04.2021 №160/1.3/48-21, щодо здійснення казначейством протягом першого кварталу 2021 року безспірного списання коштів державного бюджету за рішеннями судів про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади, посадових і службових осіб, відповідно до підпункту 2 пункту 9 Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
18. Так, у ході розгляду зазначеного листа Державної казначейської служби України встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2017 у справі №205/2460/16-ц визнано недійсними електронні торги від 22 грудня 2014 року з реалізації домоволодіння АДРЕСА_1 , проведені між Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та покупцем ОСОБА_3 . Стягнуто з Держави в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 241395,00 грн; індекс інфляції за період з січня 2015 року по лютий 2017 року у розмірі 139526,32 грн та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
19. З метою виявлення причин та умов, що призвели до безспірного списання коштів державного бюджету на підставі судового рішення на користь ОСОБА_3 в загальному розмірі 385921,32 грн, дослідивши рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2017 у справі № 205/2460/16-ц, постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 та постанову Верховного Суду від 14.02.2019, встановлено, що підставою для винесення судового рішення по справі стало невиконання державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Єремєєвою О.О. вимог ч.4 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999, що діяла на момент виникнення правовідносин), а саме, з вини державного виконавця Єремєєвої О.О. не було накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_4 та під час проведення електронних торгів ОСОБА_3 фактично було придбане майно, яке не належало боржнику. За таких обставин державним виконавцем порушено встановлену законодавством процедуру та порядок проведення торгів щодо реалізації майна боржника.
20. У поданні дисциплінарної комісії Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.06.2021 зазначено, що враховуючи наведене, можливо дійти висновку, що шкода, заподіяна внаслідок виплати державою згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в 14.09.2017 у справі № 205/2460/16-ц, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 та постановою Верховного Суду від 14.02.2019 спричинена внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків державними службовцями Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, а саме:
- старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Єремєєвою Оленою Олександрівно»;
- начальником Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 .
21. Зазначено, що формою вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у безспірному списанні з Державного бюджету коштів у сумі 385921,32 грн на користь ОСОБА_3 за рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2017 справі №205/2460/16-ц є непрямий умисел.
22. Даний висновок аргументовано тим, що ОСОБА_2 , будучи досвідченою особою, системно (неодноразово) не виносила постанови про накладання арешту на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_4 , не зважаючи на вимоги статей 33, 57, 63 Закону України «Про виконавче провадження», а ОСОБА_1 , будучи досвідченою посадовою особою, системно (неодноразово) не забезпечив правильності та повноти підготовлених документів для проведення реалізації майна.
23. На підставі викладеного, Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що дії старшого державного виконавця Єремєєвої О.О. та начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Никитюка І.П. є неправомірними, оскільки останніми було порушено встановлену законодавством процедуру та порядок проведення торгів щодо реалізації майна боржника, є наявним причинно-наслідковий зв`язок між діями і настанням моральної та матеріальної шкоди в загальному розмірі 385921,32 грн та визначено ступінь вини державного службовця ОСОБА_2 у розмірі 50% та державного службовця ОСОБА_1 у розмірі 50%.
24. З огляду на результати розгляду дисциплінарної справи, а саме, встановлення в діях державного службовця дисциплінарного проступку, але відсутності підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до рішення, прийнятого на засіданні 07.06.2021, Дисциплінарна комісія запропонувала вирішити питання про закриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 71 Закону України «Про державну службу».
25. Разом з тим, враховуючи лист Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 31.05.2021 про те, що постанова про звільнення майна з-під арешту від 22.07.2013 в рамках виконавчого провадження № 36043421 не виносилась, факт державної реєстрації 31.07.2013 припинення обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_4 № 24495 та з урахуванням положення пункту 4 статті 77 Закон України «Про державну службу» у разі виявлення за результатами дисциплінарного провадження ознак злочину, адміністративного правопорушення, Дисциплінарна комісія запропонувала розглянути питання щодо направлення відповідної заяви та копію матеріалів дисциплінарної справи до відповідного правоохоронного органу.
26. На підставі подання дисциплінарної комісії від 14.06.2021 відповідачем видано наказ від 25.06.2021 № 2389-к «Про закриття дисциплінарного провадження» у зв`язку із закінченням строків застосування дисциплінарного стягнення.
27. Не погодившись з висновками, які зроблені під час дисциплінарного провадження щодо наявності в його діях вини, позивач звернувся з позовом до суду.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
28. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
30. Частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VІІІ) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком згідно з пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Статтею 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Відповідно до частин 9-11 статті 69 Закону № 889 дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно із статтею 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Стаття 74 Закону № 889-VIII передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Відповідно до статті 75 Закону №889-VІІІ перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Статтею 77 Закону № 889-VIII зазначено що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Частинами 1, 3 статті 81 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець зобов`язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків.
У разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
31. Пунктом 7 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) передбачено, що метою дисциплінарного провадження є визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Законодавство забороняє порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця у випадку, якщо сплинули строки притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Пункт 25 Порядку № 1039. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пункт 31 Порядку № 1039. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Абзац 1 пункту 32 Порядку № 1039. Про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання (абз.1 пункту 33 Порядку № 1039)
Дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця» (абз.2 пункту 33 Порядку № 1039);
Подання дисциплінарної комісії складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.
У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення» (пункт 34 Порядку № 1039).
Пункт 35 Порядку № 1039. Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
Відповідно до пункту 36 Порядку № 1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
34. Касаційне провадження відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 81 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII із поєднанням із статтями 73, 75 Закону України "Про державну службу" та пунктами 25, 31, 32, 34, 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження від 04 грудня 2019 року № 1039.
35. Зі змісту приписів частини 1 та 3 статті 81 Закону України «Про державну службу» вбачається, що підставою для відшкодування шкоди є неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків, а у разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
36. Тобто, з метою встановлення вини державного службовця в заподіянні шкоди, ступеня такої вини, визначальним є встановлення фактів неналежного виконання державним службовцем посадових обов`язків.
37. Неналежне виконання посадових обов`язків є дисциплінарним проступком відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».
38. Для встановлення наявності чи відсутності в діях/бездіяльності державного службовця дисциплінарного проступку, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, призначається дисциплінарне провадження.
39. Закон України «Про державну службу» та Порядок № 1039 визначають, що у межах дисциплінарного провадження особа має право надати свої пояснення щодо предмету дисциплінарного провадження, оскільки це є гарантією дотримання права на захист особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності.
40. В межах дисциплінарного провадження державний службовець має і інші права, як гарантія об`єктивного та неупередженого розгляду відносного нього справи, зокрема, право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи, право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
41. Лише в межах дисциплінарного провадження дисциплінарні комісії можуть зробити висновок про наявність вини державного службовця, ступеня такої вини з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, тощо.
42. Як правильно було встановлено судами, у дисциплінарному провадженні державним службовцем, стосовно якого здійснювалось дисциплінарне провадження, була лише ОСОБА_2 . ОСОБА_1 брав участь у дисциплінарному провадженні як безпосередній керівник державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, відтак останній не був державним службовцем, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження.
43. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали у дисциплінарному провадженні різний процесуальний статус, відповідно, як керівник державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та державний службовець, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, однак при цьому солідарно зазнали однакових правових наслідків дисциплінарного провадження, яких за законом повинен зазнати лише державний службовець, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження.
44. Тобто, дисциплінарне провадження було порушено та проводилось відносно державного виконавця ОСОБА_2 , натомість, висновки про вину та ступінь вини дисциплінарною комісією зроблено не лише відносно особи щодо якої проводилось дисциплінарне провадження, а й стосовно позивача.
45. У касаційній скарзі касатор вказує на те, що під час дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2 було встановлено вину в заподіянні шкоди і ОСОБА_1 , що і було відображено у висновках та поданні дисциплінарної комісії, при цьому, ні Законом України «Про державну службу», ні Порядком №1039 не передбачено того, що у випадку встановлення вини в діях іншої особи, необхідно призначати та проводити інше дисциплінарне провадження.
46. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що відповідач, встановлюючи вину позивача, повинен був витребувати від останнього пояснення щодо тих обставин, які, на думку відповідача, свідчили про вину саме позивача в заподіянні шкоди.
47. Натомість, як правильно було вказано судом апеляційної інстанції, таких пояснень від позивача витребувано не було, на адресу ОСОБА_1 , як керівника органу державної виконавчої служби, надходив лише запит «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 » від 30.04.2021, в якому пропонувалося надати відомості щодо характеристики державного службовця ОСОБА_2 ; пояснення стосовно обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; копії документів; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Саме з приводу такого запиту позивачем і було надано пояснення, однак ці пояснення, як і сам запит, не стосувались обставин щодо вини позивача в заподіянні шкоди.
48. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ, в частині висновків щодо наявності вини позивача в заподіянні шкоди, не можливо визнати обґрунтованим, тобто таким, що прийнятий з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивач фактично був позбавлений права на участь у процесі прийняття рішення, а саме рішення відповідача прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
49. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
50. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
51. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 160/19669/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова