№ 160/2368/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 160/2368/23

провадження № К/990/32826/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головнокомандувача Збройних Сил України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Олефіренко Н. А., суддів: Божко Л. А., Суховарова А. В.

І. Суть спору

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 січня 2023 року № 49 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади начальника артилерії - заступника командира військової частини НОМЕР_2 та призначення на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_3 , ВОС-0305003;

1.2. поновити ОСОБА_1 щомісячне повне грошове забезпечення із січня 2023 року у визначеному законодавством розмірі, за посадою начальника артилерії - заступника командира бригади військової частини НОМЕР_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 вересня 2018 року № 441 ОСОБА_1 призначено на посаду командира бригадної артилерійської групи-заступника командира бригади Військової частини НОМЕР_1 .

Однак, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 січня 2023 року № 49 позивача звільнено із займаної посади і призначено на нижчу посаду.

Позивач зазначає, що будь-яких дисциплінарних проступків він не вчиняв, проте його фактично безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, який він не вчиняв. Всупереч нормам Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України не було проведено службової перевірки/службового розслідування та не було встановлено підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не було встановлено обставин правопорушення або порушення військової дисципліни.

Позивач вказує на відсутність доказів, які б підтверджували факт вчинення ним дисциплінарного проступку та могли бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Вважаючи наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 січня 2023 року № 49 про призначення позивача на нижчу посаду протиправним та таким, що виданий з порушенням Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, оскільки не містить відомостей про характер та обставини правопорушення, яке нібито було вчинено, його наслідки, причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення та без встановлення вини, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням Управління персоналу штабу Військової частини НОМЕР_4 від 02 травня 2015 року серії НОМЕР_8 та має посвідчення офіцера НОМЕР_5 .

4. Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 07 вересня 2015 року № 286 підполковника ОСОБА_1 призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 21 серпня 2015 року № 123 на посаду командира бригадної артилерійської групи - заступника командира бригади, який прибув з Військової частини НОМЕР_4 , з 07 вересня 2015 року зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення. Підстава: витяг із наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 21 серпня 2015 року № 123 та припис від 06 вересня 2015 року № 100.

5. Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 жовтня 2018 року № 353 підполковника ОСОБА_1 призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 вересня 2018 року №441 на посаду начальника артилерії - заступника командира бригади, вважати таким, що 30 жовтня 2018 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 7050,00 грн. на місяць, шпк «підполковник». Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_1 від 30 жовтня 2018 року вих.№ 11080.

6. Відповідно до службової характеристики підполковник ОСОБА_1 відповідає займаній посаді - начальник артилерії - заступник командира Військової частини НОМЕР_1 .

7. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 січня 2023 року № 49 відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), звільнено із займаних посад і призначено, підполковника ОСОБА_1 , начальника артилерії - заступника командира Військової частини НОМЕР_1 - начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 , ВОС-0305003. Призначається на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор».

8. Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 лютого 2023 року № 47 підполковника ОСОБА_1 , начальника артилерії - заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 січня 2023 року № 49 на посаду начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 . З 14 лютого 2023 року виключено зі списків особового складу частини. Підстава: витяг із наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 11 січня 2023 року № 49, рапорт про здачу справ та посади від 14 лютого 2023 року.

9. Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 13 березня 2023 року № 71, підполковника ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира 1 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 03 березня 2023 року № 85 на посаду начальника оперативного відділення штабу, ВОС-0210002. З 13 березня 2023 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_7 , вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом за тарифним розрядом 24 у сумі 5 070,00 грн., шпк «підполковник».

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в позові відмовлено.

11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою переміщення позивача є доукомплектування Збройних Сил України, а не порушення позивачем військової дисципліни.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, який полягає у тому, що відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень та позитивної характеристики не впливає на правомірність оскаржуваних наказів, оскільки вказане переміщення узгоджується з положеннями пункту 257 та підпункту 3 пункту 82 Положення № 1153/2008, відповідно до якого призначення військовослужбовців на посади здійснюється на нижчі посади у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року та прийнято нову постанову, якою позов задовольнив.

12.1. Визнав противоправним та скасував наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 січня 2023 року № 49 про звільнення його із займаної посади начальника артилерії - заступника командира Військової частини НОМЕР_1 та призначення на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи Військової частини НОМЕР_3 , ВОС-0305003.

12.2. Зобов`язав Головнокомандувача Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 щомісячне повне грошове забезпечення з січня 2023 року у визначеному законодавством розмірі, за посадою начальника артилерії - заступника командира бригади Військової частини НОМЕР_1 .

13. Третій апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували низькі професійні, ділові та моральні якості ОСОБА_1 , рівно як і не зазначено жодного факту та його документального підтвердження, який би свідчив про порушення позивачем своїх військових обов`язків та/або військової дисципліни.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що у період проходження військової служби до ОСОБА_1 не застосовувались дисциплінарні стягнення, а відтак відповідачем не надано суду доказів, які б в достатній мірі вказували на обґрунтованість про невідповідність позивача займаній посаді.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню саме на посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення чи переведення на іншу посаду.

IV. Касаційне оскарження

14. Представник Головнокомандувача Збройних Сил України подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

15. Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 16, 17 розділу ХІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280. Разом з цим, автор касаційної скарги зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Головнокомандувача Збройних Сил України.

16. Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головнокомандувача Збройних Сил України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року заяву Головнокомандувача Збройних Сил України про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 160/2368/23 в частині, що стосується зобов`язання Головнокомандувача Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 щомісячне повне грошове забезпечення з січня 2023 року у визначеному законодавством розмірі, за посадою начальника артилерії - заступника командира бригади Військової частини НОМЕР_1 до закінчення її перегляду в касаційному порядку задоволено та зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 160/2368/23 у відповідній частині до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

17. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Положеннями статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

21. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

22. Положеннями статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.

23. Приписами статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

24. Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зміст мобілізації становить переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

25. Приписами статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

26. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

27. Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов`язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

28. За змістом пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

29. Згідно з підпунктом 1 пункту 81 Положення № 1153/2008 призначення на посади здійснюється: військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.

30. Пункт 82 Положення № 1153/2008 визначає підстави призначення військовослужбовців на вищі, рівнозначні та нижчі посади.

Так, призначення військовослужбовців на нижчі посади здійснюється:

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;

у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;

за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.

31. Підпунктом 6 пункту 82 Положення №1153/2008 передбачено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється також у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану

32. Відповідно до пункту 85 Положення № 1153/2008 просування по службі військовослужбовців здійснюється за рейтинговим принципом та за умови перебування військовослужбовців у резерві або на конкурсній основі на посади науково-педагогічних (наукових) працівників.

Порядок формування та використання резерву, а також порядок призначення осіб офіцерського складу на посади науково-педагогічних (наукових) працівників визначаються Міністерством оборони України.

33. Водночас абзацом 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

34. Пунктом 112 цього Положення передбачено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди.

35. Приписами пункту 116 Положення № 1153/2008 передбачено, що зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:

1) розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців;

2) якщо посада, на яку призначено військовослужбовця, належить до номенклатури призначення нижчої посадової особи і не є вакантною, а також до номенклатури призначення командира військової частини;

3) пониження у посаді в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення або призначення на нижчу посаду на підставі висновку атестування, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду;

4) повернення депутатів, які є військовослужбовцями, після закінчення строку їх депутатських повноважень;

5) повернення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів;

6) повернення військовослужбовців, які були направлені за кордон для проходження військової служби або навчання, - у разі неможливості призначення на посаду;

7) закінчення строку перебування військовослужбовців на посадах науково-педагогічних і наукових працівників вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та необрання їх на зазначені посади за результатами нового конкурсу;

8) скасування допуску до державної таємниці - до вирішення питання дальшого проходження військової служби;

9) відрахування слухача денної форми навчання з вищого навчального закладу;

10) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби;

11) якщо в особливий період випускники вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти після завершення навчання не можуть бути безпосередньо призначені на посади;

11-1) офіцери запасу, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, - до призначення на посади;

11-2) припинення повноважень Міністра оборони України, на посаду патронатної служби якого був призначений військовослужбовець, - у разі неможливості призначення на посаду;

11-3) перебування з близькими особами у прямому підпорядкуванні, якщо протягом місяця з моменту виникнення таких обставин неможливо призначити на посаду, що виключає пряме підпорядкування;

12) навчання військовослужбовців за денною формою у вищому навчальному закладі іншого військового формування - до закінчення навчання;

12-1) відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

13) якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання;

14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі;

15) якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення;

16) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) - до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

36. Згідно з пунктом 16 Розділу ХІ Інструкції № 280 примітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами. У них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються, зокрема, у наказах по особовому складу про зарахування в розпорядження у зв`язку з проведенням організаційних заходів - рік народження, особистий номер. Накази видаються на всіх військовослужбовців, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.

37. Пунктом 17 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що вступна частина наказу по особовому складу формулюється коротко, вона повинна відображати зміст наказу і містити в окремих випадках посилання на відповідні пункти Положення, статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі яких видається наказ. Зразок вступної частини наказу по особовому складу наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.

38. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

39. За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

VI. Позиція Верховного Суду

40. Аналіз наведених правових норм свідчить, що Положенням № 1153/2008 чітко врегульовано порядок зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання, зокрема, у випадку якщо відбулося розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад.

41. При цьому, військовослужбовець може бути переміщений для доукомплектування Збройних Сил України на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої без його згоди, крім випадків, визначених пунктом 112 Положення № 1153/2008.

Водночас в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення.

42. Предметом спору у цій справі є наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 січня 2023 року № 49 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади начальника артилерії - заступника командира військової частини НОМЕР_2 та призначення на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_3 , ВОС-0305003

43. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України дія воєнного стану продовжена.

44. Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року та дотепер в Україні триває воєнний стан, період дії якого у розумінні Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про оборону України" є особливим періодом.

Таким чином, період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

45. Наказом Міністерства оборони України №280 від 15 вересня 2022 року затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України ( далі - Інструкція № 280). розділом Х якої визначено порядок видання наказів по особовому складу.

Так, згідно пункту 1 Розділу Х Інструкції № 280 накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.

Пункт 2 Розділу Х Інструкції № 280 передбачає, що наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу, зокрема, призначення на посади (у тому числі у разі зміни назви посади, військово-облікової спеціальності (крім зміни грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема зміни розміру посадових окладів (тарифних розрядів) та зміни рівня військової освіти за посадою), штатно-посадової категорії) та звільнення з займаних посад, переміщення по службі, зарахування в розпорядження, продовження строків перебування на посадах.

Також пунктом 2 Розділу Х Інструкції №280 передбачено, що у разі зміни номера штату (переходу на новий штат) органу військового управління, з`єднання, військової частини, військового навчального закладу, установи та організації, і якщо найменування посади, військове звання та військово-облікова спеціальність у новому штаті не змінилися, посадове становище військовослужбовців наказами по особовому складу не оголошується.

46. З наведеного висновується, що наказом по особовому складу оформлюються зміни в службовому становищі військовослужбовця у разі зарахування його в розпорядження.

47. Розділом ХІ Інструкції № 280 визначено правила складання наказів по особовому складу.

Так, пунктом 1 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що накази по особовому складу складаються державною мовою і підписуються посадовою особою, якій надано право призначати, переміщувати на посади, звільняти з посади, звільняти з військової служби, укладати і продовжувати строки контракту, виконувати інші дії, пов`язані з визначенням службового становища військовослужбовців. У разі відсутності зазначеної посадової особи право підпису надається особі, яка тимчасово її заміщує згідно з письмовим наказом.

Згідно з пунктом 7 Розділу ХІ Інструкції № 280 великими літерами друкуються прізвища військовослужбовців у пунктах наказів по особовому складу, посади, на які вони призначаються, військово-облікові спеціальності, слова «ЗВІЛЬНИТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «ПРОДОВЖИТИ», «НАПРАВИТИ», «ЗАРАХУВАТИ», «УКЛАСТИ», «ВИКЛЮЧИТИ», «У ЗАПАС», «СКАСУВАТИ», «ПОНОВИТИ», «ВВАЖАТИ», «ІМЕНУВАТИ» тощо.

Положеннями пункту 11 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що пункти наказів по особовому складу складаються в наказовій формі. У них послідовно без будь-яких скорочень вказуються такі відомості: військові звання, прізвища, власні імена, по батькові військовослужбовців, посади, які вони займають на час видання наказів, дійсні найменування військових частин, відповідно до штату (штатного розпису), командувань, видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил, до яких вони входять, а на військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні, - у розпорядженні якої посадової особи вони перебувають, і остання посада, з якої їх зараховано у розпорядження. У наказах по особовому складу про призначення (переміщення), крім того, вказуються посади, на які військовослужбовці призначаються, номери військово-облікових спеціальностей за посадами, передбаченими штатами. Посади військовослужбовців, які вони займають на час видання наказу, не змінюються.

Згідно з пунктом 16 Розділу ХІ Інструкції № 280 примітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами. У них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються, зокрема, у наказах по особовому складу про зарахування в розпорядження у зв`язку з проведенням організаційних заходів - рік народження, особистий номер. Накази видаються на всіх військовослужбовців, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.

Пунктом 17 Розділу ХІ Інструкції № 280 визначено, що вступна частина наказу по особовому складу формулюється коротко, вона повинна відображати зміст наказу і містити в окремих випадках посилання на відповідні пункти Положення, статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі яких видається наказ. Зразок вступної частини наказу по особовому складу наведено в додатку 51 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 21 Розділу ХІ Інструкції № 280 зразки пунктів наказів по особовому складу наведено у додатку 53 до цієї Інструкції.

При цьому, форма наказу про зарахування у розпорядження, передбачена додатком 53 до Інструкції № 280, вимагає зазначення як підпункту, так і пункту Положення № 1153.

48. Повертаючись до обставин цієї справи варто нагадати, що в якості підстави для увільнення позивача від займаної посади і зарахування у розпорядження у спірному наказі зазначено пункти 82 та 257 Положення № 1153/2008.

49. Як уже зазначалось, абзацом 2 пункту 257 Положення № 1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Так, у переліку винятків перераховано такі випадки як:

50. Отже, в особливий період для доукомплектування Збройних Сил України переміщення військовослужбовця здійснюється у зв`язку зі службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди.

51. Суд апеляційної інстанції, досліджуючи оскаржуваний наказ на предмет його відповідності вимогам законодавства, дійшов висновку про відсутність вимог щодо зазначення окремого підпункту пункту 82 Положення № 1153/2008.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що лише з доводів відповідача встановив підставу призначення позивача на нижчу посаду, а саме підпункт 6 пункту 82 Положення № 1153/2008, тобто у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Водночас відповідно до додатку 53, розміщеного в Інструкції № 280 та, дослідивши оскаржуваний наказ від 11 січня 2023 року №49, судом встановлено, що оскаржуваний наказ не містить посилання на спільну директиву Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та Плану переміщення військовослужбовців Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України. Натомість, міститься лише посилання про призначення на нижчу посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад з шпк «підполковника» на «майор», з якого неможливо встановити на підставі якого саме рішення і якої посадової особи призначено на нижчу посаду, що суперечить імперативним вимогам абз.12 п. 16 розділу ХІ Інструкції № 280, яким передбачено, що примітки до пунктів наказів по особовому складу розташовуються під відповідними пунктами; у них, залежно від змісту пункту наказу по особовому складу, вказуються: у примітках наказів по особовому складу про призначення (переміщення) військовослужбовців вказуються причини призначення (переміщення) відповідно до вимог, передбачених Положенням, передбачене штатом військове звання за посадою, з якої переміщується, і військове звання за посадою, на яку переміщується.

Згідно з пунктом 4.11 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 170) підставами для видання наказів по особовому складу про призначення і переміщення військовослужбовців є: на вищі посади - витяг із Резерву для просування по службі та (або) витяг із рішення колегіального органу, визначеного пунктом 4.1. цієї Інструкції, а в разі здійснення незапланованого переміщення - подання; на рівнозначні посади - витяг із Плану переміщення на посади або у разі здійснення не запланованого переміщення - подання; на нижчі посади - витяг із Плану переміщення на посади або в разі здійснення позапланового переміщення - подання; при зарахуванні на навчання до військового навчального закладу, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання - рішення приймальної комісії та комісії з розподілу і призначення випускників відповідно; у зв`язку із закінченням строку перебування на посаді - витяг із Плану переміщення на посади; в умовах особливого періоду - документи, визначені пунктом 1.5 розділу І цієї Інструкції.

Подання підписується командиром військової частини й надсилається до служб персоналу вищого органу військового управління за підпорядкованістю. Тобто, не зазначення в наказі причин призначення (переміщення) позивача відповідно до вимог, передбачених Положенням, позбавляє суд можливості дослідити наявність чи відсутність правових підстав для призначення позивача на нижчу посаду та перевірити обґрунтованість та вмотивованість прийнятого наказу у контексті спірних правовідносин.

Що стосується Плану переміщення на посади, суд апеляційної інстанції зазначив, що то такий, в силу вимог пункту 4.10 Інструкції № 170, складається для комплектування вакантних посад, а також посад, які планується вивільнити внаслідок звільнення і вибуття військовослужбовців із виключенням зі списків військової частини протягом календарного року.

До Плану переміщення на посади включаються посади: які є неукомплектованими (за винятком посад, що комплектуються випускниками військових навчальних закладів тактичного рівня, і посад сержантського та старшинського складу, що комплектуються випускниками військових навчальних закладів і навчальних частин (центрів)); військовослужбовців, які включені до Плану переміщення на посади вищої номенклатури призначення; військовослужбовців, які включені до плану звільнення; осіб офіцерського складу, які вислужили граничні строки перебування на посадах офіцерського складу у Збройних Силах України та які атестовані з висновком про призначення на інші посади; військовослужбовців (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання сержантського і старшинського складу), які виявили ініціативу щодо призначення на нижчу на один ступінь посаду; для призначення випускників військових навчальних закладів оперативно-стратегічного і оперативно-тактичного рівнів підготовки; військовослужбовців, які затверджені кандидатами до направлення на навчання з виключенням зі списків особового складу військової частини; військовослужбовців, які вислужили п`ятирічний строк проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702.

Комплектування посад, включених до Плану переміщення на посади, здійснюється військовослужбовцями, які: зараховані у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади; були звільнені від займаних посад та повертаються в поточному навчальному році в Україну у зв`язку із закінченням строку проходження військової служби (підготовки) за кордоном; є випускниками військових навчальних закладів оперативно-стратегічного (стратегічного) і оперативно-тактичного (оперативного) рівнів підготовки; оцінені до призначення на інші посади; вислужили п`ятирічний строк проходження служби в місцевостях з установленим строком військової служби.

З урахуванням рекомендацій комісії з питань проходження військової служби проєкт Плану переміщення на посади подається для затвердження посадовій особі, яка має право призначення військовослужбовців на посади.

Водночас зі змісту спірного наказу, план переміщення на посади, не вказаний в якості підстави для його прийняття щодо позивача.

52. У доводах позовної заяви позивач зазначає, що його фактично безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, який він не вчиняв. Всупереч нормам Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України не було проведено службової перевірки/службового розслідування та не було встановлено підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не було встановлено обставин правопорушення або порушення військової дисципліни. Таким чином, оскаржувані накази прийнято з порушенням Дисциплінарного статуту, оскільки не містять відомостей про характер та обставини правопорушення, яке нібито було вчинено, його наслідки, причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення, не встановлено його вини. Тобто, відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення ним дисциплінарного проступку та могли бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

53. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що підставою переміщення позивача є доукомплектування Збройних Сил України, а не порушення військової дисципліни позивачем. Відтак, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень та позитивної характеристики, згідно із законодавством, чинним, на час спірних правовідносин, не впливає на правомірність оскаржуваних наказів.

54. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства, з огляду на відсутність окремого підпункту пункту 82 Положення № 1153/2008.

55. Дійсно, в оскаржуваному наказі наявне посилання лише на пункт Положення № 1153/2008, без окремої вказівки підпункту.

56. Водночас варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

У цій постанові Верховний Суд визначив, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Тож, у підсумку, Верховний Суд у справі № 1640/3394/18, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

57. Такі висновки також викладено Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 16 листопада 2023 року у справі № 300/3110/20, від 21 грудня 2023 року у справі № 440/2017/20, від 07 лютого 2025 року у справі № 520/1298/23.

58. Застосовуючи ці підходи до обставин цієї справи, Верховний Суд зазначає, що незазначення відповідачем конкретного підпункту пункту 82 Положення № 1153/2008 в спірному наказі, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки не спростовує висновки, які викладено у ньому.

До того ж, варто зауважити, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

59. Враховуючи, що відповідно до пункту 257 Положення № 1153/2008, для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, тому призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

При цьому, позивач не обґрунтовує жодної обставини, передбаченої пунктом 112 Положення № 1153/2008, що виключала б можливість переведення позивача на посаду без надання згоди та яка існувала на час видання оскаржуваного наказу.

60. За такого правового врегулювання та обставин справи переміщення позивача узгоджується з положеннями пункту 257 та пункту 82 Положення № 1153/2008, з яких висновується, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період призначення військовослужбовців на посади здійснюється у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

61. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовивши в позові.

62. Третій апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

63. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року підлягає скасуванню, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головнокомандувача Збройних Сил України задовольнити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 160/2368/23 скасувати.

3. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 160/2368/23 залишити в силі.

4. Визнати ухвалу Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року щодо зупинення дії виконання судового рішення у справі № 160/2368/23 такою, що втратила чинність.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська