ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 160/24302/21
адміністративне провадження № К/990/13039/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (суддя Златін С. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року (суддя-доповідач Білак С. В., судді: Олефіренко Н. А., Шальєва В. А.)
І. Суть спору
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Дніпровська ОДА), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської ОДА в частині невжиття заходів в межах власних повноважень для забезпечення виконання Конституції України;
- зобов`язати Дніпропетровську ОДА в межах власних повноважень вжити заходи для забезпечення виконання Конституції України, а саме виконання судових рішень вказаних у позовній заяві.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська ухвалив ряд судових рішень, якими задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №53» Дніпропетровської міської ради, Дніпровської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди (справи № 202/6384/14, № 202/4873/15, № 202/7924/15, № 202/3697/16, № 202/7140/16, № 202/3778/17, № 202/6695/17, № 202/2283/19, № 202/6379/19, № 202/1675/21).
Указані судові рішення станом на теперішній час не виконані.
Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання свого обов`язку по забезпеченню виконання судових рішень, Конституції та законів України, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач подавши позов з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи повинен був надати докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами саме поштовим листом з описом вкладення, як це передбачено ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки вказані вимоги позивачем виконанні не були, суди дійшли висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
28 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що ненадання позивачем доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, за умови наявності у суду інформації про надіслання таких документів, а також з урахуванням обов`язку суду направити копію позову та доданих документів відповідачу у разі відкриття провадження у справі, представляє собою по суті надмірний формалізм у тлумаченні національного процесуального законодавства, чим невиправдано обмежується доступ позивача до правосуддя.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України
Так, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Водночас за приписами ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У силу положень ч. 9 ст. 44 КАС України у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).
VІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом: надання до канцелярії суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів поштовим листом із описом вкладення; власне підтвердження про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн або клопотання про звільнення (зменшення, відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору.
На виконання вказаної ухвали, 09 грудня 2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Однак, повертаючи позовну заяву позивачу суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не усунув її недоліки у частині надання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами саме поштовим листом з описом вкладення.
З цього приводу Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальною статтею щодо порядку подання позовної заяви, зокрема, в частині визначення документів, що додаються до неї, є стаття 161 КАС України, частиною першою якої передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що в разі подання до суду документів в електронній формі, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у суб`єкта владних повноважень, що передбачено останніми змінами.
Таким чином, вимоги суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, щодо надання позивачем доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів є помилковими.
У даному випадку позовну заяву подано фізичною особою через підсистему «Електронний суд», а тому відсутні підстави вважати, що в суду існує необхідність в отриманні копій позовної заяви, яка сформована і подана у вигляді електронного документу.
Введення норми щодо зобов`язання учасника справи надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів нівелює сенс використання підсистеми «Електронний суд», перевага якого полягає якраз у можливості не мати необхідності виготовлення багатьох копії документів на папері.
Крім того, враховуючи функціонал вказаної підсистеми, виконати обов`язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.
Отже, до відправлення за допомогою підсистеми «Електронний суд» самого документу, відправити його копію звичайною поштою неможливо, оскільки самого документу у паперовому вигляді та його копій не існує.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 174 КАС України надсилання копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів виконує суд, одночасно з надсиланням копії ухвали про відкриття провадження.
Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що судам при прийнятті позову необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12942/21.
Більш того, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи містяться докази надсилання позивачем копії позовної заяви з описом додатків на офіційні електронні адреси відповідача, про що останнім надано підтвердження.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що підстави повернення судом першої інстанції позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України - відсутні.
За таких обставин, Верховний Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Що стосується клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів уважає, що такі підстави відсутні, оскільки Верховним Судом було сформовано правову позицію стосовно правовідносин, які виникли, і Верховний Суд не вбачає підстав для їх відступу. Більш того, у справі відсутня й виключна правова проблема, яка б потребувала ретельного та кваліфікованого аналізу для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу адміністративної справи № 160/24302/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
Н. В. Шевцова