№ 160/2852/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2020 року

Київ

справа № 160/2852/19

провадження № К/9901/297/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Половиця», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Дєєва М.В. від 7 серпня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., Сафронової С.В. від 26 листопада 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ТОВ «Половиця», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 21 листопада 2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)»;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, яка виразилася у невнесенні змін до детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони);

- зобов`язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради внести зміни до детального плану, якими передбачити збереження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а також збереження природного стану малої річки Жабокряч-Половиця.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Дніпровської міської ради від 21 листопада 2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)», прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 липня 2018 року Дніпровською міською радою прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)» № 378/34, яким надано дозвіл на розроблення детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського; визначено замовником на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, та відзначено що фінансування робіт здійснюється ТОВ «Половиця».

На виконання рішення Дніпровської міської ради від 25 липня 2018 року № 378/34 між Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, ТОВ «Половиця» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір на розробку детального плану території від 1 серпня 2018 року № 18/18, за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов`язується виконати за завданням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради розробку містобудівної документації: «Розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського», а ТОВ «Половиця» зобов`язується оплатити вказану послугу на умовах та в строки згідно договору.

На виконання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, з метою врахування пропозицій громадськості у проекті «Детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, гоголя та Чернишевського і Шевченківський та Соборний райони)» на офіційному сайті міської ради було розміщено матеріали вище зазначеного проекту.

Публікація повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості було розміщено у газеті «Наше місто» від 20 вересня 2018 року, строк подання пропозицій - один місяць. Строк завершення розгляду пропозицій - один місяць.

На засіданні архітектурно-містобудівної ради від 26 жовтня 2018 року було розглянуто проект «Детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони) та відзначено відповідність розглянутих проектних матеріалів вимогам діючої нормативної бази, зокрема ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова території».

21 листопада 2018 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення «Про затвердження детального плану розробки території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського» (Шевченківський та Соборний райони)» № 270/37, яким затверджено розроблений детальний план території відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування.

Детальний план виконано на розрахунковий строк - 7 років до 2025 року.

5 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо надання інформації про розробку детального плану території, про відображення у проекті детального плану майбутньої архітектурної долі будинку, а також щодо необхідності відобразити у детальному плані збереження будинку по АДРЕСА_1 .

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 14 листопада 2018 року № 8/21-792 повідомив позивача, що детальний план території вже розроблений, громадські слухання проведені, проект детального плану розглянутий архітектурно-містобудівною радою, підготовлено та оприлюднено проект рішення Дніпровської міської ради про затвердження детального плану.

6. Не погоджується із вказаним рішенням про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)» та бездіяльністю відповідачів, яка виразилась у невчиненні дій по зміні детального плану та вважаючи їх протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що детальний план не підлягав стратегічній екологічній оцінці, тому що нібито станом на 12 жовтня 2018 року він вже був розроблений.

Суди виходили із того, що стратегічна екологічна оцінка має проводитись на стадії розробки детального плану, а якщо на дату введення в дію зазначеного Закону детальний план вже був розроблений, то проводити його стратегічну екологічну оцінку не було потрібно, тому що закон не має зворотної дії в часі.

Суд апеляційної інстанції посилався на те, що 18 вересня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 передав Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради розроблений проект детального плану, тобто нібито проект детального плану на момент введення в дію зазначеного Закону (12 жовтня 2018 року) був розроблений.

Однак цей висновок суперечить і обставинам справи, і законодавству.

Апеляційний суд помилково вважав, що детальний план був розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на 18 вересня 2018 року.

З введенням в дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» - тобто з 12 жовтня 2018 року - єдиним встановленим законом способом визначення наслідків виконання містобудівної документації для довкілля є стратегічна екологічна оцінка.

8. Дніпровською міською радою, Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, ТОВ «Половиця», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 подані відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, в яких вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до статті 12 Закон України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

10. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

11. Відповідно до пунктів 2, 3, 7, 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

12. Згідно із статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

13. Згідно приписів частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

14. Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

15. Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);

4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:

1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).

Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.

У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.

Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.

Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

16. Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій врегульовано Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.

17. Пунктами 2, 3 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

18. Відповідно до пункту 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:

2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

19. Згідно із пунктом 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

20. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 березня 2012 року № 107 (набрали чинності з 1 жовтня 2012 року), ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» передбачено, що детальний план розробляється з метою:

- уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району;

- уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами;

- визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва;

- формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови;

- виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території;

- визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами;

- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

- уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності;

- визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування;

- обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування;

- забезпечення комплексності забудови території;

- визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

- створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.

21. Згідно із пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється:

- на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер,

- на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів;

- на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій

- на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів;

- на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів

Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси).

Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що детальний план території є видом містобудівної документації, який розробляються на підставі генерального плану території.

23. Детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.

24. Детальний план території визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі.

25. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію (структуру) і розвиток частини території міста.

26. Розроблені детальні плани територій підлягають громадським слуханням.

27. Затвердження на місцевому рівні детальних планів територій, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

28. Як убачається з матеріалів справ, у газеті «Наше місто» від 20 вересня 2018 року оприлюднено проект детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського та повідомлено, оприлюднення інформації на веб-сайті Дніпровської міської ради за посиланням http://dniprorada.gov.ua.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради приймалися пропозиції громадськості для їх розгляду та врахування у проекті детального плану території та враховано пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту Детального плану території кварталу.

29. Зазначене свідчить про дотримання Дніпровською міською радою встановленого порядку розроблення детального плану території та виконання вимоги щодо проведення громадських слухань.

30. Генеральним планом міста Дніпро передбачено, в межах кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони) розташування багатоквартирної забудови, громадської забудови, розміщення проектного дошкільного навчального закладу.

31. Згідно з детальним планом території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського пропонується збереження фасадів будинків, які знаходяться за адресою вул. Виконкомівська буд № 31, 31а з включенням в нову будівлю громадського призначення.

32. Згідно з пунктом 4 пояснювальної записки до детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського, передбачено реконструкція та збереження будинків історичної спадщини та будинків, що знаходяться в задовільному стані, для подальшої експлуатації, крім того в розділі «Існуючі планувальні обмеження» детального плану, в якому зазначено про наявність на цій території об`єктів історичної забудови, в тому числі і будинку по АДРЕСА_1 . Встановлено, що вказаний будинок не є пам`яткою архітектури, при цьому законодавством не визначено обмежень, щодо об`єктів історичної забудови.

33. Судом встановлено, що детальний план території кварталу, який є невід`ємною частиною генерального плану, не суперечить останньому та повністю відповідає йому.

34. Щодо посилань позивача на те, що детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського підлягав стратегічній екологічній оцінці, колегія суддів зазначає наступне.

35. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», яким було доповнено абзац 2 частини 1 статті 19 України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено словами «та підлягає стратегічній екологічній оцінці» набрав чинності 12 жовтня 2018 року.

36. До внесення змін до абзацу 2 частини 1 статті 19 України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначеною нормою було передбачено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

37. Після внесення Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» змін до зазначеної статті визначено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

38. Так, за приписами частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

39. Названій правовій нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99.

У абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

40. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

41. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

42. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17.

43. Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

44. На виконання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, з метою врахування пропозицій громадськості у проекті «Детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, гоголя та Чернишевського і Шевченківський та Соборний райони)» на офіційному сайті міської ради було розміщено матеріали вище зазначеного проекту.

45. Колегія суддів враховує й висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року за заявою № 12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) де Суд зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

46. Як убачається з матеріалів справи рішенням Дніпровської міської ради «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)» від 25 липня 2018 року № 378/34 надано дозвіл на розроблення детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського; визначено замовником на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, та відзначено що фінансування робіт здійснюється ТОВ «Половиця».

47. Оприлюднення у газеті «Наше місто» від 20 вересня 2018 року проекту детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського та оприлюднення інформації на веб-сайті Дніпровської міської ради за посиланням http://dniprorada.gov.ua свідчить про те, що зазначений детальний план був розроблений до набрання чинності Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» яким запроваджено стратегічну екологічну оцінку розробленого детального плану території.

48. Отже, розроблений детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського не підлягав стратегічній екологічній оцінці.

49. Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що передбачене детальним планом функціональне призначення території не суперечить визначеному у генеральному плані м. Дніпра використанню територій, а є уточненням його положень щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінює функціональне зонування його територій, при цьому, при розробленні детального плану враховано перспективний розвиток території, визначений у генеральному плані м. Дніпра.

50. За наведених обставин рішення Дніпровської міської ради від 21 листопада 2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)», прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави його скасування.

51. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний