ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/3026/19

адміністративне провадження № К/9901/26821/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді- Віхрової В.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)

УСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ

1. ТОВ «Логістик Юніон» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося в суд із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якого є (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2018 р. №№ 0010044617, 0010354617, 0010264617, 0010414617, 0010474617.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

3. Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів поставки. Суди дійшли висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суди вказали на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої та апеляційної інстанції вказував, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» за ланцюгом взаємовідносин, є необґрунтованими, оскільки кримінальні провадження стосовно контрагентів ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» відсутні. Відбулись зміни у структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по відносинам з якими сформовано показники прибутку та сплачувався податок на прибуток. Суд першої інстанції вказував, що діючим законодавством не встановлено обов`язкової форми акта списання ПММ, та з 14.08.2011 року подорожні листи (як легкових, так і вантажних авто) не є обов`язковим документом. Відтак, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати їх водіям. Суди вважали правом підприємства встановлювати критерії, за якими визнається достатнім оформлення певного переліку документів для підтвердження належного виконання працівниками своїх трудових обов`язків; витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів враховуються при визначенні фінансового результату для оподаткування згідно правил бухгалтерського обліку у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами. При придбанні пального для орендованих транспортних засобів, ТОВ «Логістик Юніон» мав право на податковий кредит без подальшого нарахування податкових зобов`язань, якщо він використовує транспортні засоби у своїй господарській діяльності в оподатковуваних операціях, при цьому в договорі оренди обов`язок із забезпечення транспортних засобів не покладено на орендодавця. Суд першої та апеляційної інстанції вказував, що підставою для віднесення сум до податкового кредиту платником податку є отримана він продавця пального податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН. У випадку, коли орендований транспортний засіб, для якого придбане пальне використовується орендарем одночасно в оподатковуваних операціях і в операціях, що не оподатковуються ПДВ, орендар відповідно до п. 199.1 статті 199 Податкового кодексу України зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 статті 189 Податкового кодексу України та скласти, зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Використане паливо, якими заправляли власні автомобілі працівники підприємства під час виконання трудових обов`язків, було правомірно віднесено до складу витрат підприємства, оскільки транспортні засоби використовувалися в господарській діяльності позивача. Жодних доказів того, що пальне використано для особистих потреб акт перевірки не містить, у зв`язку із чим відсутні підстави для визнання витрат на пальне додатковим благом, донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідно до п.126.1 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Отже, відповідачем не обґрунтовано застосування відповідачем штрафу на підставі статті 127 Податкового кодексу України. Штраф за своєчасну несплату чи несплату податку можливо застосовувати у разі коли склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Позивач сплатив податок на доходи нерезидентів, однак здійснив це раніше ніж сплатив сам дохід. Норми ПК України дозоляють здійснювати сплату податку раніше ніж відбувається сама дія, яка є причиною сплати податку.

4. 19 жовтня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС.

5. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №160/3026/19 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

6. 11 листопада 2020 року справа № 160/3026/19 надійшла до Верховного Суду.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/3026/19 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суди попередніх інстанцій застосували норми пунктів 198.3, 198.6. статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі №814/1145/18, від 26 лютого 2019 року по справі №811/748/14 та від 12 березня 2019 року по справі №803/386/14, від 27 березня 2018 року у справі №826/1588/13-а, від 28 серпня 2018 року у справі № 810/3952/16.

8. Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 160/3026/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

9. Зокрема скаржник зазначає, що суди вирішуючи спірні правовідносини у даній справі, застосували норми пунктів 198.1.,198.2, 198.6. статті 198 ПКУ, всупереч висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 10 квітня 2019 року по справі №804/4434/15, ), «Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

10. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

11. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку».

12. Таким чином, суд апеляційної інстанції обмежився лише зазначенням норм статті 198 ПКУ, без фактичного їх застосування, натомість Верховний Суд зазначає про необхідність наявності сукупності вищезазначених обставин, які обумовлюють право покупця на формування податкового кредиту. Лише сукупність вищенаведених умов надає покупцю право на формування податкового кредиту, тоді як за відсутності усіх умов навіть за наявності усіх належним чином оформлених первинних документів Позивач втрачає право на формування податкового кредиту. Суд апеляційної інстанції фактично не встановив та не підтвердив наявність усіх вищенаведених умов для формування податкового кредиту Позивачем, лише зазначивши про «наявність первинних документів, які вимагаються правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, на підтвердження виконання робіт/поставки ТМЦ», що свідчить про неправильне застосування норм стаття 198 ПКУ, а конкретно п.п. «а» п.198.1 ст.198 ПКУ, п.198.2 ст.198 ПКУ, п.198.6 ст.198 ПКУ.

13. Відповідач доводить, що суб`єкти господарювання ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН», які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створюють реальних дій по наданню послуг, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Проведеним аналізом ЕРПН та АС «Податковий Блок» встановлено, що ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» перевиставляють ідентичні послуги на ризикових контрагентів з відсутністю працівників та анульованими свідоцтвами платника ПДВ. У ризикових контрагентів встановлено придбання товару (цукор, масло, цемент) не пов`язаних з наданням послуг з обслуговування принтерів та постачання продукції імпортного походження.

14. Скаржник указує, що господарські операції позивача з контрагентами є безтоварними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств, не встановлено дійсність купівлі-продажу товарів, ланцюг придбання товарів самими контрагентами, контрагенти не мають виробничих потужностей, відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов`язань. Апелянт зазначив, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю. Установлено, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні.

15. Податковий орган зазначає, що ним установлено, що у періоді з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року позивач придбав паливо для заправки автомобілів згідно укладених договорів з постачальниками палива. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару з АЗС, проте, товар, отриманий покупцем повинен підтверджуватись чеком касового апарата та вважається повернутим зі зберігання постачальником в момент здійснення заправки авто.

16. Крім того, на підтвердження витрат пального, ТОВ «Логістик Юніон» складено акти на списане пальне, які не містять загальні відомості про конкретну фізичну особу, на користь якої було списане пальне. За відсутністю інших документів, які б надавали змогу з`ясувати час роботи водія, мету окремої поїздки, та за умов не підтвердження витрат чеками РРО з АЗС при заправці пального у баки окремих авто не можливо встановити, що списання палива пов`язане з веденням господарської діяльності товариства. Згідно до п.29 П(С)БО 16 до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), до яких в тому числі відносяться інші витрати. Складені первинні документи на списання пального не визначають час використання транспорту, не визначають мету транспортної роботи, не містять чіткого маршрутного руху авто з фіксуванням місць перебування автомобіля протягом робочого дня, не містять показників одометрів пробігу автомобілів на початок та кінець кожної окремої поїздки, сума витрат зі списаного пального не підтверджена чеками РРО АЗС, у відповідності до Інструкції 291, для відображення витрат, які не пов`язані з ведення господарської діяльності,

17. Скаржник звертає увагу на те, що придбання палива найманими працівниками за рахунок підприємства для власних потреб уважається додатковим благом для найманого працівника, на суму якого слід нараховувати податок на дохід фізичної особи. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України. Перевіркою не підтверджено списання пального на господарчі потреби, проте з`ясовані фізичні особи, на користь яких, воно було списано, та ТОВ «Логістик Юніон» в порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПКУ не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованому фізичній особі в якості безоплатно отриманого пального. Апелянт указував, що вартість пального, яке придбавається підприємством для експлуатації автомобіля та безкоштовно «передає» працівнику, є об`єктом оподаткування ПДФО та ВЗ на підставі пп. «е» пг 164.2.17 ПКУ (безоплатно отримані товари, роботи, послуги). Також заявником апеляційної скарги вказано, що норми ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноважене ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національні вал юті ), утримують податок з таких доходів, який сплачується до бюджету під час такої виплати. якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Обов`язковою умовою оподаткування доходів нерезидентів є те, що податок доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України має бути нарахований, утриманий, та сплачений до бюджету під час виплати такого доходу нерезидентам. Під час перевірки встановлено, що за Ліцензійною Угодою від 22.03.2011 року при наданні Ліцензії на програмне забезпечення, виплата доходу (роялті) нерезиденту Компані «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands було здійснено 29.05.2017 на суму 170000,00 дол.США (4478712,56 грн) та 30.06.2017 року на суму 30000,00 дол.США (782969,82грн.). Податок на доходи нерезидента ТОВ «Логістик Юніон» сплатило у повному обсязі за ставкою 15% на загальну суму 928532,32грн., але не під час виплати доходу нерезиденту, з порушенням строку. Сума виплаченого доходу за півріччя 2017 року на користь нерезидента Компанії «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands (6190215 грн.) та сума податку з такого доходу (928532,00 грн.) задекларовані підприємством у податковій декларації з податку на прибуток №9158171111 від 09.08.2017 за півріччя 2017 року. Сплата податку відбулася раніше (25.05.2017, 31.05.2017, 29.06.2017, 03.07.2017) ніж грошове зобов`язання (928532,00 грн.) стало узгодженим 09.08.2016 року.

18. Відповідач зауважує, що за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, накладається штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

19. На адресу Верховного Суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

20. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

22. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

23. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

25. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 28.09.2018 по 09.11.2018, на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, співробітниками Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Юніон» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.

27. За результатами перевірки складено Акт від 07.12.2018 р. №97/28-10-46-17/37090215 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Юніон» (код ЄДРПОУ 37090215) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.» (надалі Акт перевірки).

28. Згідно висновків Акту перевірки встановлені наступні порушення позивачем норм законів:

- з податку на прибуток підприємства: п.5 П(С)БОУ11 «Зобов`язання», п. 5, 7, 21 П(С)БО 15, з урахуванням положень п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу Україні, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88; розділу І Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, а саме ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. занижено податок на прибуток у загальній сумі 93802,00 грн. за 2016 рік.;

- з податку на додану вартість: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, пп. «г» п.198 п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого перевіркою встановлено заниження ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» податку на додану вартість на загальну суму 973778,00 грн. З врахуванням норм ст. 102 ПКУ заниження податку на додану вартість складає у загальній сумі 972037,00 грн.;

- з податку на прибуток іноземних юридичних осіб: пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України, а саме під час виплати доходу нерезиденту ТОВ «Логістик Юніон» не сплатило податок до бюджету з такого доходу по строку 29.05.2017 р. на суму 2062,31 грн., та по строку 30.06.2017 р. на суму 100,00 грн.;

- з податку на доходи фізичних осіб: 5.1 п. 51.1. ст.51 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп.3.1.13 п.3.1 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в результаті чого підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку ІІІ-IV квартали 2015 року, І квартали 2016 року, ІІ-ІІ квартали 2017 року з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку.

п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Логістик Юніон» не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованому фізичній особі в якості безоплатно отриманого пального у загальній сумі 1046950,58 грн. з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму у розмірі 681732,78 грн.;

- п.163.1 ст. 163, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп.1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Логістик Юніон» не включило до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників підприємства у сумі вартості використаного пального та дизельного палива, не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету, внаслідок чого занижено військовий збір у загальній сумі 77094,56 грн. з врахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України на суму у розмірі 47877,13 грн.

29. За наслідками встановлених порушень винесені наступні повідомлення-рішення:

30. №0010044617 форми «Р» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на 117252,50 грн., у тому числі: основний платіж 93802,00 грн., штрафна санкція 23450,50 грн.;

31. №0010264617 форми «Р» за платежем «податок на додану вартість», яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 1215046,25 грн., у тому числі: основний платіж 972037,00 грн., штрафна санкція 243009,25 грн.;

32. №0010414617 форми «Д» за платежем «податок на доходи фізичних осіб», яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 1382534,98 грн. у т.ч.: основний платіж - 681732,78 грн., штрафна санкція - 483849,91 грн., пеня - 216952,29 грн.;

33. №0010474617 форми «Д» за платежем «податок на доходи фізичних осіб», яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 98240,97 грн. у т.ч.: основний платіж - 47877,13 грн., штрафна санкція - 34809,85 грн., пеня - 15 553,99 грн.;

34. Не погодившись із вказаними донарахуваннями податків та штрафів, ТОВ «Логістик Юніон» подало скаргу до ДФС України на податкові повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої рішенням ДФС України «Про результати розгляду скарги» №11929/6/99-99-11-04-02-25 від 14.03.2019 р., скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення, - без змін.

35. Згідно даних податкового органу, в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень полягли наступні порушення.

36. У ході проведення перевірки виявлені суб`єкти господарювання, які є постачальниками ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН», що здійснюють операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), та реальність проведення господарських операцій по яких підтвердити не можливо.

37. По взаємовідносинам з ПНВП "ВЕСТОР" (код ЄДРПОУ 31677802).

38. У ході проведення перевірки встановлено, що підприємство ПНВП "ВЕСТОР" (код ЄДРПОУ 31677802) постачало на адресу ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 37090215) послуги з технічного обслуговування та ремонту належного замовнику друкуючої техніки на підставі Договору №03/06-15 від 03.06.2015 р.

39. Проведеним аналізом ЕРПН та АС «Податковий Блок» встановлено, що ПНВП "Вестор" перевиставляє ідентичні послуги на ризикових контрагентів з відсутністю ОЗ та працівників та анульованими свідоцтвами платника ПДВ. У ризикових контрагентів встановлено придбання товару (цукор, масло, цемент) не пов`язаних з наданням послуг з обслуговування принтерів згідно схеми по ланцюгу постачання: ТОВ «АЛИТУС»- ТОВ «Глад Офіс Лайф» - ТОВ "ГАСКАН"- ПНВП "ВЕСТОР" - ТОВ «Логістик Юніон»).

40. Також відповідачем отримано узагальнену податкову інформацію від 28.10.2015 р. №22480/04-67-22-02 щодо ПНВП «ВЕСТОР» (код ЄДРПОУ 31677802) за звітний період декларування, - липень 2015 р., за результатами якої встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару покупцям за лютий - серпень 2017 року, у зв`язку з відсутністю кількості спеціалістів, необхідної для реалізації товару у великих обсягах, відсутністю придбання складових та супутніх товарів, матеріалів та послуг для здійснення даної реалізації.

41. Відповідно до зареєстрованих податкових накладних на придбання за період липень 2015 року та реалізацію товарів (робіт, послуг) за період липень 2015 року встановлено, що платник податків ТОВ «Глад Офіс Лайф» (код 39662793) реалізовував ПНВП "ВЕСТОР" (код ЄДРПОУ 31677802) одну групу товарів, а придбавав іншу (послуги з тех. обслуг, та ремонту оф. тех. з заміною комплектуючих).

42. У ході аналізу інформаційних баз даних ДПІ встановлено, що ТОВ «Глад Офіс Лайф» знаходиться на обліку в ДПІ У ГОЛОСІЇВСЬКОМУ РАЙОНІ ГУ ДФС У М.КИЄВІ, інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень 2015 року відсутня. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2014 рік до податкового органу не надавався, так як підприємство зареєстровано в 2015 році, поквартально звітність також не надавалася, таким чином на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності - 46.50 - ОПТОВА ТОРГІВЛЯ КОМП`ЮТЕРАМИ, ПЕРИФЕРІЙНИМ УСТАТКОВАННЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ.

43. Виходячи з вищенаведеного, операції по ланцюгу постачання постачальники - ПНВП «ВЕСТОР» - покупці за липень 2015 року, спрямовані на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

44. По підприємству постачальнику ТОВ «ГЛАД ОФІС ЛАЙФ» у інформаційній системі «Єдиний державний реєстр судових рішень» наявний вирок від 29.06.2017 року (дата набрання законної сили 01.08.2017 року) по справі № 363/2364/17 (ч. 2 ст. 205 КК України).

45. По підприємству постачальнику ТОВ «ГАСКАН» у інформаційній системі «Єдиний державний реєстр судових рішень» наявний вирок від 20.02.2017 року (дата набрання законної сили 23.03.2017 року) по справі № 335/13457/16-к (ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України).

46. Щодо взаємовідносин з ПП "ЛАДА-ДОН" (код ЄДРПОУ 31615793).

47. У ході проведення перевірки встановлено, що підприємство ПП "ЛАДА-ДОН" (код ЄДРПОУ 31615793) постачало на адресу ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 37090215) товари та послуги з питань роботи систем відеоспостереження на підставі Договорів №41/11-15 від 04.11.2015 р., №;47/11-15 від 27.11.2015 р., №5/03-15ТО від 05.0.2015 р.,№12/02-15ТО від 12.02.2016 р., №15К від 13.05.2016 р.

48. Так, у червні 2016 року ПП "ЛАДА-ДОН" постачало на адресу ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 37090215) продукцію імпортного походження, а саме: монітор Philips 193V5LSB2/62 Black, сканер HP SCANJET 5590, ноутбук Lenovo IdeaPad 100-15IBD (80QQ008AUA), сканер HP Scanjet 300 L2733A, монітор Philips 193V5LSB2/62 Black на суму 21024,00 грн.

49. Проведеним аналізом ЕРПН та АС «Податковий Блок» встановлено, що ПП "ЛАДА-ДОН" не є імпортером поставленої продукції. ПП "ЛАДА-ДОН" придбаває поставлену продукцію у ризикового підприємства з відсутністю ОЗ та працівників ТОВ "ЕЛІТ ГЛОБАЛ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38559196), який не є імпортером поставленої продукції, та відсутнє придбання поставленої продукції, ТОВ "ЕЛІТ ГЛОБАЛ ПЛЮС" придбаває ковбасу, сир плавлений, філе куряче, яйце.

50. На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено: недостовірність даних, відображених в паперових носіях, складених ПП «ЛАДА-ДОН», які надано ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» до перевірки; формування фіктивного податкового кредиту за рахунок не ідентифікованого отриманого товару від контрагентів-постачальників; неможливо встановити факт реального походження поставленого товару ПП «ЛАДА-ДОН» (згідно податкової звітності) на ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» та дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та частин першої і другої ст.3 Господарського кодексу України.

51. Усі факти, встановлені в рамках перевірки взаємовідносин контрагентів -постачальників свідчать про неможливість підтвердження достовірності формування податкового кредиту з ПДВ, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування під час декларування і фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» та контрагентами - постачальниками. За відсутності факту підтвердження надання послуг, придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

52. Ураховуючи вищевикладене, а також недостатність та дефектність наданих паперових носіїв, вони не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по господарських операціях в рамках взаємовідносин ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» з контрагентами-постачальниками.

53. У порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» завищено податковий кредит на суму ПДВ 86854,00 грн., по взаємовідносинах з постачальниками, які здійснюють операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо, а саме: ПНВП "ВЕСТОР" (код ЄДРПОУ 31677802) за липень 2015 року на суму 65830,00 грн., ПП "ЛАДА-ДОН" (код ЄДРПОУ 31615793) за червень 2016 року на суму 21024,00 грн.

54. Як установлено плановою перевіркою, ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» у періоді з 01.01.2015 по 30.06.2018 за даними бухгалтерського обліку оприбутковано товарно-матеріальні цінності (надалі-ТМЦ) (роботи, послуги), по яких встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару (робіт, послуг), а відтак, неможливість його(їх) руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операціях, а їх документальне оформлення застосовано для прикриття фіктивних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу постачання, які отримані безоплатно від невстановлених осіб, а в обліку підприємства оприбуткування та розрахунки за отриманими ТМЦ (роботами, послугами) проведено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, на загальну суму 521124,00 грн. (із урахуванням ПДВ) з наступним використанням у діяльності підприємства про що свідчать відомості аналітичного та синтетичного обліку з оприбуткування активів у вигляді основних засобів, ТМЦ (робіт, послуг).

55. Надані ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» на підтвердження операцій поставки товарів (робіт, послуг) паперові носії інформації, на думку перевіряючих, не надають змогу ідентифікувати постачальника таких товарів, а також з`ясувати стан розрахунків з таким постачальником, оскільки не відповідають вимогам законодавства. Одночасно, факт отримання матеріальних цінностей підтверджується документально оформленим їх використанням у господарській діяльності товариства.

56. З урахуванням викладених обставин, перевіркою зроблено висновок щодо отримання ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» зазначених матеріальних цінностей (послуг) від невстановлених осіб за відсутності заборгованості перед такими особами.

57. Оскільки перевіркою встановлено отримання послуг від невстановлених осіб, що не є доходом від операційної діяльності, то за результатами проведеної перевірки, з урахуванням вищевикладеного, збільшуються інші доходи, що відображуються у формі 2 за рядком 2240 «Інші доходи» у загальній сумі 521124,00 грн., у тому числі: за 2015 рік - 394980,00 грн., за 2016 рік - 126144,00 грн.

58. Щодо факту списання палива на потреби, які не пов`язані з господарською діяльністю.

59. Перевіркою встановлені операції, які кваліфіковані як додаткове благо для фізичних осіб.

60. Так, у періоді з 01.01.2015 по 30.06.2018 ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» по безготівковому розрахунку придбавало паливо (бензин та дизельне пальне) для машин співробітників з якими укладені договори оренди транспортних засобів.

61. За умовами укладених договорів на поставку нафтопродуктів, постачальники пального надають покупцю картки на пальне/електронні картки, талони на пальне емітовані продавцем.

62. Асортимент пального та кількість погоджуються сторонами у додатках до договорів, продавець виписує рахунки на оплату, а обсяг, кількість та вид пального фіксується у видаткових накладних.

63. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару з АЗС.

64. Товар, отриманий покупцем підтверджується чеком касового апарата (РРО) та вважається повернутим зі зберігання постачальником в момент здійснення заправки авто.

65. На підтвердження витрат, що зменшують фінансовий результат до оподаткування, товариством надані наступні документи: помісячно складені акти про списання пального за кожним окремим співробітником підприємства, журнали обліку списаного пального, журнали з чеками РРО з АЗС.

66. Загальна сума витрат, що не підтверджена чеками РРО з АЗС за перевірений період склала 4283031,00 грн., в т.ч.: 2015 рік - 2115255,00 грн.; 2016 рік 631459,00 грн; 2017 рік 886621,00 грн; І півр. 2018 року 649696,00 грн.

67. У додатках №№ 8.1 - 8.4 до Акту перевірки податковим органом наведено перелік фізичних осіб на користь яких Товариством було проведено списання палива, що відображено у витратах, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, без пред`явлення чеків РРО з АЗС.

68. Зі складених первинних документів у вигляді актів про списання пального не можливо: встановити часу виконання транспортної роботи водія (відсутні звіти водіїв про отримане завдання та час його виконання); визначити чіткого маршруту автомобіля з фіксуванням місць перебування протягом робочого дня, визначити мету кожної окремої поїздки; у складених документах відсутні показники одометрів пробігу автомобілів на початок транспортної роботи та її кінець, що фактично не дозволяє підрахувати показники пробігу автомобіля, а відповідно і правомірність списаного палива на господарські потреби.

69. Також не можливо підтвердити списання палива на виробничі потреби, пов`язані з веденням господарською діяльністю, а лише встановити факт списання пального на власні потреби окремих фізичних осіб підприємства та не відома мета кожної окремої поїздки.

70. Складені акти на списане пальне надають загальні відомості про конкретну фізичну особу, на користь якої було списане пальне.

71. У зв`язку із відсутністю інших документів, які б надавали змогу з`ясувати час роботи водія, мету окремої поїздки, та за умов не підтвердження витрат чеками РРО з АЗС при заправці пального у баки окремих авто, не можливо встановити, що списання палива пов`язане саме з веденням господарської діяльності товариства, що у свою чергу призвело до наступних порушень.

72. Оскільки, як установлено перевіркою, складені первинні документи на списання пального не визначають часу виконання транспортної роботи автомобіля, не визначають мету транспортної роботи, не містять чіткого маршрутного руху авто з фіксуванням місць перебування автомобіля протягом робочого дня, не містять показників одометрів пробігу автомобілів на початок та кінець кожної окремої поїздки, на понесені витрати зі списаного пального у сумі, що не підтверджена чеками РРО з АЗС, то у відповідності до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Мінюсті України від 21.12.99 під № 893/4186, для відображення витрат, які не пов`язані з веденням господарської діяльності, передбачено рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

73. Учинення таких порушень, на думку відповідача, призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2015 рік та в свою чергу позивачем в порушення вимог п.5 П(С)БОУ111 «Зобов`язання», п. 5, 7, 21 П(С)БО 15, з урахуванням положень пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, розділу І Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Мінюсті України від 21.12.99 під №893/4186, за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 занижено податок на прибуток у загальній сумі 93802,00 грн.

74. Податковий орган дійшов висновку про заниження ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» податкових зобов`язання на загальну суму ПДВ 856606,00 грн. в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (з урахуванням норм ст.102 Податкового кодексу).

75. Крім того, оскільки проведеною перевіркою не підтверджено списання пального на господарські потреби, проте з`ясовані фізичні особи, на користь яких воно було списано ТОВ "ЛОГІСТІК ЮНІОН" в порушення пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованому фізичній особі в якості безоплатно отриманого пального у загальній сумі 1046950,58 грн. з врахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України, загальна сума недоплати податку з доходів фізичних осіб склала 681732,78 грн.

76. У ході перевірки відповідачем зроблений висновок, що вартість пального, яке придбавається підприємством для експлуатації автомобіля та безкоштовно передає працівнику, є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у відповідності до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (безоплатно отримані товари, роботи, послуги).

77. Оскільки використання палива та дизельного пального не пов`язане з виконанням службових обов`язків та не підпадає під дію КЗпП, така сума доходу є додатковим благом платника податку та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі підпунктів «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

78. Ураховуючи наведене, ТОВ "ЛОГІСТІК ЮНІОН" в порушення п. 163.1 ст. 163, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 , пп. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України не включило до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників підприємства у сумі вартості використаного пального та дизельного палива, не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету військовий збору загальній сумі - 77094,56 грн. з врахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України, загальна сума недоплати військового збору склала 47877,13 грн.

79. Щодо порядку справляння податку на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України.

80. Так, у ході перевірки встановлено, що за Ліцензійною Угодою від 22.03.2011 р. про надання Ліцензії на програмне забезпечення, виплата доходу (роялті) нерезиденту Компанії «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands було здійснено 29.05.2017 р. на суму 170000,00 дол.США (4478712,56 грн.) та 30.06.2017 р. на суму 30000,00 дол.США (782969,82 грн.). Податок на доходи нерезидента ТОВ «Логістик Юніон» сплатило у повному обсязі за ставкою 15% на загальну суму 928532,32 грн., але не під час виплати доходу нерезиденту по строку 29.05.2017 р. на суму 2062,31 грн. з затримкою на 2 дні, та по строку 30.06.2017 р. на суму 100,00 грн. з затримкою 3 дні: п/д 3679 від 25.05.2017 р. на суму 788298,73 грн.; п/д 3927 від 31.05.2017 р. на суму 2062,31 грн; п/д 4648 від 29.06.2017 р. на суму 138071,28 грн; п/д 4823 від 03.07.2017 р. на суму 100,00 грн.

81. Тобто, за даними перевірки, виплата доходу нерезиденту «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands, відбулося раніше, ніж сплата податків з таких доходів.

82. Сума виплаченого доходу за І півріччя 2017 року на користь нерезидента Компанії «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands (6190215,00 грн.) та сума податку з такого доходу (928532,00 грн.) задекларовані підприємством у податковій декларації з податку на прибуток №9158171111 від 09.08.2017 р. за І півріччя 2017 року. Сплата податку відбулася раніше (25.05.2017 р., 31.05.2017 р., 29.06.2017 р., 03.07.2017 р.) ніж грошове зобов`язання (928532,00 грн.) стало узгодженим (09.08.2016 р.).

83. Не погоджуючись з висновками податкового органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

84. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України)

85. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

86. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

87. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

88. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

89. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

- Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

90. Пункт 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

91. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

92. Пункт 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

93. Пункт 200.4 статті 200 ПК України - при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) ураховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

94. Пункт 200.14. статті 200 ПК України - Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

95. Абзаци другий, третій пункту 201.10. статті 201 ПК України - податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

96. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

97. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

98. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

99. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ВИСНОВКИ СУДУ

100. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

101. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

102. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

103. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

104. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

105. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

106. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

107. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

108. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

109. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

110. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

111. У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом та документальне відображення змісту господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

112. Крім того, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між ТОВ «Логістик Юніон» та ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» щодо поставки товарів, надання послуг - визнані судом недійсним або розірвані з ініціативи сторін.

113. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає що судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів та послуг від ТОВ «Логістик Юніон» до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. Головною ознакою комерційної корисності від придбаних товарів є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку.

114. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби обґрунтовуючи свою позицію вказував, що ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» не мають виробничих потужностей та трудових ресурсів, щодо їх контрагентів розпочаті кримінальні провадження та вироками судів визнано фіктивними підприємства, з якими ПНВП «ВЕСТОР» мало господарські відносини.

115. Суд апеляційної інстанції вказував, що ТОВ «Логістик Юніон» вільне у межах економічної конкуренції у виборі підприємств для отримання від них послуг та товарів, не може нести відповідальність за операції вчинені ПНВП «ВЕСТОР», ПП «ЛАДА-ДОН» з своїми постачальниками чи надавачами послуг.

116. Відсутність у контрагента матеріальних чи трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції шляхом залучення працівників та утримання приміщень шляхом укладання договорів оренди, та шляхом укладання цивільно-правових договорів (аутсорсинг та аутстафінг). Суд використовує практику викладену Верховним Судом у рішенні від 01.08.2018 року у справі № 813/23/14 (К/9901/4446/18). Також аналогічної думки дотримується Верховний Суд у рішенні від 17.01.2018 року у справі № К/9901/2529/18 та у рішенні від 16.01.2018 року у справі № К/9901/1478/18.

117. Також постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №808/3469/17 за позовом ТОВ «ЛАДА-ДОН» до Головного управлінням ДФС у Запорізькій області встановлено реальність господарських операцій, рух активів, зміна майнового стану платника податків та повністю підтверджуються первинними та іншими документами.

118. Обставини, встановлені означеним судовим рішенням у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.

119. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що позивачем не підтверджено списання пального у господарчі потреби, колегія суддів зазначає наступне.

120. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що між ТОВ «Логістик Юніон» (покупець) та ТОВ «Вог Рітейл» (продавець, постачальник) укладено договори від 14.04.2014 року № Ш04811, від 06.01.2015 року № Ш4042 на поставку нафтопродуктів, згідно умов яких постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти, покупець прийняти та оплатити товар. Передбачено, що продаж нафтопродуктів відбувається у формі продажу штрих-карток, за пред`явленням яких здійснюється відпуск пред`явнику нафтопродуктів на автозаправних станціях надавача штрих-карток (ТОВ «Вог Рітейл»). У матеріалах справи наявні видаткові накладні, на підставі яких ТОВ «Вог Рітейл» передало ТОВ «Логістик Юніон» штрих-картки.

121. У подальшому штрих-картки передавались ТОВ «Логістик Юніон» своїм працівникам для заправки автомобілів, які використовувались в господарській діяльності підприємства. Використання особами штрих-карток підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідченнями на відрядження. Відповідно до фіскальних чеків, водії, яким було видано штрих-картки здійснювали їх використання для заправки пальним службових - орендованих автомобілів ТОВ «Логістик Юніон». Фіскальні чеки долучались до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

122. Платіжними дорученнями підтверджується сплата ТОВ «Логістик Юніон» коштів за отримане пальне на рахунок ТОВ «Вог Рітейл».

123. Під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Логістик Юніон» (покупець) та ПП «ОККО - Бізнес Контракт» (продавець, постачальник) укладено договір від 28.04.2015 року № 40 ОБКТЛ - 0548 купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти, покупець зі свого боку прийняти та оплатити товар. ПП «ОККО - Бізнес Контракт» здійснило поставку ТОВ «Логістик Юніон» пального (бензин А-95) згідно накладних на відпуск товарів та підписаних між сторонами договору актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання.

124. У матеріалах справи наявні платіжні доручення, якими підтверджується сплата ТОВ «Логістик Юніон» коштів за отримане пальне на рахунок ПП «ОККО - Бізнес Контракт».

125. Між ТОВ «Логістик Юніон» (покупець) та ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» (продавець, постачальник) укладено договори від 01.02.2016 року № Ш04631 та від 01.02.2017 року № Ш41951 на поставку нафтопродуктів, згідно умов яких постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти, покупець з свого боку приймає та оплачує товар. Передбачено, що продаж нафтопродуктів відбувся у формі продажу штрих-карток, за пред`явленням яких здійснювався відпуск пред`явнику нафтопродуктів на автозаправних станціях надавача штрих-карток (ТОВ «Нафтотрейд Ресурс»). У матеріалах справи наявні видаткові накладні, на підставі яких ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» передало ТОВ «Логістик Юніон» штрих-картки.

126. Штрих-картки передавались ТОВ «Логістик Юніон» своїм працівникам для заправки орендованих автомобілів для переїзду орендованими автомобілями для потреб підприємства. Використання особами штрих-карток підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідченнями на відрядження. Відповідно до фіскальних чеків, водії, яким було видано штрих-картки здійснювали їх використання для заправки пальним службових - орендованих автомобілів ТОВ «Логістик Юніон». Фіскальні чеки долучались до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

127. Наявні платіжні доручення, якими підтверджується сплата ТОВ «Логістик Юніон» коштів за отримане пальне на рахунок ТОВ «Нафтотрейд Ресурс».

128. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Логістик Юніон» (покупець) та ТОВ «Дніпро Оіл Трейд» (продавець, постачальник) укладено договір від 31.01.2017 року № СБК-31/01/17-10/ДТ купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти, покупець з свого боку приймає та оплачує товар. Передбачено, що продаж нафтопродуктів здійснювався у формі продажу електронних карток, за пред`явленням яких відбувся відпуск пред`явнику нафтопродуктів на автозаправних станціях надавача карток. В матеріалах справи наявні видаткові накладні, на підставі яких ТОВ «Дніпро Оіл Трейд» передало ТОВ «Логістик Юніон» електронні картки.

129. У подальшому електронні картки передавались ТОВ «Логістик Юніон» своїм працівникам для заправки автомобілів для потреб підприємства. Використання особами карток підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідченнями на відрядження. У матеріалах справи наявні платіжні доручення, якими підтверджується сплата ТОВ «Логістик Юніон» коштів за отримане пальне на рахунок ТОВ «Дніпро Оіл Трейд».

130. Суд зазначає, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не оспорює дійсність отримання ТОВ «Логістик Юніон» нафтопродуктів від ТОВ «Вог Рітейл», ПП «ОККО - Бізнес Контракт», ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», ТОВ «Дніпро Оіл Трейд». Однак уважає, що придбане пальне (нафтопродукти) не було використано у власній господарській діяльності. Відповідач указує, що придбане пальне у ТОВ «Вог Рітейл», ПП «ОККО - Бізнес Контракт», ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», ТОВ «Дніпро Оіл Трейд» було передано ТОВ «Логістик Юніон» третім особам без використання у господарській діяльності та витрати на придбання такого пального невірно віднесено до категорії виробничих витрат. Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий висновок податкового органу не обґрунтований, зроблений на власних припущеннях, які спростовуються первинними доказами.

131. У якості доказів придбання та наступного використання пального у своїй господарській діяльності, ТОВ «Логістик Юніон» надало- копії фіскальні чеки.

132. ТОВ «Логістик Юніон» указує, що придбане пальне у ТОВ «Вог Рітейл», ПП «ОККО - Бізнес Контракт», ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», ТОВ «Дніпро Оіл Трейд, використовувало для заправки наявних у службовому користуванні, орендованих автомобілів.

133. Згідно договору оренди від 29.12.2014 року, ТОВ «Логістик Юніон» використовує на правих оренди автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_1 марка Chevrolet, модель Aveo, рік випуску 2007, легковий седан, власником якого є ОСОБА_1 . Згідно договору від 23.12.2014 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_2 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка Mitsubishi, модель Lancer, рік випуску 2008, легковий седан. Згідно договору 29.04.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у власника автомобіля ОСОБА_3 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марка ГАЗ, модель 31105, рік випуску 2005, легковий седан-В. Згідно з договором оренди від 28.04.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_4 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_4 , марка ВАЗ, модель 21121, рік випуску 2007, тип Комбі-В легковий. Згідно договору від 18.08.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_5 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марка ВАЗ, модель 2107, рік випуску 2007, легковий седан-В. Згідно договору від 14.05.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_6 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_6 , марка ВАЗ, модель 21070, рік випуску 2006, легковий седан. Згідно з договором від 27.04.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_7 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_7 , марка Chery, модель Tiggo, рік випуску 2007, загальний легковий універсал. Згідно договору від 18.02.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_8 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_8 , марка Daewoo, модель Nexia Dohc E93, рік випуску 2008, легковий седан-В. Згідно договору від 28.04.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_9 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_9 , марка Audi, модель А6, рік випуску 1995, легковий седан-В. Згідно з договором від 17.12.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у власника автомобіля ОСОБА_10 , автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_10 , марка Volkswagen, модель T4, рік випуску 2001, вантажний фургон. Згідно договору від 18.08.2015 року, ТОВ «Логістик Юніон» орендує у ОСОБА_11 автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_11 , марка Opel, модель Vectra Вектра, рік випуску 1990, легковий седан. Наявні інші договори оренди автомобілів.

134. У матеріалах справи наявні копії договорів оренди ТОВ «Логістик Юніон» легкових та вантажних автомобілів, які використовувались у господарській діяльності підприємства.

135. Відповідно до матеріалів справи, на підприємстві ТОВ «Логістик Юніон» велись журнали контролю використання паливно-мастильних матеріалів водіями. Оформлювались акти списання пального.

136. Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

137. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

138. Згідно п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

139. Відповідно до статті 22, п. 23.1, п. 23.2 статті 23 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку. Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

140. Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

141. Згідно з п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

142. Згідно з п. 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

143. Згідно з п. 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

144. Суд звертає увагу податкового органу на те, що отримане від ТОВ «Вог Рітейл», ПП «ОККО - Бізнес Контракт», ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», ТОВ «Дніпро Оіл Трейд» пальне було використано у власній господарській діяльності. Використання пального віднесено до виробничих витрат, адже таким пальним заправлялись орендовані автомобілі. Наявні фіскальні чеки на придбання пального та акти списання пального, тобто наявний документально підтверджений ланцюг використання основних засобів на виробництві при здійсненні господарської діяльності.

145. Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної ї інстанції відносно того, що діючим законодавством не встановлено обов`язкової форми акта списання ПММ. З 14.08.2011 року (з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011 р. № 3565-VІ) подорожні листи (як легкових, так і вантажних авто) не є обов`язковим документом.

146. Отже, витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів ураховуються при визначенні фінансового результату у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.

147. Використане паливо, яким заправлялись автомобілі, які використовувались під час виконання трудових завдань, основної роботи підприємства, було правомірно віднесено до складу витрат на збут підприємства та не може бути визначено як додаткове благо.

148. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вказує, що в ході перевірки встановлено, що за Ліцензійною Угодою від 22.03.2011 року про надання Ліцензії на програмне забезпечення, виплата доходу (роялті) нерезиденту Компанії «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands було здійснено 29.05.2017 року виплату на суму 170000,00 дол.США (4478712,56 грн.) та 30.06.2017 року на суму 30000,00 дол.США (782969,82 грн.). Податок на доходи нерезидента ТОВ «Логістик Юніон» сплатило у повному обсязі за ставкою 15% на загальну суму 928532,32 грн., але не під час виплати доходу нерезиденту по строку 29.05.2017 р. на суму 2062,31 грн. з затримкою на 2 дні, та по строку 30.06.2017 р. на суму 100,00 грн. з затримкою 3 дні: п/д 3679 від 25.05.2017 р. на суму 788298,73 грн.; п/д 3927 від 31.05.2017 р. на суму 2062,31 грн; п/д 4648 від 29.06.2017 р. на суму 138071,28 грн; п/д 4823 від 03.07.2017 р. на суму 100,00 грн., вказував, що за даними перевірки, виплата доходу нерезиденту «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands, відбулося раніше, ніж сплата податків з таких доходів. Сума виплаченого доходу за І півріччя 2017 року на користь нерезидента Компанії «Manhattan Associates Europe B.V.», Netherlands (6190215,00 грн.) та сума податку з такого доходу (928532,00 грн.) задекларовані підприємством у податковій декларації з податку на прибуток №9158171111 від 09.08.2017 року за І півріччя 2017 року. Сплата податку відбулася раніше (25.05.2017 року, 31.05.2017 р., 29.06.2017 року, 03.07.2017 року) ніж грошове зобов`язання (928532,00 грн.) стало узгодженим (09.08.2016 року).

149. Згідно з п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

150. Нормою п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України не передбачено, що сплата податку повинна бути одночасно з виплатою нерезиденту доходу.

151. Згідно з п. 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

152. Пункт 127.1 статті 127 ПК України передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків.

153. Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Логістик Юніон» виконало податкове зобов`язання та своєчасно та в повному обсязі сплачувало податок з доходу нерезидента. Сплата податку раніше ніж самого платежу не є порушенням норм податкового законодавства.

154. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

155. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

156. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

157. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

158. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

159. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

160. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

161. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.

162. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

163. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

164. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

165. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

166. Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 160/3026/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко