№ 160/3791/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 160/3791/22

адміністративне провадження № К/990/12822/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/3791/22

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»

про застосування заходів реагування у виді зупинення експлуатації,

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року (головуючий суддя: Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - «ГУ ДСНС у Дніпропетровській області») звернулося до суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» (далі - «ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод»», «Завод»), в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада, місто Нікополь, проспект Трубників, 56, ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17 листопада 2021 року №297;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання, шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада, місто Нікополь, проспект Трубників, 56, ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17 листопада 2021 року №297.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДСНС у Дніпропетровській області зазначило, що за результатами проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» виявлено 60 порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Всі ці порушення зафіксовані контролюючим органом в акті проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №297 від 17 листопада 2021 року.

З огляду на зазначене, а також на підставі статті 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач просив суд застосувати до Заводу заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада, місто Нікополь, проспект Трубників, 56, ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод», до повного усунення порушень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року позов задоволено частково, а саме:

- застосовано заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада, місто Нікополь, проспект Трубників, 56, ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067), до повного усунення порушень.

Задовольняючи позов частково, окружний суд виходив з того, що відповідач не усунув порушення, встановлені контролюючим органом, які загрожують життю та здоров`ю людей, що є достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Окружний суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів звернення ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» із заявою до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області щодо ініціювання повторної перевірки, за для підтвердження усунення відповідачем, виявлених контролюючим органом порушень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі №160/3791/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ГУ ДСНС у Дніпропетровській області відмовлено.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції не погодився, адже, як зазначив суд апеляційної інстанції, матеріали справи свідчать про те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем надавалися документи, які, на думку Заводу, підтверджували усунення більшості порушень, виявлених перевіркою. Натомість, будь-якої оцінки цим доказам суд першої інстанції не надав, зазначивши лише, що за інформації ГУ ДСНС у Дніпропетровській області до нього не надходили заяви Заводу про проведення позапланового заходу з метою підтвердження усунення порушень.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що з акта позапланової перевірки від 21 жовтня 2022 року №44 вбачається, що Заводом усунуто більшість з порушень, виявлених під час планового заходу державного контролю, проведеного в період з 8 листопада 2021 року до 17 листопада 2021 року. За результатами позапланового заходу встановлено, що із 60 порушень, зазначених в Акті від 17 листопада 2021 року №297 залишаються не виконаними 9 порушень(пункти 1, 15, 16, 19, 23, 25, 45, 55, 56).

Надавши оцінку порушенням, які залишились не усунуті відповідачем, крізь призму пропорційності порушень і заходу реагування, який позивач має намір застосувати, суд апеляційної інстанції не встановив достатніх підстав для задоволення позову, адже контролюючий орган обрав найбільш суворого захід реагування.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ГУ ДСНС у Дніпропетровській області звернулось із касаційною скаргою на неї.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У квітні 2023 року ГУ ДСНС у Дніпропетровській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі ГУ ДСНС у Дніпропетровській області зазначає про застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19, від 4 червня 2019 року у справі №809/443/16, від 9 липня 2020 року у справі №640/18916/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 7 серпня 2019 року у справі №810/1820/18. У вказаних постановах Верховний Суд наголошував на необхідності підтвердження повного усунення виявлених контролюючим органом порушень.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник наполягає, що доказів повного усунення порушень, виявлених контролюючим органом матеріали справи не містять, а порушення, які залишились неусунутими Заводом, несуть реальну, а не формальну загрозу життю та здоров`ю людей.

До того ж, скаржник зазначає, що поняття загрози життя та/або здоров`ю є оціночним, тож покликання у постанові апеляційного суду на необхідність застосування співмірного заходу реагування до виявленого порушення скаржник вбачає необґрунтованим, адже пріоритет у спірних правовідносинах мають конституційні права та інтереси осіб на безпеку.

Верховний Суд ухвалою від 20 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

У відзиві на касаційну скаргу Завод просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з 8 листопада 2021 року до 17 листопада 2021 року, Нікопольським районним управлінням ГУ ДСНС у Дніпропетровській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод».

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» складено акт №297 від 17 листопада 2021 року.

Згідно із розділом «Опис виявлений порушень вимог законодавства», за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме:

1. використання об`єктів нерухомості: будівля ремонтно-механічного цеху (інвентарний №000189), будівля столярної майстерні (інвентарний №000882), будівля центрального матеріального складу (інвентарний №000195) розпочато без подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства за питань пожежної безпеки (ризик настання пожежа);

2. посадові особи (начальники цехів, завідуюча центральним матеріальним складом) не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою КМУ від 26 червня 2013 року №444 (ризик настання пожежа);

3. всі особи, які прийняті на роботу пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, не пройшли спеціальне навчання (ризик настання пожежа);

4. підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту будівлі модельного цеху (інвентарний номер №000171), будівлі модельного складу (інвентарний №00172), будівлі побутових приміщень цеху механічного ремонту технологічного обладнання №1 (інвентарний №000202) здійснюється не відповідно до вимог технічної документації підприємств виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування, а саме: підтримання експлуатаційної придатності пожежних сповіщувачів (ИП-105) виконано не відповідно до вимог експлуатаційної документації та технічної документації виробника, не утилізовано всі пожежні сповіщувачі термін служби яких закінчився (ризик настання пожежа);

5. керівник підприємства не забезпечив підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту будівлі столярної майстерні (інвентарний №000882), будівлі центрального механічного ремонту технологічного обладнання №1 (інвентарний №000201), будівлі центрального матеріального складу (інвентарний №000195), а саме: не проводиться технічне обслуговування систем пожежної сигналізації (ризик настання пожежа);

6. керівник підприємства не забезпечив підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту спеціальних приміщень для технологічних потреб (інвентарний №000203) будівлі цеху механічного ремонту технологічного обладнання №1, приміщення наплавлювальної майстерні (інвентарний №000194), будівлі центрального матеріального складу (інвентарний №000195), будівлі столярної майстерні (інвентарний №000882), приміщення електрощитової 8А та електрощитової 8Б будівлі ливарного цеху (інвентарний №000173), а саме: тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та приміщень не виведені на пульт пожежного спостерігання (ризик настання пожежа);

7. не виконано технічне обслуговування пожежних кран-комплектів системи внутрішнього протипожежного водопроводу і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (ризик настання пожежа);

8. керівник не пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту (ризик настання аварія);

9. працівники підприємства не забезпечені індивідуальними засобами радіаційного та хімічного захисту (ризик настання аварія);

10. не проведено спеціальне об`єктове навчання і тренування з питань цивільного захисту (ризик настання аварія);

11. працівники підприємства не забезпечені засобами колективного захисту (ризик настання аварія);

12. відсутній акт проведення прихований робіт з прокладання проводів в просторах за підвісними стелями в коридорах та приміщеннях на першому та другому поверхах (ризик настання пожежа);

13. допущено покриття підлоги коридору на другому поверсі лінолеумом з невизначеними показниками пожежної небезпеки (ризик настання пожежа);

14. допущено влаштування виступу на шляху евакуації зі сходової клітки на першому поверсі та порогу в дверях виходу безпосередньо назовні (ризик настання пожежа);

15. вікна, що розташовані на відстані до 8м по вертикалі та до 4м по горизонталі до сходів типу С3 не виконані протипожежними з класом вогнестійкості не менше Е30 (ризик настання пожежа);

16. відсутні двері на першому та другому поверхах до сходової клітки (ризик настання пожежа);

17. не забезпечено автономними пристроями електричного захисту лінії живлення до 11 побутових кондиціонерів, встановлених в приміщеннях першого поверху будівлі, незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (ризик настання пожежа);

18. не забезпечено інженерне рішення евакуаційного шляху коридору на першому та другому поверсі згідно з нормованою вимогою, а саме не передбачена система протидимного захисту з коридорів без природного освітлення на 1 та 2 поверсі (ризик настання пожежа);

19. не виконано вогнезахисне оброблення сталевих балок та ферм, що є елементами суміщеного покриття, щоб забезпечити мінімальне значення класу вогнестійкості R30 (ризик настання пожежа);

20. складські приміщення не дообладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме системою пожежної сигналізації (ризик настання пожежа);

21. не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» для складу моделей з позначенням на вхідних дверях до будівлі (ризик настання пожежа);

22. допущено зберігання продукції навалом в проходах між стелажами (ризик настання пожежа);

Будівля модельного цеху (інвентарний №000171) з прибудованою будівлею побутових приміщень (інвентарний №000175)

23. не виконано вогнезахисте оброблення сталевих балок та ферм, що є елементами суміщеного покриття, щоб забезпечити мінімальне значення класу вогнестійкості R30 (ризик настання пожежа);

24. відкрите прокладання кабелю з оболонкою з горючої основи (конструкції) дверного блока в коридорі будівлі побутових приміщень не відокремлено від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку кабелю не менше ніж на 0,01 метра (ризик настання пожежа);

Будівля модельного складу (інвентарний №000172)

25. не виконано вогнезахисте обробляння сталевих балок та ферм, що є елементами суміщеного покриття, щоб забезпечити мінімальне значення класу вогнестійкості R30 (ризик настання пожежа);

26. допущено зберігання продукції навалом в проходах між стелажами (ризик настання пожежа);

Будівля цеху механічного ремонту технологічного обладнання №1 (ЦМРТО №1) (інвентарний №000201)

27. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: побутові приміщення будови не відділено від приміщення ЦМРТО №1 протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (ризик настання пожежа);

28. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення вентиляційної камери не відділене від приміщення ЦМРТО №1 протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (ризик настання пожежа);

29. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення архіву будови на другому поверсі, не відділене від інших приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (ризик настання пожежа);

30. допущено застосування для опалення приміщення контори чергових саморобного електронагрівального приладу з відкритим нагрівальним елементом (ризик настання пожежа);

31. лінії живлення до двох побутових кондиціонерів в приміщеннях кімнати майстра електромеханіка та кімнати змінно-зустрічних нарад не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії (ризик настання пожежа);

32. з`єднання жил проводів освітлювальної електромережі до світильників в приміщенні дільниці заточування інструменту виконано скрутками замість з`єднань за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (ризик настання пожежа);

33. зовнішні пожежні драбини типу П1 на перепадах висот на покриті будівлі ЦМРТО №1 зі східної сторони не утримуються справними, а саме: допущено обрізування двох площадок та огорож (ризик настання пожежа);

34. електророзетку в приміщенні змінно-зустрічних нарад встановлено на горючу основу (конструкцію) стіни без підкладанням під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (ризик настання пожежа);

35. адміністративно-побутові приміщення вбудови на другому поверсі, приміщення архіву вбудови на другому поверсі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації і системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання (ризик настання пожежа);

36. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді складського приміщення інструментально-роздавальної комори, а саме не встановлено протипожежні двері з нормованим класом вогнестійкості (ризик настання пожежа);

37. складське приміщення інструментальної комори ЦМРТО №1 не обладнане системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме системою пожежної сигналізації і системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання (ризик настання пожежа);

Будівля побутових приміщень ЦМРТО №1 (інвентарний №000202)

38. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю (ризик настання пожежа);

39. відсутні двері на другому поверсі до сходової клітки будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

40. приміщення електрощитової в будівлі побутових приміщень не забезпечене первинними засобами пожежогасіння (вогнегасник ВВК-3 1 од.) згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затв. наказом МВС України від 15 січня 2018 року №25 (ризик настання пожежа);

41. допущено використання в приміщенні електрощитової будівлі побутових приміщень світильника з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака) (ризик настання пожежа);

42. допущено захаращення сторонніми предметами приміщення електрощитової будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

43. допущено зняття пристроїв для самозачинення дверей на всіх поверхах сходової клітки будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

Будівля ремонтно-механічного цеху (РМЦ) (інвентарні №000189, 000187, 000194) з прибудованою будівлею побутових приміщень (інвентарний №000190)

44. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю (ризик настання пожежа);

45. допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з будівлі побутових приміщень, а саме відсутній другий евакуаційний вихід з другого поверху знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю (ризик настання пожежа);

46. лінії живлення до двох побутових кондиціонерів в приміщеннях кімнати майстрів та кімнати відділу технічного контролю будівлі РМЦ не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю (ризик настання пожежа);

47. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: складське приміщення інструментальної комори не відділене від виробничого приміщення в будівлі РМЦ протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю (ризик настання пожежа);

48. складське приміщення інструментальної комори РМЦ не обладнане системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме системою пожежної сигналізації і системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання (ризик настання пожежа);

49. допущено зберігання 14 балонів з газом окислювачем (кисень) без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок в приміщенні цеху, а не на спеціальному складі або майданчику (ризик настання пожежа);

Будівля ливарного цеху (інвентарний №000173) з прибудованою будівлею побутових приміщень (інвентарний №000174)

50. допущено зняття пристроїв для самозачинення дверей виходів до сходових кліток на другому та третьому поверхах будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

51. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: не встановлений протипожежний люк 2-го типу розміром не менше ніж 0,6 м*0,8м, що веде зі сходової клітки на покрівлю будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

52. відсутній акт проведення прихованих робіт з прокладання проводів в просторах за підвісними стелями в коридорах та приміщеннях на першому, другому та третьому поверхах будівлі побутових приміщень (ризик настання пожежа);

53. не забезпечено захист будівлі побутових приміщень (інвентарний №000174) від прямих улучень блискавки і вторинних її проявів (ризик настання пожежа);

54. знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах будівлі ливарного цеху (інвентарний №000173), а саме: не встановлено протипожежні двері в протипожежних перешкодах, яка відокремлює електрощитову 8А та електрощитову 8Б (ризик настання пожежа);

Будівля цеху металоконструкцій (інвентарний №000736)

55. система протипожежного захисту (АСПГ порошкового пожежогасіння), що змонтована в приміщенні фарбувальної камери не утримується в постійній готовності до виконання робото, а саме: відключення від енергоживлення (ризик настання пожежа);

56. не забезпечено здійснення технічного обслуговування та підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту (АСПГ порошкового пожежогасіння), що змонтована в приміщенні фарбувальної камери, а саме: не здійснюється технічне обслуговування та тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного не виведно на пульт пожежного спостерігання (ризик настання пожежа);

57. знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення вентиляційної камери не відділене від приміщення фарбувальної камери протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (ризик настання пожежа);

58. лінії живлення до трьох побутових кондиціонерів в приміщеннях кімнати майстрів, кімнати прийому їжі та кімнати нарад не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії (ризик настання пожежа);

59. пожежний кран-комплект №3 в приміщенні цеху не доступний для використання, а саме: не функціонує запірний вентиль для пуску води (ризик настання пожежа);

Будівля центрального матеріального складу (інвентарний №000195)

60. знижено клас вогнестійкості протипожежних перешкод в будівлі, а саме: складські приміщення категорії «В» не відділені від інших приміщень протипожежними перешкодами з нормованими класами вогнестійкості (ризик настання пожежа).

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до акта позапланової перевірки від 21 жовтня 2022 року №44 із 60 порушень, зазначених в акті від 17 листопада 2021 року №297 залишаються не виконаними 9 порушень (пункти 1, 15, 16, 19, 23, 25, 45, 55, 56), а саме:

16. відсутні двері на першому та другому поверхах до сходової клітки (ризик настання пожежа);

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною пятою статті 4 цього Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України (далі - «КЦЗ України») передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).

Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховним Судом ухвалою від 12 січня 2023 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку із ініціюванням застосування до Заводу заходів реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада, місто Нікополь, проспект Трубників, 56 Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17 листопада 2021 року №297.

В контексті означеного питання варто зауважити, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що більшість порушень Заводом були усунуті, а застосовуючи принцип співмірності стосовно порушень, які залишились неусунутими й ініційованим позивачем заходом реагування, апеляційний суд не встановив підстав для застосування найсуворішого із таких заходів.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з цими висновками апеляційного суду, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Такого акта про повне усунення порушень матеріали справи не містять, а навпаки, з акта позапланової перевірки від 21 жовтня 2022 року №44 вбачається, що неусунутими залишились 9 порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

До того ж, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Заводом виявлених порушень.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також, Верховний Суд зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства.

У касаційній скарзі ГУ ДСНС у Дніпропутровській області зазначає про застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19, від 4 червня 2019 року у справі №809/443/16, від 9 липня 2020 року у справі №640/18916/18, від 8 грудня 2022 року у справі №160/3791/22, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 7 серпня 2019 року у справі №810/1820/18.

У вказаних постановах Верховний Суд констатував, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров`ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб`єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.

Доводи відповідача про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено, а порушення, що залишились, є небезпечним для життя і здоров`я людей.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення, яке залишилось неусунутими створює загрозу життю та здоров`ю людей, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

За наведеного правового регулювання і обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отож, касаційна скарга належить задовольнити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції повністю.

З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року у справі №160/3791/22 скасувати й залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду