ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року

м. Київ

справа № 160/6306/25

адміністративне провадження № К/990/21687/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Гриціва М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/6306/25

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо застосування з 01.01.2025 при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 обмежень її розміру, передбачених статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» і постановою Кабінету міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1);

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування, згідно із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року у справі №160/26853/23 без обмежень і понижуючих коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою № 1.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2025 позов задоволено.

3. Відповідач оскаржив судове рішення у апеляційному порядку. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2025 відкрив апеляційне провадження у цій справі.

4. Під час апеляційного розгляду справи ГУ ПФУ подало клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання чинності рішенням у справі № 320/2229/25.

5. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2025 задовольнив клопотання ГУ ПФУ та зупинив апеляційне провадження у справі №160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі №320/2229/25.

6. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні відносини у цій справі виникли з приводу правового регулювання питань виплати позивачу пенсії у 2025 році в період воєнного стану, які врегульовані Постановою № 1, яка є предметом оскарження у справі № 320/2229/25, а тому наявні підстави для зупинення провадження у цій справі.

7. 20.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник просить ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. У касаційній скарзі позивач посилається на допущення судом апеляційної інстанції неправильного застосування пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справі до набрання законної сили рішенням у справі № 320/2229/25, так і в частині того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

9. Верховний Суд ухвалою від 03.06.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

10. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

12. Предметом позову у цій справі є правомірність дій ГУ ПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 розміру виплачуваної пенсії з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 Постанови № 1.

13. Проте, предметом спору у справі № 320/2229/25 є абзац 1 пункту 1 Постанови № 1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

14. Обґрунтовуючи клопотання про необхідність зупинення провадження у цій справі ГУ ПФУ посилалося на те, що встановлення судом в межах справи № 320/2229/25 відповідності чи невідповідності пункту 1 Постанови № 1 актам вищої юридичної сили, у тому числі, нормам Закону № 2262-XII, матиме прямий вплив на вирішення спору в межах справи № 160/6306/25.

15. Пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

16. Водночас, за змістом частин першої-третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

17. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції чи законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).

18. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що розгляд цієї справи об`єктивно можливий без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову № 1 навіть з урахуванням того, що станом на цей час вона є чинною, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.

19. Окрім того слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі № 160/6306/25 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 320/2229/25, проте положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України передбачають, що суд може зупинити провадження у справі лише до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

20. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.

21. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

22. Враховуюче наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, внаслідок чого касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

23. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

24. Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

М.І. Гриців