ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 160/6999/24
адміністративне провадження № К/990/34092/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про часткове скасування податкового повідомлення -рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 160/6999/24 (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І. В., суддів: Білак С. В., Чабаненко С. В.)
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 18.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» (далі - ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ», платник податків) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0326070406 від 10.11.2023 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за червень 2022 року та липень 2022 року у сумі 227 734,11 гривень.
2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення у наведеній частині є протиправним, прийнятим без дотримання вимог податкового законодавства Конституції України та всупереч судовій практиці Верховного Суду, оскільки прийнято на підставі необґрунтованих висновків акта камеральної перевірки № 34437/04-36-04-06/39293850 від 29.09.2023, в якому жодним чином не врахована позиція платника податку.
2.1. Позиція позивача полягає у неможливості виконання обов`язку в частині реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань у червні та липні 2022 року, тоді як Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 № 225, набрав чинності лише 06.09.2022, тобто, вже після реєстрації податкових накладних, складених у червні і липні 2022 року, що були предметом камеральної перевірки.
2.2. Позивач звертає увагу, що законодавець суттєво обмежив строки такої реєстрації у порівнянні з раніше наданими гарантіями, а органи ДПС України досить тривалий час самі не могли визначитись, яких термінів реєстрації мали дотримуватись платники податків.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0326070406 від 10.11.2023 в частині застосування до ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за червень 2022 року та липень 2022 року у сумі 227 734,11 грн.
3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення та акту камеральної перевірки вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року, далі - Закон № 2876-ІХ) до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
3.3. Суд установив, що податкові накладні (2 шт.), складені 22.07.2022 і відправлені на реєстрацію 15.08.2022, були надіслані на реєстрацію в межах граничних термінів, встановлених ПК України, а отже податковий орган дійшов помилкового висновку, що вищевказані ПН були зареєстровані з порушенням граничних термінів. При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише, якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.
4. Скасовуючи рішення окружного суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Третій апеляційний адміністративний суд у постанові висновував, що позивачем порушено термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому, починаючи з 27.05.2022, правомірним є притягнення до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
4.1. Доводи позивача стосовно того, що на момент фактичної реєстрації податкових накладних за червень, липень 2022 року була відсутня стабільна робота ЄРПН, що унеможливлювало виконання платником податків своїх обов`язків, зокрема, через недостатність реєстраційного ліміту, колегія суддів апеляційної інстанції до уваги не прийняла, з огляду на те, що податкова перевірка проведена 29.09.2023, а позивач у встановлений Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, строк не пізніше 30 вересня 2022 року, до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання податкових зобов`язань. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів протилежного позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано, а в матеріалах справи такі докази відсутні.
4.2. Суд указав, що посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про своєчасність направлення позивачем на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 22.07.2023 узагалі нічим не обґрунтовано. Натомість, з матеріалів справи убачається, що відповідно до квитанцій від 17.08.2022 податкові накладні № 1272 та № 1273 від 22.07.2022 доставлено до центрального рівня ДПС України 16.08.2022 відповідно в 10:30:28 та 10:30:27 (т. 1 а.с.61, 67).
4.3. Також суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими посилання суду першої інстанції на положення Закону № 2876-ІХ, як на підставу пом`якшення відповідальності платника податку та зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки такий висновок спростовується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - скасувати, залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/6999/24 стало оскарження судового рішення, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на підпункти «а», «в» та «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
5.2. Так, ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» зауважує, що станом на дату подання касаційної скарги убачається відсутність правового висновку з питання правомірності притягнення платників податків до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, допущених у 2022 році, з урахуванням:
1) повного припинення функціонування ЄРПН в період з 24.02.2022 по 26.05.2022;
2) порушення нормальної роботи алгоритму формування реєстраційного ліміту, встановленого пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України;
3) загальних умов притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлених статтею 112 ПК України, принципів правової визначеності та стабільності, закріплених в підпунктах 4.1.4, 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, а також принципів належного урядування та легітимних очікувань.
5.3. Зауважує, що з 24.02.2022 до 26.05.2022 відбулось повне припинення функціонування ЄРПН, унаслідок чого, закладений п.200-1.3 ст.200-1 ПК України алгоритм формування реєстраційного ліміту, тобто, суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань, не працював у штатному режимі, і станом на 27.05.2022 (відновлення роботи), низка платників податків виявили від`ємне значення регліміту, оскільки він не формувався належним чином.
5.4. Позивач, у свою чергу, поставився до виконання обв`язку з реєстрації податкових накладних сумлінно, на момент проведення відповідачем камеральної перевірки всі досліджені нею ПН/РК були зареєстровані, тривалість прострочення по переважній більшості ПН/ РК була незначною - від 1 до 15 днів, податок - сплачено в установленому законом порядку.
5.5. Платник податків зауважує, що згідно з п.112.2 ст.112 ПК України вину платників у вчиненні податкового правопорушення має бути доведено через недостатні вжиті ними заходи, які, своєю чергою, має бути розкрито через нерозумність, недобросовісність і неналежну обачність у діяннях платників. Зазначає, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (п.112.7 ст.112 ПК України).
5.6. Щодо податкових накладних від 22 липня 2024 року № 1272, № 1273 зазначає, що такі накладні направлено на реєстрацію до 18 год. 00 хв., тобто, в межах операційного дня. Разом з тим, до кінця операційного дня 15.08.2022 квитанції про прийняття або неприйняття вказаних розрахунків коригування до податкових накладних підприємству не надходили. Однак указані документи, хоча і були наявні в матеріалах справи та досліджувались судом першої інстанції, взагалі не були взяті судом апеляційної інстанції до уваги.
5.7. Крім того, позивач вважає підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції визнання необґрунтованою заяву про відвід колегії суддів: головуючого судді Юрко І. В., суддів: Білак С. В., Чабаненко С. В.
5.8. ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» зауважує, що документ, на підставі якого колегією суддів під головуванням судді Юрко І. В. було відкрито апеляційне провадження, не є апеляційною скаргою в будь-якому розумінні, а отже апеляційне провадження було відкрито помилково.
5.9. За наведених обставин, з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 353 КАС України позивач наполягає на наявності підстав для закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого та на обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів.
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
6.1. З приводу закриття апеляційного провадження як помилково відкритого відповідач зазначає, що такого визначення як «помилково відкрите» апеляційне провадження не передбачено нормами законодавства, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху відповідає принципам адміністративного судочинства, адже саме таким шляхом було забезпечено право скаржника на доступ до суду та право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
7. У відповіді на відзив позивач фактично дублює зміст апеляційної скарги та просить урахувати відповідь на відзив під час розгляду справи.
8. 02 жовтня 2024 року справа № 160/6999/24 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Суди попередніх інстанцій установили, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за: грудень 2019 року; червень 2022 року; липень 2022 року; серпень 2022 року; лютий 2023 року; травень 2023 року, за результатами якої складено акт № 34437/04-36-04-06/39293850 від 29.09.2023.
10. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 46-ти податкових накладних з датами складання: грудень 2019 року; червень 2022 року; липень 2022 року; серпень 2022 року; лютий 2023 року; травень 2023 року, затримка реєстрації від 1 до 125 днів. Загальна сума ПДВ за цими ПН/РК становить 2 338 086,69 грн.
11. Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 24.10.2023 направлено заперечення, в якому зазначено, що податкові накладні (2 шт.) складені 22.07.2022 і направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.08.2022, тобто в межах встановлених ПК України граничних термінів; а податкові накладні складені в червні 2022 року (38 шт.) були подані з порушенням граничних термінів через відсутність вини платника податків.
12. ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №74462/6/04-36-04-06-18 від 07.11.2023 повідомило, що висновки акту перевірки визнано правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
13. На підставі акту перевірки податковим органом 10.11.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0326070406, яким до ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/ розрахунків корегування в ЄРПН за грудень 2019 року, червень, липень, серпень 2022 року, лютий, травень 2023 року у сумі 238 313,96 грн. (т.1 а.с.29).
14. Зі змісту позову убачається, що платником податків сплачено штраф у частині податкових періодів: грудень 2019 року; липень 2022 року (щодо ПН від 14.07.2022), серпень 2022 року; лютий 2023 року; травень 2023 року позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №5659596900 від 29.11.2023 на суму 10 579,85 грн.
15. Позивачем податкове повідомлення-рішення в частині штрафу в сумі 227 734,11 грн. оскаржено в адміністративному порядку.
16. Рішенням ДПС України №2339/6/99-00-06-03-01-06 від 31.01.2024 у задоволенні скарги відмовлено.
17. Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за червень 2022 року та липень 2022 року в сумі 227 734,11 грн. протиправним, позивач оскаржив таке рішення до суду.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з такого.
19. Спершу Верховний Суд надає оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
20. Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
21. Позивач зазначає, що заява про відвід була цілком обґрунтована, оскільки дії судової колегії Третього апеляційного адміністративного суду у складі суддів Юрко І.В., Білак С.В., Чабаненко С.В. прямо суперечили вимогам адміністративного судочинства і, відповідно, є такими, що підривають довіру суспільства до правосуддя.
22. Така позиція мотивована тим, що документ, на підставі якого колегією суддів під головуванням судді Юрко І. В. було відкрито апеляційне провадження, не є апеляційною скаргою в будь-якому розумінні, а отже, апеляційне провадження було відкрито помилково.
23. Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 в адміністративній справі №160/6999/24.
24. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року призначено розгляд справи №160/6999/24 у суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
25. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» про закриття апеляційного провадження відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху. Надано скаржнику строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання до суду апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в адміністративній справі №160/6999/24, оформленої відповідно до вимог ст.296 КАС України.
26. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року продовжено апеляційний розгляд справи №160/6999/24.
27. 09 липня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про відвід колегії суддів. Підставою для відводу вказано те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, проте, за змістом та наповненням апеляційної скарги, цей документ не відноситься до справи № 160/6999/24. Установивши ці обставини, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання позивача про закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого та безпідставно залишила вказану апеляційну скаргу без руху колегіальною ухвалою, що не передбачено нормами КАС України.
28. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» про відвід колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів Білак С.В., Чабаненко С.В. в адміністративній справі №160/6999/24.
29. Ухвалою цього ж суду від 10 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» про відвід колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого - судді Юрко І.В., суддів Білак С.В., Чабаненко С.В. від розгляду справи №160/6999/24 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в адміністративній справі №160/6999/24.
30. Суд апеляційної інстанції у постанові зазначив, що 03.07.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги, проте указані доповнення або зміна апеляційної скарги подано поза межами строку апеляційного оскарження (частина 1 статті 303 КАС України), то судом апеляційної інстанції такі доповнення або зміна до уваги не приймаються та не враховуються.
31. Отже, можна дійти висновку, що суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
32. Оцінюючи наявність підстав для відводу суддів: головуючого судді Юрко І. В., суддів Чабаненко С.В. та Білак С.В. за суб`єктивним критерієм, колегія суддів констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя виявив особисту упередженість.
33. Колегія суддів уважає, що заява про відвід колегії суддів не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статей 36 37 КАС України, і будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів, які розглядають вказану справу в складі колегії, в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості у заяві наведено не було, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні такої заяви.
34. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
35. Судове рішення суду апеляційної інстанції указаним вимогам частково не відповідає, у зв`язку з наступним.
36. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
37. Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
39. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
40. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
41. Отже наведеними нормами ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.
42. При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
43. 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ):
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
44. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
45. Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
46. При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
47. Аналогічний правовий висновок було сформовано Верховним Судом за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20, а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
48. Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
49. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
50. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває.
51. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
52. Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
53. Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено:
- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
54. З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
55. У подальшому, у зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260-IX) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
56. Отже, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
57. Також Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції «…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються»
58. Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
59. Крім того, Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
60. Також зазначеним Законом № 2260-IX пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений підпунктом 69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
61. Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
62. З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
63. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
64. У той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
65. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
66. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі №120/6331/23, від 01 квітня 2025 року у справі №160/14599/23, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
67. Повертаючись до обставин справи Суд зазначає, що згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних сума штрафу склала 238 313,96 грн., за ставками 2%, 10%, 40% від суми ПДВ, які відображені у зазначених вище податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на загальну суму 2 338 086,69 грн. (а.с.30 т.1).
68. 3і змісту позовної заяви установлено, що позивач не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за червень 2022 року та липень 2022 року у сумі 227 734,11 гривень.
69. Апеляційний суд установив, що доказів своєчасної реєстрації податкових накладних № 1273, № 1272 від 22.07.2022 (рядки 41, 42 переліку податкових накладних, т.1 а.с.34) позивачем не надано, а з матеріалів справи убачається, що відповідно до квитанцій від 17.08.2022 податкові накладні доставлено до центрального рівня ДПС України 16.08.2022 відповідно в 10:30:28 та 10:30:27 (а.с.61, 67), тобто з порушенням відповідних строків.
70. Доводи касаційної скарги з цього приводу зводяться до правильності висновків суду першої інстанції щодо своєчасної реєстрації наведених накладних.
71. Позивач зазначав, що оскільки 15.08.2022 не отримав квитанції про прийняття або неприйняття, зупинення реєстрації податкової накладної, 16 серпня 2022 року повторно направив на реєстрацію такі ж документи.
72. До позовної заяви додано такі докази: повідомлення про надіслання 15.08.2022 податкової накладної № 1272 об 11:17 (а.с.54, т.1), податкової накладної № 1273 об 11:18 (а.с.62, т.1); про надіслання 16.08.2022 податкової накладної № 1272 о 10:30 (а.с.57, т.1), податкової накладної № 1273 о 10:30 (а.с.64, т.1).
73. Наявні у матеріалах справи квитанції від 17.08.2022 про реєстрацію податкових накладних 16.08.2022 не спростовують встановлених обставин направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних саме 15 серпня 2022 року.
74. У справі, що розглядається питання порушення граничного строку реєстрації 2 податкових накладних, поданих на реєстрацію 15.08.2022 протягом операційного дня, але зареєстрованих податковим органом 16.08.2022, судом апеляційної інстанції з`ясовано не у повній мірі, тоді як зазначені обставини входять до предмету доказування і підлягають обов`язковому встановленню судом.
75. Щодо правильності висновків суду апеляційної інстанції в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.06.2022 по 30.06.2022 і реєстрація яких була здійснена у період з 12.07.2022, 13.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022, 18.07.2022, 19.07.2022 (рядки 2-39 переліку податкових накладних, т.1 а.с.34).
76. Складання та реєстрація накладних здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.
77. Разом з тим, граничний термін реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних не підпадає під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.
78. Внесені Законом № 2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» мають на меті саме унормування особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.
79. Ураховуючи наведене та правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних допущено позивачем щодо податкових накладних, складених у червні у період з 01 червня по 29 червня 2022 року, що є порушенням строків, визначених пунктом ПК України, застосовується відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
80. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що через відсутність показника SНаклОтр, у зв`язку з зупинкою СЕА ПДВ з 24.02.2022 до 27.05.2022, станом на 27.05.2022 підприємство мало на рахунках 107 142,62 грн. (тоді як від`ємне значення регліміту становило -12 133 188,67 грн.), й при цьому позивач повинен був сплачувати податки, виплачувати заробітні плати, здійснювати розрахунки із контрагентами (станом на 27.05.2022 сума кредиторської заборгованості підприємства становила 76 637 008,21 грн.) необхідно було б збільшити показник SПопРах шляхом поповнення «живими» коштами електронний ПДВ рахунок, проте не мав такої фінансової можливості.
81. Платник податків зазначає, що наведене не заперечувалось і відповідачем та підтверджується матеріалами справи :
- витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 22.02.2022 (сума регліміту: 6 778 723,30 грн.);
- витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 27.05.2022 (сума регліміту: -12 133 188,67 грн.);
- витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 29.06.2022 (сума регліміту: - 3 521 658,26 грн.).
82. Апеляційний суд з цього приводу зазначив, що податкова перевірка проведена 29.09.2023, а позивач у встановлений Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, строк не пізніше 30 вересня 2022 року, до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання податкових зобов`язань не звертався.
83. У свою чергу, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що наведені обставини не спростовують сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 808/2289/17 та від 07 серпня 2023 року у справі № 640/5075/19.
84. Колегія суддів вважає помилковим і посилання позивача на те, що в цьому випадку необхідно застосовувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку, що передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, а саме, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
85. Пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Отже, хоча обидві норми (пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття 120-1 ПК України) передбачають відповідальність за порушення платниками граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, проте такі стосуються різних (відмінних) складів податкових правопорушень (пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття 201 ПК України).
86. Таким чином, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» та стаття ПК України не припускають неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників податків, а тому передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податків в даному випадку є незастосовним.
Зазначені висновки в повній мірі узгоджуються та відповідають висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23; від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23 та від 26.02.2025 у справі 200/4768/23.
87. Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
88. Виходячи з положень частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
89. Ураховуючи, що судом залишились невстановленими обставини, які мають значення для правильного вирішення цього спору, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього суду.
90. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам щодо питання порушення граничного строку реєстрації 2 податкових накладних, поданих на реєстрацію 15.08.2022 протягом операційного дня, але зареєстрованих податковим органом 16.08.2022, та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
91. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
92. Отже, зважаючи на викладене статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване судове рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
VI. Судові витрати
93. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
94. Керуючись статтями 343 349 350 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» - задовольнити частково.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 160/6999/24 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко