ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року

м. Київ

справа № 160/7060/21

адміністративне провадження № К/9901/39767/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Коноваленка Анатолія Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

30.04.2021 на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, яка подана представником Руденко Анатолієм Петровичем.

В позові ОСОБА_1 просила:

- визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав у правління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ІК 40392181,

- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54158994 від 21.09.2020 щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці.

Позивачка, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції через свого представника за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою апеляційного суду від 09.06.2021 залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано заявнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції: апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у ній: 1) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції 2) дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи; документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 2270 грн; оригіналу або належним чином завіреного документу на підтвердження повноважень Руденка Анатолія Петровича щодо підписання та подання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 станом на 03.06.2021.

13.08.2021 ОСОБА_1 особисто через «Електронний суд» подала до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій позивач зазначила, що вимоги ухвали в частині зобов`язання подати апеляційну скаргу у письмовій формі є неправомірними, через те, що апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд». Також ОСОБА_1 вказувала на те, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи, тому має пільги по сплаті судового збору, на підтвердження чого надала копію посвідчення.

21.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд керувався положеннями частини 2 статті 298 КАС України, відповідно до якої до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Так суд апеляційної інстанції зазначив наступне:

-«… скаржником не надано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи, при цьому, ним не зазначено обставин, які б позбавляли його можливості усунути ці недоліки у встановлений судом строк»;

-«… скаржник не надав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності». У цій частині суд також встановив, що матеріали справи не містять відомостей про вручення копії оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції позивачу, але вказав, що ОСОБА_1 не скористалась правом отримати копію цього судового рішення безпосередньо у суді.

-«… апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписано її представником - Руденко А.П, який діє на підставі довіреності від 17.11.2018 року сканкопія якої додана до апеляційної скарги, при цьому матеріали справи не містять оригіналу або належним чином завіреної копії зазначеного документу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність повноважень у Руденка Анатолія Петровича на підписання та подачу апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 та не усунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк.».

Крім того, в ухвалі від 21.09.2021 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заяву від 07.06.2021 про відвід судді Чередниченка В.Є. від участі у розгляді цієї справи подано до суду Руденком А.П. до відкритті апеляційного провадження у цій справі, при цьому процесуальне законодавство передбачає можливість подання такої заяви виключно після відкритті провадження, у зв`язку з чим ця заяви підлягає поверненню заявнику без розгляду у відповідності до положень статті 167 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та провадження в суді касаційної інстанції

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021, оскільки вказана ухвала не переглядалася судом апеляційної інстанції; поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021. Касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків шляхом надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.

У строк, встановлений Судом, позивач усунула недоліки касаційної скарги - надала докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції помилково вказано про необхідність подання апеляційної скарги та її копій в паперовому вигляді; не погодилась ОСОБА_1 і з мотивами суду, викладеними в ухвалі про те, що позивач не скористалась правом отримати копію ухвали безпосередньо в суді, через те, що такого обов`язку на учасника справи чинним законодавством не покладено, а також, враховуючи, що фактично ОСОБА_1 проживає в м. Кривий Ріг, суд територіально знаходиться в Дніпрі, її статус особи з інвалідністю, наведені обставини, на переконання заявника, унеможливлювали отримання копії ухвали в приміщення суду. Не погодилась заявник і з мотивами суду апеляційної інстанції про неусунення недоліків у частині надання доказів на підтвердження повноважень представника позивача, через те, що заяву про усунення недоліків ОСОБА_1 подала особисто через електронний кабінет в системі «Електронний Суд», і у цій заяві підтвердила вимоги апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

За змістом пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України.

Спосіб подання апеляційної скарги визначено частиною 1 статті 296 КАС України, згідно з якою апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Водночас частинами 7-8 статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 10 цієї статті встановлено, що Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України, Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України в газеті "Голос України" №229(6984) від 01.12.2018. Згодом у газеті "Голос України" №42(7048) від 01.03.2019 опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким, ураховуючи рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 і результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оголошення, опубліковане в газеті "Голос України" №229 (6984) від 01.12.2018 слід вважати відкликаним.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що на час подання апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочала роботу.

Проте, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16, далі - Положення №30), передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема "Електронний суд".

У пункті 2.3 даного рішення визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які стосуються використання підсистеми "Електронний суд", набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними, згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Пунктами 1-2 наказу Державної судової адміністрації України "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" від 22.12.2018 №628 запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих і апеляційних судах України (пілотних судах) та зобов`язано місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації? підсистеми "Електронний суд" керуватися вимогами Положення №30 у частині функціонування підсистеми електронного суду.

За змістом Положення №30, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства (пункт 14 розділу XI). Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 розділу XI). Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 розділу ІІ). Обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронній формі передбачає використання сервісу підсистеми "Електронний суд", розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно до попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 у справі №640/1374/19.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і підтверджено матеріалами справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 була сформована у підсистемі "Електронний суд", що свідчить про використання визначеного чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 9 статті 44 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення з апеляційною скаргою) було передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Водночас, як слідує зі змісту оскаржуваного судового рішення, відсутність доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів не слугувала підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а надалі-для повернення апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вказав, що недоліки апеляційної скарги в цій частині полягають саме у ненаданні позивачкою як оригіналу так і копій апеляційної скарги в паперовій формі, що також є помилковим.

Безпідставними є й посилання суду апеляційної інстанції на обов`язок її, як учасника процесу, отримати копію ухвали суду першої інстанції в паперовому вигляді у приміщенні суду. Тим більше, що суд апеляційної інстанції не встановив пропуску строку на апеляційне оскарження позивачем судового рішення.

Колегія суддів також вважає слушними і доводи заявника про те, що нею особисто з власного кабінету через систему «Електронний суд» подана заява на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, які мали бути враховані судом.

Понад це, Верховним Судом встановлено, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 03.06.2021, зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 04.06.2021. Згідно протоколу розподілу справи між суддями від 04.06.2021 визначений склад колегії для розгляду справи: головуючий- суддя Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.

07.06.2021 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про відвід судді Чередниченка В.Є.

Проте, вказана заява про відвід судом не розглянута, а 09.06.2021 суддею Чередниченко В.Є. постановлена ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, а 21.09.2021 - колегією суддів про повернення апеляційної скарги.

Одночасно з вирішенням питання про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийняв рішення про повернення заяви про відвід без розгляду.

Рішення суду апеляційної інстанції в цій частині мотивовано тим, що заява про відвід судді може бути подана після відкриття провадження у справі, а оскільки апеляційне провадження у цій справі не відкрито, то така заява не підлягає розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Частинами 1-3 статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції допущене помилкове трактування положення частини 3 статті 39 КАС України про відсутність у учасника справи права подати заяву про відвід судді на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі (до відкриття апеляційного провадження), оскільки положеннями цієї норми процесуального права передбачений саме присічний строк звернення із такою заявою.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У частині четвертій статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій не може вважатися законними та обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Розгляд справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець