№ 160/7726/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/7726/18

адміністративне провадження № К/9901/32095/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 (головуючий суддя - Боженко Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 08 листопада 2016 №203;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.1. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.12.2016 №296;

- поновити майора ОСОБА_1 на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення з ШПК «майор»;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 різницю матеріального і грошового забезпечення за час виконання військового обов`язку на нижче оплачуваній посаді, які були недоотримані внаслідок незаконного переміщення;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі здійсненням захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з виконанням - транспортні витрати, плату друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, поштові витрати;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень);

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення майора ОСОБА_1 на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення та виплати різниці матеріального і грошового забезпечення за час виконання військового обов`язку на нижче оплачуваній посаді, які були недоотримані внаслідок незаконного переміщення.

2. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем протиправно було звільнено позивача із займаної посади помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено на нижчу посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 з ШПК «майор» на ШПК «капітан». Позивач стверджував, що оскільки його звільнення відбулось на підставі протиправної службової характеристики, яка відкликана в судовому порядку, то і накази від 08.11.2016 №203 та від 08.12.2016 №296 також слід скасувати, та поновити майора ОСОБА_1 на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення з ШПК «майор».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.11.2016 №203. Визнано протиправним та скасовано пункт 1.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.12.2016 №296. Поновлено майора ОСОБА_1 на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення з ШПК "майор" з 29.12.2016.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за час виконання військового обов`язку на нижче оплачуваній посаді, яка була недоотримана внаслідок незаконного переміщення, за період з 29.12.2016 по 24.01.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15.08.2018 у справі №203/409/18 визнано недостовірною інформацію, що міститься в службовій характеристиці, яка стала підставою для прийняття наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.11.2016 №203, відповідачем-1 та відповідачем-2 були протиправно прийняті п. 3 наказу (по особовому складу) від 08.11.2016 №203 та п. 1.1. наказу (по особовому складу) від 08.12.2016 №296.

5. Задовольняючи позов частково, суди першої інстанції вказав на те, що підстав виплачувати грошову компенсацію не за місцем проходження військової служби відсутні, оскільки грошова компенсація виплачується за фактичне проживання та піднайом житла за місцем проходження військової служби. В тому числі, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошова компенсація за піднайм житла не входить до грошового забезпечення.

6. Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем не подано належний та детальний опис робіт (наданих послуг), а тому суди дійшли висновку про непідтвердження позивачем належними документами розміру понесення витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, та відмовили у задоволенні позову в цій частині.

7. З огляду на відсутність підтверджень здійснення позивачем витрат, пов`язаних з виконанням - транспортні витрати, плату друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, поштові витрати, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

8. Суд першої інстанції вказав також на те, що позивачем не обґрунтовано наявності причинного зв`язку між моральною шкодою та протиправними наказами відповідачів, не надано жодних доказів заподіяння йому або членам його сім`ї душевних страждань протиправними рішенням відповідачів, а тому дійшли висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача-2 моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

9. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що висновки характеристики від 19.09.2016 є безпідставними, оскільки складені на підставі висновків протоколу засідання атестаційної комісії №5 від 27.07.2016, в той час як у відповідачів були відсунуті законі підстави для проведення атестації позивача, а тому п. 3 наказу від 08.11.2016 №203 та п. 1.1. наказу від 08.12.2016 №296, які прийняті в порядку реалізації висновку службової характеристики від 19.09.2016, є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

10. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), подано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019, у якій відповідач-1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент прийняття спірних наказів відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України, оскільки на момент прийняття спірних рішень існувала негативна службова характеристика для прийняття відповідного рішення. Відповідач-1 вважає, що оскаржувані судові рішення ставлять під сумнів законність прийняття кадрового рішення в особливий період безпосередніми командирами (начальниками) з урахуванням суб`єктивного ставлення до підлеглого військовослужбовця та використанням командиром (начальником) всієї повноти розпорядчої влади стосовно підлеглих.

12. Відповідач-1 стверджує, що атестація позивача проводилася відповідно до наказу керівництва - Начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, та він не мав права не виконувати такий наказ.

13. У касаційній скарзі відповідач-1 також зазначає, що позивач звернувся до суду після спливу строку на звернення до суду, та суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки клопотанням відповідачів про застосування строку позовної давності. Також, скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення безпосередньо впливають на права військовослужбовця, який виконує обов`язки за посадою, з якої було звільнено позивача, однак суди попередніх інстанцій не залучили його в якості третьої особи.

14. Окрім того, скаржник звертає увагу, що рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018 по справі № 203/409/18 скасоване в частині відкликання службової характеристики, та сам зміст характеристики не скасований.

15. Касатор також вказує, що на підставі клопотання представника Міністерства оборони України від 06.06.2019 до матеріалів справи долучено весь пакет документів, які були підставою для переведення позивача на нижчу посаду; саме в цих документах знаходиться протокол засідання атестаційної комісії від 27.07.2016 № 5 військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що підставою для атестування майора ОСОБА_1 на предмет відповідності займаній посаді були матеріали службового розслідування та подання Начальника Східного територіального управління Військової служби правопорядку. Однак, як зазначає відповідач-1, суд наведеного не досліджував.

16. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач зазначає, що висновки характеристики від 19.09.2016 є безпідставними, оскільки складені на підставі висновків протоколу засідання атестаційної комісії, в той час як у відповідачів були відсутні законні підстави для проведення атестації позивача, а тому п. 3 наказу №203 та п. 1.1. наказу №296, які прийняті в порядку реалізації висновку службової характеристики від 19.09.2016, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що дисциплінарні стягнення відносно позивача, які покладені в основу його характеристик, скасовані.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Верховного Суду надійшла 19 листопада 2019 року.

18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 для розгляду справи №160/7726/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

20. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. З червня 1999 року ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах в Збройних Силах України.

22. 19 вересня 2016 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром військової частини НОМЕР_1 ) складена (видана та затверджена) на ОСОБА_1 службова характеристика з висновком про доцільність призначення ОСОБА_1 на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2.

23. 19 вересня 2016 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником медичної служби ОСОБА_2 подано подання про призначення позивача на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2, ШПК - «капітан», ВОС НОМЕР_2, штат №27/283-51, посадовий оклад 850,0-970,0 грн.

24. Пунктом 3 наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.11.2016 №203 відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ОСОБА_1 звільнено від займаної посади помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено на нижчу посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 з ШПК «майор» на ШПК «капітан».

25. На підставі наказу №203 від 08.11.2016, командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №296 від 08.12.2016, яким майора ОСОБА_1 , помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеного наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 08.11.2016 №203 на посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 цього самого центру, ВОС НОМЕР_2, вважати таким, що справи та посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення здав 08.12.2016 та з 29.12.2016, з урахуванням щорічної чергової відпустки за 2016 рік на 20 календарних діб з 09.12.2016 по 28.12.2016, виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення та вважати таким, що вибув до нового місця служби АДРЕСА_1.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був звільнений та призначений на нижчу посаду в порядку реалізації висновку службової характеристики від 19.09.2016.

27. Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15.08.2018 у справі №203/409/18, яке набрало законної сили 18.09.2018, було визнано недостовірною інформацію, що міститься у службовій характеристиці, складеній (виданій та затвердженій) 18.09.2016 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , у частині щодо допущення ним дисциплінарних порушень та притягнення за них до дисциплінарної відповідальності та відкликано службову характеристику, складену (видану та затверджену) 18.09.2016 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №4бО-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу III «Перегляд судових рішень».

29. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

30. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

34. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

36. Частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

37. Відповідно до абз. 3 п.п. 3 п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 призначення військовослужбовців на нижчі посади здійснюється з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації, а в особливий період - на підставі висновку службової характеристики.

38. Згідно з п. 257 вказаного Положення № атестування військовослужбовців в особливий період не проводиться. У разі подання документів з питань призначення їх на посади нагородження чи присвоєння чергових військових звань складаються службові характеристики в порядку, визначеному Міністерством оборони України.

39 Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при прийнятті спірних наказів про переведення позивача на нижчу посаду та про його звільнення відповідачі керувалися службовою характеристикою від 19.09.2016.

41. Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15.08.2018 у справі №203/409/18 визнано недостовірною інформацію, що міститься у службовій характеристиці, складеній 18.09.2016 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 , у частині щодо допущення ним дисциплінарних порушень та притягнення за них до дисциплінарної відповідальності та відкликано вказану службову характеристику.

42. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що Кіровським районним судом міста Дніпропетровська визнано недостовірною інформацію, що міститься в службовій характеристиці, яка і стала підставою для прийняття наказу №203. Однак, при цьому суд першої інстанції не надав оцінки службовій характеристиці в іншій частині, яка не була визнана Кіровським районним судом міста Дніпропетровська недостовірною. Судом не було встановлено, чи вплинула інформація, зазначена у службовій характеристиці у вказаній частині, на прийняття рішення відповідачем про переведення позивача на нижчу посаду, та чи були відомості, вказані у характеристиці в частині, що не визнана недостовірною, достатньою підставою для прийняття спірних наказів.

43. Водночас, відповідач-1 у касаційній скарзі стверджує , що рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018 по справі № 203/409/18 скасоване в частині відкликання службової характеристики, та сам зміст характеристики не скасований.

44. Так, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі № 203/409/18 частково задоволено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2018 року скасовано в частині відкликання службової характеристики, складеної (виданої та затвердженої) 18 вересня 2016 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації.

Відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відкликання службової характеристики, складеної (виданої та затвердженої) 18 вересня 2016 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром Військової частини НОМЕР_1 ) полковником медичної служби ОСОБА_2 на майора ОСОБА_1 з висновком про доцільність призначення на нижчу вакантну посаду помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення-начальника відділення матеріально-технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

45. Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваної постанови вже існували вказані обставини, які мали бути враховані судом апеляційної інстанції, який рішення суду залишив без змін. А відтак, доводи касаційної скарги є обґрунтованими в цій частині.

46. Окрім того, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив, що службова характеристика складена на підставі висновку атестації позивача.

47. Посилаючись на п. 257 Положення №1153, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що атестування військовослужбовців в особливий період не проводиться, та у відповідачів були відсутні законні підстави для проведення атестації позивача.

48. Разом з тим, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що атестування позивача проводилося на підставі вимоги (наказу) керівництва командира військової частини НОМЕР_1 - Начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №3811 від 15.07.2016. В силу положень Кримінального кодексу України дії, спрямовані на умисне невиконання наказу, є злочином, передбаченим статтею 402 ККУ. Суд апеляційної інстанції не дослідив зазначену вимогу, не надав оцінки вказаному доказу, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про те, що відповідачі не мали законних підстав для проведення атестації позивача.

49. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично змінив мотивувальну частину рішення, не зазначивши про це у резолютивній частині постанови, що не може свідчити на користь законності судового рішення суду апеляційної інстанції.

50. Так, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції акцентував увагу на наявності преюдиційних обставин, та із посиланням на положення частини 4 статті 78 КАС України зазначав, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

51. Водночас, висновки, що лягли в основу оскаржуваної постанови стосувались, на переконання суду апеляційної інстанції, протиправності атестації позивача з підстав того, що під час дії особливого періоду атестування військовослужбовців не проводиться.

52. Таким чином, Верховний Суд вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у цій справі.

53. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

54. Верховний Суд зазначає, що для ухвалення справедливого та об`єктивного рішення мають бути повністю встановлені та з`ясовані обставини справи, а також надана належна правова оцінка доказам, що мають істотне значення для вирішення спору.

55. Із врахуванням наведеного, суд касаційної інстанції констатує, що оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановлених статтею 242 КАС України

56. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої або апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

57. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому в силу вимог статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

58. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

59. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №160/7726/18 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду