№ 160/7901/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа №160/7901/18

адміністративне провадження № К/9901/12373/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі №160/7901/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000023/2 від 5 липня 2018 року;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08412 від 5 липня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АТБ-маркет» при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 4 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з ненаданням позивачем усіх необхідних документів для підтвердження митної вартості товару, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 7 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/000023/2 від 5 липня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08412 від 5 липня 2018 року.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості надав усі необхідні документи, тоді як Митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачають необхідність зазначення витрат на пакування та інших витрат не тільки у зовнішньоекономічному контракті, а і в інвойсі, пакувальному листі тощо. Наголошено, що відсутність перекладу митної декларації країни відправлення виключала можливість перевірки Митницею числового значення заявленої митної вартості відповідно до вимог частини першої статті 54 МК України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити. На переконання позивача, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності розбіжностей, які впливають на числове значення складових митної вартості товарів. Втім, під час декларування товару позивачем таких розбіжностей встановлено не було.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди попередніх інстанцій установили, що 16 червня 2014 року між позивачем ТОВ «АТБ-маркет» (Покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP. & EXP.CORP (Нінгбо, Китай) (Продавець) укладено контракт № 2737-HD/CN, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях.

4 липня 2018 року ТОВ «АТБ-маркет» було надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2018/020154 на товар: посуд столовий для пиття зі скла механічного виготовлення, не оздоблений і не огранований: чашка скляна, 470 мл., арт. HD0717 - 45 552 штук.

Згідно з графою 43 МД № UA500060/2018/020154 від 4 липня 2018 року декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 19 131,84 дол. США.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- декларація митної вартості №UA500060/2018/020154 від 4 липня 2018 року;

- зовнішньоекономічний контракт № 2737-HD/CN від 16 червня 2014 року;

- специфікації № 244 від 18 травня 2018 року до вищевказаного контракту;

- рахунок-фактура (інвойс) № 18HDL1019TTF06 від 18 травня 2018 року;

- договір транспортного експедирування №02-2015-7 від 2 липня 2015 року;

- картка рахунок: 63.2 від 1 серпня 2018 року;

- Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 1 березня 2018 року;

- заява на страхування № 40-0197-18/00011/470 від 24 травня 2018 року.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення, шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості, протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу відповідача позивачем подано додаткові документи, а саме:

- копію митної декларації країни відправлення № 310120180518639590 від 22 травня 2018 року;

- прайс-лист виробника б/н від 2 травня 2018 року;

- комерційну пропозицію б/н від 7 травня 2018 року.

За результатом проведеної митної оцінки, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000023/2 від 5 липня 2018 року, згідно з яким останнім відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та митну вартість товару було скориговано з рівня 1,42 дол. США/кг. до рівня 2,22 дол США/кг.

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08412 від 5 липня 2018 року.

Оформлення товару (задекларованого за МД № UA500060/2018/020154 від 4 липня 2018 року) здійснено позивачем з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000023/2 від 5 липня 2018 року і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA500060/2018/020430 від 5 липня 2018 року під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA500060/2018/020430 від 5 липня 2018 року ТОВ «АТБ-маркет», для підтвердження заявленої митної вартості товарів, звернулося із листом (заявою) №ДП00073 від 10.09.2018 року до відповідача, в якому просило скасувати вищезазначене рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/000023/2 від 5 липня 2018 року та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію.

До вищевказаної заяви позивачем було додано: платіжне доручення №1277 від 6 липня 2018 року; swift від 10 липня 2018 року до платіжного доручення №1277 від 6 липня 2018 року; заяву на купівлю іноземної валюти №1277 від 6 липня 2018 року; платіжне доручення №528062 від 13 липня 2018 року; платіжне доручення №528090 від 13 липня 2018 року; акти прийому-передачі виконаних робіт № 1060 від 5 липня 2018 року; №1059 від 5 липня 2018 року від ТОВ «Фосдайк Групп» до договору транспортного експедирування № 02-2015-7 від 2 липня 2015 року; картку рахунок: 63.2 на 1 серпня 2018 року; прайс-лист б/н від 2 травня 2018 року від продавця оцінюваних товарів; комерційну пропозицію б/н від 7 травня 2018 року від продавця оцінюваних товарів; експортний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-1548 від 11 липня 2018 року; митну декларацію країни відправлення №310120180518639590 від 22 травня 2018 року; переклад митної декларації країни відправлення №310120180518639590 від 22 травня 2018 року.

26 вересня 2018 року листом №4788/10/15-70-19-01 відповідач відмовив позивачу у скасуванні вищевказаного оскаржуваного рішення та поверненні (вивільненні) наданої фінансової гарантії, з посиланням на те, що у наданих документах позивачем не підтверджено документально така складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Крім того, документи надані позивачем, містять розбіжності: виписка з бухгалтерської документації надана по контракту № 2737-ND/CN, а до митного оформлення поданий контракт № 2737-HD/CN, що свідчить про недостовірність документів, які були подані до митниці.

Не погодившись з вказаними висновками суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, як встановлено судами, підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а також відсутність у них повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари, зокрема: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий декларантом документ, що підтверджує вартість страхування не відповідає вищезазначеним умовам.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п.п. 2.2 контракту № 2737-HD/CN від 16 червня 2014 року, згідно якого визначено, що ціна на товар розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс-2000»), якщо інше не обумовлено в специфікаціях, і включає в себе вартість погрузки товару у постачальника, вартість упаковки та маркування.

Відтак, сторонами контракту було обумовлено, що вартість упаковки та маркування входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

Як вбачається зі змісту специфікації № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року, в ній відсутні відомості, які б обумовлювали інше визначення ціни товару, ніж обумовлено контрактом № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року, у зв`язку з чим, визначена ним ціна товару включає вартість упаковки та маркування.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо тверджень Митниці до змісту страхового сертифіката, то колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що такі є безпідставними з огляду на умови поставки, відповідно до яких як у продавця, так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування, тобто сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Сумніви Митниці щодо достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з поданням декларантом додаткових документів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки відповідні зауваження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає випадкам, визначеним у частині шостій статті 54 МК України, які надають митному органу право здійснити коригування митної вартості товарів.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року у справі №160/7901/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Т.А. Чумаченко І.А. Васильєва