№ 160/8007/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року

м. Київ

справа № 160/8007/24

адміністративне провадження № К/990/24411/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича в інтересах держави

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року (суддя Рябчук О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (колегія у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.)

у справі № 160/8007/24

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави

до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 28.03.2024 заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури) звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач 1, ДІАМ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (далі - відповідач 2, ТОВ «Елін Плюс»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - третя особа, Управління ДАБІ Дніпровської міської ради), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- визнати протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06 травня 2021 року № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- припинити право ТОВ «Елін Плюс» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976.

ІІ. РІШЕННЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.03.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2023, повернув заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури позовну заяву відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України.

3. Суди дійшли висновку про те, що можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом: 1) прямо передбачено КАС України (ч. 5 ст. 46); 2) прямо передбачено спеціальним законом.

Спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури, не передбачено права таких органів на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, який також є уповноваженим органом в сфері містобудівної діяльності.

Що стосується твердження прокурора щодо обмеження прав мешканців міста, суди звернули увагу на існування парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі, який здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

У цій справі прокурор не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. 25.06.2024 заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2023, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Як на підставу касаційного оскарження прокурор покликається на те, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро» видано Державною інспекцією архітектури та містобудування України (як правонаступником ДАБІ України) незаконно.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час виконання будівельних робіт.

Державна інспекція архітектури та містобудування України у спірних правовідносинах не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача, тому прокурор при здійсненні представництва інтересів держави набуває статусу самостійного позивача.

Прокурор вважає, що відсутній орган державної влади, який мав би повноваження щодо нагляду за діяльністю ДІАМ України та міг би, окрім останнього, прийняти рішення у порядку нагляду щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Чинним законодавством не встановлено, який саме орган влади має право оскаржувати до суду рішення, дії чи бездіяльність ДІАМ України - центрального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду, у зв`язку з чим, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право звертатися до суду з цим позовом у якості позивача.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, суди, посилаючись на п. 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дійшли висновку, що у цьому випадку інтереси держави та мешканців міста Дніпра можуть бути представлені відповідними органами, а саме - Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Такий висновок є хибним з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19, в якій зазначено, що, за загальним правилом, суб`єкти владних повноважень у некомпетенційних спорах мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України та з метою реалізації покладених на них повноважень. Отже, законодавством передбачені виключні випадки звернення до суду одного державного органу до іншого державного органу.

Такий висновок застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.11.2019 у справі №826/3115/17, від 04.12.2019 у справі №826/6228/17, від 10.12.2019 у справі № 826/3111/17, від 23.06.2020 у справі № 826/3061/16, від 01.12.2021 у справі №540/1980/19, від 06.12.2021 у справі №826/10972/16, від 22.12.2021 у справі №640/4083/21 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

6. Скаржник просив розглядати справу за участі представника Офісу Генерального прокурора, однак Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

7. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2022 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених у п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

8. Відзив від відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України не надходив. Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження від 09.07.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 09.07.2024 о 21 год. 05 хв.

9. 18.07.2024 надійшов відзив від відповідача 2, в якому ТОВ «Елін Плюс» покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

Зазначає, що позивач не наводить жодних підстав та обставин, не надає належних та допустимих доказів, що саме оскаржувані рішення та бездіяльність відповідача, ДІАМ створили загрозу державі, зокрема, що здійснення будівництва на підставі спірного дозволу на земельній ділянці комунальної форми власності спричиняє негативні наслідки для держави та становить загрозу для її інтересів.

Позов пред`явлений на захист інтересів держави, а позовна заява спрямовується на захист мешканців міста. Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у позовній заяві визначив одночасно дві підстави звернення ним до суду: захист інтересів держави і захист інтересів мешканців міста. При цьому не зазначено який інтерес держави потребує судового захисту.

Діяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (п. 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 (далі - Положення №1340)). Тому твердження заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про відсутність іншого органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів є не обґрунтованим та помилковим.

Невиконання суб`єктом містобудування вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, дає підстави для звернення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

З огляду на викладене, є правильним висновок суду апеляційної інстанції, що спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури не передбачено права таких органів на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, який також є уповноваженим органом в сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303) у п. 1 постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

10. Відповідач просив розглядати справу за його участю, однак Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на них, дійшов такого висновку.

12. Ключовими правовими питаннями у справі є наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, оскільки лише за наявності такого суд може вирішувати спір по суті.

13. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про відсутність у прокурора права на подання позову в інтересах держави.

14. Суд не погоджується з такими висновками в цій частині позовних вимог з огляду на таке.

(а) щодо позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України

15. Позивач в касаційній скарзі (як і в позовній заяв та апеляційній скарзі) покликається та таку підставу як відсутність уповноваженого органу, який може захистити інтерес держави.

16. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

- структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

- виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

17. Відповідно до ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) (в редакції на час подання позову) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

18. Згідно зі ст. 13 Закону №687-XIV до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

19. Наведеними положеннями нормативно-правових актів визначено низку органів державної влади та місцевого самоврядування, які є уповноваженими органами містобудування та архітектури.

20. Діяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

21. Постановою № 1340 було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п. 1) та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування (п. 2).

22. Спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури, не передбачено права таких органів на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, який також є уповноваженим органом в сфері містобудівної діяльності.

23. З огляду на викладене, за відсутності уповноваженого органу, який може захищати інтереси держави у сфері містобудування шляхом звернення до суду, та виявлення порушення інтересів держави в частині дотримання містобудівного законодавства, Суд вважає, що прокурор у цій частині позовних вимог має право на звернення до суду.

24. Водночас відповідно до п. 3 ч.1, ч. 2 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

25. Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI (в редакції на час подання позову) дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

26. Отже, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 3038-VI ДІАМ може анулювати дозвіл тільки у виключних випадках, зокрема на підставі відповідного судового рішення, як і для скасування містобудівних умов та обмежень, так і для припинення будівельних робіт необхідно судове рішення, і ДІАМ позбавлений можливості вчинити такі дії самостійно.

27. Суд звертає увагу, що, з огляду на передчасність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду, не було досліджено наявність чи відсутність необхідних підстав для анулювання дозволу та не досліджено чи було допущено ДІАМ бездіяльності. Тому в частині цих позовних вимог Суд вважає необхідним скасувати оскаржувані рішення та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

(б) щодо позовної вимоги про припинення права ТОВ «Елін Плюс» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976

28. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 41-1 Закону 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів;

6) використовують відомості електронної системи.

29. Пунктом 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

30. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021 внесено запис №1000701020000092252 про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ України), ідентифікаційний номер юридичної особи: 44245840.

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п. 1); визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається (п. 2), зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України"); ця постанова набирає чинності з 15.09.2021 (п. 3).

32. Отже, на час звернення прокурора до суду з цим позовом (28.03.2024) ДІАМ України існувала як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які виникають у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду та регламентовані положеннями, зокрема ст. 41-1 Закону № 3038-VI, та здійснювала повноваження, зокрема була уповноважена вимагати проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідного заходу та звернутися до суду з метою скасування рішення, зокрема, про видачу містобудівних умов та обмежень.

33. Також відповідно до абз. 1-2 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

34. Ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VI передбачає, зокрема, що у разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

35. У постанові від 03.07.2023 у справі №580/5749/21 Верховний Суд виснував:

« 36. Виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю порушення, у тому числі будівельних норм і правил, зумовлює наявність передбачених законом правових підстав для видання цим органом обов`язкових для виконання приписів, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

…

46. Невиконання ж вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, зокрема, порушень вимог будівельних норм і правил, є достатньою і самостійною умовою для звернення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, незалежно від обставин щодо системності (повторності) такого невиконання».

36. Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений на подання позову про припинення будівельних робіт, і такому позову передує процедура проведення заходу контролю (нагляду), винесення відповідного припису у випадку допущення порушень.

37. Водночас Суд звертає увагу, що підставою для звернення прокурора з позовом до ДІАМ була відсутність уповноваженого органу. Однак у цій справі суд дійшов висновку, що позивачем у такій категорії справ є або орган державного архітектурно-будівельного нагляду (скасування МУО), або орган державного архітектурно-будівельного контролю (припинення виконання будівельних робіт). Тому прокурор у цій справі не може представляти інтереси держави як самостійний суб`єкт, а діє виключно в інтересах органу державного архітектурно-будівельного контролю і повинен довести неналежне виконання цим органом своїх обов`язків. Тому у цій частині суди дійшли правильного висновку, повернувши прокурору його позовну заяву, і в цій частині Суд вважає необхідним залишити ці рішення без змін.

38. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

39. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Частиною 1 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

42. З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині таких позовних вимог:

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В іншій частині оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 238 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича в інтересах держави задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції справу щодо позовних вимог про:

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

3. Щодо інших позовних вимог ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя Я.О. Берназюк