ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/8659/21

адміністративне провадження № К/990/15946/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Губської О. А., Білак М. В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання протиправними дій та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (головуючий суддя Врона О. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року (головуючий суддя Ясенова Т. І., судді: Головко О. В., Суховаров А. В.)

І. Суть спору

У травні 2021 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (далі - відповідач 1, Дисциплінарна комісія), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2, Мін`юст), участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії, викладене в протоколі від 20 травня 2021 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 6 місяців.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачі не зазначили, в чому саме полягає очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредиторів, передбачених законодавством. Позивач уважає оскаржуване рішення упередженим та незаконним, таким, що винесене без всебічного розгляду питань, викладених в поданні та акті перевірки Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва від 28 лютого 2013 року № 385.

На підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих на І квартал 2021 року, затвердженого наказом Мін`юста від 31 грудня 2020 року № 3344/7, з 01 лютого 2021 року по 12 лютого 2021 року комісією Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) проведена планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект О. Поля, 107 Г, офіс 121, під час якої перевірялось, зокрема, питання майна дитячого оздоровчого табору ім. Коробкова (вул. Приорільська, 4, с. Шульгівка, Петриківського району, Дніпропетровської області) до органів місцевого самоврядування. З урахуванням наданих позивачем до планової перевірки документів, комісією зазначено, що питання щодо передачі дитячого оздоровчого табору на дату перевірки не вирішено.

У період з 26 березня 2021 року до 01 квітня 2021 року комісією відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі доручення Мін`юста від 26 лютого 2021 року № 118/К2843/21.1 та доручення Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04 березня 2021 року № 29 проведено позапланову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 стосовно відповідності арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Кодексі України з процедур банкрутства, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки, зокрема, питання щодо передачі територіальній громаді дитячого оздоровчого табору ім. Коробкова Державного науково - виробничого підприємства «Цирконій» (далі - ДНВП «Цирконій») (з врахуванням попереднього заходу контролю) та інші питання, зазначені у зверненні ОСОБА_2 .

Підставою для призначення перевірки стало звернення ОСОБА_2 , який повідомив, що станом на 29 січня 2021 року позивач не передав заміський дитячий оздоровчий табір ім. Коробкова ДНВП «Цирконій» Петриківській районній раді, а також не забезпечив охорону оздоровчого табору, що призвело до його розкрадання та знищення.

Листом Мін`юста від 26 лютого 2021 року № 118/К-2843/21.1 за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерство юстиції (м. Дніпро) провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ДНВП «Цирконій» з питань, порушених у зверненні.

До перевірки, яка проводилась з 26 березня 2021 року по 01 квітня 2021 року арбітражним керуючим ОСОБА_1 надані наступні документи:

- пояснення від 26 березня 2021 року № 02-02/33;

- відповіді керуючому санацією Самошосту І. І. від виконкому Кам`янскої міської ради від 25 квітня 2017 року № 5 -08/38 щодо недоцільності передачі табору;

- заяви до Петриківського відділу поліції від 09 жовтня 2017 року № 21-01/466 від керуючого санацією Самошоста І. І. щодо розкраданню майна табору;

- договір зберігання від 03 лютого 2019 року № 1, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Метал-Груп»;

- листи арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Петриківської районної ради від 18 червня 2019 року № 21-01/22 та від 12 серпня 2020 року № 21-01/20 щодо прийняття рішення про передачу дитячого оздоровчого табору до спільної власності територіальних громад;

- відповіді ліквідатору ОСОБА_1 від Петриківської районної ради щодо погодження передачі дитячого оздоровчого табору до спільної власності територіальних громад;

- відповіді Царичанської районної ради ліквідатору ОСОБА_1 від 04 квітня 2019 року № 4-7/2-18 від щодо відсутності на території Царичанського району майна ДНВП «Цирконій»;

- талони-повідомлення від 19 травня 2020 року № 1365 щодо прийняття і реєстрації заяви про кримінальне правопорушення до ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, стосовно розкрадання невідомими особами будівельних матеріалів з дитячого оздоровчого табору;

- лист ліквідатора ОСОБА_1 від 26 лютого 2021 року № 02-01/28 до Дніпровської районної ради щодо прийняття рішення про передачу дитячого оздоровчого табору до спільної власності територіальних громад;

- відповіді ліквідатору ОСОБА_1 від 15 березня 2021 року № 01-28/249 Дніпровської районної ради щодо можливості розгляду питання про передачу дитячого оздоровчого табору до спільної власності територіальних громад на черговій сесії;

- перелік нерухомого майна табору ім. В. Коробкова, відповідно якого обліковується 16 об`єктів нерухомого майна;

- акт від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, відповідно якого обліковується 16 об`єктів нерухомого майна в тому числі 13 з яких у розукомплектованому стані, окрім прохідної, вбиральні та асфальтобетонних доріг;

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6,010 га, розташованої на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області;

- докладну від 18 травня 2020 року охоронця ТОВ «Метал-Групп» табору до ліквідатора ОСОБА_1 щодо розкрадання дитячого табору.

У ході проведення позапланової виїзної перевірки за адресою місця розташування майна дитячого табору ім. В. Коробкова: вул. Приорільська, 4, с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області, членами комісії встановлено, що в`їзд на територію місцезнаходження дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова безперешкодний, територія табору не огороджена, прохідна розукомплектована. При цьому, відповідно до акта від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, відмітка про її розукомплектування відсутня.

Також при огляді території табору комісією встановлено наступне:

- споруди, які розташовані на території знаходяться в незадовільному стані (частково або взагалі розібрані);

- частково спиляні дерева (ознаки роботи бензопил, залишки свіжоспиляної деревини);

- частково розруйноване асфальтне покриття та земельні поверхні з використанням будівельної техніки та обладнання (в містах ймовірного проходження водопроводу та/або електрокабелю), але відповідно до акта від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, відмітка про розукомплектування асфальтобетонних доріг відсутня.

Крім того, комісією встановлено, що відповідно до акта від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, обліковується 16 об`єктів нерухомого майна, один із яких - розібраний (вежа водонапірна). Однак, при огляді території комісією не ідентифіковано 3 об`єкти, зазначені в акті від 01 лютого 2019 року, а саме: один спальний корпус, котельня та гараж на 5 автомашин, оскільки позивачем комісії не було надано копію технічного паспорту на нерухоме майно, що надало б можливість ідентифікувати споруди, будівлі та комунікації розташовані на території табору.

Також, комісія зазначає, що згідно з договором зберігання від 03 лютого 2019 року № 1, укладеного між арбітражним керуючим ОСОБА_1 та ТОВ «Метал - Групп», територія охороняється щотижневим обходом майна. Водночас, враховуючи стан об`єкта та території табору в цілому, вжитих ліквідатором ДНВП «Цирконій» ОСОБА_1 заходів щодо щотижневого обходу охоронцями ТОВ «Метал-Групп» майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, відповідно укладеного договору зберігання, на думку комісії, не достатньо для належного його збереження та уникнення подальшого його розкрадання. З огляду на наведене, комісією зроблено висновок, що зберігання майна щотижневим обходом майна не є ефективним зберіганням, тобто така умова договору від 03 лютого 2019 року № 1, яка передбачена пунктом 2.1. та визначена арбітражним керуючим ОСОБА_1 та зберігачем ТОВ «Метал- Групп» є формальною та не направлена на досягнення цілі - належне збереження майна.

Крім того, комісія зауважила, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 наданих поясненнях до перевірки зазначив, що до складу ліквідаційної маси ДНВП «Цирконій» не увійшло майно дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, тому даний об`єкт був виведений за баланс банкрута, проте під час перевірки позивач не надав документального підтвердження виведення за баланс банкрута вищевказаного майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова.

Таким чином, за результатами вказаної позапланової виїзної перевірки комісією виявлено грубе порушення позивачем вимог частини сьомої статті 61 та частини третьої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, у частині нездійснення ліквідатором належних заходів щодо збереження та передачі майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, яке знаходиться на балансі ДНВП «Цирконій» територіальній громаді, чим спричинено доведення державного майна до незадовільного стану, про що складено довідку про результати позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 01 квітня 2021 року № 28-Д.

Також комісією з перевірки діяльності арбітражного керуючого 12 квітня 2021 року складено акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 28-А, який, зокрема, в описовій частині містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини довідки, оцінка пояснень до довідки і документів, наданих арбітражним керуючим.

На підставі пропозиції Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14 квітня 2021 року № 07-01/1610 щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1, заступником директора Департаменту-начальником відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства до Дисциплінарної комісії разом із висновком щодо відповідності висновків акта позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавству з питань банкрутства внесено подання від 19 квітня 2021 року № 1496 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

20 травня 2021 року Дисциплінарною комісією прийнято рішення щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на шість місяців, на підставі подання від 19 квітня 2021 року № 1496.

Не погодившись з таким рішенням Дисциплінарної комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, викладене в протоколі від 20 травня 2021 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 6 місяців.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що в результаті обходу території, комісією спільно з арбітражним керуючим ОСОБА_1 по факту було виявлено 12 об`єктів нерухомого майна замість 16. Проте, 11 червня 2021 року складено акт приймання-передачі, затверджений рішенням Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 11 червня 2021 року № 77-3/VIII, в якому відображено перелік нерухомого майна: корпус спальний № 1, корпус спальний № 3, корпус спальний № 2, їдальня, господарчий склад, корпус спальний № 5, корпус спальний №6, приймально-медичний корпус, котельня, трансформаторна, гуртожиток, прохідна, гараж на 5 автомашин. Тобто ті об`єкти, які не знайшла комісія, відображені в акті приймання-передачі 11 червня 2021 року, який прийнято районною радою, а тому вказане спростовує висновки Дисциплінарної комісії.

Крім того, щодо встановлених порушень про частково розруйноване асфальтне покриття та земельні поверхні з використанням будівельної техніки та обладнання (в містах ймовірного проходження водопроводу та/або електрокабелю), суди першої та апеляційної інстанції зауважили, що за бухгалтерськими даними датою вводу в експлуатацію доріг є 01 березня 1965 року, табір не працює з 2003 року, що підтверджується листам № 21-01/419 керуючого санацією ДНВП «Цирконій» Самошостом І. І та листом Кам`янської міської ради від 25 квітня 2017 року № 08/98, а тому орган контролю не довів, що на момент визнання боржника ДНВП «Цирконій» банкрутом асфальтне покриття було іншим, ніж на час перевірки.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про помилковість висновків Дисциплінарної комісії про те, що ліквідатором ДНВП «Цирконій» ОСОБА_1 майже 1,5 року не вживались заходи направлені на передачу дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова до спільної власності територіальних громад Петриківського району та реорганізація Петриківської районної ради Дніпропетровської області не перешкоджала вжиттю таких заходів. Суди наголосили, що жодною нормою законодавства не передбачені строки передачі в комунальну власність органу місцевого самоврядування майна. Відповідачами не доведено та не підтверджено належними засобами доказування, що ліквідатор порушив конкретну норму законодавства з приводу питання передачі майна органу місцевого самоврядування.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважають недоведеними висновки Дисциплінарної комісії про те, що ліквідатором спричинено доведення державного майна до незадовільного стану, оскільки з матеріалів справи установлено, що на момент визнання банкрутом ДНВП «Цирконій» дане майно (дитячий табір) вже було в поганому стані, з постійними випадками розкрадання. Щодо спиляння дерев, то відповідачі не надали докази того, що ці дерева спилено саме на території табору, вони спиляні нещодавно, і як наслідок, не довели, що в цьому є вина позивача. Тобто, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях.

Суди попередніх інстанцій також зауважили, що зі змісту витягу з протоколу Дисциплінарної комісії від 20 травня 2021 року № 103/05/21 убачається, що протокол не містить ні посилання на доводи позивача, ні мотивів їх відхилення чи прийняття, що свідчить про невмотивованість прийнятого рішення. Крім того, суди звернули увагу, що факт невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з Кодексом України з процедур банкрутства має бути підтверджений ухвалою господарського суду у справі про банкрутство боржника. Проте, відповідачами не доведено наявності на час винесення оскаржуваного у даній справі рішення, ухвал господарського суду, які б підтверджували певні факти допущення позивачем порушень.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

24 червня 2022 року Мін`юст та Дисциплінарна комісія звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункті 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2024 року визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Губська О. А., Білак М. В.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржники зазначають, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права: статтю 20 (кореспондується зі статтею 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), статтю 21 (кореспондується зі статтею 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») статтю 23 (частково кореспондується зі статтею 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), статтю 29 Кодексу України з процедур банкрутства, пунктів 1,3,12,13,14,16 розділу 2, пунктів 1,4 розділу 7 Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, пунктів 3,4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих. При цьому, скаржники посилаються на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 520/5709/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 280/2854/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 816/1628/17, від 26 червня 2020 року у справі № 812/364/16.

На обґрунтування позиції скаржники посилаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вимог частини сьомої статті 61 та частини третьої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства у поєднанні з обставинами справи, а саме недотримання арбітражним керуючим вказаних правових вимог у частині нездійснення ним належних заходів щодо збереження та передачі майна: довготривалий строк передачі дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова органу місцевого самоврядування, неналежні заходи щодо охорони майна табору, незбереження майна, невиконання вимог ухвал Господарського суду щодо завершення всіх заходів ліквідаційної процедури у строк встановлений даним судом.

Так, на думку скаржників, судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно надано перевагу інформації, зазначеній в акті приймання-передачі, затвердженого рішенням районної ради від 11 червня 2021 року № 77-3/VІІІ, над інформацією, зазначеної в акті перевірки комісії. При цьому, акт приймання-передачі від 11 червня 2021 року № 77-3/VІІІ був складений вже після проведення виїзної позапланової перевірки. Водночас, позивачем не було надано технічної документації на нерухоме майно (дитячий табір), з якої б можливо було встановити та ідентифікувати кількість об`єктів нерухомості, розташованих на території табору.

Відповідачі стверджують, що зберігання майна щотижневим обходом не є ефективним зберіганням, тобто така умова договору від 03 лютого 2019 року № 1, яка передбачена пунктом 2.1 та визначена арбітражним керуючим ОСОБА_1 та зберігачем ТОВ «Метал - Групп», є формальною та не направлена на досягнення цілі належного збереження майна.

На обґрунтування касаційної скарги, Мін`юст та Дисциплінарна комісія зазначають, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року продовжено строк ліквідаційної процедури ДНВП «Цирконій» та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1 на 6 місяців (до 10 березня 2021 року). Зобов`язано арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк до 10 березня 2021 року завершити всі заходи ліквідаційної процедури і подати на затвердження до Господарського суду Дніпропетровської області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Однак, позивачем у зазначений строк не було вчинено таких дій.

Крім того, відповідачі зазначають, що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, що не є найсуворішим дисциплінарним стягненням та встановлю лише тимчасові обмеження у часі при здійсненні діяльності арбітражного керуючого.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що суди надали кожному доказу належну оцінку й правильно зробили висновок, що в акті приймання-передачі від 11 червня 2021 року, затвердженому рішенням районної ради від 11 червня 2021 року № 77-3/VІІІ, зафіксовані об`єкти на території табору, які не були знайдені комісією під час перевірки. Указане свідчить про хибність висновків Дисциплінарної комісії щодо наявності лише 12 об`єктів нерухомого майна замість 16 (відповідно до акта від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1).

Також позивач звертає увагу, що ним не було порушено вимоги, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року стосовно зобов`язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк до 10 березня 2021 року завершити всі заходи ліквідаційної процедури і подати на затвердження до Господарського суду Дніпропетровської області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, оскільки такий строк у подальшому було продовжено ухвалами суду, зокрема від 11 березня 2021 року продовжено строк до 12 квітня 2021 року, й надалі.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 зазначає, що приймаючи спірне рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення, на відповідачів покладено обов`язок доведення мотивів та підстав його прийняття, однак таке рішення ґрунтується виключно на припущеннях ймовірного порушення позивачем вимог законодавства.

Третя особа відзив на касаційну скаргу не подавала, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII), Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за № 1228/34199 (далі - Порядок № 3928/5) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною третьою статті 98 Закону № 2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

За змістом частини першої статті 106 Закону № 2343-XII контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною другою статті 106 Закону № 2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом (частина друга статті 107 Закону № 2343-XII).

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону

№ 2343-XII).

Частини четверта, п`ята статті 107 Закону № 2343-XII визначає, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частини першої статті 108 Закону № 2343-XII дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.

Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 108 Закону № 2343-XII).

За приписами частини шостої статті 108 Закону № 2343-XII рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Водночас, 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який замінив собою Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За наведеними у статті 1 КУзПБ визначеннями, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною першою статті 3 КУзПБ, державний орган з питань банкрутства, з-поміж іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.

Відповідно до статті 10 цього Кодексу арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ).

За змістом положень статті 19 КУзПБ, підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Положеннями статті 20 КУзПБ визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.

Як обумовлено статтею 21 КУзПБ, арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Дисциплінарна комісія, зокрема, розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (стаття 22 КУзПБ).

Згідно з приписами статті 23 КУзПБ, до арбітражного керуючого застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Поряд з цим, відповідно до пункту 2 розділу І Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за дорученням Мін`юсту.

Пунктом 3 розділу ІІ цього Порядку визначено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Пунктами 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України Господарського процесуального кодексу України Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін`юсту за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу.

За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку № 3928/5 Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в Акті перевірки.

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання Акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін`юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію Акта перевірки та копії усіх документів, що є невід`ємною частиною Акта перевірки.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 3928/5 підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.

У разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом (частина сьома статті 61 КУзПБ).

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року касаційне провадження відкрито на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржники посилаються на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 520/5709/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 280/2854/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 816/1628/17, від 26 червня 2020 року у справі № 812/364/16.

Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у цих справах та у справі № 160/8659/21 не є подібними. Так, спірним питанням у справі, яка розглядається, є встановлення факту доведення ліквідатором державного майна до незадовільного стану у розумінні вимог частини сьомої статті 61 та частини третьої статті 12 КУзПБ. Водночас, у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 520/5709/19, Верховний Суд виснував стосовно питання щодо належного повідомлення арбітражних керуючих про проведення планової виїзної перевірки, притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності у разі відсутності останнього за місцем реєстрації. У справі № 820/2854/19, Верховний Суд надав тлумачення поняттю «грубе порушення», яке спричинило настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди кредиторам банкрута, та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Поряд з цим, у справах № 816/1628/17 та № 812/364/16 предметом позову був припис про недопущення повторних порушень за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

На обґрунтування позиції скаржники посилаються на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування вимог частини сьомої статті 61 та частини третьої статті 12 КУзПБ у поєднанні з обставинами справи, а саме недотримання арбітражним керуючим вказаних правових вимог у частині нездійснення ним належних заходів щодо збереження та передачі майна: довготривалий строк передачі дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова органу місцевого самоврядування, неналежні заходи щодо охорони майна табору, незбереження майна, невиконання вимог ухвал Господарського суду щодо завершення всіх заходів ліквідаційної процедури у строк встановлений даним судом.

З цього приводу Верховний Суд уважає за доцільне зазначити таке.

Як уже зазначалося, арбітражного керуючого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення законодавства під час виконання повноважень ліквідатора ДНВП «Цирконій», що полягає у нездійсненні належних заходів щодо збереження та передачі майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, яке знаходиться на балансі ДНВП «Цирконій» територіальній громаді, чим спричинено доведення державного майна до незадовільного стану.

При цьому, факт доведення державного майна до незадовільного стану Дисциплінарна комісія обґрунтовує тим, що споруди, які розташовані на території знаходяться в незадовільному стані (частково або взагалі розібрані), частково спиляні дерева (ознаки роботи бензопил, залишки свіжоспиляної деревини), а також частково розруйноване асфальтне покриття та земельні поверхні з використанням будівельної техніки та обладнання (в містах ймовірного проходження водопроводу та/або електрокабелю), але відповідно до акта від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, відмітка про розукомплектування асфальтобетонних доріг відсутня. Крім того, комісією під час огляду території табору було виявлено 12 об`єктів нерухомості замість 16.

Аналізуючи вказане вище законодавства вбачається, що під час реалізації своїх прав та обов`язків на арбітражного керуючого покладено обов`язок діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Водночас, при наданні оцінки діям арбітражного керуючого, як ліквідатора у справі про банкрутство, Дисциплінарна комісія повинна передусім правильно визначити кваліфікацію вчиненого ним дисциплінарного проступку, тобто встановити склад проступку, його тяжкість та наслідки.

При цьому, розкриваючи поняття «грубого порушення» арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 листопада 2019 року у справі № 813/4449/15, від 12 червня 2020 року у справі № 815/2748/17, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/2875/17, де Суд зазначив, що грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог законодавства, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Крім того, колегія суддів зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення має бути співмірним вчиненим протиправним діям (бездіяльності) арбітражного керуючого.

Так, що стосується висновків Дисциплінарної комісії про те, що позивачем доведено державне майно (дитячий табір) до незадовільного стану, оскільки територія дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова не огороджена, прохідна розукомплектована, споруди, які розташовані на території знаходяться в незадовільному стані (частково або взагалі розібрані), частково розруйноване асфальтне покриття та земельні поверхні з використанням будівельної техніки та обладнання (в містах ймовірного проходження водопроводу та/або електрокабелю), на території виявлено часткове спиляння дерев (ознаки роботи бензопил, залишки свіжоспиляної деревини), Верховний Суд погоджується з твердженнями судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність відповідачами протиправних дій позивача у цій частині з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, датою вводу в експлуатацію доріг є 01 березня 1965 року. При цьому, починаючи з 2003 року дитячий оздоровчий табір ім. В. Коробкова не функціонує і на момент відкриття справи про банкрутство ДНВП «Цирконій» будівлі, споруди та інженерні мережі перебувають в аварійному стані, значною мірою зруйновані, розукомплектовані і непридатні до використання.

Указане підтверджується листами керуючого санацією ДНВП «Цирконій» Самошостом І. І № 21-01/112, № 21-01/419 від 04 вересня 2017 року та

№ 21-01/466 від 09 жовтня 2017 року, а також листом Кам`янської міської ради від 25 квітня 2017 року № 08/98.

Крім того, в матеріалах справи є копія витягу оцінки суб`єкта оціночної діяльності - ПП «УкрБізнесКонсалтінг» станом на 2010 рік, з якого слідує, що комплекс будівель, споруд та обладнання табору протягом останніх років не використовувався, частково був законсервований та на момент оцінки потребує значних вкладень з метою введення діючого комплексу в експлуатацію (ремонт та оновлення оздоблювальних робіт в будівлях, ремонт або заміна, доукомплектація обладнання).

Водночас, доказів того, що на момент прийняття позивачем в управління дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, останній був відгороджений забором відповідачами не надано. Як і не надано підтвердження того, що асфальтне покриття та споруди табору були зруйновані у період здійснення повноважень ліквідатора арбітражним керуючим ОСОБА_1 Також Дисциплінарною комісією та Мін`юстом не надано пояснень щодо необхідності здійснення постійної охорони нерухомих об`єктів дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова і не зазначено чітко, які саме дії не вчинив позивач з метою охорони майна табору.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до повноважень ліквідатора не входить відновлення стану майна, а дії арбітражного керуючого в процедурі банкрутства перш за все направлені на захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані відповідно до частини першої статті 59 КУзПБ.

Що стосується висновків Дисциплінарної комісії щодо нездійснення позивачем належних заходів щодо збереження та передачі майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, яке знаходиться на балансі ДНВП «Цирконій» територіальній громаді (як зобов`язання, визначене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року у справі

№ Б26-Б15/52/02), і на момент проведення перевірки та винесення спірного рішення, позивач не виконав і не завершив всі заходи ліквідаційної процедури і не подав звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс до 10 березня 2021 року, колегія суддів зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року строк ліквідаційної процедури ДНВП «Цирконій» та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1 продовжено до 12 квітня 2021 року. У подальшому, Господарський суд Дніпропетровської області постановляв аналогічні ухвали, таким чином продовжуючи строк ліквідаційної процедури ДНВП «Цирконій» та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1

Тобто, на момент проведення позапланової виїзної перевірки та винесення спірного рішення позивачем не було порушено вимоги щодо невиконання зобов`язання Господарського суду Дніпропетровської області у справі

№ Б26-Б15/52/02 в частині завершення всіх заходів ліквідаційної процедури і подання звіту ліквідатора та ліквідаційний баланс до 10 березня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність Дисциплінарною комісією протиправності дій позивача у цій частині.

Щодо висновків Дисциплінарної комісії у частині відсутності усіх об`єктів нерухомості на території дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова, колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.

Як убачається зі змісту акту перевірки від 12 квітня 2021 року, під час огляду території табору комісією було ідентифіковано 12 об`єктів нерухомого майна. При цьому, відповідно до акту від 01 лютого 2019 року прийому-передачі нерухомого майна дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова від арбітражного керуючого Самошоста І. І. до арбітражного керуючого ОСОБА_1, обліковується 16 об`єктів нерухомого майна.

Суди першої та апеляційної інстанцій уважають такі доводи і висновки відповідача необґрунтованими, оскільки до матеріалів справи позивачем було додано акт приймання-передачі, затверджений рішенням Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 11 червня 2021 року № 77-3/VIII, в якому відображено перелік нерухомого майна: корпус спальний № 1, корпус спальний № 3, корпус спальний № 2, їдальня, господарчий склад, корпус спальний № 5, корпус спальний №6, приймально-медичний корпус, котельня, трансформаторна, гуртожиток, прохідна, гараж на 5 автомашин. Тобто ті об`єкти, які не знайшла комісія, відображені в акті приймання-передачі 11 червня 2021 року, який прийнято районною радою.

Водночас, колегія суддів уважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки суди фактично без належного дослідження цих обставин, надали перевагу акту від 11 червня 2021 року № 77-3/VIII (який, в свою чергу, був складений після проведення позапланової виїзної перевірки) замість акту від 12 квітня 2021 року, який був складений комісією під час виїзду на територію табору.

При цьому, відповідачі наголошували, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було надано копію технічного паспорту на нерухоме майно, що надало б можливість ідентифікувати споруди, будівлі та комунікації, розташовані на території дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова.

Так, колегія суддів уважає, що з огляду на розбіжності відомостей у цих актах, суди не були позбавлені можливості з власної ініціативи витребувати докази, зокрема, копію технічного паспорту згаданого об`єкта. Крім того, суди не були й позбавлені можливості призначення експертизи, яка б підтвердила кількість існуючих об`єктів нерухомості на території табору.

Щодо аргументів скаржників про відсутність порушеного права арбітражного керуючого ОСОБА_1, оскільки відсутній наказ Мін`юста про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, а рішення Дисциплінарної комісії від 20 травня 2021 року не підлягає судовому розгляду, колегія суддів уважає такі доводи скаржників безпідставними з огляду на таке.

Колегією суддів установлено, що 15 грудня 2021 року Мін`юст виніс наказ № 4496/5 «Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1». Підставою такого наказу є рішення Дисциплінарної комісії від 20 травня 2021 року, прийняте за результатом проведення позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 12 квітня 2021 року № 28-А.

Указаний наказ Мін`юста є предметом розгляду у справі № 160/25808/21, що спростовує пояснення скаржників про відсутність відповідного наказу. Більш того, у постанові від 27 лютого 2023 року у справі № 160/25808/21, Верховний Суд зазначив, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції існує судове рішення, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії про застосування дисциплінарного стягнення до позивача (справа № 160/8659/21), а тому оцінка правомірності дій арбітражного керуючого була надана у справі № 160/8659/21 та додатковому доказуванню не підлягає, що, в свою чергу, є підставою для скасування наказу Мін`юста від 15 грудня 2021 року № 4496/5.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України установлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас, згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти докази, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що під час нового судового розгляду судам попередніх інстанцій слід встановити наявність на території дитячого оздоровчого табору ім. В. Коробкова кількість об`єктів нерухомості та дослідити це питання з урахуванням співмірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення по відношенню до вчинених ним протиправних дій (бездіяльності).

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355-356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді О. А. Губська

М. В. Білак