ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 160/9291/18

адміністративне провадження № К/990/31703/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, постановлену колегією суддів: Головко О. В. (доповідача), Суховарова А. В., Ясенової Т. І., у справі №160/9291/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЄВРОБУС" до Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЄВРОБУС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття повідомлення № 25 від 18 листопада 2018 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти повідомлення № 25 від 18 листопада 2018 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у кількості 5 додатків датою 18 листопада 2018 року для подальшого прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної № 172 від 18 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 липня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив: - визнав протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття повідомлення № 25 від 18 листопада 2018 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено; - зобов`язав Державну фіскальну службу України прийняти повідомлення № 25 від 18 листопада 2018 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у кількості 5 додатків датою 18 листопада 2018 року для подальшого прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №172 від 18 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, до Третього апеляційного адміністративного суду звернулася Державна податкова служба України із заявою, у якій просила змінити спосіб і порядок виконання пункту 5 резолютивної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №160/9291/18 шляхом «зобов`язання ДПС надати ТОВ «ЄВРОБУС» технічну можливість подати Повідомлення №25 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у кількості 5 додатків датою 18 листопада 2018 року для подальшого прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної від 18 листопада 2017 року №172 в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у задоволенні заяви Державної податкової служби України про зміну способу та порядку виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №160/9291/18 відмовлено.

Зазначена ухвала обґрунтована тим, що прохання податкового органу змінити порядок та спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання ДПС надати ТОВ «ЄВРОБУС» технічну можливість подати Повідомлення №25 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у кількості 5 додатків датою 18 листопада 2018 року для подальшого прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної від 18 листопада 2017 року №172 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є беззаперечним підтвердженням того, що відповідна технічна можливість існує.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що зміна способу виконання судового рішення у спосіб, заявлений податковим органом, фактично є зміною резолютивної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, тоді як відповідач під час розгляду справи не наводив доводи щодо технічної неможливості прийняття Повідомлення № 25 від 18 листопада 2018 року з метою реєстрації податкової накладної від 18 листопада 2017 року № 172.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, Державна податкова служба України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Для обґрунтування своїх вимог покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі з підстав, зазначених у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

За приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Верховний Суд звертає увагу, Суд зазначає, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Отже, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що:

1) із відповідною заявою слід звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;

2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом);

3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;

4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Зважаючи на викладене, за нормами Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення може бути розглянуто виключно тим судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішувати заявлену відповідачем заяву про зміну способу виконання рішення, а відповідну заяву необхідно подавати до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Колегія суддів Верховного Суду визнає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 29 серпня 2023 року порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 353 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року скасувати, справу № 160/9291/18 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко