ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 160/9350/19
адміністративне провадження № К/9901/14966/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В.,
Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя - С. В. Прудник)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 (головуючий суддя - А. А. Щербак, судді - Н. П. Баранник, Н. І. Малиш)
у справі № 160/9350/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Променергетика»,
про застосування заходів реагування,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім», в якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї № 3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім», до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї № 3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім», до повного усунення порушень.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що у період з 19.08.2019 по 28.08.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім», за результатами якої встановлено порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. На переконання позивача подальша експлуатація об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, позовну заяву задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї № 3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» до повного усунення порушень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї № 3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1, оскільки відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставою касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій зазначає про застосування судами в оскаржуваних судових рішеннях норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 826/19328/16 та від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що він є лише користувачем, що займає лише 16, 1 кв. м. із 4000 кв. м. площі будівлі і відповідно до умов договору користування несе відповідальність за протипожежну безпеку тільки в межах прміщення 16, 1 кв. м. Водночас актом перевірки зафіксовані порушення, які безпосередньо стосуються власника приміщення, яким відповідач не являється.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу третя особа зміст та доводи касаційної скарги повністю підтримує. Вказує, що дійсні обставини справи у оскаржуваному рішенні судом не встановлено, жоден з аргументів відповідача і наданих ним доказів у судовому рішенні не був досліджений і оцінений судом взагалі.
8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім».
10. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2021 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. У період з 19.08.2019 по 28.08.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1.
12. Актом перевірки об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» від 28.08.2019 № 1071 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.08.2019 № 1071 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 № 553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС № 25), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 № 1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.12.2000 № 338 (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), а саме:
1) наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) розділ III п. 2.23 Державні будівельні норми України. Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги. (далі-ДБНВ.1.1-7:2016) п. 7.3.26 - не забезпечено площу світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток СК1 не менше як 1,2 м;
2) ППБУ розділ III п. 2.3 ДБНВ.1.1-7:2016 п. 8.6 - не забезпечено вихід на покрівлю через протипожежні двері 2-го типу 3 нормованою межею вогнестійкості;
3) ППБУ розділ V п. 1 пп. 1.2 Державні будівельні норми України Системи протипожежного захисту (далі -ДБН В.2.5-56:2014) Додаток А, Табл. А.1, п. 4.1 - адміністративно-побутовий корпус не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;
4) ППБУ розділ V п. 1пп. 1.2 ДБНВ.2.5-56:2014 Додаток Б табл. Б.1 п.20 - адміністративно-побутовий корпус не обладнаний системою оповіщення людей про пожежу типу СО-3;
5) ДБН В.1.1-7:2016 п. 8.12 - відсутнє огородження на плоскій покрівлі адміністративно-побутовий корпус;
6) ППБУ розділ III п. 2 пп. 2.37 - не обладнано двері сходових кліток пристроями для самозачинення та утіленнями в притулах;
7) ППБУ розділ III п. 2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п. 7.3.3 - на шляхах евакуації 3-го та 1-го поверхів допускається облицювання стін будівельними матеріалами з вищими показниками пожежної небезпеки ніж П, В1, Д2, Т2;
8) ППБУ розділ III п. 2.31 - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;
9) ППБУ розділ IV п. 1.21 - виконати захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
10) ППБУ розділ IV п. 1.20 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж в приміщеннях будівель;
11) ППБУ розділ IV п. 1.6 - з`єднання, відгалудження, та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
12) ППБУ розділ IV п. 2.26 - лінії живлення до побутових кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії;
13) ДБНВ.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» п. 8.1 табл 3, табл 4, п. 8.3 табл. 5 - внутрішній водопровід влаштований таким чином що не забезпечує кількість струменів та мінімальну витрату води одним струменем на пожежогасіння згідно з вимогами будівельних норм;
14) ППБУ розділ V п. 2.2 пп. 2 - пожежний кран-комплект на 1-му поверсі не забезпечений пожежним рукавом одного з ним діаметра та стволом;
15) ППБУ розділ V п. 2.2 пп. 6 - пожежні кран-комплекти розміщені не у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;
16) ППБУ розділ V п. 2.1 пп. 9 - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики з нанесенням на них літерного індексу ПГ, цифровим зазначенням відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі;
17) ППБУ Розділ V п. 3.9 Наказ Міністерства внутрішніх справ України 15.01.2018 № 25 Додаток 4 Додаток 10 - Кількість первинних засобів пожежогасіння не відповідає нормам;
18) ППБУ розділ II п. 8 - приміщення не забезпечено знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист»;
19) ППБУ розділ II, п. 16, розділ І, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях п.16 - посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;
20) статті 57 Кодексу цивільного захисту України - не подана декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
21) ППБУ Розділ II п. 3 - не встановлено протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією тощо);
22) ППБУ Розділ II п. 4 - не розроблено та не затверджено керівником об`єкта або уповноваженою ним особою інструкції про заходи пожежної безпеки;
23) ППБУ Розділ II п. 5 ДСТУ 7317:2013 п. 10.7 - не виконано плани евакуації людей на випадок пожежі відповідно до ДСТУ 7313:2013 «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання;
24) ППБУ Розділ II п. 15 з працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки;
25) ППБУ Розділ III п. 2.9 - для приміщень виробничого призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» та клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;
26) ППБУ Розділ III п. 2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п.7.2.6 - евакуаційні виходи з першого поверху адміністративно-побутового корпусу не розташовані розосереджено;
27) ППБУ Розділ III п. 2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п. 7.2.1 - на першому поверсі споруди літ. Ф-3 розташовані приміщення де перебувають люди без евакуаційних виходів;
28) «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін`юсті України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій від 16.08.2005 № 140, зареєстрованого в Мін`юсті України 01.09.2005 № 970/11250) пункт 7; «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», затверджена наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін`юсті України 20.03.2006 №286/12160 пункт 6 - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;
29) КЦЗУ розділ III, глава 4, стаття 20, пункт 2; «Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», затверджений Постановою Кабміну України від 19.08.2002 № 1200 пункти 1, 2, 3; ПТБ Розділ III, пункт 2 - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів;
30) Постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26.06.2013 п. 13 - не обладнаний інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;
31) пункт 10, додаток 1 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» затверджене Постановою Кабміну України від 23.10.2013 № 819 - відповідальний працівник з питань цивільного захисту не пройшов навчання на територіальних курсах цивільного захисту.
13. Вважаючи, що подальша експлуатація об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» із вищезазначеними порушеннями пожежної те техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
16. Статтею 1 цього Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
17. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
18. Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
19. Згідно з частиною першою статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
20. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
21. Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
22. За змістом статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Так, підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, було посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17, від 19.09.2019 у справі № 826/19328/16.
26. При касаційному перегляді справи № 826/14758/17 у подібних правовідносинах Верховний Суд виходив з того, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
27. У справі № 826/19328/16 за подібних правовідносин Верховний Суд дійшов висновку, що акт перевірки, яким фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень. Аналізуючи положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України, суд касаційної інстанції звернув увагу, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.
28. Отже для вирішення спору за зверненням органу державного нагляду (контролю) у сферах техногенної та пожежної безпеки щодо застосування заходів реагування суди мають встановити наявність або відсутність встановлених актом порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, перевірити підтвердження цьому доказами.
29. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
30. Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
31. На переконання Верховного Суду, у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не враховано приписи статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
32. Так, суди попередніх інстанцій вказали лише перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування. Судами не надано оцінку доводам відповідача, не досліджено надані останнім докази, не надано оцінку обставинам, на які посилається відповідач.
33. Таким чином, судом касаційної інстанції при перегляді судових рішень підтвердилися доводи касаційної скарги, що при ухваленні рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах
34. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача, що згідно договору позички (безоплатного користування) нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» є користувачем нерухомого майна: нежитлового приміщення площею 16, 1 кв. м., яке ідентифікується за написом на табличці - «машбюро» та розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1, на третьому поверсі капітальної будівлі. Водночас перевірку проведено щодо об`єкту: адміністративно-побутовий корпус літ. В-4, загальною площею 4 179, 9 кв. м. за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
36. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
37. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення
Висновки щодо розподілу судових витрат
38. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
39. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» задовольнити.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі № 160/9350/19 скасувати.
3. Справу № 160/9350/19 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк