ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа №161/11864/17

адміністративне провадження № К/9901/3490/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №161/11864/17

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» до старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика Олександра Івановича про скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика Олександра Івановича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпня 2017 року Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» (далі - ПП «ВКФ «Домінанта») звернулося до суду з позовом до Департаменту муніципальної варти, в якому просить скасувати припис Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради № 0452 від 12 липня 2017 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржуваний припис винесено безпідставно, оскільки позивач не вчиняв будь-яких правопорушень у сфері благоустрою.

3. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2017 року замінено первинного відповідача Департамент муніципальної поліції Луцької міської ради на належного відповідача старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Мотрунчика О.І.

4. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2018 року замінено неналежного відповідача старшого інспектора Департамент муніципальної варти Луцької міської ради Мотрунчика О.І. на належного відповідача старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика О.І.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

5. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що припис № 0452 від 12 липня 2017 року, складений старшим інспектором департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради відділу протидії стихійній торгівлі Матрунчиком О.І., не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на його скасування шляхом фактичного визнання його незаконним - не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2018 року та прийнято нове.

Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика О.І. № 0452 від 12 липня 2017 року про здійснення торгівлі з автомобілів на території парковки поблизу ринку «Пасаж».

8. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в оскаржуваному приписі не зазначено причини та умови, які виявив інспектор, що можуть спричинити порушення благоустрою міста, та не визначено який саме об`єкт благоустрою міста Луцька неналежно утримується.

Суд також зазначив, що припис може бути винесений лише на підставі перевірки, проведеної на відповідній підставі і особами, які мають належні повноваження. Разом з тим, станом на момент складання оскаржуваного припису діяв мораторій на проведення перевірок суб`єктів господарювання, а тому у відповідача не було підстав для проведення останньої.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, інспектор Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчик Олександр Іванович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний припис винесений уповноваженою особою у зв`язку із виконанням передбачених законом повноважень щодо фіксації правопорушень у сфері благоустрою. Припис містить вказівку на порушення позивачем підпункту 2.5.5.1.20 Правил благоустрою міста Луцька та вимогу усунути вказане порушення шляхом припинення здійснення торгівлі з автомобілів на території парковки поблизу ринку «Пасаж» до 14 липня 2017 року. Вказане, на думку касатора, спростовує твердження суду апеляційної інстанції про необґрунтованість зазначеного припису.

11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П. ухвалою від 11 лютого 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

13. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 161/11864/17.

14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

15. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року прийнято до провадження касаційну скаргу старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика Олександра Івановича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 161/11864/17. Закінчено підготовку справи № 161/11864/17 до касаційного розгляду. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27 січня 2022 року.

16. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Стеценка С.Г. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

17. Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 березня 2022 року.

18. На чергове судове засідання, призначене на 21 вересня 2022 року, сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки Суд не повідомили.

19. Відповідно до частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

20. Враховуючи зазначені вище приписи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість розгляду даної справи у порядку письмового провадження

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

24. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 липня 2017 року старшим інспектором департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради відділу протидії стихійній торгівлі Матрунчиком О.І. складено припис № 0452.

Даним приписом встановлено порушення позивачем підпункту 2.5.5.1.20 Правил благоустрою міста Луцька. Запропоновано директору ПП «ВКФ «Домінанта» Новачевському З.О. усунути порушення шляхом припинення здійснення торгівлі з автомобілів на території парковки поблизу ринку «Пасаж» до 14 липня 2017 року.

Апеляційним судом встановлено, що Порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Луцька установлюють Правила благоустрою міста Луцька, затверджені рішенням Луцької міської ради № 44/2 від 29.07.2009 року, які також визначають права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою на території міста.

Відповідно до 14.2.1. цих Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, уповноважена контролююча особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, що є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

Таким чином, припис, складений уповноваженою особою Департамент муніципальної варти є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке встановлює для підприємства, стосовно якого він виданий, обов`язок виконання встановлених у ньому вимог.

Відтак, безпідставними є твердження суду першої інстанції про те, що припис є лише доказом, який може бути використаний при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Стосовно правомірності оскаржуваного припису колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке.

Підпунктом 13.1. Правил благоустрою міста Луцька контроль за дотриманням Правил покладається на департаменти містобудування та житлово-комунального господарства Луцької міської ради, санепідстанцію м. Луцька та Луцького району, Луцький міський відділ УМВС України у Волинській області, управління Муніципальної поліції Луцької міської ради та на інші уповноважені особи, затвердженні рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради.

Рішенням Луцької міської ради від 26.07.2017 року № 29/10 Департамент муніципальної поліції Луцької міської ради перейменовано на Департамент муніципальної варти Луцької міської ради.

Департамент муніципальної варти є виконавчим органом Луцької міської ради та юридичною особою і керується у своїй діяльності «Положенням про департамент муніципальної поліції Луцької міської ради» (далі - Положення №76/143), затвердженим рішенням Луцької міської ради № 76/143 від 30.07.2015 року.

Відповідно до п. 3.4.20. Положення № 76/143 при виконанні покладених на них обов`язків працівники Департаменту мають право надавати приписи громадянам, посадовим та службовим особам суб`єктів господарювання, установ, організацій незалежно від форм власності щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері благоустрою.

З огляду на викладене, відповідач як уповноважена особа Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради мав відповідні повноваження на складання спірного припису № 0452 від 12 липня 2017 року.

Стосовно обґрунтованості такого припису, судами встановлено, що останній був складений у зв`язку із виявленням старшим інспектором департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради відділу протидії стихійній торгівлі Матрунчиком О.І. ПП «ВКФ «Домінанта» порушення підпункту 2.5.5.1.20 Правил благоустрою міста Луцька, а саме - здійснення торгівлі з автомобілів на території парковки поблизу ринку «Пасаж».

У відповідності до підпункту 2.5.5.1.20. Правил благоустрою міста Луцька на об`єктах благоустрою міста забороняється розташування об`єктів торгівлі на усій території міста, крім спеціально призначених для торгівлі місць (магазини, ринки, кіоски).

Зважаючи на те, що позивачем не оскаржується факт здійснення торгівлі з автомобілів на території належної йому на праві оренди парковки поблизу ринку «Пасаж», колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний припис складений уповноваженою особою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказаний припис містить вказівку на порушення конкретної норми Правил благоустрою міста Луцька та опис такого правопорушення.

Зазначене вище спростовує висновки суду апеляційної інстанції про те, що припис Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради № 0452 від 12 липня 2017 року є необґрунтованим, оскільки інспектором департаменту муніципальної поліції Матрунчиком О.І. не зазначено будь-якого порушення законодавства у сфері благоустрою.

27. Стосовно висновку суду апеляційної інстанції, що Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII мораторій на здійснення перевірок суб`єктів малого бізнесу продовжений до 31 грудня 2017 року, а відтак, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, колегія суддів вважає його помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до статті 2 цього Закону Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Як вбачається із Положення «Про департамент муніципальної варти Луцької міської ради» метою діяльності Департаменту є виконання повноважень місцевого самоврядування щодо забезпечення на території міста законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів територіальної громади, дотримання Правил благоустрою міста Луцька, запобігання вчиненню правопорушень та їх зупинення.

Таким чином, департамент муніципальної варти Луцької міської ради не являється суб`єктом владних повноважень, який здійснює контроль у сфері господарської діяльності.

Відтак, на спірні правовідносини не поширюються норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та, відповідно, Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскаржуваний припис Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради № 0452 від 12 липня 2017 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні.

28. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

29. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

30. Керуючись статтями 341 344 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика Олександра Івановича - задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року по справі №161/11864/17 - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Домінанта» до старшого інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Матрунчика Олександра Івановича про скасування припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій