ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 161/12845/21
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/802/205/22
Провадження № 51 1162 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021035610000181 від 21 травня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острови Маневицького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 березня 2022 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада
2021 року клопотання потерпілого ОСОБА_8 задоволено, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачувався у тому, що він 20 травня 2021 року о 18 годині на території житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_9 заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 10 березня 2022 року зазначену ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , посилаючись на незаконність ухвал судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 , просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що закриття кримінального провадження здійснено безпідставно, оскільки прокурор не мав права подавати до суду від імені потерпілого заяву про відмову від обвинувачення. Зазначає, що всі обставини кримінального провадження не з`ясовані і необхідні слідчі дії не проведено. Звертає увагу на те, що потерпілий в жодне судове засідання не з`явився, не володіє української мовою, у зв`язку з чим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було залучено перекладача, а заява про відмову від обвинувачення складена українською мовою, проте суд не перевірив обставини складання потерпілим такої заяви та передачі її прокурору. Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги захисника та належним чином їх не перевірив.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Доводи касаційної скарги про незаконне закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України є необґрунтованими.
Диспозитивність є однією із загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження.
Вона передбачає, у тому числі, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (ст. 26 частини 1 4 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.
Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у тому числі
Отже, обов`язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Якщо ж потерпілий ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом не порушував у будь-який спосіб питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж під час судового розгляду прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення, то така позиція тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством. Така позиція відповідає висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 288/1158/16-к.
ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні 20 травня 2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч. 1 КК України, відповідно до
ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, кримінальне провадження щодо якого проводиться у формі приватного обвинувачення. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 складено та направлено до суду 05 липня 2021 року.
У підготовчому судового засіданні від 23 липня 2021 року прокурор надав суду заяву від потерпілого ОСОБА_8 , в якій останній просив проводити судове засідання без його участі у зв`язку з відсутністю будь-яких претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з його відмовою від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції неодноразово вживав заходів для виклику потерпілого в судове засідання та щодо з`ясування походження зазначеної заяви потерпілого.
Згідно з журналом судового засідання від 01 листопада 2021 року та аудіозаписом цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, прокурор повідомив суду про те, що в телефонній розмові потерпілий ОСОБА_10 підтвердив факт підписання ним відповідної заяви про відмову від обвинувачення українською мовою, зміст якої йому був зрозумілий, зазначив, що брати участь у судовому розгляді не бажає, оскільки перебуває за межами Волинської області і повертатися не збирається.
З наведеного вбачається, що за наявності всіх встановлених законом умов, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , яке належним чином мотивував.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу місцевого суду, належним чином перевірив викладені в ній доводи про незаконність закриття кримінального провадження, які аналогічні доводам його касаційної скарги, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу захисника визнано необґрунтованою.
Згідно з журналом судового засідання від 10 березня 2022 року та аудіозаписом цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, при перевірці доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , прокурор на запитання суду додатково повідомив, що потерпілий ОСОБА_10 перебуває у шлюбі з громадянкою України та проживає з нею, на час апеляційного розгляду перебуває за межами України.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 і скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада
2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 березня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3