ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №161/13001/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45447/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року (прийняту судом у складі судді Крупінської С.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Кушнерика М.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - виконком ЛМР) в особі адміністративної комісії при виконкомі ЛМР (далі - Комісія) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Комісії від 31 серпня 2016 року № 551, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КУпАП), та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 24 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачу було надано дозвіл на встановлення тимчасової споруди «Волинь-преса друк» для продажу квитків та преси, а не на розміщення споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» для продажу продовольчих товарів, при цьому, звернень про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» та розроблення дозвільної документації Луцька міська рада не погоджувала, тому в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого статті 152 КУпАП і її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.
У скарзі зазначає, що постанова Комісії є незаконною, оскільки вона ( ОСОБА_1 ) не вчиняла правопорушення, а висновки викладені у Спірній постанові не відповідають дійсності, проте суди цього не дослідили.
Про розгляд справи про адміністративне правопорушення повідомлено не було. Надана відповідачем розписка нею ( ОСОБА_1 ) не підписувалася, містить виправлення, не містить певної обов`язкової інформації.
Жодних фотокарток та листа управління містобудування та архітектури від 03 серпня 2016 року № 20-19/473, які долучені до матеріалів адміністративної справи відповідачем, у розпорядженні Комісії не було, відтак ці документи суд не вправі був брати до уваги, оскільки вони не були предметом розгляду на засіданні Комісії.
У протоколі про адміністративне правопорушення встановлено вчинення правопорушення громадянкою ОСОБА_1 , а не посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-преса друк» (далі - ТОВ). Судами не було перевірено дану обставину.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено неповноважною особою.
Крім того, ТОВ було отримано паспорт прив`язки тимчасової споруди в управлінні містобудування та архітектури ЛМР строком дії до 18 червня 2017 року. Отже, ТОВ на законних підстава розміщує та встановило тимчасову споруду.
Йдеться у скарзі й про те, що на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, строк притягнення до відповідальності за дане правопорушення сплинув, тому провадження у даній справі має бути закритим.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Стародуб О.П.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року № 674/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
09 серпня 2016 року інспектор департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради Лялюк В.М. склав протокол про адміністративне правопорушення серії № 677-16 про порушення ОСОБА_1 статті 152 КУпАП та п.п. 2.5.5.1.13 «Правил благоустрою міста Луцька» від 29 липня 2009 року № 44/2, яким зафіксовано факт самовільного встановлення позивачем без відповідних дозвільних документів тимчасової споруди (торговий кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_1») за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачу були роз`яснені її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що зроблено відмітку.
Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлена, що підтверджується її розпискою, долученою до матеріалів справи.
За наслідками розгляду вказаного протоколу Комісією на засіданні 31 серпня 2016 року винесено постанову № 551, якою директора ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 6 КУпАП органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Справи про адміністративні правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 213 КУпАП розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Згідно зі статтею 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина перша статті 218 КУпАП передбачає, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 152 цього Кодексу.
Отже, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до частини другої статті 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
З метою створення сприятливих умов життєдіяльності, дотримання загальнообов`язкових норм громадського порядку, здійснення благоустрою, належного утримання та раціонального використання територій міста Луцька, організації упорядкування, охорони об`єктів благоустрою міста, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких настає відповідальність, передбачена законодавством України, Луцькою міською радою рішенням від 29 липня 2009 року № 44/2 затверджені Правила благоустрою м. Луцька, які встановлюють та регулюють права і обов`язки учасників правовідносин у галузі благоустрою території міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.
Дія цих Правил поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з КУпАП і обов`язкові до виконання усіма юридичними та фізичними особами на території міста.
Згідно з пунктом 2.5.5.1.13 цих Правил забороняється самовільно встановлювати рекламоносії, різноманітні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, стаціонарні малі архітектурні форми.
Факт самовільного встановлення тимчасової споруди (торговий кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_1») по вул. Карпенка-Карого, 1, в м. Луцьку без відповідних дозвільних документів позивачем стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09 серпня 2016 року, в якому ОСОБА_1 розписалася особисто.
Стаття 254 КУпАП передбачає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 2 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: посадові особи, уповноважені на те, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 107-1 від 17 лютого 2016 року "Про уповноваження посадових осіб щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення" уповноважено департамент муніципальної поліції міської ради складати протоколи за статтею 152 КУпАП.
Як встановили суди, протокол про адміністративне правопорушення серії № 677-16 від 09 серпня 2016 року складено інспектором Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради Лялюк В.М., тобто уповноваженою особою.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначені вимоги дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 677-16 від 09 серпня 2016 року, зокрема, позивачу були роз`яснені її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що зроблено відмітку. Крім того, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи 31 серпня 2016 року адміністративною комісією, що підтверджується розпискою, долученою до матеріалів справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, який має відповідати вимогам, передбаченим статті 256 КУпАП.
Судами встановлено, що у 2014 році виконавчим комітетом Луцької міської ради винесено рішення від 18 червня 2014 року № 353-3, яким ТОВ «Волинь-преса друк» погоджено розміщення стаціонарної тимчасової споруди (кіоск для реалізації квитків та преси) на вул. Карпенка-Карого (зупинка громадського транспорту біля ТЦ «Караван») на термін два роки.
На виконання вимог цього рішення ТОВ «Волинь-преса друк» видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для реалізації квитків та преси), укладено відповідні договори на прибирання території та вивіз сміття, погоджено розміщення споруди з балансоутримувачами мереж та ДАІ, встановлено за власні кошти тимчасову споруду згідно з паспортом прив`язки та робочого проекту 2014 року.
Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачу було надано дозвіл на встановлення тимчасової споруди «Волинь-преса друк» для продажу квитків та преси, а не на розміщення споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» для продажу продовольчих товарів, до того ж звернень про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» та розроблення дозвільної документації Луцька міська рада не погоджувала, тому спірна постанова Комісії від 31 серпня 2016 року № 551 є правомірною.
Стаття 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
У справі, що розглядається, правопорушення виявлено 09 серпня 2016 року (таке є триваючим), а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності прийнято 31 серпня 2016 року, тому адміністративне стягнення накладено у строк, передбачений статтею 38 КУпАП.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що процедура та строки притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем дотримані, оскаржувана постанова прийнята повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, факт правопорушення доведено, розмір штрафу відповідає вимогам санкції статті 152 КУпАП, тому відповідач - Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені КУпАП.
Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли. До того ж доводи щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук