Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 161/15144/19

провадження № 61-22301св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А.,

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року в складі судді Плахтій І. Б. та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, вони перестали вести спільне господарство, фактичні шлюбні відносини між ними припинилися та вони стали проживати окремо, збереження шлюбу є неможливим. Також ОСОБА_1 просила відновити дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року позов задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано. В задоволенні позовної вимоги про відновлення дошлюбного прізвища відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують та не впливають на правильність судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від

05 грудня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що у випадку розірвання шлюбу в судовому порядку право на відновлення дошлюбного прізвища ( ОСОБА_1 ) може бути реалізоване лише шляхом заявлення відповідної вимоги в позовній заяві та вирішення її судом, проте суди безпідставно відмовили їй в задоволенні вказаної вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

14 січня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову, в якій вона просила визнати нечинними рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанови Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року та закрити провадження у справі.

29 січня 2020 року від ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду надійшла нотаріально посвідчена заява про підтвердження відмови від позову, в якій вона просила визнати нечинними рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року, постанову Волинського апеляційного суду від

05 грудня 2019 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Із змісту зазначеної заяви вбачається, що їй відомі наслідки відповідної процесуальної дії, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України, а саме те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

17 лютого 2020 року справа № 466/9188/16-ц надійшла до Верховного Суду.

На підставі ухвали колегії суддів Верховного Суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відмову від позову, колегія суддів дійшла такого висновку.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 4 частини першої та частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно із частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

ОСОБА_1 відомі правові наслідки відмови від позову, визначені статтею 256 ЦПК України, про що свідчить зміст поданої 04 січня 2020 року заяви про відмову від позову та зміст поданої 29 січня 2020 року заяви про підтвердження відмови від позову.

Статтею 408 ЦПК України визначено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та закрити провадження у справі у відповідній частині.

Висновки за результатами розгляду заяви

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та поданої ОСОБА_1 заяви про відмову від позову, колегія суддів приймає відмову від позову, визнає нечинними рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року. У зв`язку із цим провадження у цивільній справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 206 255 408 409 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від її позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Визнати нечинними рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська