Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 161/17534/19
провадження № 61-16121 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2020 року у складі судді Івасюти Л. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І. С. про визнання електронних торгів недійсними та стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що на сайті ДП «СЕТАМ» 18 червня 2019 року було розміщено інформацію про лот № 357317 з реалізації іпотечного майна, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
З метою взяти участь у торгах 28 червня 2019 року вона зареєструвалась на вказаному сайті учасником під номером 7. На підставі наданої відповідачем квитанції, 15 липня 2019 року вона сплатила на розрахунковий рахунок відповідача гарантійний внесок у розмірі 50 861 грн 90 коп. та була допущена до участі в торгах.
На електронних торгах 18 липня 2019 року вона запропонувала найвищу ціну за лот № 357317 у розмірі 1 017 238 грн, тому була визнана переможцем торгів, на підтвердження чого 18 липня 2019 року о 22:00:08 год. ДП «СЕТАМ» було сформовано протокол проведення електронних торгів № 420069, в якому визначено суму, належну до сплату на рахунок продавця у розмірі 966 376 грн 10 коп., та визначено дату оплати: до 01 серпня 2019 року.
Після проведення електронних торгів 22 липня 2019 року їй стало відомо, що квартира розташована на земельній ділянці, власником якої є ОСОБА_2 , який повідомив, що після реєстрації за нею права власності на дану квартиру, їй буде необхідно укласти договір оренди земельної ділянки із щомісячною орендною платою в розмірі, еквівалентному 500 доларам США.
На час її реєстрації для участі в аукціоні та проведення торгів на сайті відповідача в розділі «Характеристика лоту» не містилося жодної інформації про земельну ділянку, у тому числі інформації, що подальше користування придбаною квартирою може потягнути додаткові витрати, тому 26 липня 2019 року вона звернулася до ДП «СЕТАМ» із заявою з проханням скасувати результати торгів, проведених 18 липня 2019 року, повернути на її розрахунковий рахунок попередньо сплачений гарантійний внесок.
Листом від 08 серпня 2019 року № 1589/С-1457-19/12 ДП «СЕТАМ» відмовило їй у поверненні сплаченого гарантійного внеску у розмірі 50 861 грн 90 коп., посилаючись на безпідставність вимог.
На сайті ДП «СЕТАМ» 02 вересня 2019 року з`явився протокол проведення електронних торгів № 429241 з інформацією про те, що торги не відбулися з підстав відмови від сплати належної грошової суми та/або відмови від підписання протоколу.
Вважала, що відповідач допустив порушення пункту 8 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна, не зазначивши жодної інформації про земельну ділянку, що є підставою для визнання проведених електронних торгів недійсними
Такі дії відповідача вважала протиправними, необґрунтованими та такими, що завдають їй значної майнової та моральної шкоди.
Вважала, що відповідач зобов`язаний відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 571 ЦК України додатково сплатити суму в розмірі завдатку (50 861 грн 90 коп.).
Ураховуючи викладене, позивач просила суд: визнати недійсними результати проведених 18 липня 2019 року через систему електронних торгів ДП «СЕТАМ» торгів нерухомого майна (номер лоту 357317), а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , переможцем яких вона стала; скасувати протокол проведення електронних торгів від 18 липня 2019 року № 420069 та протокол проведення електронних торгів від 02 вересня 2019 року № 429241; стягнути з ДП «СЕТАМ» на її користь кошти в розмірі 156 723 грн 80 коп. (у тому числі, 50 861 грн 90 коп. - безпідставно отримані кошти, сплачені в якості гарантійного внеску за участь в електронних торгах), 50 861 грн 90 коп. - сума в розмірі завдатку (в порядку статті 571 ЦК України); 40 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; а також понесені нею судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано результати проведених через систему електронних торгів ДП «СЕТАМ» торгів нерухомого майна від 18 липня 2019 року, № лоту 357317, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, по АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_1 , недійсними. Скасовано протоколи проведення електронних торгів від 18 липня 2019 року № 420069 та від 02 вересня 2019 року № 429241. Стягнуто з ДП «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 54 861 грн 90 коп., з яких кошти, сплачені в якості гарантійного внеску за участь в електронних торгах у розмірі 50 861 грн 90 коп., 4 тис. грн - витрати за надання правничої допомоги. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 18 липня 2019 року за результатами вказаних електронних торгів як зі сторони позивача, так і з боку відповідача було вчинено дії для укладення договору купівлі-продажу зазначеного об`єкта нерухомого майна, і для його виконання позивачу слід було сплатити визначену суму коштів за вказаними в протоколі про проведення електронних торгів реквізитами, а третій особі на стороні відповідача - приватному виконавцю - передати позивачу придбаний товар. Придбавши зазначений об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 фактично мала укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, однією із сторін (продавцем) якого був приватний виконавець Шульженко І.С., від імені якого на договірних засадах технічні функції продавця виконував відповідач, і на такий договір поширюються норми цивільного законодавства, які регламентують положення щодо купівлі-продажу.
Відповідач не повідомив на своєму сайті додаткову інформацію про нерухоме майно, яке підлягало реалізації через систему електронних торгів ДП «СЕТАМ», не здійснив необхідної перевірки повноти заповнення заявки, внаслідок чого було порушено право позивача, у зв`язку з чим відмова в поверненні гарантійного внеску (завдатку) позивачу в даному випадку є неправомірною. Разом з тим, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2020 року у цій справі в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року резолютивну частину постанови Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року доповнено абзацом наступного змісту: «Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, стягнення суми завдатку залишити без змін».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не провела повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку реалізації арештованого майна, акт про проведення прилюдних торгів не складався тому договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а, отже, такий правочин є неукладеним.
сторони не досягли остаточної мети щодо укладення правочину, а відповідно і не було правових підстав визнавати його недійсним.
Згідно з пунктом 2 розділу X Порядку реалізації арештованого майна гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди організатору, іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.
Проте, позивачем у передбачені строки не було внесено належної суми за придбане майно.
Пунктом 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна визначено, що тільки у разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до організатора із письмовою заявою.
Однак, зупинення виконавчого провадження в ході проведення торгів по даному лоту не було.
Отже, в такому випадку, повернення гарантійного внеску не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16 тощо, що не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 161/17534/19 із Луцького міськрайонного суду Волинської області.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що за наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів).
Отже, на її думку, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.
Також вважала, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому наявні підстави для відшкодування завданої їй моральної шкоди, а також застосування статті 571 ЦК України, згідно з якою якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості, оскільки ДП «СЕТАМ» не зазначило в описі лоту інформацію про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться квартира (предмет торгів), перебуває у власності третьої особи, що тягне за собою додаткові витрати на оренду вказаної земельної ділянки.
Крім того, не погоджувалася із висновком суду першої інстанції про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, оскільки відповідачами клопотань про зменшення таких витрат не заявлялось, нею були подані всі докази для підтвердження розміру гонорару адвокату.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ДП «СЕТАМ» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 18 липня 2019 року № 420069 відбулись електронні торги з реалізації предмета іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером лота 420069.
Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , як таку, що запропонувала найвищу цінову пропозицію (а.с. 7).
При цьому сума сплаченого гарантійного внеску становила 50 861 грн 90 коп., а вартість проданого об`єкту - 1 017 238 грн, у зв`язку з чим позивач мав сплатити до 01 серпня 2019 року грошові кошти у розмірі 966 376 грн 10 коп., як різницю між вартістю об`єкта нерухомості та сплаченим гарантійним внеском.
У подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що квартира розташована на земельній ділянці, власником якої є громадянин ОСОБА_2 , який повідомив про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки із щомісячною орендною платою у розмірі, еквівалентному 500 доларам США.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 02 вересня 2019 року № 429241 електронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 110,5 кв. м, що знаходиться АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером лота 420069 не відбулися з підстав відмови від сплати належної грошової суми та відмови від підписання протоколу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є: державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивач не провела повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку реалізації арештованого майна, та ту обставину, що акт про проведення прилюдних торгів не складався, дійшов правильного висновку про те, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а, отже, такий правочин є неукладеним. Відтак, вимоги про визнання недійсними електронних трогів є безпідставними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що пунктом 2 розділу X Порядку реалізації арештованого майна гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди організатору, іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.
Проте, як встановлено судами, позивачем у передбачені строки не було внесено належної суми за придбане майно.
Пунктом 1 розділу X Порядку визначено, що тільки у разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до організатора із письмовою заявою.
Однак, зупинення виконавчого провадження в ході проведення торгів по даному лоту не було.
Тому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що в такому випадку повернення гарантійного внеску не передбачено Порядком, а порушень проведення електронних торгів позивачем не доведено.
Посилання касаційної скарги на те, що спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів» є вірними, проте зазначене не вплинуло на правильність рішення суду апеляційної інстанції, оскільки підстав для застосування положень вказаного закону судом не встановлено.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судових рішень не впливають.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2020 року в незміненій після апеляційного перегляду частині, постанову Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта