ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 161/5821/21

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/802/632/21

Провадження № 51 474 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 у режимі відеоконференції,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030010002856 від 18 вересня 2020 року щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голишів Луцького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року за ст. 309 ч. 1, ст. 263 ч. 1, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців,

за ст. 307 ч. 2, ст. 307 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від

11 червня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 листопада

2021 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2021 року ОСОБА_6 засуджено:

- за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст. 307 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 3 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання 20 січня 2021 року.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 6 538 гривень процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, яку 18 вересня 2020 року, зберігаючи при собі в трьох згортках, обмотаних липкою стрічкою, масою відповідно 0,3040 грама, 0,3206 грама та 0,3271 грама, переніс на територію, прилеглу до дороги по

вул. Мамсурова в м. Луцьку, де розклав зазначені згортки, зробивши «закладки». У подальшому ОСОБА_6 сфотографував місця закладок та надіслав фотографії особі, з якою домовлявся про купівлю психотропної речовини для подальшої її реалізації за допомогою мережі Інтернет, та продовжував їх зберігати до виявлення та вилучення працівниками поліції.

Він же, діючи повторно, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP у особливо великих розмірах, а саме через мобільний додаток «Телеграм» домовився з особою, яка використовує нікнейм « ОСОБА_8 », про купівлю особливо небезпечної психотропної речовини, та 18 вересня 2020 року о 14 годині 38 хвилин у відділені № 12 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою:

м. Луцьк, вул. Шота Руставелі, 9, отримав посилку із зазначеною психотропною речовиною, масою 425,8938 грама, яку зберігаючи при собі, виніс на прилеглу територію за вказаною адресою, де її було виявлено та вилучено працівниками поліції.

Крім того, ОСОБА_6 , діючи повторно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP у особливо великих розмірах, загальною масою 48,851 грама, а також психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою відповідно 0,6022 грама, 0,6022 грама та 0,2488 грама, які переніс до будинку та підсобного приміщення за місцем свого проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , де зберігав у полімерних пакетах з метою збуту до виявлення та вилучення працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку 20 січня 2021 року.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_9 без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, зазначає, що обвинувальний вирок ґрунтується на недопустимих доказах та суперечливих показаннях працівників поліції, які є зацікавленими особами. Зокрема, указує на те, що огляд місця події від 18 вересня 2020 року біля приміщення Нової Пошти, огляд місця події від 18 вересня 2020 року по

АДРЕСА_2 та обшук від 20 січня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_6 проведено та оформлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що мета збуту не доведена, не встановлено джерело походження психотропної речовини, ОСОБА_6 її не фасував по полімерних пакетах, особу, яка це здійснювала не встановлено, фактів збуту ОСОБА_6 психотропної речовини не встановлено. Звертає також увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту, зокрема про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та про допит слідчої ОСОБА_10 . Указує на те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги захисту та не надав на них вичерпних відповідей, не дослідив усіх доказів, своїх висновків не мотивував, обмежившись перерахуванням доказів та загальними формулюваннями про доведеність винуватості ОСОБА_6 .

Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника

ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, вчинених особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, а також у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах, вчинених повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.

Так, суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінальних правопорушень та на підтвердження винуватості

ОСОБА_6 обґрунтовано послався, у тому числі, на показання самого

ОСОБА_6 , який не заперечував факт замовлення ним через мережу Інтернет психотропної речовини та отримання ним посилки з такою речовиною у відділенні Нової Пошти, яку було вилученого працівниками поліції; підтвердив факт наявності в його мобільному телефоні інформації щодо розміщення «закладок», заперечивши, що саме він розмістив таку інформацію; підтвердив факт наявності в його кімнаті за місцем його проживання пакетів з психотропною речовиною, яку вилучили під час обшуку працівники поліції, не заперечував також факт вилучення у підсобному приміщенні сумки з психотропною речовиною, належність якої йому категорично заперечив; також повідомив суду про те, що скарг на дії працівників поліції він не подавав.

Доводи касаційної скарги про недопустимість окремих доказів є необґрунтованими.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місцевості від 18 вересня 2020 року, в ході якого проведено огляд місцевості поблизу відділення ТОВ «Нова Пошта» № 12 в м. Луцьку. Зазначена слідча дія проводилась уповноваженою особою слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 , в присутності двох понятих, за участю

ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_12 та оперативних працівників. Всі учасники зазначені у протоколі, де наявні всі їх підписи. Відеозапис зазначеної слідчої дії, який міститься на відповідному технічному носії інформації, був предметом дослідження в суді першої інстанції, згідно з яким посилку з двома пакетами з кристалічною речовиною було виявлено поруч з ОСОБА_6 , а карку «monobank» № НОМЕР_1 з написом « ОСОБА_13 », два мобільні телефони марки «Самсунг» та «Ксіомі» ОСОБА_6 добровільно дістав відповідно з сумки та кишень одягу. Про добровільність дій ОСОБА_6 щодо видачі зазначених речей свідчить рукописна його заява від

18 вересня 2020 року, факт написання якої він не заперечував в ході судового провадження. Зі змісту зазначених доказів видно, що огляд місцевості проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104 105 223 237 КПК України. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило. За матеріалами кримінального провадження на місці огляду ОСОБА_6 не затримувався та його особистий обшук не проводився.

Враховуючи зазначене, а саме проведення огляду місцевості з дотриманням вимог КПК України та добровільні дії ОСОБА_6 щодо видачі вилучених речей, доводи захисника про проведення особистого обшуку ОСОБА_6 не відповідають матеріалам кримінального провадження та є безпідставними. Посилання ж захисника на практику Верховного Суду є неспроможним, оскільки зазначені в касаційній скарзі рішення касаційного суду стосуються інших обставин.

Протокол огляду місцевості від 18 вересня 2020 року по вул. Мамсурова в

м. Луцьку також був предметом належної перевірки та оцінки судом першої інстанції. Зазначена слідча дія проводилась уповноваженою особою слідчою СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , в присутності двох понятих, за участю оперативних працівників ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Всі учасники зазначені у протоколі, де наявні всі їх підписи. Відеозапис зазначеної слідчої дії, який міститься на відповідному технічному носії інформації, був предметом дослідження в суді першої інстанції, відповідно до якого за вказівкою слідчої оперативний працівник здійснив пошук та виявлення на місцевості трьох поліетиленових згортків. Зі змісту зазначених доказів видно, що огляд місцевості проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104 105 223 237 КПК України. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило. Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду повідомили, що про приблизне місце розташування «закладок» повідомив сам ОСОБА_6 , а точні координати визначали вже на місці під час виявлення.

Вилучені в ході зазначених оглядів місцевості речі постановою слідчого від

18 вересня 2020 року визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронної інформаційної системи від 30 грудня 2020 року та протоколу дослідження інформації, отриманої в результаті знаття інформації з електронних інформаційних систем, від 14 січня 2021 року, які були предметом дослідження та оцінки судом першої інстанції, у тому числі щодо дотримання процесуального порядку отримання таких доказів в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, на мобільному телефоні «Ксіомі», належному

ОСОБА_6 , виявлено фото місць та координати 15-ти «закладок», у тому числі тих, які були виявлені працівниками поліції в ході огляду місцевості від 18 вересня 2020 року по вул. Мамсурова в м. Луцьку.

Крім того, виявлено інформацію у месенджері «Телеграм» щодо системного придбання та збуту ОСОБА_6 психотропних речовин. Суд першої інстанції встановив, що така переписка велась у різний час до вилучення у ОСОБА_6 мобільного телефону, та дійшов до обґрунтованого висновку, що таку переписку вів саме власник телефону самостійно.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 20 січня 2021 року. Зазначена слідча дія проводилась на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2021 року, уповноваженою особою слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 , в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_16 , його матері ОСОБА_17 та оперативних працівників. Всі учасники зазначені у протоколі, де наявні всі їх підписи. Відеозапис зазначеної слідчої дії, який міститься на відповідному технічному носії інформації, був предметом дослідження в суді першої інстанції, згідно з якимвиявлено та вилучено, у тому числі, поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною, стрічки з ізолентою, електронні ваги, два пристрої для куріння, чотири трубки, лампу, пристрій для подрібнення, три картки «monobank». Чорну сумку з поліетиленовими пакетами з психотропною речовиною за вказівкою слідчого виявив оперативний працівників ОСОБА_14 . Зі змісту зазначених доказів видно, що обшук житла проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104 105 223 234 КПК України. Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що чорну сумку виявив він, вона висіла за дверима. Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які брали участь в ході обшуку як поняті, підтвердили, що бачили звідки вилучались усі знайдені предмети, у тому числі чорна сумка.

Вилучені в ході обшуку речі постановою слідчого від 20 січня 2021 року визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Такий порядок проведення обшуку відповідає висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 06 грудня 2021 року в справі № 663/820/15-к щодо осіб, на яких покладається виконання ухвали суду про дозвіл на обшук.

Суд також оцінив та обґрунтовано послався у вироку як на докази винуватості ОСОБА_6 на дані, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 30 грудня 2020 року щодо відправлення та отримання посилок у ТОВ «Нова Пошта», протоколі огляду предметів від 16 січня 2021 року щодо отримання посилки особою чоловічої статі зовні схожою на ОСОБА_6 ; на висновки експертів від 20 листопада 2020 року № 857, від 01 березня 2021 року

№ СЕ-19/103-21/605-МРВ, від 02 березня 2021 року № СЕ-19/103-21/1156-НЗПРАП, від 16 березня 2021 року № СЕ-19/103-21/604-МРВ.

Суд першої інстанції належним чином перевірили версію сторони захисту про те, що у ОСОБА_6 не було мети збуту, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю безпосередньо досліджених та оцінених доказів.

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Суд першої інстанції врахував особливо великий розмір психотропної речовини і спосіб її упакування та розфасування, наявність таких фасувальних засобів як ваги та ізоляційні стрічки, які частково були використані, а також інформацію з телефону про здійснені «закладки» і відповідну переписку в месенджері «Телеграм» та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину саме з метою збуту.

Крім того, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 04 лютого

2021 року № 72 у ОСОБА_6 ознак будь-якого психічного захворювання, а рівно-тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення, не виявлено. Він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру, а також примусового лікування він не потребує. У

ОСОБА_6 ознаки наркоманії не сформовані.

Клопотання сторони захисту про виклик та допит слідчої ОСОБА_10 було розглянуто у судовому засіданні від 17 травня 2021 року та обґрунтовано відмовлено у його задоволенні, оскільки дані, з приводу яких захист просив допитати зазначеного свідка, вже отримані від іншого свідка. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 31 травня 2021 року також було розглянуто судом першої інстанції та належним чином мотивованою ухвалою суду від

31 травня 2021 року відмовлено у його задоволенні. За таких обставин доводи касаційної скарги в цій частині не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначених кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ст. 307 ч. 2, ст. 307 ч. 3 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість вироку, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недопустимість доказів, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_7 , визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Ні в апеляційній скарзі, ні в ході апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 не порушували питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2,

ст. 307 ч. 3 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 і скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3