Постанова

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 161/7335/21

провадження № 61-15267св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н. В., Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги.

Позов мотивував тим, що оскаржений договір укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не є фінансовою установою, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір від 17 липня 2020 року № GL48N718070_I_2-N про відступлення права вимоги, що був посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрованим в реєстрі за № 929.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Луцький міськрайонний суд Волинської області заочним рішенням від 08 липня 2021 року позов задовольнив.

Визнав недійсним договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2020 року № GL48N718070_I_2-N, який укладений між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 929.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення суд першої інстанції мотивував правомірністю відступлення права вимоги лише за договором № GL48N718070_I_2, який укладений безпосередньо між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», адже таке відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами здійснено за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Надалі договір № GL48N718070_I_2-N укладений між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», поза процедурою реалізації майна банку, який перебував у процедурі ліквідації, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, яка уточнена постановою цього ж суду від 16 березня 2021 року № 906/1174/18, адже відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи без статусу фінансової установи чи банку, поза процедурою продажу майна банку, що ліквідується, суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа.

У даному випадку сторонами не заперечувалось, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» статусу фінансової установи чи банку не має, а тому воно не вправі здійснювати обслуговування кредитного договору позивача.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

На заочне рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало апеляційну скаргу.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року повернув особі, що її подала.

Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував недотриманням ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимог ЦПК України щодо спеціального порядку оскарження заочного рішення відповідачем.

Відповідач порушив встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, а тому апеляційна скарга підлягала поверненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» зазначає порушення судом апеляційної інстанції частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 2, частини четвертої статті 263, частини першої статті 280, частини першої статті 288, частини першої статті 352 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що умови для проведення заочного розгляду справи, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні, оскільки справа розглянута за наявності поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, рішення суду першої інстанції було ухвалене в загальному порядку, що надає право ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» безпосередньо оскаржити його в апеляційному порядку. У даній справі обов`язкові умови, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 285 ЦПК України, відсутні як у сукупності, так і окремо, а тому висновок апеляційного суду щодо необхідності подання заяви про перегляд заочного рішення є помилковим.

Також в обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником наведено висновки про застосування статті 280 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 559/553/16-ц, від 29 жовтня 2020 року у справі № 522/9583/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18, від 16 січня 2018 року у справі № 350/228/16-ц, 08 квітня 2021 року у справі № 2-2164/06, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-1931/10, від 21 жовтня 2020 року у справі № 522/11917/16-ц, від 29 квітня 2020 року у справі № 2020/11611/2012.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н. В., ПАТ «КБ «Надра», про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року № GL48N718070_I_2-N, який укладений між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 929. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На заочне рішення суду першої інстанції, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало апеляційну скаргу.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року повернув особі, що її подала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з того, що ЦПК України передбачає спеціальний порядок оскарження заочного рішення відповідачем, якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не дотрималось.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками враховуючи наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статі 280 ЦПК України).

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18) зазначено, що «ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції не постановлював ухвалу про заочний розгляд справи, умови проведення заочного розгляду справи, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні, оскільки справа розглянута за наявності поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів на його підтвердження. Крім того, зміст резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2018 року свідчить, що суд альтернативно визначив як загальну, так і спеціальну форми перегляду рішення, що також зумовило правову невизначеність відповідача щодо порядку оскарження судового рішення. Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене в загальному порядку, тому відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок його оскарження».

Із справи відомо, що суд першої інстанції не постановлював ухвалу про заочний розгляд справи, справа розглянута за наявності поданого відповідачем відзиву на позовну заяву (а. с. 70-98).

Сукупність визначених статтею 280 ЦПК України критеріїв для проведення заочного розгляду прави відсутня.

Отже, відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року.

Проте, суд апеляційної інстанції, не врахувавши зазначені обставини справи, помилково повернув апеляційну скаргу у зв`язку з не поданням відповідачем заяви про перегляд заочного рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, третьою-четвертою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити частково.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук