ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 1640/2913/18

адміністративне провадження № К/9901/12756/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2018р. (суддя - Слободянюк Н.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019р. (судді - Перцова Т.С., Чалий І.С., Жигилій С.П.) у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» до Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_1 про дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області щодо надання відповіді у формі листа від 15.08.2018р. за вих. №632 на клопотання про надання Приватному сільськогосподарському підприємству «Оболонь» згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 162,3 га, що перебуває в постійному користуванні ПСП «Оболонь», згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №001698, який зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р.;

визнати протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради щодо не розгляду клопотання про надання Приватному сільськогосподарському підприємству «Оболонь» згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 162,3 га, що перебуває в постійному користуванні ПСП «Оболонь», згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №001698, який зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р.;

зобов`язати Оболонську сільську раду повторно розглянути клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» від 25.07.2018р. про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 162,3 га, що перебуває в постійному користуванні ПСП «Оболонь», згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №001698, який зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р. та прийняти відповідне рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вул. Позена, буд. 1/2, с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 41853196) щодо розгляду клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.07.2018р. (вх. №780/02-14 від 25.07.2018р.) та надання відповіді №632 від 15.08.2018р.

Визнано протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради (с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 22543563) щодо не розгляду клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.07.2018р. (вх. №780/02-14 від 25.07.2018р.).

Зобов`язано Оболонську сільську раду (с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 22543563) розглянути клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.07.2018р. (вх. №780/02-14 від 25.07.2018р.) та прийняти рішення за результатами його розгляду.

05.12.2018р. представник позивача, до початку судових дебатів, звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат у справі.

10.12.2018р. та 13.12.2018р. представник позивача подав клопотання про залучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2018р., залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019р., заяву про стягнення судових витрат задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вул. Позена, буд. Ѕ, с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 41853196) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» (вул. Позена, буд. 42, с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38230, ідентифікаційний код 03770129) витрати зі сплати судового збору у сумі 3524 грн.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17200 грн відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ним понесені судові витрати на отримання правової допомоги у розмірі 17200 грн. Вважає, що зазначені понесені ним витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Ухвалюючи у справі додаткову постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на правничу допомогу Адвокатського бюро Близнюка у справі №1640/2913/18 у розмірі 17200 грн. При цьому суди дійшли висновку про завищення та неспівмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу із складністю цієї справи та об`ємом наданих адвокатом послуг.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, за загальним правилом частини першої статті 143 КАС України питання щодо судових витрат суд вирішує у рішенні, постанові або ухвалі.

Як виключення з цього правила, частиною 3 цієї статті передбачено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Однак, така можливість допускається лише за наявності поважних причин неможливості надати до закінчення судового розгляду докази понесених судових витрат.

Таким чином, для вирішення питання про судові витрати після завершення розгляду справи та постановлення судового рішення судам необхідно було з?ясувати наявність для цього поважних причин, які б перешкоджали позивачу подати докази їх понесення до закінчення судових дебатів.

В обґрунтування поважності причин, які перешкоджали до закінчення судового розгляду надати докази понесених судових витрат позивач, від імені якого діє адвокат Близнюк І.В., посилався на те, що станом на 05.12.2018р. Акти приймання-передачі виконаних робіт не були підписані, в зв?язку з чим була відсутня можливість здійснити оплату послуг.

Водночас як встановлено судами на підставі наданих позивачем доказів Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані і датовані 31.08.2018р., 28.09.2018р. та 31.10.2018р., в цій частині доводи позивача щодо неможливості подати такі докази з поважних причин не можна визнати обґрунтованими, а тому суди обгрунтовано відмовили у відшкодуванні витрат в цій частині.

В решті, келегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для відшкодування судових витрат, оскільки позивачем не надано належних доказів понесених витрат на оплату правової допомоги саме в межах розгляду справи №1640/2913/18.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності додаткової перевірки наданих суду доказів, що в силу приписів статті 342 КАС України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з урахуванням висновків у цій постанові.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» залишити без задоволення, а додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2018р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук