ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1640/3222/18
адміністративне провадження № К/9901/16393/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Полтавської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Полтавської митниці ДФС на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року (суддя-доповідач - Мельнікова Л.В., судді: Калиновський В.А., Калитка О.М.) у справі №1640/3222/18,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо невжиття визначених чинним законодавством заходів з виконання судових рішень у судових справах №816/1619/16 та №816/302/17; зобов`язати вчинити наступні дії, а саме: 1) надати товариству згідно з частиною другою статті 301 Митного кодексу України повідомлення про суми надміру сплачених митних платежів відповідно до судових рішень у судових справах №816/1619/16 та №816/302/17; 2) заповнити та оформити аркуш коригування за формою згідно з додатком 4 до митної декларації №806010002/2016/201880; 3) заповнити та оформити аркуш коригування за формою згідно з додатком 4 до митної декларації №806010002/2016/202447; 4) прийняти рішення про повернення надлишково сплачених митних платежів у сумах, визначених згідно частини другої статті 301 Митного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 05.12.2018 (повне рішення складено 17.12.2018) адміністративний позов задовольнив частково. Зобов`язав Полтавську митницю ДФС заповнити та оформити аркуш коригування, форму якого наведено в додатку 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2012 №450, до митної декларації №806010002/2016/201880 від 18.08.2016 та №806010002/2016/202447 від 01.11.2016. Зобов`язав Полтавську митницю ДФС надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до частини другої статті 301 Митного кодексу України повідомлення про суми надміру сплачених митних платежів згідно з митними деклараціями №806010002/2016/201880 від 18.08.2016 та №806010002/2016/202447 від 01.11.2016. В решті позову відмовив. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (35713283) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (39421072) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00грн.
Копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 отримано представником відповідача 02.01.2019, що підтверджуються розпискою про вручення у суді, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Полтавська митниця ДФС подала апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду з підстав порушення Полтавською митницею ДФС порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, суд вказав, що підпункт 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України містить чітке правило поведінки - до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами частини першої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), тобто через суд першої інстанції. Оскільки на дату подання апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, подання такої скарги безпосередньо до апеляційного суду свідчить про порушення порядку її подання. Оскільки, як встановив суд, Полтавська митниця ДФС, подала апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а не через Полтавський окружний адміністративний суд, її апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Полтавська митниця ДФС звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №1640/3222/18, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.04.2019, яка, зважаючи на відсутність законних підстав для повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідач наголошує, що Полтавською митницею ДФС дотримано положення підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга за вихідним номером №157/16-70-10 від 15.04.2019 була подана відповідачем через Полтавський окружний адміністративний суд, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції за №108881/19 на першому аркуші поданої контролюючим органом апеляційної скарги. За викладеного, скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала позбавляє його права на апеляційне оскарження та на справедливий суд.
5. У свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та обґрунтованість оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду. Позивач просить касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Стаття 129
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Кодекс адміністративного судочинства України
8.1. Пункт 6 частини третьої статті 2 (у редакції з 15.12.2017)
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
8.2. Частина третя статті 3 (у редакції з 15.12.2017)
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8.3. Частина друга статті 44 (у редакції з 15.12.2017)
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
8.4. Частина перша статті 293 (у редакції з 15.12.2017)
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
8.5. Стаття 297 (у редакції з 15.12.2017)
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
8.6. Частина перша статті 186 (у редакції до 15.12.2017)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
9. Розділ VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
Підпункт 15.5 пункту 15
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
10. Судова практика
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду (постанова від 22.11.2019 у справі №2040/8090/18)
Велика Палати Верховного Суду (постанова від 15.01.2020 у справі №145/1330/17)
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Питання застосування статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, було предметом розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.11.2019 у справі №2040/8090/18 так і Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №145/1330/17.
У зазначених судових рішеннях Верховний Суд зробив висновок, що застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд дійшов висновку про наявність у особи права, встановленого статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
12. Згідно з частиною першою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15.12.2017 апеляційні скарги подавалися до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
13. Відтак за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII, суди першої інстанції надсилали матеріали справи, тому положення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України фактично пролонгують дію порядку подання апеляційної скарги, передбаченого положеннями цього Кодексу в попередній редакції.
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
15. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.04.2019 повернув подану відповідачем апеляційну скаргу без розгляду з підстав порушення Полтавською митницею ДФС порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, як зазначив суд, Полтавською митницею ДФС подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а не через Полтавський окружний адміністративний суд.
З урахуванням вищенаведених положень та з огляду на вказане, висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).
Суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу скаржника, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
Колегія суддів підстав для відступу від вказаної правової позиції Верховного Суду не вбачає, оскільки лексичний та семантичний аналіз підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що структура першого речення допускає множинне її тлумачення.
16. З метою усунення будь-якого неоднакового її застосування, Суд у цій справі застосовує підхід, сформований Європейським судом із прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»). У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010 та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява №39766/05, рішення від 07.07.2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Таким чином, на теперішній час усталеною є судова практика щодо визнання повернення апеляційних скарг з підстав їх подання не через суд першої інстанції, а безпосередньо до апеляційного суду помилковим, оскільки у особи наявне право, встановлене статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
17. Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, апеляційна скарга Полтавської митниці ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №1640/3222/18 (вих. №157/16-70-10 від 15.04.2019) була подана відповідачем через Полтавський окружний адміністративний суд, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції за №108881/19 на першому аркуші поданої контролюючим органом апеляційної скарги (а.с. 38 т. 2), а тому висновок Другого апеляційного адміністративного суду викладений в ухвалі від 26.04.2019 відносно того, що Полтавська митниця ДФС, подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а не через Полтавський окружний адміністративний суд є помилковим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене та враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що Другий апеляційний адміністративний суд у цій справі порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
19. За приписами частин першої і четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
20. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
21. Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 345 351 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №1640/3222/18 скасувати.
Справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова