ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №166/409/16-а

адміністративне провадження №К/9901/10056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Волинської митниці ДФС

на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2016 року (суддя Фазан О.З.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (судді: Онишкевич Т.В. (головуючий), Дякович В.П., Іщук Л.П.)

у справі № 166/409/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Волинської митниці ДФС

про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0569/20508/2016 від 30 березня 2016 року, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що через технічну несправність транспортного засобу та незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 не мала можливості вивезти автомобіль за межі митної території України. Однак вказані обставини не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ратнівський районний суд Волинської області постановою від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, позов задовольнив: скасував постанову у справі про порушення митних правил №0569/20508/2016 від 30 березня 2016 року, прийняту в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлаком О.В. відносно ОСОБА_2 щодо вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем при прийнятті спірної постанови у справі про порушення митних правил не враховано вимоги статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не об`єднано в одне провадження дві справи відносно ОСОБА_1 , які розглядалися в один і той самий день.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Волинська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 . Зокрема, скаржник зазначив, що позивач щодо неможливості вивезення транспортного засобу марки «FIAT PUNTO» до митних органів із письмовою заявою до закінчення строку тимчасового ввезення не зверталася, про аварію або дію обставин непереборної сили та обставини події, місцезнаходження даного автомобіля не повідомляла. Документи, що підтверджують неможливість доставити вищевказаний транспортний засіб (до закінчення строку тимчасового ввезення) до митних органів не надала. Крім того, відповідач вважає, що при прийнятті спірної постанови діяв правомірно та не порушив вимоги статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки позивачем вчинено два окремих правопорушення щодо різних транспортних засобів та в різний час, а відтак виявлення їх у той самий день не може звільняти її від відповідальності.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою митного органу.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просила відмовити.

26 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 березня 2016 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС громадянка Білорусії ОСОБА_1 слідувала в якості водія автомобіля марки «CITROEN XSARA PICASSO», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN код - НОМЕР_2 , смугою руху «зелений коридор» за межі митної території України.

Під час здійснення митних формальностей за допомогою інформації бази даних ПІК «Інспектор-2006» та АСМО встановлено, що 25 грудня 2014 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС по спрощеній смузі руху «зелений коридор» позивач ввезла на митну територію України в режимі тимчасового ввезення до одного року автомобіль марки «FIAT PUNTO», реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN код - НОМЕР_4 .

За даним фактом 11 березня 2016 року старшим державним інспектором митного поста «Доманове» Ятчуком М.А. складено протокол № 0569/20508/2016 про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України (перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб).

Постановою в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака О.В. від 30 березня 2016 року (в якій дата прийняття помилково зазначена - « 30 травня 2016 року») у справі про порушення митних правил № 0569/20508/2016 позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина перша статті 494 Митного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 481 Митного кодексу України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За положеннями статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом (частина перша).

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина п`ята).

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з частиною першою статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Аналіз змісту вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що особа звільняється від відповідальності, зокрема, за статтею 481 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи Суд зазначає, що підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, згідно з частиною першою статті 460 Митного кодексу України, відсутні, оскільки ОСОБА_2 не надала належних доказів на підтвердження факту аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що унеможливило вивезення транспортного засобу марки «FIAT PUNTO» за межі митної території України до закінчення строку тимчасового ввезення, та не зверталася в межах цього строку до митних органів із письмовою заявою про аварію або дію обставин непереборної сили.

Щодо висновку судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при прийнятті оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил, то колегія суддів вважає його безпідставним, враховуючи наступне.

Так, статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (частина перша). Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (частина друга).

Із матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2016 року, тієї ж дати, коли була прийнята оскаржувана у цій справі постанова № 0569/20508/2016, відповідач прийняв ще одну постанову у справі про порушення митних правил №0568/20508/2016, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, що полягає в перевищенні встановленого Митним кодексом України строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки «CITROEN XSARA».

Тобто позивачем вчинено два порушення митних правил, які кваліфікуються за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, щодо різних транспортних засобів та в різний період часу, тому в даному випадку положення частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягають застосуванню.

Помилка в зазначенні дати прийняття митним органом спірної постанови: « 30 травня 2016 року» замість « 30 березня 2016 року» також не є підставою для визнання її такою, що прийнята незаконно, оскільки з матеріалів справи вбачається, що фактично розгляд справи відбувся 30 березня 2016 року за адресою Волинської митниці ДФС.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим безпідставно дійшли висновку про протиправність прийняття відповідачем постанови у справі про порушення митних правил № 0569/20508/2016 від 30 березня 2016 року, а тому касаційна скарга Волинської митниці ДФС підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Керуючись статтями 345 349 351 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0569/20508/2016 від 30 березня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова