Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 175/3319/16-ц
провадження № 61-4625св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у складі судді Борисова С. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (далі - ТОВ «Автокредит Плюс») звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором фінансового лізингу від 25 лютого 2016 року № DN00A!00000055 (далі - договір фінансового лізингу) у розмірі 236 043,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором фінансового лізингу та договорами поруки від 25 лютого 2016 року № DN00A!00000055 (далі - договори поруки № 1 та № 2 відповідно) у розмірі 1 000,00 грн; визнати недійсною довіреність від 25 лютого 2016 року для перереєстрації автомобіля марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 , видану від імені ТОВ «Автокредит Плюс» на ім`я ОСОБА_4 з моменту її вчинення; визнати недійсним укладений з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на автомобіль та визнати недійсним видане їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26 березня 2016 року серії НОМЕР_4; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на вказаний автомобіль та визнати недійсним видане йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; витребувати у ОСОБА_6 автомобіль та передати транспортний засіб ТОВ «Автокредит Плюс» з наданням представникам останнього повноважень у будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2016 року ОСОБА_3 уклав договір фінансового лізингу, за яким ТОВ «Автокредит Плюс» передало йому у користування автомобіль марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 , з переходом права власності на предмет лізингу після закінчення строку виконання договору. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов`язань станом на 16 серпня 2016 року за вказаним договором виникла заборгованість у розмірі 265 644,66 грн, в тому числі: 237 043,78 грн - залишок вартості предмету лізингу, 22 623,02 грн - плату за користування предметом лізингу, 3 183,16 грн - винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, 2 794,70 грн - пеня. Зобов`язання за договором фінансового лізингу забезпечувалося окремими договорами поруки № 1 та № 2, укладеними 25 лютого 2016 року ТОВ «Автокредит Плюс» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у межах відповідальності у розмірі 1 000,00 грн. Надалі, автомобіль марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 , було відчужено ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на підставі довіреності від 25 лютого 2016 року, яка на ім`я ОСОБА_4 не видавалася. На момент подання позову вказаний автомобіль зареєстровано на ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року позов задоволено; стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» заборгованість за договором фінансового лізингу у розмірі 236 043,00 грн; стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» заборгованість за договором фінансового лізингу та договорів поруки № 1 та № 2 у розмірі 1 000,00 грн; визнано недійсною довіреність № 2, видану 25 лютого 2016 року від імені ТОВ «Автокредит Плюс» на ім`я ОСОБА_4 з моменту її вчинення; визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі якого ОСОБА_5 набула право власності на автомобіль; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказаний автомобіль; визнано недійсним видане ОСОБА_5 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26 березня 2016 року серії НОМЕР_4; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на автомобіль марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнано недійсним видане ОСОБА_6 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; витребувано у ОСОБА_6 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» автомобіль марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 ; зареєстровано право власності ТОВ «Автокредит Плюс» на автомобіль марки SsangYongKorando, державний номерний знак НОМЕР_1 ; надано представникам ТОВ «Автокредит Плюс» повноваження у будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля; стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 555,66 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 не виконав зобов`язання за договором фінансового лізингу, у зв`язку з чим ТОВ «Автокредит Плюс» набуло право стягнення з нього заборгованості за договором, а з поручителів - заборгованості у межах їх відповідальності за договорами поруки. ТОВ «Автокредит Плюс» не видавало спірну довіреність, на підставі якої було здійснено відчуження автомобіля; укладений на підставі цієї довіреності договір купівлі-продажу транспортного засобу не відповідає вимогам частини третьої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) через відсутність волевиявленню власника, кошти за відчуження автомобіля позивач не отримував. Спірний автомобіль підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння, оскільки вибув не з волі ТОВ «Автокредит Плюс».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення; у позові відмовлено; стягнено з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи у розмірі 4 224,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надав доказів на підтвердження укладення договору фінансового лізингу, внесення ОСОБА_3 авансу на транзитний рахунок; суд дійшов висновку, що такий договір є нікчемним. Також суд виходив з того, що ТОВ «Автокредит Плюс» не надало до суду належним чином засвідченої копії або оригіналу спірної довіреності.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ «Автокредит Плюс», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року скасувати, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у частині стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу - змінити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» плату за користування предметом лізингу у розмірі 33 095,89 грн; у частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості - скасувати, ухвалити нове рішення про відмову; у решті рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу зДніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, визнаючи договір фінансового лізингу нікчемним, суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 14-77-цс18, у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 288/383/15-ц, не застосував наслідки недійсного правочину та не стягнув на користь позивача кошти за користування предметом лізингу. Судом апеляційної інстанції не досліджувалися та не оцінювалися оригінали документів; ТОВ «Автокредит Плюс» не видавало ОСОБА_4 довіреності, тому не могло надати до суду належним чином засвідченої копії або оригіналу довіреності. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. За фактом незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів); позивач має право витребування майна, яке вибуло з володіння не з його волі. Судом апеляційної інстанції не надано оцінки зібраним у справі доказам, що надавалися до суду Регіональним сервісним центром в м. Києві МВД України.
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 лютого 2016 року ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання до публічного договору № DN00A!00000055, чим надав свою згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу, запропонованого ТОВ «Автокредит Плюс» на умовах, розміщених на офіційному веб-сайті компанії: http://www.planetavto.com.ua.
За умовами договору фінансового лізингу ОСОБА_3 отримав від ТОВ «Автокредит Плюс» у платне користування автомобіль марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за цим договором 06 лютого 2014 року між ТОВ «Автокредит Плюс», з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з іншої сторони, укладено два окремих договорів поруки № DN00A!00000055, у межах відповідальності поручителів у розмірі 1 000,00 грн.
26 березня 2016 року автомобіль марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 , перереєстровано на ОСОБА_5 , а 08 квітня 2016 року - на ОСОБА_6 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктах 1 та 2 частини третьої статті 411 ЦПК України 2017 року підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи
У частині першій статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається (частина першої статті 220 ЦК України).
Оскільки ОСОБА_3 як фізична особа не укладав з ТОВ «Автокредит Плюс» нотаріально посвідчений договір лізингу, а лише надав свою згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу, тобто, уклав договір приєднання, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що цей договір є недійсним в силу закону (нікчемний правочин) та не породжує прав та обов`язків сторін.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
На виконання нікчемного правочину ТОВ «Автокредит Плюс» передало автомобіль марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 у користування ОСОБА_3 , який зобов`язувався сплачувати за користування предметом лізингу.
Разом з тим, ухвалюючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції питання застосування передбачених законом наслідків недійсності нікчемного правочину не вирішив, не дослідив зібрані у справі докази, не з`ясував розміру платежів, які ОСОБА_3 як лізингоодержувач сплатив за час користування автомобілем марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції не застосував двосторонню реституцію та не повернув сторони договору фінансового лізингу в попереднє становище.
Аналогічного висновку про застосування норм права дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 175/3297/16-ц у подібних правовідносинах за тотожних обставин.
Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу, довіреності, скасування державної реєстрації та зобов`язання здійснити реєстрацію
Відмовляючи у задоволенні зазначених вимог ТОВ «Автокредит Плюс», суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності позову у цій частині.
Відповідно до частин першої, другої та третьої 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина п`ята статті 13 ЦПК України).
Подібні положення містяться у статті 10 ЦПК України у редакції, чинній на момент відкриття апеляційного провадження.
У статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Аналогічні положення містяться у статті 303 ЦПК України у редакції, чинній на момент відкриття апеляційного провадження.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ОСОБА_7 в інтересах відповідача ОСОБА_6 у грудні 2017 року суд витребував у територіального сервісного центру № 1442 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області копії матеріалів щодо перереєстрації на ОСОБА_6 транспортного засобу SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У квітні 2018 року суд витребував у регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України відомості щодо проведення реєстраційних дій з автомобілем у період з 25 лютого 2016 року до 26 березня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року задоволено клопотання ТОВ «Автокредит Плюс» про витребування у регіонального сервісного центру в м. Києві МВД України оригіналів документів щодо перереєстрації на ОСОБА_5 транспортного засобу SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На виконання зазначеної ухвали суду регіональний сервісний центр в м. Києві МВС України надіслав до суду оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 березня 2016 року № 133/01/8043-2016, укладений між ТОВ «Автокредит Плюс» та ОСОБА_5 ; акт приймання-передачі транспортного засобу від 26 березня 2016 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ТОВ «Автокредит Плюс», протокол наради ТОВ «Автокредит Плюс» від 25 березня 2016 року № K5002157639478 щодо перереєстрації автомобіля; наказ ТОВ«Автокредит Плюс» від 25 березня 2016 року № K5002157639478 про призначення відповідальних працівників за перереєстрацію автомобіля; довіреність № K5002157639478, видану 25 березня 2016 року на ім`я ОСОБА_4 для перереєстрації автомобіля; крім того, копії паспортів громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до частини третьої статті 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Результат оцінки доказів, встановлених обставин і визначених відповідно до них правовідносин суд апеляційної інстанції зазначає у мотивувальній частині постанови суду за результатами розгляду апеляційної скарги (стаття 382 ЦПК України).
Аналогічні положення містяться у частині третій статті 212, статях 315 316 ЦПК України у редакції, чинній на момент відкриття апеляційного провадження.
Спір, який виник у справі, зокрема стосується дійсності документів, на підставі яких відбулося відчуження автомобіля марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 , та перевірки наявності волевиявлення ТОВ «Автокредит Плюс» на таке відчуження автомобіля.
У порушення вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції не надав в мотивувальній частині постанови суду жодної оцінки витребуваним у територіального сервісного центру № 1442 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області та у регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України на стадії апеляційного розгляду справи оригіналів та копії документів, які долучено до матеріалів справи.
У частині третій статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу у справі у разі, якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).
Необхідність витребування автомобіля марки SsangYong Korando, державний номерний знак НОМЕР_1 ,позивач обґрунтовував вибуттям цього автомобіля поза його волею.
У серпні 2018 року ТОВ «Автокредит Плюс» заявило клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої визначило питання щодо виконання керівником ТОВ «Автокредит Плюс» підписів у спірній довіреності, протоколі наради та наказі.
Оскільки у суді першої інстанції розгляд справи проводився за відсутності відповідачів, оспорювати факт підроблення документів, на підставі яких відбулося перше відчуження автомобіля вони не вважали за необхідне, за наявності у справі оригіналів таких документів відмова суду апеляційної інстанції у призначенні у справі судової почеркознавчої експертизи не може вважатися обґрунтованою.
Разом з тим, вимога суду апеляційної інстанції про необхідність надання ТОВ «Автокредит Плюс» оригіналу довіреності від 25 лютого 2016 року № 2, виданої ОСОБА_4 , дійсність якої позивачем оспорюється з підстав її підроблення від імені ТОВ «Автокредит Плюс», не узгоджується із засадами розумності, добросовісності та справедливості (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Позивачем заявлено взаємовиключні вимоги щодо стягнення вартості предмету лізингу та витребування автомобіля у порядку статті 388 ЦК України.
Між тим, судом апеляційної інстанції не мотивовано, яким чином відсутність документів на підтвердження внесення ОСОБА_3 авансового платежу за кредитним договором унеможливлює встановлення фактичних обставин справи та вирішення по суті одної із заявлених вище вимог.
Таким чином, за результатами розгляду справи апеляційний суд не дослідив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановив факти та відповідні їм правовідносини, не дійшов висновків про те, чи з волі або без згоди ТОВ«Автокредит Плюс» відбулося вибуття спірного автомобіля із його власності; необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та не вирішив питання застосування двосторонньої реституції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд у силу положень статті 400 ЦПК України 2017 року не наділений повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку доказам, а тому позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судом не встановлені, постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року не може вважатися законною і обґрунтованою, тому відповідно до пунктів 1 та 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 402 409 411 416 ЦПК України 2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик