Постанова

Іменем України

31 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-175/3355/15-ц

провадження № 61-82св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року у складі судді Реброва С. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди та просила стягнути з відповідача завдані їй майнові збитки у розмірі 4 100,00 грн та судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2015 року при виконанні нею робіт з встановлення на належній їй на праві власності земельній ділянці на АДРЕСА_1 дерев`яної огорожі та обробці її вогнебіозахисним розчином, її сусід ОСОБА_2 з невідомих причин став перешкоджати виконанню цих роботи, зламав частину дерев`яної огорожі, завдавши їй майнову шкоду в розмірі 4 100,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4 100,00 грн та судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що майнова шкода у розмірі 4 100,00 грн полягає у витратах, понесених позивачем на придбання дерев`яних дощок та брусів, що підтверджено матеріалами справи і встановлено судом.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У січні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження розміру завданої майнової шкоди, відсутні розрахункові документи, договір на виконання робіт, кошторис, висновок будівельно-технічної експертизи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,089 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 24 липня 2015 року. Ця земельна ділянка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

16 жовтня 2015 року при виконанні ОСОБА_1 робіт з встановлення на земельній ділянці на АДРЕСА_1 дерев`яної огорожі та обробці її вогнебіозахисним розчином, сусід ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з невідомих причин став перешкоджати виконанню цих робіт, зламав частину дерев`яної огорожі, завдавши ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4 100,00 грн.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно зі статтями 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі

Згідно зі статтями 1166 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

На підставі викладеного суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині відшкодування майнової шкоди, що виразилася у витратах, понесених на придбання дерев`яних дощок та брусів у розмірі 4 100,00 грн.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року зупинено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання цих судових рішень.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко