Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 176/2459/19

провадження № 61-11058св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Жовтоводська міська рада,

третя особа - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Жовтоводської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у складі судді Каратаєва Л. О.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жовтоводської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання її та спадкодавця ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини та визнання за нею права власності на квартиру на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

12 червня 2020 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Прокурор зазначав, що наявність оскарженого рішення позбавляє міську раду можливості звернутися до суду із заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою. При цьому міська рада повідомила прокурора про те, що вона не має наміру оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року повернуто.

При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказав, що частиною п`ятою статті 357 ЦПК України передбачено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності. У даному випадку відсутні достатніх законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що в свою чергу виключає можливість прийняття до розгляду поданої прокурором апеляційної скарги, а відтак апеляційна скарга підлягає поверненню в порядку частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Короткий зміст доводів касаційної скарги

У липні 2020 року до суду касаційної інстанції від заступника прокурора Дніпропетровської області надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права) та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Прокурор зазначає, що при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції він дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Про це свідчить лист прокурора, який направлявся міській раді 05 червня 2020 року, з метою встановлення підстав представництва інтересів держави та повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів щодо апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Листом від 09 червня 2020 року Жовтоводська міська рада повідомила прокуратуру про те, що апеляційне оскарження рішення у справі № 176/2459/19 не планується.

Вказані обставини свідчать про те, що уповноважений орган самоусунувся від обов`язку захищати інтереси держави.

Позиція Верховного Суду

При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказав, що частиною п`ятою статті 357 ЦПК України передбачено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності. У даному випадку відсутні достатніх законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що в свою чергу виключає можливість прийняття до розгляду поданої прокурором апеляційної скарги, а відтак апеляційна скарга підлягає поверненню в порядку частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України)

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України)

У пункті четвертому частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України».

Згідно частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У пункті 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо, зокрема, апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Тлумачення пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК свідчить, що в ньому не передбачено такої підстави для повернення апеляційної скарги як відсутність процесуальних повноважень прокурора на подачу апеляційної скарги в інтересах юридичних осіб з повною процесуальною дієздатністю.

За таких обставин повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК є неправильним.

Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала - скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови ухвала Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук