Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 177/1177/18
провадження № 61-3530св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року у складі судді Строгової Г. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви про відмову у прийнятті спадщини.
Вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому вона (позивач) проживає.
Після смерті матері вона та її брат (єдині спадкоємці за законом першої черги) звернулись у встановлений шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявами про відмову від прийняття спадщини на користь її доньки ОСОБА_2 (онуки померлої).
У подальшому відносини її та доньки погіршились, остання почала чинити перешкоди у користуванні домоволодінням та вимагати виселення.
Зазначала, що подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 внаслідок помилки, у зв`язку з чим просила визнати недійсною вказану заяву на підставі статті 229 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили з недоведеності факту того, що заява про відмову від спадщини після смерті матері на користь відповідача подана нотаріусу внаслідок помилки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій не врахували, що при написанні заяви про відмову від прийняття спадщини мала місце помилка, а саме вона не припускала, що в майбутньому її донька чинитиме перешкоди у користуванні домоволодінням та виселятиме з єдиного житла.
Вважає, що вона довела наявність обставин, передбачених статтею 229 ЦК України, на підтвердження недійсності заяви про прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя, 20 грудня 1996 року, ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я онуки ОСОБА_5 , згідно з яким заповіла останній вищевказаний будинок та предмети домашнього вжитку в селі Суворівка.
25 січня 2013 року під час реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
02 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Того ж дня, 02 червня 2017 року, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 звернулись до нотаріальної контори з заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті матері на користь відповідача ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Колегія відхиляє аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (частина 5 статті 1274 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
При поданні позову ОСОБА_1 посилалася на те, що відмовляючись від частки у спадщині після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , вона очікувала, що донька надасть їй можливість проживати у спірному домоволодінні, проте остання почала чинити їй перешкоди у користуванні цим житлом та вимагати виселення. Вважала, що зазначене підтверджує наявність помилки щодо наслідків відмови від прийняття спадщини.
Вищенаведені позивачем обставини не свідчать про те, що подання заяви нотаріусу про відмову від прийняття спадщини на користь відповідача відбулось під впливом помилки у розумінні статті 229 ЦК України, у зв`язку з чим суди зробили обґрунтовані висновки про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржених рішень не впливають, висновків судів не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції тапостанови апеляційного суду- без змін.
Керуючись статтями 389, 400, 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук