Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 177/2094/14-ц
провадження № 61-18665св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» (далі - ТОВ «ФК «Омега Фактор») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу виконавчих листів у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 177/2094/14-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 985,16 грн та 439,85 грн - в рахунок сплати судового збору.
Рішення суду набрало законної сили 04 листопада 2014 року.
04 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Омега Фактор» укладено нотаріально посвідчений Договір № GL2N79737 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитним договором № 765413/ФЛ, укладеним 28 лютого 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року до теперішнього часу не виконано, заборгованість залишається непогашеною, у зв`язку з цим виникла необхідність звернутись до органів Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення в якості сторони за виконавчим провадженням (правонаступника стягувача), для чого в суді необхідно отримати відповідні виконавчі листи.
ТОВ «ФК «Омега Фактор» матиме можливість отримати виконавчі листи та ініціювати питання щодо направлення виконавчого документа до виконання лише після заміни сторони виконавчого провадження.
Крім того, виконавчі листи по справі № 177/2094/14-ц на виконання вказаного рішення не можуть бути пред`явлені до виконання на даний час через сплив відповідних строків.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Омега Фактор» просило замінити стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Омега Фактор» у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 177/2094/14-ц; поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 177/2094/14-ц; видати виконавчі листи відносно боржника ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2020 року заяву задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником - ТОВ «ФК «Омега Фактор» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі №177/2094/14-ц, провадження № 2/177/939/14 від 21 жовтня 2014 року, що ухвалив Криворізький районний суд Дніпропетровської області за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Поновлено ТОВ «ФК «Омега Фактор» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у цивільній справі № 177/2094/14-ц, та видано виконавчі листи відносно боржника ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитним договором № 765413/ФЛ, укладеним 28 лютого 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , а також набуло прав стягувача за рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у цивільній справі № 177/2094/14-ц.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, місцевий суд виходив з підстав її є обґрунтованості.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року ухвалу місцевого суду скасовано, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу та видачу виконавчих листів відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що враховуючи факт відсутності виконавчого провадження та підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні і правові підстави для задоволення заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу та видачу виконавчих листів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ТОВ «ФК «Омега Фактор» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі ухвалу місцевого суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
16 січня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 177/2094/14-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № 765413/ФЛ від 28 лютого 2008 року, станом на 07 листопада 2013 року, в еквіваленті до національної грошової одиниці України - гривні - 43 985,16 грн та 439,85 грн в рахунок сплати судового збору.
Рішення суду набрало законної сили 04 листопада 2014 року.
04 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Омега Фактор» укладено договір відступлення прав вимоги № GL2N79737, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитним договором № 765413/ФЛ, укладеним 28 лютого 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу виконавчих листів
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.
Можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передбачена пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року ухвалена за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу виконавчих листів.
Тобто, оскільки пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду такої ухвали в апеляційному порядку.
Разом із тим, ані частиною першою статті 389 ЦПК України, ані будь-якою іншою нормою ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчих листів. Відповідно, не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду такої ухвали в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформульовано правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв`язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
За таких обставин та з урахуванням наведених норм процесуального права постанова Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та в частині вимог про видачу виконавчих листів не підлягає оскарженню в касаційному порядку, а тому касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю.
Ураховуючи наведене, аргументи касаційної скарги про наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання перевірці не підлягають.
Щодо вимог про заміну сторони виконавчого провадження
Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторони виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
До аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд не звернув уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник взагалі позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Разом із тим, суд апеляційної інстанцій, розглядаючи справу в апеляційному порядку та відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження виключно з підстав відсутності виконавчого провадження, через призму змісту укладеного 04 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Омега Фактор» договору відступлення прав вимоги № GL2N79737 та з огляду на статус заявника не перевірив висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав правонаступництва у матеріальних відносинах.
При цьому слід ураховувати, що, розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Отже, висновок апеляційного суду про відмову в задоволені заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про заміну сторони виконавчого провадження є передчасним, оскільки зроблений без встановлення дійсних обставин справи.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження постановлене з порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування у вказаній частині з передачею справи до суду апеляційної інстанції для нового розгляду, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування постанови апеляційного суду в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження з передачею справи у вказаній частині до суду апеляційної інстанції для нового розгляду.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу виконавчих листів закрити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження скасувати, справу в цій частині передати до суду апеляційної інстанції для нового розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун