№ 179/1688/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 179/1688/17

провадження № 61-12707св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Ковальчук Т. А., від 14 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О., від 14 травня

2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 166, 03 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 24 січня 2007 року відповідно до тарифів, Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписавши анкету-заяву, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою процентів за користування кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 14 вересня 2017 року наявна заборгованість в розмірі 40 166, 03 грн, з яких: 22 781, 15 грн заборгованість за кредитом;

6 669, 81 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 8 326, 21 грн пеня; 500 грн штраф (фіксована частина); 1 888, 86 грн. штраф (процентна складова).

Вказану суму заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.

Короткий зміст вимог зустрічного позову

Заперечуючи проти позову АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про захист прав споживача фінансових послуг.

Зустрічний позов мотивований тим, що з метою використання послуг банківської установи для отримання пенсійних виплат АТ КБ «ПриватБанк» на її ім`я було видано банківську картку № НОМЕР_1 , яка в подальшому була перевипущена на картку № НОМЕР_2 .

Стверджувала, що добросовісно використовувала відкритий банківський рахунок, жодних дій, направлених на розголошення відомостей щодо номерів рахунків та способів доступу до них третім особам не допускала.

Використовувала як фінансовий телефон сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар», з номером НОМЕР_3 . За весь час користування зазначеним номером мобільного телефону випадків його втрати не було, телефон третім особам не передавала.

Вона є тяжко хворою особою, тому в кінці 2016 року вела малорухливий спосіб життя, досить рідко виходила з власного будинку, користувалася банківськими послугами переважно через спеціальне банківське програмне забезпечення «Приват24».

24 вересня 2016 року, спробувавши використати банківське програмне забезпечення «Приват24», виявила, що фінансовий телефон не працює, а доступ до банківських рахунків заблоковано.

Після перевипуску пластикових карток, отримавши доступ до банківських рахунків, встановила, що починаючи з 23 вересня 2016 року невідомою особою, було здійснено несанкціонований доступ до її рахунків, та без її дозволу, безпідставно здійснено значну кількість операцій, а саме:

з банківського рахунку для виплати пенсійних виплат списано грошові кошти в сумі 41 грн, по кредитному рахунку проведено підвищення кредитного ліміту до 8 000 грн та знято кредитні кошти, 23 вересня

2016 року на її ім`я, без будь-якого дозволу відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 , та в подальшому використано готівкові кредитні кошти в розмірі 12 896 грн.

Встановивши факт шахрайства вона у жовтні 2016 року звернулась до Магдалинівського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, у зв`язку із чим 08 жовтня 2017 року було відкрито кримінальне провадження, за яким проводиться досудове розслідування, однак до теперішнього часу, особа яка вчинила злочин не встановлена.

На її вимогу банківською установою було надано роздруківку фотографій особи, яка здійснила зняття готівкових коштів через банкомат в м. Києві. При огляді зображень встановити особу, яка здійснювала зняття коштів вона не змогла, оскільки їй ця особа невідома.

Стверджує, що АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно зарахував зняті при вказаних обставинах кредитні кошти в якості її боргу, нарахувавши заборгованість в розмірі 40 166, 03 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсними, такими, що являються безпідставними, транзакції, що були здійснені в період з 00 год 00 хв 23 вересня

2016 року по 24 год 00 хв 25 вересня 2016 року з використанням банківського рахунку НОМЕР_5 (картковий рахунок № НОМЕР_6 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 ), відкритого на її ім`я;

2016 року по 24 год 00 хв 23 вересня 2016 року з використанням карткового банківського рахунку для отримання пенсійних виплат № НОМЕР_1 (додатковий картковий рахунок № НОМЕР_8 ), відкритого на її ім`я;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути їй грошові кошти в сумі

41 грн, шляхом відновлення залишку коштів на картковому банківському рахунку для отримання пенсійних виплат № НОМЕР_1 (додатковий картковий рахунок № НОМЕР_8 ), відкритого на її ім`я;

- відновити залишок коштів на банківському рахунку

АТ КБ «ПриватБанк» SAMDN40000011157789 (картковий рахунок № НОМЕР_6 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 ), відкритого на її ім`я, до стану, в якому він перебував на 00 год 00 хв 23 вересня 2016 року;

- визнати недійним договір банківського рахунку, на підставі якого в

АТ КБ «ПриватБанк» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 на її ім`я;

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» закрити банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на її ім`я.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області

від 14 серпня 2018 року в задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними, такими, що є безпідставними, транзакції, що були здійснені в період з 00 год 00 хв 23 вересня 2016 року по 24 год 00 хв

25 вересня 2016 року, угода SAMDN40000011157789 (картковий рахунок № НОМЕР_6 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

23 вересня 2016 року з використанням карткового банківського рахунку для отримання пенсійних виплат № НОМЕР_1 (додатковий картковий рахунок № НОМЕР_8 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 41 грн, шляхом відновлення залишку коштів на картковому банківському рахунку для отримання пенсійних виплат № НОМЕР_1 (додатковий картковий рахунок № НОМЕР_8 ), відкритого на її ім`я.

Відновлено залишок коштів на банківському рахунку АТ КБ «ПриватБанк», угода SAMDN40000011157789 (картковий рахунок № НОМЕР_6 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , до стану, в якому він перебував на

00 год 00 хв 23 вересня 2016 року.

Визнано недійним договір банківського рахунку, на підставі якого в

АТ КБ «ПриватБанк» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1

Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» закрити банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що

АТ КБ «ПриватБанк» не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою,

ОСОБА_1 , виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про цей факт, та врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами з банківських рахунків ОСОБА_1 суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , що виключає можливість задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».

При вирішенні спору судом враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі

№ 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області

від 14 серпня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та дослідженим доказам, ухвалене із дотриманням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій представником АТ КБ «ПриватБанк» - адвокатом Малєєвою О. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, банк просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 179/1688/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.

Висновок місцевого суду про недоведеність вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли проведенню неправомірних платіжних операції та про невідкладне повідомлення ОСОБА_1 до банку про таке є передчасним, а вимоги зустрічного позову, ОСОБА_1 - не доведені належними та допустимими доказами.

Встановлення ОСОБА_1 у якості фінансового, номеру мобільного оператора «Київстар» обслуговування якого здійснюється знеособлено, свідчить про бездіяльність останньої із захисту своєї особистої ідентифікації.

ОСОБА_1 не повідомляла невідкладно банку про неправомірне списання коштів з належних їй банківських рахунків.

Висновки місцевого та апеляційного судів про незаконність списання коштів є безпідставними, оскільки суди не встановили, що це списання відбулося у погашення заборгованості внаслідок шахрайських дій

Суди проігнорували той факт, що кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій з банківським рахунком ОСОБА_1 не є закритим та немає вироку суду, яким були б встановлені факти шахрайських дій третіх осіб.

Крім того згідно виписки по рахункам ОСОБА_1 станом на 00 год.

00 хв. 23 вересня 2016 року баланс за карткою № НОМЕР_2 мав від`ємне значення і становив «- 101, 38 грн», після чого 23 вересня 2016 року протягом дня з цього рахунку була здійснена платіжна операція на суму 703, 95 грн, з яких 676, 87 грн переказ через Приват24 та 27, 08 грн комісія банку, після цієї операції баланс картки становив «- 805, 33 грн». Незважаючи на зазначені обставини суд своїм рішенням зобов`язав

АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 до стану, в якому він перебував саме станом на 00 год. 00 хв. 23 вересня 2016 року.

У визначений касаційним судом строк учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 24 січня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, на підставі особистої заяви відповідача.

За умовами договору ОСОБА_1 отримала від банку платіжну картку із встановленим лімітом кредитних коштів у розмірі 1 700 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Із наданого розрахунку заборгованості та виписок про рух коштів судами встановлено, що ОСОБА_1 користувалась кредитною карткою та свої зобов`язання за кредитним договором виконувала належним чином і станом на 22 вересня 2016 року не мала заборгованості по кредиту.

23 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 без її дозволу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 , та в подальшому використано готівкові кредитні кошти в розмірі 12 896 грн.

Відповідно до виписки по карті клієнта № НОМЕР_6 і додатковим рахункам договору № VAO7-VFKM-Q4AR-Q8T9 від 07 жовтня 2016 року, з банківського рахунку для виплати пенсійних виплат було без дозволу позивача 23 вересня 2016 року списано грошові кошти в сумі 41 грн.

Із використанням платіжних карток на ім`я ОСОБА_1 у період

з 23 по 25 вересня 2016 року з банківського рахунку для виплати пенсійних виплат було без дозволу позивача проведено 37 транзакцій, в тому числі підвищення кредитного ліміту до 8 000 грн та зняття кредитних коштів. Авторизація здійснювалась через фінансовий номер телефону з використанням паролів, вказаних в SMS-повідомленнях.

Після виявлення блокування сім-картки телефону та зняття коштів,

07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із відповідною заявою.

08 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом, того, що невідома особа 23 вересня 2016 року шляхом використання телефонних номерів заволоділа коштами із кредитного рахунку відкритого на ім`я

ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 255 від 26 жовтня 2017 року, виданої Комунальним закладом «Магдалинівська центральна районна лікарня», ОСОБА_1 за станом здоров`я не може самостійно пересуватись.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є

Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада

2014 року № 705 (далі - Положення), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу 6 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу 6 Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу 6 Положення).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 ініціювала збільшення кредитного ліміту за своєю платіжною карткою, здійснила спірні грошові перекази та відкрила банківські рахунки, а також що про ці операції її було повідомлено у момент їх вчинення.

Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у стягненні з відповідача заборгованості, яка виникла у зв`язку з неправомірним списанням з її карткового рахунку кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Правильним є також висновки судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність транзакцій, що були здійснені в період з 00 год.

00. хв 23 вересня 2016 року по 24 год 00 хв 25 вересня 2016 року згідно угоди SAMDN40000011157789 (картковий рахунок № НОМЕР_6 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 ), та з використанням карткового банківського рахунку ОСОБА_1 для отримання пенсійних виплат № НОМЕР_1 (додатковий картковий рахунок № НОМЕР_8 ), у зв`язку із чим залишок коштів по банківським рахункам ОСОБА_1 підлягає відновленню.

Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору банківського рахунку № НОМЕР_4 , суди дійшли вірного висновку про визнання такого правочину недійсним та зобов`язали

АТ КБ «ПриватБанк» закрити зазначений банківський рахунок.

Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову та стягнення із

ОСОБА_1 коштів на користь банку.

Доводи касаційної скарги, загалом є аналогічними доводам викладеним в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, та переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що, відповідно до статті 400 ЦПК України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області

від 14 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта