Постанова

Іменем України

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 1806/11321/12

провадження № 61-13341св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

суб`єкт оскарження - державні виконавці Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_2

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі судді Собини О. І.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст подання

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державних виконавців Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - Зарічний ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області) щодо винесення неаргументованих та безпідставних довідок-розрахунків по сплаті аліментів.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 квітня 2019 року закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців; роз`яснено заявнику право звернутися до адміністративного суду із відповідною позовною заявою в порядку визначеному КАС України.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від29 травня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 квітня 2019 року визнано неподаною та повернуто її особі, яка подала скаргу.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 не сплатив судовий збір після залишення апеляційної скарги без руху, тому таку скаргу слід повернути заявнику і відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору, оскільки суд порушив право на оскарження судового рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору та одначасно визнаючи неподаною і повертаючи апеляційну скаргу апеляційний суд не надав можливості відреагувати на позицію суду щодо заявленого клопотання.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року Зарічний відділ ДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку з її необгрунтованістю.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 квітня 2019 року закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області щодо винесення не аргументованих та безпідставних довідок-розрахунків по сплаті аліментів; роз`яснено заявнику право звернутися до адміністративного суду із відповідною позовною заявою в порядку визначеному КАС України.

З указаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.Судовий збір при подачі апеляційної скарги заявник не сплатив.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, заявнику надано десятиденний строк для сплати судового збору у сумі 384,20 грн.

28 травня 2019 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про звільнення його від сплати судового збору, яку він мотивує тим, що у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому не має змоги сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто її особі, яка подала скаргу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено виключний перелік об`єктів справляння судового збору, за які не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною та касаційною скаргою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає пільги зі справляння судового збору для певних осіб за визначеними категоріями справ чи процесуальних дій, не передбачені пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки його незаконного притягнуто до кримінальної відповідальності та внаслідок цього заявник втратив заробіток і має заборгованість з аліментів. Вказував, що після всіх відрахувань у нього залишається 2 306,00 грн на місяць на прожиття.

Слід зазначити, що заявник не надав доказів щодо скрутного майнового стану на момент подання апеляційної скарги, дані, що свідчили б про майновий стан, який унеможливлює сплату судового збору, або при його оплаті заявник буде поставлений у скрутне матеріальне становище, в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів касаційної скарги про неможливість відреагувати на позицію суду відносно заявленого клопотання суд зазначає, що судові рішення не можуть грунтуватися на припущеннях, тому правильними є висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги за умов відсутності доказів скрутного матеріального становища заявника.

Доводи касаційної скарги, що повернення апеляційної скарги порушує право на оскарження судового рішення, не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, §50, 52).

Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існуватиобставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 183 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов