Постанова

Іменем України

20 червня 2022 року

м. Київ

справа 183/4192/21

провадження № 61-20771св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада

2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса.

Заява обґрунтована тим, що АТ «Альфа-Банк» є правонаступником

АТ «Укрсоцбанк», та як наслідок правонаступником сторони стягувача, тому просило суд замінити стягувача по виконавчому напису нотаріуса № 658, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,000 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташованого за адресою: Піщанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:01:330:1022 та належить ОСОБА_1 в рахунок погашення перед АТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору

у загальному розмірі 168 706,17 дол. США, з ПАТ «Укрсоцбанк»

на правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 29 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,

що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні

за виконавчим написом нотаріуса, віднесений до розгляду справ у порядку адміністративного судочинства.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2021 року АТ «Альфа-Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати і справу передати на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою,

що процесуальним законом надано повноваження адміністративним судам розглядати питання заміни сторони виконавчого провадження виключно

у справах, які були в провадженні відповідного адміністративного суду і ними розглянуті. КАС України не передбачено можливості заміни сторони виконавчого провадження в інших випадках, коли адміністративна справа судом

не розглядалася. Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений

у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 не підлягає застосуванню внаслідок зміни норм законодавства.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 183/4192/21, витребувано її з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У червні 2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса.

Ухвалою Новомосковсього міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 29 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають

у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє

у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення вказаної норми процесуального права застосовуються для заміни сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб),

у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду

в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження

її правонаступником (частина перша статті 379 КАС України).

Законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій

чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми ЦПК України, в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, за аналогією із нормами КАС України також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження (стаття 378 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані

із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС України (статті 287 КАС України у чинній редакції).

Отже, нормами ЦПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством

на адміністративні суди.

Аналізуючи у сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 264 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні,

це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 (провадження

№ 11-1172апп18); у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 22 рудня 2020 року у справі № 640/15952/19 (провадження

№ 61-9331св20), від 11 серпня 2021 року у справі № 372/715/21 (провадження

№ 61-9922св21), від 24 січня 2022 року у справа № 183/4179/21 (провадження

№ 61-20058св21), від 23 травня 2022 року у справі № 183/4189/21 (провадження № 61-2751ск22); у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № ЗВ/380/22/20 (провадження № К/9901/21018/20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суди, вірно застосувавши норми процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки заява АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, тому

це питання повинно вирішуватися у порядку адміністративного судочинства, оскільки правомірність заміни сторони у виконавчому провадженні

є превентивним судовим контролем за виконанням рішень інших органів, який законодавством покладено на адміністративні суди.

Доводи касаційної скарги про те, що з 15 грудня 2017 року нормами цивільного та адміністративного процесуального законодавства віднесено розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса до компетенції судів цивільної юрисдикції, є безпідставним, оскільки у справі, яка переглядається, відсутні будь-які судові рішення. Поряд з цим, питання заміни сторони виконавчого провадження виникло на підставі рішення іншого органу, а саме на підставі виконавчого напису нотаріуса, унаслідок чого це питання має вирішуватися

у порядку адміністративного судочинства.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які зроблені з дотриманням вимог закону й сталої судової практики щодо визначення юрисдикції у справах за заявою про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 29 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 17 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська