Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 188/1625/17
провадження № 61-13209св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року у складі судді Бурди П. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до із зазначеним позовом, в якому посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 .
На час смерті ОСОБА_4 їй на праві власності належала земельна ділянка площею 4,240 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 050542, виданим за розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року № 98.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, на підставі якого належну їй на праві власності земельну ділянку заповіла йому.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є він та її дочка ОСОБА_2 .
Він звертався до Петропавлівської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, проте отримав відмову, яка була мотивована тим, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 050542 був втрачений спадкодавцем ОСОБА_4 , тому у ОСОБА_1 відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,240 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 050542, виданого Петропавлівською райдержадміністрацією 25 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8328, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку (пай № НОМЕР_4 ) площею 4,240 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДП № 050542, виданого 25 березня 2002 року за розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 березня 2002 року № 98 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Пп №8328, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя зробила заповідальне розпорядження, яке не скасоване і не змінене, але нею був втрачений оригінал державного акту. Незважаючи на те, що право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку ніхто не оспорює, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті баби.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції він був власником спірної земельної ділянки на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року у справі № 2-060/2008. Будь-яких судових рішень щодо припинення його права власності на час ухвалення оскаржуваного судового рішення не було. Суд першої інстанції не перевірив за ким зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, що призвело до порушення його прав як власника земельної ділянки, в тому числі його процесуальних прав у зв`язку із незалученням до участі у справі.
Позивач не проживав постійно із спадкодавцем, фактично спадщину не прийняв, своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, він 10 років законно користується земельною ділянкою та був її власником.
Незалучення його до участі у справі позбавило його права подати докази та призвело до неповного з`ясування усіх фактичних обставин справи і ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду, яке стало підставою для звернення ОСОБА_3 до суду із касаційною скаргою, скасовано постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року. На час смерті баби він проживав разом з нею, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 28 вересня 2017 року, складеним депутатом Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Семенюк С. В. та копією паспорту, тобто він фактично прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України. Від прийняття спадщини у встановленому порядку та строки він не відмовлявся, оформити спадщину у нотаріальному порядку не мав можливості у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 була власником земельної ділянки (паю № НОМЕР_4 ) площею 4,240 га, розташованої на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 050542, виданим 25 березня 2002 року за розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року № 98.
16 листопада 2006 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належну їй на праві власності земельну ділянку ОСОБА_1 , що підтверджується дублікатом заповіту, посвідченого 21 вересня 2017 року секретарем виконавчого комітету Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в реєстрі за № 280.
Родинний зв`язок відповідача та ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження відповідачки серії НОМЕР_2 , де ОСОБА_4 записана як її мати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 26 вересня 2017 року Першотравенським міським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області.
На час смерті ОСОБА_4 разом з нею по АДРЕСА_1 проживав її онук - позивач ОСОБА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 28 вересня 2017 року, складеним депутатом Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Семенюк С. В., та копією паспорту, згідно з яким ОСОБА_1 був зареєстрований за вищевказаною адресою.
ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори із заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай № НОМЕР_4 ) площею 4,240 га сільськогосподарського призначення, розташовану на території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки заявником не надано оригінал державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДП № 050542, виданий 25 березня 2002 року за розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 22 березня 2002 року № 98.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
06 серпня 2019 року справа № 188/1625/17 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Як встановлено судами, ОСОБА_1 подав до Петропавлівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на неї.
Постановою Верховного суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року встановлено, що ОСОБА_3 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Отже, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Отже, Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
Враховуючи наведене, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту в судовому порядку, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що робить неможливим оформлення ним спадщини у нотаріальному порядку.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції він був власником спірної земельної ділянки на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року у справі № 2-060/2008, є обґрунтованими, проте не впливають на результат розгляду цієї справи, з огляду на таке.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року у справі № 2-606/2008 позов ОСОБА_3 до Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме на майновий пай в КСП «Дружба» на загальну суму 7 343 грн, який належав спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № НОМЕР_5 на право на немайновий пай, виданого на підставі рішення загальних зборів КСП «Дружба» від 26 лютого 2000 року, протокол № 5 та зареєстрованого 24 січня 2001 року в Книзі реєстрації майнових паїв за № 291.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що до участі у справі не був залучений спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 . У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив про те, що він не звертався до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини після смерті баби ОСОБА_4 . Доказів на підтвердження звернення спадкоємця ОСОБА_1 про відмову від спадщини відповідно до вимог законодавства до нотаріальної контори суду не надано.
Також у вказаному судовому рішенні зазначено про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_3 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а нотаріус постановою відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року залишено без змін.
З огляду на викладене рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року у справі № 2-606/2008, яким за ОСОБА_3 визнано право власності на спадкове майно, а саме на майновий пай в КСП «Дружба» на загальну суму 7 343 грн, який належав спадкодавцю ОСОБА_4 , не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи, оскільки скасовано постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року.
Аргументи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що незалучення його до участі у справі позбавило його права подати докази та призвело до неповного з`ясування усіх фактичних обставин справи і ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення, також не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 реалізував своє право шляхом подання апеляційної скарги, в якій виклав всі необхідні доводи та у їх підтвердження надав докази, які суд апеляційної інстанції належним чином оцінив.
Крім того, ОСОБА_3 на час перегляду справи апеляційним судом вже не був власником спірної земельної ділянки.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська