Постанова

Іменем України

18 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 188/608/19

провадження № 61-12080св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач -Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,

третя особа - виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Першотравенське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року

у складі колегії суддів:Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), третя особа - виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ № 2246 від 10 квітня 2019 року про відсторонення від роботи і проведення позапланового навчання з охорони праці; стягнути

з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, пов`язаного із незаконним відстороненням від роботи,

у розмірі 7 519,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року його поновлено на роботі у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 26 березня 2019 року видано наказ про поновлення його на роботі. Проте станом на 07 травня 2019 року він не міг приступити до безпосереднього виконання своїх трудових обов`язків як гірник підземний.

08 квітня 2019 року йому проведено вступний інструктаж і тести; 09 квітня

2019 року він проходив тренування, первинний позаплановий інструктаж, який проводив начальник дільниці і його помічник, та здійснено перевірку його знань після проведених інструктажів. Його включено до табельного графіку і 10 квітня 2019 року у нього була робоча зміна, у зв`язку з чим він з`явився на роботу за графіком, перевдягнувся і готовий був отримувати наряд і спускатися в шахту. Проте начальник дільниці не допустив його до роботи та зазначив, що він повинен пройти тести. Він надав пояснення, що 08 - 09 квітня 2019 року вже усе пройшов

і допущений до роботи, він не володіє комп`ютером і не може проходити тести

в такому вигляді. Однак йому надали комп`ютер та зобов`язали проходити тести з питань охорони праці. Він нічого не проходив і після закінчення зміни повернувся додому.

Після цієї події продовжував кожного дня приходити на роботу, проте його не допускали до роботи без жодних пояснень. І лише 24 квітня 2019 року начальник дільниці Козорог Р. Ю. повідомив, що є наказ про відсторонення його від роботи

і надав цей наказ без жодних пояснень. Того ж дня начальник дільниці запропонував йому розписатися в протоколі про підготовку робітника для позапланової перевірки знань від 10 квітня 2019 року, від чого він відмовився, оскільки це було не 10 квітня 2019 року й інформація, зазначена в самому протоколі, не відповідала дійсності. Працівниками шахти жодної підготовки з ним до проведення позапланової перевірки знань не проводилося.

Лише 24 квітня 2019 року з тексту наказу він дізнався, що його відсторонено від роботи на один місяць, тому що він не пройшов перевірку знань після позапланового інструктажу. В наказі зазначено, що йому має бути надано інше робоче місце на поверхні шахти зі збереженням заробітної плати, а у випадку відмови від переводу на інше місце роботи його слід відсторонити від роботи до 10 травня 2019 року, надати місце для проведення підготовки до наступної перевірки знань тощо. Йому не було запропоновано переводу на інше місце роботи, від чого він не відмовлявся.

Наказ № 2246 від 10 квітня 2019 року не відповідає Типовому положенню про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511(далі - Типове положення № 15).

Після поновлення його на роботі передбачено проведення позапланового інструктажу, а не перевірка знань нормативних актів з питань охорони праці. Саме тому стосовно нього не може бути застосування положень щодо перевірки знань з питань охорони праці.

З моменту поновлення на роботі 26 березня 2019 року по 07 травня 2019 року йому не виплачена заробітна плата. Відповідач неправомірно не допустив його до роботи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від

20 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 відмовлено.

Суди керувалися тим, щонезадовільні результати перевірки знань з питань охорони праці позивача підтверджуються належними та допустимими доказами. Позивач ухиляється від повторної перевірки знань, відмовляється від запропонованих вакансій роботи без підвищеної небезпеки, вважає, що повинен бути допущений до роботи на посаді гірника підземного на дільниці шахтного транспорту № 2 шахти «Ювілейна» ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» без перевірки знань з питань охорони праці. Така позиція позивача суперечить вимогам статті 159 КЗпП України, статей 14, 18 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон

№ 2694-XII), пункту 6.9 Типового положення № 15.

Оспорюваний наказ № 2246 від 10 квітня 2019 року відповідає вимогам законодавства, а твердження позивача щодо безпідставного відсторонення його від роботи не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.

Аргументи учасників справи

У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення по справі, яким задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про правомірність відсторонення роботодавцем його від роботи на підставі статті 46 КЗпП України та без урахування висновків у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року № 761/12073/18. Відсторонити його від роботи на підставі статті 46 КЗпП України можна було б у разі, якщо б він здійснив якесь порушення чи відмовився або ухилявся від проходження позапланового інструктажу або перевірки знань нормативних актів з охорони праці. Проте він не відмовлявся, не ухилявся від проходження позапланового інструктажу

і перевірки знань після цього інструктажу. Він пройшов позаплановий інструктаж, про що свідчить запис в книзі реєстрації, а від перевірки знань нормативних актів з охорони праці він теж не відмовлявся, не ухилявся, а показав незадовільні результати.

Наказ від 10 квітня 2019 року є незаконним і не може бути застосований до нього, оскільки відповідно до статті 18 Закону № 2694-XIIу випадку непроходження інструктажу його повинні були не допустити до роботи. Проте до роботи його допустили, видали робочий одяг, надали перепустку та включили в робочий графік 10 квітня 2019 року. Відповідач не може відстороняти його від роботи, оскільки, щоб відсторонити від роботи, потрібно спочатку допустити до неї, а він не може бути допущений до роботи, оскільки не пройшов інструктаж. Підстава для його відсторонення повинна бути чітко передбачена нормативно-правовим актом, проте жодного нормативно-правовою акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за незадовільні результати після перевірки знань з питань охорони праці, набутих під час позапланового інструктажу, не має.

Положення статті 18 Закону № 2694-XII, згідно з якою у разі виявлення

у працівників незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні

у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки він не проходив навчання

з питань охорони праці, а проходив позаплановий інструктаж, які відповідно до пункту 3.1 Типового положення № 15 є різними видами навчання працівників.

В матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що роботодавець проводив навчання з питань охорони праці.

У січні 2021 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало до суду відзив, у якому просило оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що: наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішенняхпорушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач перебував у трудових відносинах з ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 07 листопада 2016 року за професією гірник підземний 2 розряду (а. с.152-154, т. 1).

Відповідно до наказу по ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 01 серпня 2017 року № 1015/1-к позивача переміщено за професією гірник підземний 2 розряду з 01 серпня 2017 року на дільницю шахтного транспорту № 3 (а. с.157, т. 1).

Згідно з наказом ВСП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 28 серпня 2017 року № 1122-к позивача звільнено з підприємства на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку (а. с.155-156, т. 1).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у справі № 188/498/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді гірника підземного на дільниці шахтного транспорту № 2 шахти «Ювілейна» ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», стягнено з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2017 року по 12 березня 2019 року в розмірі 76 300,62 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів, допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць

в розмірі 5 849,62 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26 березня 2019 року на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року наказом ВСП «ШУ Першотравенське» № 346-к позивача поновлено на роботі за професією горноробочий підземний дільниці шахтного транспорту № 2 з 28 серпня 2017 року. Пунктом 3.1 цього наказу встановлено начальнику дільниці шахтного транспорту № 2 ОСОБА_2 забезпечити допуск позивача до роботи гірником підземним 2 розряду на дільницю шахтного транспорту № 2 після проходження медичного огляду та проходження вступного інструктажу в навчальному пункті, позапланового інструктажу; пунктом 3.2 встановлено провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці

з позивачем у відповідності до пунктів 8.6, 8.8 Положення про порядок проведення навчання та перевірці знань з питань охорони праці, затвердженого наказом генерального директора ВАТ «Павлоградвугілля» від 07 липня 2010 року № 361, та пунктів 6.6, 6.9 Типового положення № 15 (а. с.150-151, т. 1).

Позивачу проведено ввідний інструктаж 08 та 09 квітня 2019 року, що підтверджується журналом реєстрації ввідних інструктажів робітників, які раніше працювали в шахтах за навчальною програмою, затвердженою Генеральним директором ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 30 травня 2014 року, та 09 квітня

2019 року позаплановий інструктаж з питань охорони праці, що підтверджується журналами/книгами інструктажів на дільниці ШТ-2 (а. с. 77-106, 107-109, 110-114 т. 1) з підписами позивача.

10 квітня 2019 року комісією по перевірці знань по охороні праці проведено навчання з питань охорони праці, про що складено протокол про підготовку позивача для позапланової перевірки знань з питань охорони праці, копію якого позивач отримав, але від підпису в протоколі відмовився (а. с. 50, т. 1).

10 квітня 2019 року в присутності комісії з перевірки знань з питань охорони праці позивач двічі пройшов самопідготовку до перевірки знань за питаннями

з професії гірник підземний (а. с. 59-64, 115, 116, 117-130 т. 1).

Після чого комісія з перевірки знань з питань охорони праці провела перевірку знань позивача з питань охорони праці в режимі комп`ютерного автоекзаменатора у вигляді програми «Протек», про що складено

в автоматичному режимі звіт про результати тестування. Звітом про результати тестування від 10 квітня 2019 року встановлено оцінку результатів «Не знає», отже позивач показав незадовільні знання з 15 питань, що містилися в тесті, правильних відповідей тільки 4, що підтверджується протоколом № 04/1 засідання комісії від 10 квітня 2019 року. З протоколом № 04/1 засідання цієї комісії від 10 квітня 2019 року позивач ознайомлюватися відмовився, про що складено акт. (а .с. 53, 55, 56-58, т. 1)

На виконання вимог частини сьомої статті 18 Закону № 2694-XIIта пункту 6.9 Типового положення № 15 ВСП «ШУ Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» видано наказ № 2246 від 10 квітня 2019 року, згідно з яким в разі відмови від переведення на інше робоче місце без робіт підвищеної небезпеки позивача відсторонити з 11 квітня 2019 року по 10 травня 2019 року від виконання обов`язків за його професією, а також виділити місце для підготовки до перевірки знань - приміщення нарядної дільниці ШТ-2 з 07 годин 00 хвилин до 15 годин 00 хвилин з відміткою в журналі видачі нарядів, 10 травня 2019 року комісії

з перевірки знань повторно провести позапланову перевірку знань у позивача. Позивачу оголошено наказ, від ознайомлення з яким позивач відмовився, про що складено акт від 11 квітня 2019 року (а. с. 51, 52 т. 1).

Відповідно до журналу реєстрації входу/виходу працівників шахти «Ювілейна» при неспрацюванні турнікету у період з 11 квітня 2019 року по 29 травня 2019 року позивач являвся на підприємство: 11 квітня - з 06.04 до 06.48 год., 15 квітня -

з 11.55 до 12.18 год, 18 квітня, 19 квітня - з 06.00 до 10.33 год., 20 квітня - з 06.01 до 14.00, 21 квітня - з 07.38 до 13.57 год., 24 квітня - з 07.40 до 12.04 год., 25 квітня 2019 року - з 12.00 до 12.13 год., 26 квітня - з 11.53 до 12.01 год., 11 травня - з 05.53 до 07.19 год., 13 травня - з 06.03 до 13.40 год., 14 травня - з 06.06 до 09.19 год., та знаходився в нарядній дільниці ШТ-2 в присутності керуючого складу працівників дільниці, йому надавалися законодавчі акти з охорони праці, технологічні паспорти з метою навчання з питань охорони праці та створення сприятливих умов для підготовки до наступної перевірки знань з питань охорони праці (а. с. 213-234 т. 1)

15 квітня 2019 року на виконання вимог пункту 1 наказу від 10 квітня 2019 року № 2246 та пунктів 3, 4 Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

13 березня 2002 року № 294, позивачу запропоновано ознайомитися з вакансіями та запропоновано обрати вакансію з метою переведення на іншу роботу, не пов`язану з підвищеною небезпекою, однак позивач відмовився від ознайомлення з вакансіями і від переведення на іншу роботу до часу проведення наступної перевірки знань з охорони праці, про що комісією складено акт (а. с. 54 т. 1).

21 квітня 2019 року, 24 квітня та 25 квітня 2019 року відповідач пропонував позивачу пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці, однак позивач відмовлявся мотивуючи тим, що він знаходився на лікарняному з 11 по 17 квітня 2019 року та не готовий до проходження перевірки знань, про що складено акти (а .с. 175-177, т. 1).

Відповідачем надсилалися повідомлення через АТ «Укрпошта» (рекомендованими листами з повідомленням про отримання) на адресу позивача про явку на підприємство для проходження навчання і повідомлення про причини неявки, зокрема 03 травня, 17 травня, 24 травня, 31 травня та 03 червня 2019 року, однак позивач відмовлявся отримувати на пошті ці листи, в зв`язку з чим листи поверталися відповідачу (а. с. 65-75 т. 1).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише

у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або

у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження уповноваженої особи Фонду та вчинення дій, направлених на протидію законних вимог керівника, нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог керівника відповідачем не зазначено. З урахуванням неведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про незаконність наказу від 04 січня 2018 року № 3 про відсторонення позивача від роботи. Доводи відповідача про те, що при відстороненні позивача від займаної посади роботодавець застосовував аналогію закону та аналогію права, зокрема частину першу статті 72 Закону № 889-VIII, відповідно до якої на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків, є безпідставними. Позивач не є державним службовцем, а тому положення зазначеного закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Відповідач мав керуватися нормами статті 46 КЗпП України, яка містить вичерпний перелік підстав відсторонення працівника від роботи. Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі

№ 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18)».

У частинах першій - третій, шостій, сьомій статті 18 Закону № 2694-XIIпередбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання

і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Відповідно до пункту 3.1 Типового положення № 15 працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

За змістом пунктів 6.6, 6.9 Типового положення № 15 позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт підвищеної небезпеки. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань (пункт 3.15 Типового положення № 15).

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (пункт 3.16 Типового положення № 15).

Відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця (пункт 3.18 Типового положення № 15).

Згідно з пунктом 4 Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 294, працівник зобов`язаний, зокрема, проходити навчання та перевірку знання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил, норм та інструкцій

з безпечного ведення робіт. Особи, які під час перевірки виявили недостатній рівень знань, не допускаються до робіт у шкідливих і небезпечних підземних умовах і переводяться за їх згодою, тимчасово, до наступної перевірки на інші виробничі дільниці з оплатою за виконувану роботу. У разі відмови від переведення власник або уповноважений ним орган має право відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної плати на період до повторної перевірки.

Встановивши, що позивач отримав незадовільні результати перевірки знань

з питань охорони праці, а умова про відсторонення позивача від роботи за його професією оскарженим наказом обумовлена саме відмовою позивача від переведення на інше робоче місце без робіт підвищеної небезпеки, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

За встановлених обставин цієї справи висновки, викладені в оскаржених судових рішеннях, не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від

01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19),

в якій висновок щодо незаконності відсторонення працівника від роботи зроблено за встановлення факту такого відсторонення без законної підстави.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від

20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат