ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 197/571/21
провадження № 51- 4326 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області, який мешкає
за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вироком від 11 квітня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
За обставин, детально викладених у судових рішеннях, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що 09 травня 2021 року приблизно з 19:00 до 19:30 він, перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів гострої неприязні, в ході побутової сварки взяв кухонний ніж і завдав один удар у ліву частину грудної клітини своїй співмешканці ОСОБА_8 . У результаті отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_8 померла на місці злочину.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- при затриманні до ОСОБА_7 застосовувались фізичний та психологічний тиск з боку працівників правоохоронного органу, кримінальне провадження стосовно яких проводилось формально, в результаті чого було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. При цьому слідчий Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) безпосередньо ОСОБА_7 не допитував;
- орган досудового розслідування не вчинив будь-яких дій для перевірки іншої версії вчинення злочину;
- зібрані докази не доводять причетність ОСОБА_7 до вбивства ОСОБА_8 та його винуватість в інкримінованому злочині не доведена поза розумним сумнівом;
- суд першої інстанції не врахував вади слуху обвинуваченого та порушив вимоги ч. 2 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апеляційної скарги обвинуваченого, не навів мотивів на їхнє спростування, фактично продублював у своєму рішенні висновки суду першої інстанції та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
За змістом касаційної скарги засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями через неповноту та однобічність досудового розслідування й судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника.
Крім того, ОСОБА_7 стверджує, що:
- орган досудового розслідування не шукав інших осіб, які могли бути причетними до вбивства;
- його вина не доведена;
- показання потерпілої є показаннями з чужих слів;
- слідчий ДБР безпідставно закрив кримінальне провадження за його скаргою;
- під час обшуку зникли його документи, однак ніхто не перевірив цього факту;
- суд першої інстанції:
- зібраним у справі доказам не надав належної оцінки, віддав перевагу доказам сторони обвинувачення, проводив короткі судові засідання, позбавив його можливості виступити у судових дебатах, не врахував того, що адвокат ОСОБА_9 неналежно надавала правову допомогу;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився з вироком суду першої інстанції щодо доведеності його винуватості в інкримінованому злочині, також швидко розглянув його справу, не розібрався з порушеннями суду першої інстанції, не провів судового слідства.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг сторони захисту, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 .
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК визначено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У поданих касаційних скаргах захисник ОСОБА_6 і засуджений ОСОБА_7 покликаються, зокрема, на істотне порушення кримінального процесуального закону, а саме ст. 336 КПК.
Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд, що знайшло своє відображення у положеннях статей 7 10 22 КПК, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, свобода сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. При цьому суд зобов`язаний, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків.
Колегія суддів касаційного суду уважає, що викладені у касаційних скаргах захисника та засудженого доводи щодо порушення ст. 336 КПК під час судових дебатів є слушними з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 364 КПК у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Судові дебати - обов`язкова частина стадії судового розгляду, в якій виступають його учасники з аналізом доказів, які були досліджені в судовому розгляді, та пропозиціями про вирішення кримінального провадження.
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
- суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану (ч. 2);
- застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом (ч. 3).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, головуючий суддя у судовому засіданні 10 квітня 2024 року оголосив про надходження постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві від 14 лютого 2024 року про закриття кримінального провадження № 62023170030001752 від 13 листопада 2023 року та поставив на обговорення питання щодо закінчення з`ясування обставин й перевірки їх доказами та перехід до судових дебатів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд перейшов до судових дебатів й надав право виступу сторонам кримінального провадження.
Водночас під час виступу прокурора обвинувачений поскаржився на неможливість сприймати звукову інформацію під час відеоконференцзв`язку, заявив про вади слуху та заперечив проти подальшого проведення судового засідання в такому режимі.
Проте суд першої інстанції на заперечення ОСОБА_7 належним чином не відреагував, не пересвідчився в тому, що обвинувачений за станом здоров`я здатен сприймати звукову інформацію дистанційно, та оцінив такі дії ОСОБА_7 як умисні, спрямовані на зрив проведення судового засідання.
Під час касаційного провадження сторона захисту надала медичну довідку, в якій зазначено, окрім іншого, про те, що ОСОБА_7 має вади слуху.
З огляду на вищезазначене Суд уважає, що суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації обвинуваченим права на виступ у судових дебатах й не забезпечив сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Ці обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява №17748/91, п. 38), що, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду відхилив доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо порушення місцевим судом права на справедливий суд та погодився з вироком суду першої інстанції, скасуванню підлягає також і ухвала цього суду.
Оскільки судові рішення скасовуються через встановлення істотного порушення вимог КПК, Суд позбавлений можливості перевірити інші доводи касаційних скарг захисника та засудженого, тому вони підлягають частковому задоволенню.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати вищенаведене, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянути провадження, за результатами чого ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 433 КПК та беручи до уваги неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, не вирішуючи наперед питання про винуватість/невинуватість ОСОБА_7 , правильність/неправильність призначеного йому покарання, колегія суддів уважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 441 442 КПК, Суд
постановив:
касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого задовольнити частково.
Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3